Як вчителю не вигоріти?

 Florence CentreFlorence_Centre_Zaporizhzhia

 Як вчителю не вигоріти? 

До початку нового навчального року залишилося менше місяця. В декого ще триває відпустка, а дехто вже активно повертається до робочого процесу. Проте дуже важливо пам’ятати, що вигорання це не брудні капці, які можна лишити за дверима. Це наче брудні ноги, які зостануться такими, допоки ви їх не відмиєте.

Саме тому вже зараз варто починати піклуватися про себе і займатися профілактикою вигорання.

• Свідомий відпочинок — це критично важливо, адже в основі вигорання — накопичена втома. Ривок активності на 9 місяців, а потім занурення у відпочинок не спрацюють для вашого відновлення. Важливо відпочивати цілеспрямовано й постійно. Делегуйте домашні обов’язки іншим, щоб мати можливість відпочити після роботи; беріть паузу на перерві, щоб «провітрити» мізки під час роботи; не навантажуйте час на канікулах, намагаючись встигнути все, щоб насолодитися часом без учнів.

Ми передбачаємо, що до цього пункту може бути чимало заперечень, як то «У мене є діти шкільного віку і я маю допомагати їм з домашнім завданням» або «Я вчитель молодших класів і на перерві ніколи навіть до туалету сходити», чи «На канікулах адміністрація завантажує семінарами і тренінгами «по самі помідори», тож цей час здається гіршим за учбовий» та інші. Спробуйте шукатирізні варіанти, встановлювати рамки і обмеження, відстоювати власні кордони. З домашнім завданням можуть допомогти інші члени родини і чим старше стає дитина, тим більше самостійності вона має проявляти. В класі введіть правило «5 хвилин для вчителя»: коли за старшого виступає хтось із учнів, а ви в цей час можете сходити до туалету, випити кави чи просто посидіти і тиші. Занадто активній адміністрації варто пояснити, що користь від вашого відпочинку буде значно більшою, ніж додаткові курси.

• Виключення стресу із планів – саме чітке планування (щоденний, щотижневий, місячний і річний графіки) допоможе запобігти багатьом проблемам і просто не дасть стресу шансів. Коли ви, а разом і ваш мозок, знає, що буде відбуватися далі, то це значно знижує рівень гормонів, які відповідають за стрес. Окрім того, під час планування можна побачити і за потреби скоригувати співвідношення дім-особисте-робота. Жоден із цих пунктів не має бути пригніченим за рахунок інших. Вносьте в плани час із родиною, сімейні свята, зустрічі з друзями, час для себе. І не соромтесь відповідати відмовою, якщо хтось раптом спробує втрутитись у ваші плани: «Я не зможу на завтра підготувати цей терміновий звіт, адже це мій особистий час і я вже маю плани», «Я не можу вигуляти собаку, оскільки моя черга завтра, а зараз у мене підготовка до контрольної».
• Емоційна самодопомога – це та навичка, яка допоможе зробити життя більш врівноваженим і стабільним. Вчитель – це людина, яка працює не тільки з 30-ма учнями класу, а і з їх батьками. А якщо таких класів декілька? І не забуваймо про колег, адміністрацію, батьківські чати власних дітей… Вся ця неймовірна кількість людей здатна вивести з рівноваги будь-кого. Проте це геть не означає, що необхідно забути про власні емоції і випромінювати лише спокій і любов. У будь-якій ситуації вчитель має миттєво зреагувати та знайти вихід. Інколи емоції вчителя мають високий градус, зашкалюють, але він нічого з цим не робить, що надалі проявляється в неефективному прийнятті рішень.

Знайдіть свій інструмент для переживання емоції: дихання, рух, звук. Відпрацюйте вправи на дихання, які можна робити навіть під час уроків. Займайтеся фізичною активністю (біг, прогулянки, спорт або йога) і навіть під час уроків рухайтесь (від учня до учня, виходьте у коридор, введіть фізкульт-хвилинки не тільки для дітей). Навіть під час уроків можна тихенько вмикати класичну музику, на класних годинах разом із дітьми слухайте їх улюблені композиції, співайте разом з учнями, мугикайте.

Не соромтесь говорити про власні емоції, адже, по-перше, не всі здатні їх розпізнати без вербальної підказки і, по-друге, це повертає здатність іншим побачити в вас перш за все людину.