Кабінет психолога Академічного ліцею №2 Української міської ради: вересня 2024

понеділок, 30 вересня 2024 р.

Самодопомога (покращення засинання)

Тривожність, втома та буденні справи впливають на наш стабільний сон. А спогади про минулий день або турбота про майбутнє можуть ускладнювати засинання та відновлення енергії

Однак, існують деякі тілесні та розумові вправи, які можуть допомогти нам заспокоїтися та підготувати організм до спокійного сну.

Виконуйте ці вправи кілька разів, і ви помітите, як ваше тіло стає більш розслабленим. Вони допоможуть зняти напругу з думок, шиї та плечей, створюючи сприятливі умови для спокійного сну.

А що вам допомагає заснути швидше? Діліться у коментарях

Вправи розроблені IFRC Psychological Center для «Посібника доброго самопочуття». Автори: Ea Suzanne Akasha і Sarah Harrison.

Більше порад для підтримки психологічного та емоційного здоров'я корисні освітянам, батькам та дітям на Resilience.help: https://tinyurl.com/mu4vcv5c

Самостійність під час виконання домашніх завдань

Інтелект України

Чому так гостро постає питання виконання домашніх завдань?

Виконання домашніх завдань – це серйозна робота, яка реалізується через вольове зусилля, концентрацію уваги, тож дитина повинна через це пройти сама, хоча і з допомогою батьків.

Обговорюйте домашнє завдання з дитиною. Наприклад, поставте запитання, які допоможуть дитині підсумувати матеріал та зробити висновки. Важливо не перевіряти школяра за допомогою запитань, а саме допомогти засвоїти нову інформацію. Батьки не мають перетворюватися на вчителя вдома, пояснювати матеріал або виконувати завдання замість дитини.

Добре, якщо учні також питатимуть батьків про їхню думку. Таким чином домашнє завдання перетвориться на дискусію, в якій діти та батьки обмінюються думками. Така дискусія розширить знання дитини та посилить зацікавленість у навчанні.

Можна виділити кілька загальних причин жорстокості у дітей:

Центр практичної нейропсихології - Одеса

Можна виділити кілька загальних причин жорстокості у дітей:

Авторитарне виховання, домашнє насильство. Якщо маленьку людину карали за будь-яку провину, не звертаючи уваги на її почуття, то вона так само ставитиметься до оточуючих.

Дефіцит близькості та любові. Неприйняття дитини породжує у ньому як тривожність так і жорстокість. Дитина просто не вміє любити.

Підвищені вимоги. У гонитві за успіхом батьки не мають жалю до малюка. Дитина росте такою ж.

Постійні конфлікти в сім’ї часто супроводжуються насильством. Навіть якщо дитина є лише спостерігачем, жорстокість сприймається нею як норма.

Вседозволеність та безкарність. Деякі діти ростуть як царі – їм можна все. Якщо при цьому немає внутрішнього контролю, то дитина може поводитися відповідно: “хочу караю, хочу милую”.

Відсутність довіри між дорослими та дитиною. Образи та проблеми можуть накопичуватися, якщо не знаходять виходу. Довірчі стосунки допоможуть вирішити проблему на ранніх стадіях, не чекаючи на психологічний вихід.

Відсутність контролю та корекції поведінки з боку дорослих. Іноді малюкові треба просто пояснити, який вчинок добрий, а який поганий.

Безконтрольний перегляд відео та картинок зі сценами насильства.

Цькування в школі, жорстоке ставлення однолітків до самої дитини чи інших дітей.

Жорстокі діти не завжди виростають у неблагополучних сім’ях. Іноді надмірний контроль та опіка теж можуть призвести до агресивності. Дитина ніби виходить з кокона, правда виходить не метелик, а щось дуже отруйне.

І все-таки коріння жорстокості – це вседозволеність, авторитарність, потурання. Будь-яка крайність може призвести до зародження жорстокості. Дитячу активність та агресивність потрібно перевести у мирне русло (спорт). При цьому важливо вчити дітей співчувати чужому болю.

І головне – любити свою дитину. Любляча і кохана людина не стане жорстокою.

Як взаємодіяти з тривожними дітьми: рекомендації для вчителів і батьків

Лілія Томчак

ЯК ВЗАЄМОДІЯТИ З ТРИВОЖНИМИ ДІТЬМИ: РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ І БАТЬКІВ

Важливо правильно підходити до виховання та навчання тривожних дітей, щоб допомогти їм розвинути впевненість у собі та уникнути стресу. Ось кілька порад:

1. ПОЗИТИВНА МОДЕЛЬ ВИХОВАННЯ

Будьте емоційно теплими та уважними до потреб дитини. Уникайте постійних зауважень, підтримуйте щиру увагу до її почуттів.

