середу, 30 листопада 2022 р.

Як вийти зі ступору?

 Як вийти зі ступору?


Якщо ви завмираєте від страху і не можете поворухнутись, застрягаєте і "підвисаєте", спробуйте щось із цих порад, або все підряд.

♦️ Помітивши, що ви завмерли, спробуйте поворухнути очима, язиком, пальцями. Це запустить роботу м'язів.

♦️ Зробіть повільний видих, трохи скручуючись донизу. Зазвичай ми в таких станах хапаємо повітря, і забуваємо видихати.

♦️ Використайте різкі запахи. Кава, кориця, цитрус, парфуми, навіть старі шкарпетки - щось, що має інтенсивний запах зможе швидко повернути вас з глибин внутрішнього світу і прострації в тут і тепер.

♦️ Занурьте руки і обличчя в дуже холодну воду. Взагалі, різка зміна температури дуже швидко виводить з цього стану, тож можна зробити контрастне вмивання.

‼️Важливо‼️

Якщо накрило не вас, а людину поруч - не треба трусити чи давати ляпасів! 

♦️ Зверніть на себе увагу голосом, говоріть дуже чітко і директивно:

 "Я тут, подивись на мене, ти мене бачиш? Ти чуєш мене? Мене звати Оксана, я тут для тебе. Дивись на мене. Дихай. Візьми води. Пий".

‼️ Ми не запитуємо, ми даємо чітку інструкцію.

‼️ Ми не робимо замість людини те, що вона може зробити сама.


як допомогти пережити втрату близької людини

 «Будьте поруч, помовчіть разом, або надайте простір»: як допомогти пережити втрату близької людини?

Що людина переживає, коли втрачає когось з близьких? Як допомогти у цьому стані собі та іншим? Як не загубити в цій втраті себе? 

«Де не стоятиму — вистою». Ці слова поета Василя Стуса дуже влучно описують зараз настрої українців та українок, які виборюють свою незалежність. Хоча це складно, і фізично, і психологічно. Всі ми переживаємо ту чи іншу травму війни. Втрату. Але обов’язково вистоїмо.

У подкасті «Де не стоятиму — вистою» ми хочемо показати, що ви не наодинці зі своїми переживаннями. Кожен і кожна можуть почути себе у словах наших героїв, скористатися порадами психологів та дізнатись, як і де можна отримати допомогу.

У цьому подкасті, як і в решті випусків цієї серії, не буде зайвих слів. Усі ми маємо усвідомлення, через які страждання проходять люди, що втрачають близьких. Тим більше коли це відбувається неочікувано, через війну, яку ми не кликали й не розпочинали. І наша мета — показати, що ми сильні, ми зможемо все і ми не самі у своїх переживаннях.

ЧИТАТИ ДАЛІ

Як впоратися з панічною атакою – самостійно

 Як впоратися з панічною атакою – самостійно


🔺Пам'ятайте, що це минеться. Під час панічної атаки пам'ятайте про те, що ці почуття пройдуть і не завдадуть фізичної шкоди, хоч би якими страшними вони здавались у той час. Панічні атаки, як правило, досягають свого піку протягом 10 хвилин після початку, а потім симптоми починають слабшати.

🔺Глибоко дихайте. Намагайтеся дихати повільно та глибоко, концентруючись на кожному вдиху.

🔺Знайдіть спокійне місце. Як допомогти собі при панічній атаці? Види та звуки часто можуть посилити панічну атаку. Якщо можливо, постарайтеся знайти спокійніше місце. Це може означати вихід із жвавої кімнати або переміщення, щоб притулитися до найближчої стіни.

🔺Зосередьтеся на об'єкті. Як швидко усунути напад панічної атаки? Коли вас переповнюють тривожні думки, почуття чи спогади, концентрація на чомусь фізичному у навколишньому середовищі може допомогти вам відчути себе заземленим.

🔺Прогуляйтеся чи зробіть легку зарядку. Як самостійно боротися із панічними атаками? Ходьба може вивести вас зі стресового середовища, а ритм ходьби також допоможе врегулювати дихання.

🔺Вивчіть свої тригери. У мене є панічні атаки, що робити? Панічні атаки людини часто можуть бути викликані тими самими причинами, такими як замкнутий простір або натовп. Навчившись керувати своїми тригерами або уникати їх, ви зможете знизити частоту та інтенсивність нападів паніки.

🔺Тримайте лаванду під рукою. Як швидко зняти напад панічної атаки? Лаванда - традиційний засіб, який багато людей використовують для зняття стресу та розслаблення.

Джерело: мережа Інтернет

вівторок, 29 листопада 2022 р.

Для дорослих

 Не бути у романтичних відносинах - не означає бути самотнім


Люди, які відчувають постійну потребу в коханні, часто вважають, що залишаться самотніми, якщо позбудуться таких відносин. Вони певні, що відштовхнуть інших, бо інші думатимуть, ніби вони нікому не потрібні.

