Правильні люди програють тим, хто щасливіший 

 

Навчіть себе не бути відмінником, не бути першим, не бути переможцем. Дайте собі перепочинок бути собою. Дитині своїй дайте перепочинок - бути. 

 

Помилятися, служити не вимогам і нормам, а натхненням і талантам. Цьому вчіть і дітей - свободи не бути ніким, окрім самого себе. Відмінник - роль. Її грати не складно, ти завжди повинен бути таким, яким тебе хочуть бачити вчителі, начальники і командири. 

 

Правильні люди програють тим, хто щасливіший, а значить більш енергійний і жвавіший. Життя не вчить правилам, воно вчить, що час летить, камінь лежить, а ти змінюєшся. Дитина - це генератор майбутнього і ви її перший ступінь, її батарейка, її точка зборки, не вкручуйте йому важких деталей із зобов'язань зайвих і надуманих. 

 

Навчіть себе не бути відмінником 

 

Я викладаю у студентів вже п'ятнадцять років, це не багато, але я бачу в зрілих і дорослих людях дітей, бачу їхніх батьків і бачу, що навчання дизайну - це хороший маркер внутрішньої свободи. Дизайн - це вміння мислити можливим. 

 

Тут недостатньо бути відмінником, тут треба бути незнайком, хуліганом і провалити тести, щоб знайти нове. Я бачу дорослих, навіть окремих педагогів, яким у дитинстві прищеплювали «бути правильним», не дозволяли рухати в кімнаті меблі так, як зручно, «їсти кашу». 

 

Дітям не треба вчитися свободи, це їхній природний спосіб мислення. 

 

- Дозвольте дитині і допоможіть їй посунути всі меблі у кімнаті так, як їй хочеться і в майбутньому вона змінить світ, стане частиною великого переміщення ідей і правил. 

 

- Покажіть, що і ви помиляєтеся, багато чого не вмієте, але виправляєте і весь свій час вчитеся, для задоволення. 

 

- Візьміть дитину за руку і поведіть до себе на роботу, покажіть свій світ, свій стіл, своїх колег. Якщо у вашій компанії таке неможливо - звільняйтеся, ви серед порожнечі і нісенітниці. 

 

- Заходьте у світ дитини, сидіть на підлозі її кімнати і питайте про її малюнки, її історії, її друзів. Лягайте на підлогу, дивіться у стелю і розмовляйте. Якщо дитині вже за двадцять - їдьте разом в поля і лежачи у траві, просто мовчки подивіться у небо. Це небо тепер ваше - навічно, адже ви його розділили. 

 

- Перестаньте нав'язувати дитині свої успіхи. Якщо ви дизайнер, не вчіть дитину малювати. Не вчіть її музиці, якщо музикант. Ще не зрозуміло, що краще для вашого сина чи дочки: велика кількість можливостей стати вами, або єдиний шанс стати собою. Але щастя у руках тих, хто зайнятий улюбленою справою, а не плететься у секцію, яку ненавидить. Життя сповнене обставин, де перемагають не чемпіони і не відмінники, а щасливі невдахи, повні надій і планів перевернути очікування оточуючих. 

 

- Навчіть дитину любити. Розкажіть про свою любов, як ви зустріли її батька, як вперше побачили її матір. Розкажіть, що любити буває боляче, що треба вчитися прощенню, вчитися любити всупереч - тільки це дозволяє у житті не зламатися і не переламати кістки крихким почуттям. 

 

- Дайте дитині самій вийти у двір з пачкою крейди і роздати її іншим. Нехай малюють на асфальті, пишуть, а ви здалеку, з іншої планети всесвіту дорослих дивіться, як ваш малюк стає собою. Собою без вас, але з вами здалеку. Так він проживе щасливе життя - іноді дивлячись у небо, згадуючи крейду, стіл, який рухав у себе в кімнаті сам, як лежав на підлозі з батьком і уявляв те, що стало його світом зараз - Вашим загальним світом. 

 

- Не вчіть дитину бути генієм, не квапте знання, не вчіть п'яти мов. Спостерігайте у стороні, як вона дивиться на книги на верхній полиці, не допомагайте - дістане сама. Головне, щоб цих поличок ви дали їй достатньо. 