2. ОЦІНЮВАННЯ ТА ОПИТУВАННЯ

• Не акцентуйте уваги на невдачах, дайте дитині право на помилку.

• Опитуйте тривожних дітей всередині уроку, щоб зменшити їх стрес.

• Оцінюйте дії, а не особистість, і не порівнюйте дитину з іншими.

• Не принижуйте та не соромте дитину публічно.

3. ПІДВИЩЕННЯ САМООЦІНКИ

• Частіше хваліть за старання, а не за здібності.

• Звертайтесь на ім'я, щоб зміцнити контакт.

• Створюйте ситуації гарантованого успіху, допомагайте дитині реалізовуватися в різних шкільних активностях.

4. ПІДТРИМКА В СТРЕСОВИХ СИТУАЦІЯХ

• Заздалегідь обговорюйте, як проходитимуть контрольні роботи.

• Обирайте для дитини зручний спосіб перевірки знань.

• Використовуйте візуальну й тактильну підтримку (погляд, дотик).

• Сконцентруйтесь на процесі навчання, а не на кінцевому результаті.

5. УНИКАЙТЕ ЗАЙВОГО СТРЕСУ

Не змушуйте дитину брати участь у публічних виступах чи змаганнях, якщо це викликає сильне хвилювання.

6. ОБМЕЖЕННЯ НАДМІРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Не доручайте завдань, які пов'язані з відповідальністю за інших людей, щоб уникнути додаткового тиску на дитину.

7. ПСИХОЛОГІЧНА ПІДТРИМКА

Залучайте дитину до занять із психологом для опрацювання методів подолання тривоги та зміцнення впевненості.

Дотримання цих порад допоможе тривожним дітям почуватись комфортніше в навчальному процесі та впевненіше долати складні ситуації.

Джерело

пʼятниця, 27 вересня 2024 р.

Що мене робить сильнішим

Протягом декількох тижнів вересня учні 4-7 класів Академічного ліцею №2 Української міської ради разом з практичним психологом Нестеренко О.І. та учителем мистецтва Нехоріною Т.І. у співпраці з класними керівниками малювали те, що робить їх сильнішими, стійкішими, повертає радість, дозволяє долати стрес. Метою було не тільки актуалізувати власні ресурси у подоланні труднощів, а й спонукати інших замислитись над цим. А Вас що робить сильнішим, стійкішим, повертає радість, дозволяє долати стрес? Чим більший список, тим краще. Лишу для допомоги орієнтовний список сфер ресурсів та можливих прикладів.

СТОСУНКИ, СПІЛКУВАННЯ

з родиною, друзями, близькими, рідними, товаришами, домашніми улюбленцями, учителем, психологом, психотерапевтом, спілкування у соціальних мережах, спілкування з гравцями комп’ютерних ігор…

ЦІННОСТІ

віра, молитва, мрії, переконання, думка авторитетної особистості, ЗСУ…

ДІЇ, АКТИВНОСТІ

хобі (улюблена справа), спорт/фізкультура, зарядка, масаж, сон, вправи на розтягування, їжа, приготування їжі, слухати улюблену музику, дивитися улюблені фільми та мультфільми, читати книги, роздивлятися красиві фото, картини або їх репродукції,

слухати/дивитися стендап, виконувати звичні обов’язкові дії (чистити зуби, приймати душ…), прибирати, складати лего або інший конструктор, пазли, обійми з близькими, спогади про приємне, мандри, піклування про когось/про щось, садівництво/квітникарство, волонтерство…

ТВОРЧІСТЬ

малювати, співати, танцювати, грати на музичних інструментах, брати участь у театральних виставах, вести особистий щоденник, літературна творчість (писати вірші, прозу), створювати комікси, створювати колаж, пробувати себе у нових активностях…

РОЗУМ

знання, розуміння того, як працює мозок, розуміння того, як діє стрес, опора на власний успішний досвід, критичний аналіз думки чи ситуації…

Аутизм у дорослого (прояви)

МАСКУВАТИСЬ, ЩОБ ВПИСАТИСЬ. АУТИЗМ: ІНСТРУКЦІЯ ДО СЕБЕ. ПАСТКА СПІВЗАЛЕЖНОСТІ | АННА ДЕРЮГА

Анна Дерюга, топавторка, письменниця, «доросла вербальна аутистка», адміністраторка групи «Спитай аутиста»: «Маленькі кроки до інклюзії – краще, ніж казати: ти маєш себе перебороти і ти маєш все життя страждати в ім'я того, щоб бути нормальним».