❕Нагадуємо, що контакти з собою, колегами, друзями, старими знайомими, бариста, продавчинями, перукарями, інтернет-друзями, домашніми тваринами, підписниками у соціальних мережах, тренерами, вчителями, роботодавцями - це теж відносини

Але насправді все працює інакше. Коли людина перебуває в любовній залежності і не отримує бажаного, вона злиться та ображається на інших людей та на світ. Ця внутрішня злість накопичується і призводить до того, що людина просто замикається в собі. 

🧘 А от ті люди, які володіють навичкою бути незалежними від романтичних стосунків - навпаки не лише не відштовхують цим, а й здаються іншим привабливішими.

Тому дуже важливо зрозуміти: якщо вам некомфортно жити без партнера, то це не тому, що ви нещасні та самотні. Просто ви не вмієте почуватися щасливою людиною без стосунків. На щастя, цьому можна навчитися. 

✍️ Більше того, лише здобувши незалежність від кохання ви зможете вибудувати по-справжньому безпечні та міцні стосунки.

Як навчитися бути щасливим незалежно від того, чи маєте ви любовні стосунки?

1. Зверніть увагу на особистий список опор. Насправді він базово є у кожного з вас. Важливо звернути увагу на нього. 💡 Підказка – у колі на ілюстрації.

2. Поміркуйте: що саме дають вам любовні стосунки? Складіть список. Навпроти кожного пункту придумайте та вкажіть кілька способів, як можна отримати ці речі іншими способами, без участі романтичного партнера. Якщо самостійно буде складно - візьміть безкоштовну консультацію (https://uamentalhelp.org/mental-help/) у UAMH та розберемося разом 🌿

3. Тіло та тактильність. бути у фізичному контакті з кимось живим – це одна з основних базових потреб психіки людини. Будьте відкритими до інших людей. Масаж, парні танці, лазня, контактна імпровізація, обійми, тактильне спілкування з тваринами, тілесно орієнтована терапія – є багато екологічних 🪷 способів подолати сенсорну депривацію, якщо ви перебуваєте поза романтичними стосунками.

Любіть та розвивайте себе. Бути щасливим - це навичка, яку досить легко розвинути, якщо бути уважним до себе, людей та речей навколо ✨

Зверніть увагу на можливі прояви в дітей ПТРС

 Зверніть увагу на можливі прояви в дітей ПТРС

✅постійні згадування про пережиті події (нав'язливі спогади, про які дитина може не зізнаватися дорослим), водночас уникнення всього, що нагадує їй про пережите;

✅емоційне напруження, вияви агресії або ж навпаки – апатичність, депресивність, емоційна відстороненість;

✅порушення сну, страшні сновидіння, через які дитина прокидається вночі, діти дошкільного та молодшого шкільного віку можуть плакати вночі;

✅підвищення рівня тривожності, очікування повторення подій;

✅порушення пам'яті, уваги, здатності вчитися;

✅постійне відігравання пережитого у грі (для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку);

✅саморуйнівна поведінка (зокрема у підлітків: нанесення самоушкоджень, алкоголізація, наркотизація), а також ризикована поведінка та нерозбірливі сексцальні контакти (для підлітків). 


Спеціально для «Підтримай дитину» Ольга Набоченко

 Усім весело, а мені ні


В країні війна. Ворог посилює психологічні атаки ІПСО та розхитує ментальний стан українців. Звичайно, тут не до веселощів. Але хто володіє інформацією - той володіє світом 😎

Ми зараз тут, щоб нагадати, що одна з базових складових ментального здоров'я - це соціальна взаємодія.

Сподіваємося, ви інколи зустрічаєтеся із друзями або колегами, щоб відволіктися та почути себе краще. Тож сьогодні поговоримо про те, що ж робити, коли всім весело, а мені ні?

Чи знайомий вам такий стан, коли ви знаходитеся в дружній компанії, усі весело проводять час, а ви відчуваєте поглинаючий сум?

Що робити в такій ситуації, коли ви відчуваєте несумісність свого емоційного стану зі станом оточуючих?

Насамперед хочемо зазначити, що бути сумним – це нормально. Враховуючи велику кількість трігерів та випадків з ПТСР зараз це може траплятися частіше, ніж у мирні часи. Це ваш стан, у якому ви перебуваєте зараз. Сум має своє місце і свою причину (або декілька причин). ❗️Його не треба навмисно прибирати, подавляти або ігнорувати.

А ось те, що ви можете зробити в такій ситуації:

🔹 Проговоріть про себе емоції, які ви зараз відчуваєте. Прийміть те, що зараз вони такі, а не інші. Так сталося і це має своє місце.

🔹 Запитайте в себе, чого б вам хотілося зараз або що допомогло б відчути себе краще. Можливо, ви не можете піти додому, але можете попросити когось взяти вас за руку.

🔹 Зверніть увагу на те, що відбувається навколо вас. Де ви зараз знаходитеся? Хто поруч із вами? Спробуйте придивитися до деталей цього місця, на риси обличчя людей, їхні рухи, у що вони вдягнені. Прислухайтеся, про що вони говорять.

🔹 Знайдіть те, що вам було б цікавим там, де ви перебуваєте, бо навіть у ситуації, де ви відчуваєте нудьгу, можна знайти щось цікаве. Можливо, ви перебуваєте в кафе і можете насолодитися їжею, або ви знаходитеся на вулиці і можете погодувати вуличних тварин.