 

Навчіть себе не бути відмінником, не бути першим, не бути переможцем. 

 

Автор: Дмитро Карпов

 День Героїв або Свято Героїв — щорічне свято в Україні, встановлене на честь українських вояків — борців за волю України, передусім лицарів Київської Русі, козаків Гетьманської Доби, гайдамаків, опришків, січових стрільців, вояків Армії УНР, ОУН-УПА, а також Героїв Небесної Сотні та сучасної російсько-української війни.

Дата 23 травня була вибрана не випадково…

Ідея свята виникла у середовищі українських націоналістів. Уперше офіційно його запровадили постановою ІІ Великого Збору ОУН, який відбувся у квітні 1941 року в Кракові: «Обов’язуючі організаційні свята є: свято соборності 22 січня, свято Героїв революції дня 23-го травня і День боротьби 31 серпня».

Дата 23 травня була вибрана не випадково – у травні за суперечливих обставин загинув ідеолог українського самостійництва Микола Міхновський. А 23 та 25 травня були вбиті лідери українського визвольного руху Євген Коновалець та Симон Петлюра.

Читайте більше

Зі святом!

 

ВІД КИЄВА ДО КРИМУ: ЯКИЙ ВИГЛЯД МАЮТЬ ВИШИВАНКИ В РІЗНИХ РЕГІОНАХ УКРАЇНИ 

·          

17.05.2018 10:01

Вишивка хрестиком є найпопулярнішим швом української сорочки. Давньогрецький історик Геродот писав, що вишивкою прикрашали одяг ще скіфи, які населяли причорноморські степи

У кожному регіоні України жила певна етнічна група, яка мала притаманні своїй місцевості візерунки та традиції. Вигадливим орнаментом прикрашали комір, рукава й поділ вироби і таким чином виражали себе. Про таке повідомляє тернопільське видання "Про все".

Навіть новонародженим дарували вишиванки для того, щоб сорочка оберігала дитину від злих духів. 

Кожна дівчина повинна була вишити сорочку своєму майбутньому чоловікові. І не просто так, а щоб знати – вірний він їй чи ні. Вишиваючи сорочку, дівчата нашіптували старовинне заклинання. Вважалося, якщо сорочка втратить свою білизну після чергового прання, отже, як кажуть в народі, "скочив чоловік у гречку". А ось чоловіча інтерпретація того ж повір'я. Чумаки довіряли прання своєї сорочки тільки одній дівчині. Інші до такого сакрального ритуалу не допускалися. Так чумак підтверджував вірність своїй коханій.

Кожен регіон України може похвалитися своїм унікальними вишиванками. Вони відрізняються фасонами, кольором, способом вишивання, орнаментом і візерунками. Одним із найоригінальніших видів вишиванок вважають Борщівський. Така сорочка рясно розшита чорними нитками. Є легенда, що коли турки і татари знищили практично всіх чоловіків у Борщові, жінки цього і сусідських поселень протягом кількох поколінь одягали саме такі чорно-білі сорочки на знак скорботи та печалі.

На противагу попередньому стилю, є й вишивка "білим по білому". Це художній прийом, в якому рельєфний візерунок вишивки створює гру світла. На виході майстри отримують дуже тонку унікальну роботу. Ще один популярний вид – поліхромні або багатобарвні вишиванки. Раніше їх носили жителі Карпат, Закарпаття, Буковини та Гуцульщини.

Законодавцем "вишиваної" моди став Іван Франко, який поєднав вишиванку з буденним одягом і носив її під піджак, і з тогочасним одягом. Саме в такому вигляді письменник зображений на 20-гривневій купюрі.

Вишивка хрестиком є найпопулярнішим швом, який застосовують у найрізноманітніших виробах. Наприкінці ХІХ ст. така вишивка поширилася по всій Україні. Елементи орнаменту, які виконувалися хрестиком, найчастіше мали рослинний чи геометричний характер.

Подивімося, який вигляд мають вишиванки в різних областях України.

