Дружба

 Центр практичної нейропсихології - Одеса

У словах «мам, мені нема з ким гратися», «зі мною ніхто не дружить» ховається величезне горе для маленької людини.

Батьки часто вважають це просто капризом, тоді як дитяча самотність стає серйозною проблемою.

Дитина починає відчувати себе неправильною, відсутньою. Щоб здобути увагу хоча б від когось, вона легко потрапляє під вплив маніпуляцій і танцює під чужу дудку.

Приєднавшись до компанії, вона відчувається чужою серед ровесників. Її не приймають: не так граєш, не те кажеш, не з тим дружиш.

В результаті одні діти закриваються в собі. Вони бояться бути відкинутими і відмовляються спробувати підтримати контакт з іншими.

Інші стають агресивними. Вони сприймають запрошення до гри як підступ: "зараз приєднаюся, а потім знову насміються з мене". Вони огризаються і відштовхують тих, хто намагається дружити з ними.

Треті шукають втечі у віртуальному світі. Вони захоплюються гаджетами, де легко знайти співрозмовника і відчути себе комфортно.

Четверті потрапляють у погану компанію, де вони відчуваються "хоть кимось прийнятими".

Не слід вважати, що відсутність друзів пройде самостіно. Чим старша дитина, тим серйозніша проблема.

Існує велика ймовірність, що діти, яким не вдається знайти друзів зараз, зустрінуть труднощі у майбутньому у побудові щасливих стосунків, досягненні успіху на роботі, заробітку гідної зарплати і досягненні визнання.

Це може призвести до депресії, тривоги, соціальних проблем.

Дружба - це дуже важливо!