🔸 найкраща авторка про аутизм і її відомі читачі 🔸 аутист, аутична людина чи людина з аутизмом? 🔸 тактильні чутливості і сенсорні подразники 🔸 маскування і контроль за жестами та мімікою: в чому різниця? 🔸 в три роки дитина читає – на скринінг! 🔸 «жоржина» в 9 місяців: ехолалія 🔸 спецінтереси – це не про легке хобі 🔸 15-ий психіатр: список психіатрів – проблема 🔸 види масок аутиста 🔸 діти щасливіші: кого вивезли чи з ким залишились вдома? 🔸 аутизм на війні 🔸 «якщо доросла людина виявила в себе аутизм – привітайте її!» 🔸 у незнайомця – зрив: як допомогти?

Уникнути непорозумінь у спілкування з військовими

ЯРМІЗ Центр реадаптації та реабілітації

Всі ми вже бачили і, сподіваємося, вивчили вислови, які не варто говорити людям, котрі пережили тяжкі випробування і втрати.

Сьогодні поговоримо ширше про те, чому саме певні, здавалося б, добрі та щирі фрази спрацьовують для військовослужбовців як тригер (що таке тригер — читайте у попередніх дописах).

Я ТЕБЕ РОЗУМІЮ

МЕНІ ТЕБЕ ШКОДА

ТРИМАЙСЯ, ТИ МАЄШ БУТИ СИЛЬНИМ/СИЛЬНОЮ

ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ

Що ми маємо на увазі, коли промовляємо це:

«Я маю деяке уявлення про те, що тобі довелося пройти і хочу показати, що мені небайдуже, що я розділяю із тобою твій біль. Я знаю, як важливо бути стійким у випробуваннях і бажаю тобі сил пережити всі негаразди та знову повернути собі відчуття радості. Я хочу дати тобі надію на краще і полегшити твій стан».

Як це може бути інтерпретоване:

«Твій досвід не такий вже й унікальний. Я, навіть не проживши його, розумію твої почуття і проблеми. Мені байдуже, що в цей момент ти сам себе не розумієш. Я не впевнений, що ти впораєшся із такими складнощами, тому відчуваю жалість до тебе. Не хотів би я опинитися на твоєму місці. Я можу дати тобі пораду, бо знаю що тобі потрібно робити і як почуватися. Попри те, що деякі твої мрії та сподівання зруйновані, і ти тепер не знаєш що буде завтра, я беру на себе сміливість пообіцяти, що все буде добре, хоча жодним чином не відповідаю за ці слова, тому що не вмію бачити майбутнє».

Чим замінити

Є два види турботи.

Перший: ми турбуємося про людину так, як хотіли би щоб турбувалися про нас.

Другий: ми турбуємося про людину так, як ця людина хотіла би щоб про неї турбувалися.

У першому випадку ми задовольняємо свою потребу справляти враження хорошої, шляхетної особистості, здатної до самопожертви. І обурюємося, коли не отримуємо очікуваної вдячності.

У другому випадку ми задовольняємо не свою потребу, а потребу тієї людини, про яку турбуємося.

Варто визнати, що ми можемо бути некомпетентні у якомусь питанні. А ще варто пам'ятати, що повага і жалість — речі несумісні. Тому краще послуговуватися такими фразами:

ДЯКУЮ, що ділишся зі мною своєю історією. Це допомагає мені краще зрозуміти тебе. Розкажи іще.

ЗАХОПЛЮЮСЯ твоєю мужністю. Я вважаю, ти надзвичайно смілива та сильна людина. Маю за честь бути знайомим з тобою.

Якщо дозволиш, я хотів би тебе підтримати, але не знаю, як. ЩО я можу для тебе ЗРОБИТИ?

Як ти ЗАРАЗ почуваєшся? Чого тобі ЗАРАЗ би хотілося?

Якщо ці поради були для вас корисними, напишіть нам про це, будь ласка, у коментарях, або поширте допис

Нагадуємо, що центр ЯРМІЗ надає психологічну підтримку для військовослужбовців та їх родин, в тому числі й парні консультації. Щоб скористатися цим, заповніть форму: https://forms.gle/rWYum7aUg7t8L3nx9