Волинська область. Тут вишиванкам притаманні чіткі, геометричні візерунки. Такі композиції виглядають просто, але вишукано. На біло-сірому полотні вишивають червоною ниткою. На півдні області надають перевагу рослинним мотивам.

Львівська область. У цьому регіоні люблять поєднувати одразу по кілька різних візерунків. На білому полотні розливаються геометричні орнаменти, які творять невимушений легкий вигляд одягу. Аби вишиті елементи виділялись та ставали об’ємними – між візерунками залишають чисте полотно.

Закарпатська область. Тут українці не обмежували себе у виборі кольорів, та найпоширенішими все ж були червона та чорна барви. А вишивали зигзагоподібної форми так звані "каракулі", або ж кривулі. Сорочку цього регіону можна зустріти як багатоколірну, так і вишиту лише білими нитками.

Івано-Франківська область. Вишивка цього регіону вважається найбагатшою в оздобленні та виконанні. Кольорову гаму застосовують різну, так як і орнаменти.

Рівненська область. На лляному білому полотні також основною була біла нитка візерунку. Сорочка майже не мала різноманітних доповнень та кольорових прикрас.

Житомирська область. Для вишивки цього регіону були характерні дрібний хрестик та "занизування" – так вишивають на Житомирщині. Червоний з чорним або синім кольором повністю вкривають рукав сорочки. Найпоширенішим мотивом є розетка та ритмічний повтор простого візерунка – ламаних ліній, восьмикутних зірок, ромбів та іншого.

Хмельницька область. Грубою ниткою у техніці хрестика вишивали сорочки на Хмельниччині. Домінуючим кольором був чорний, рідко його поєднували з вкрапленням червоного або вишневого.

Вінницька область. Вишиванки мали багату кольорову гаму. На кожній сорочці можна побачити у візерунках певний домінуючий колір. Тут майстерно поєднували ледь не всі техніки та стилі відображення елементів: низь, хрестик, вишивка розписом, настилання, вирізування, різноманітні види мережок. Контурними швами обрамляли та з'єднували окремі орнаменти на сорочці.

Тернопільська область. Сорочки вирізняються виразним рельєфним візерунком. Орнаменти вишивали бавовняними нитками згущеними стібками. Кольоровими бавовняними нитками обводили певні візерунки уздовж усього рукава сорочки. Особливо відомими є вишиванки з міста Борщів. Вони вирізняються густо вишитими рукавами, які зазвичай вишиті чорним кольором. Тут його пов'язують з чорними сторінками історії краю – на нього часто нападали турки та татари.

Чернівецька область. Вишиванка має пишно вишиті рукави з характерними косими смугами. Також використовували техніку гладі, дрібного хрестика та крученого шва. Орнаменти наносили переважно чорними та бордовими нитками, які добре виділялись на тлі барвистого вбрання. Дехто вишивав шовковими нитками. Для оздоблення брали бісер, срібні і золоті нитки, вовну, шовк та блискітки.

Київська область. На Київщині вишивали геометричні візерунки рослин у білих, коралово-червоних або ж чорних барвах. Перевагу надавали білому з вкрапленнями зеленого та червоного. На вишиванках красувались стилізовані грона винограду, хміль, ромби тощо. Для вишивки певний період використовували і сині кручені бавовняні нитки "заполоч". Та з часом їх замінили чорними, оскільки сині швидко линяли.

Черкаська область. Геометричні та рослинні мотиви на вишиванках виконували червоною ниткою.

Запорізька область. Сорочку виконували у червоно-чорних тонах, з домінантою червоного. Візерунки були прості – великі та геометричні. Здебільшого на вишиванках містились рослинні мотиви – квіти, калина тощо.

Кіровоградська область. Вишиванка Кіровоградщини має дуже реалістичні орнаменти: якщо вишивали гроно винограду, то був присутній навіть блиск виноградин та тонесенькі вусики. Червоний та чорний кольори полюбляли і тут.

Дніпропетровська область. Манжети рукавів та виріз горловини вишивали кольоровими нитками та чорним плисом. У чоловічій вишитій сорочці переважали червоний та чорний кольори.

Херсонська область. Сорочки пишно вишивали рослинним орнаментом у червоно-чорних тонах.

Миколаївська область. Сорочки різного крою мали різноманітні горловини – з вузьким або широким коміром-стійкою, з викінченням стійки призбираною шлярочкою, з викладеним комірцем та інші. Своєрідність вишиванкам надавав чотирикутний виріз навколо шиї та рукави, який шили прямими з вільним викінченням, без зборок у зап'ясті. Барви – червона, чорна та іноді сіра, сіро-блакитна.

Одеська область. Традиційні одеські сорочки з пухликами шили з білої бавовняної тканини. Пухлик – це збирана тканина на рукаві трохи нижче плеча. Саме пухлик додає рукавам пишності та об'єму. Стоячий широкий комір густо збирали у дрібні "зморшки", які оторочували тоненьким рубчиком. Верхній край рукавів призбирували, а нижню вишивали геометрично-рослинним візерунком у техніці хрестика. Основними кольорами були переважно червоний, чорний, синій та жовтий. Вузькою смужкою обробляли краї рукавів.

Чернігівська область. У регіоні вишивали дуже дрібними стібками, що додавало вишиванці надзвичайного вигляду. Візерунок виконували білими нитками з кольоровими елементами, орнамент мав рослинний або ж абстрактний вигляд. Тут також традиційною є і вишиванка з бісером.

Харківська область. Багатобарвну сорочку цього регіону вишивали товстою ниткою, завдяки чому орнамент набуває рельєфності. Особливістю вишиванок є поліхромні візерунки, виконані напівхрестиком або хрестиком. Конкретної гами кольорів чи притаманного лише цьому регіону візерунку годі й шукати.

Полтавська область. Сорочка була вишита зазвичай білими нитками у техніці гладі. Дуже рідко вишивали сірими або ж червоними нитками. Візерунки обшивали чорними або ж кольоровими смугами.

Сумська область. Сусідня з Полтавщиною Сумщина дуже перегукувались – тут теж вишивали білими нитками, обробляючи краї орнаментів чорним.

Донецька область. Тут теж полюбляли поєднання червоно-чорного кольору. Оздоблювали вишиванки мережкою та вирізуванням.

Луганська область. ‎Сорочку, переважно полтавського типу, оздоблювали по нижньому краю плетеною "мережкою". Своєрідність вишивки закладена у багатоколірних орнаментах, виконаних дрібним хрестиком та півхрестиком, іноді грубою ниткою. Домінують геометричні та рослинно-геометричні візерунки. Тут сміливо поєднували червоний колір з блакитним.

АРК Крим. Кримські татарки теж любили вишивати. Природно, що їхня вишивка відрізняється від більшості типових на материковій Україні. Важливими тут є контрасти (які можна побачити й на народному верхньому одязі). Вони часто використовують квітчасті орнаменти з ніжними кольорами, правильно підбираючи кожну квітку. 

Сьогодні українці відзначають День вишиванки. Це свято проводять у третій четвер травня, але офіційного статусу цей день немає. Акція розпочалася зі студентської ініціативи на факультеті історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича у 2006 році.

Джерело

 

Слова підтримки та підбадьорення

 

На початку березня учні 4-10 класів взяли участь у акції «Слова заохочення та підбадьорення», який мав на меті зробити наш заклад більш дружнім та емоційно затишним. Дітям було запропоновано пригадати усі можливі слова заохочення та підбадьорення, слова, які б вони хотіли почути на свою адресу, коли сумно чи щось не вдається. З усіх отриманих висловів було створено так звані «хмари слів».

Кожен зможе передивитись та проаналізувати, які слова-мотиватори чують наші діти, частоту їх згадування у певному класі. Ми б ще порадили звернути увагу, який прихований, підсвідомий зміст-навантаження вони несуть і чи дійсно вони є такими, що підтримують, мотивують на краще, допомагають.

Також маємо зазначити, що мали місце поодинокі досить грубі жарти, які ніяк не могли бути віднесені до слів підбадьорення та заохочення, чи якість матеріальні бажання. Їх ми звичайно не включали до готових «хмар слів».