❕Головне те, що вам не треба переключатися на «веселий лад» і спілкуватися з усіма. Так ви швидко втратите сили і точно не отримаєте ніякого задоволення.

Тож у такій ситуації звертайте увагу на те, що діється навколо вас, і обирайте для себе ту активність, що буде оптимальною до вашого самопочуття. Таким чином ви зможете отримати задоволення або принаймні приємні відчуття.

Бережіть себе!


UA MENTAL HELP (https://t.me/UA_MENTAL_HELP) 🌿

понеділок, 28 листопада 2022 р.

Допомогти розвинути концентрацію уваги та подолати неуважність.

 Можливо, дехто з нас останнім часом відчувають, що стали роззявкуватими, забудькуватими та апатичними, погано запам'ятовуємо різну інформацію, імена, особливо номери телефонів та будь-які цифри; стали пропускати повз вуха прохання і втрачаємо нитку розмови. Це буває з низки причин, основна, звичайно, стрес... 🥲

Але це все тимчасові труднощі. Ми можемо впоратися з усім. І кілька конкретних вправ можуть допомогти розвинути концентрацію уваги та подолати  неуважність. 

📍Краще почати з усвідомленого дихання. Сядьте в зручну для вас позу, випроставши спину. Зосередьте увагу на відчуттях того, як ви дихаєте. Відчуйте, як ви вдихаєте холодне повітря, воно потрапляє через ніздрі всередину; відчуйте, як піднімається під час вдиху і опускається під час видиху живіт.

Коли відволікаєтесь на щось, злегка зверніть увагу на дихання. Відразу, можливо, і не вийде концентруватися, але, якщо це повторювати якийсь час, то все, звісно, вийде.

📍Прогулюючись, зосередьтеся на відчуттях під час ходьби: зверніть увагу на ступню правої ноги, відчуйте пальці, підошву. Відчуйте дотик ніг до землі (якщо ходите в приміщенні – торкання ніг з підлогою), відчуття, що виникають від цього дотику. Зосередьтеся на правій руці. Відчуйте пальці, долоню, поверхню кисті, всю кисть. Відчуйте ваше передпліччя, лікоть. Так само відчуйте ліву руку. Відчуйте поперек, спину. Зосередьте увагу на обличчі – ніс, повіки, лоб, щоки, вилиці, підборіддя. Відчуйте дотик вітерця до шкіри обличчя. Дотик теплого сонячного промінчика.

📍Дослухайтеся до звуків природи. Можете це робити скрізь, де б ви не були. Виділіть один із звуків. Прислухайтеся до нього, утримуйте його. У такий спосіб ви одночасно зупинятимете внутрішній діалог і вчитиметеся концентрації.

📍«Рахунок кроків». Хороша ранкова вправа перед початком дня. Завдання – відрахувати кількість кроків від одного об'єкта до іншого. Якщо ви не збилися з рахунку – чудово, отже, ви сконцентровані.

📍Удома чи на роботі допоможе вправа «Биття серця». На чистому аркуші паперу олівцем повільно й плавно ведіть лінію та зосереджуйте всі думки та увагу лише на ній. Щойно ви зловили себе на тому, що відволіклися, – робіть пік нагору, як на кардіограмі, і продовжуйте. Що менше піків на вашій лінії, то кращий рівень концентрації уваги.

❗️Вправи начебто й легкі, але все ж таки потрібне певне тренування.

Навчитися концентрації уваги зараз без емоційної реакції може зайняти деякий час. Але постарайтеся навчитися жити сьогоднішнім, теперішнім. Ніхто не може змінити минуле, але майбутнє ще не настало. І те, що ви робите сьогодні, допоможе уникнути повторення минулих помилок і прокласти шлях до більш успішного майбутнього.

Авторка — Олена Реуцька

ЯК ЛЮДСЬКА ПСИХІКА «НОРМАЛІЗУЄ ВІЙНУ», І ЧИ Є ЦЕЙ ПРОЦЕС БЕЗПЕЧНИМ?

 ЯК ЛЮДСЬКА ПСИХІКА «НОРМАЛІЗУЄ ВІЙНУ», І ЧИ Є ЦЕЙ ПРОЦЕС БЕЗПЕЧНИМ?

👉🏻Війна це завжди біль, людські втрати, страх та обмеження. Тому на початку повномасштабного вторгнення більшість із нас навіть уявити не могли, що можна відчувати радість і вести відносно звичайний спосіб життя в умовах воєнного стану.

👉🏻Однак минали місяці — і що ми маємо зараз? На лінії фронту все ще точаться запеклі бої, а ворог чи не щодня обстрілює наші міста. Гинуть люди, втім це вже не викликає такого паралізуючого шоку, як у лютому чи березні.

❓Невже ми стали черствими? Це нормально? Невже ми стали поганими людьми, бо дозволяємо собі просто жити й займатися своїми справами, коли у країні триває війна?

Людська психіка вкрай адаптивна і здатна пристосовуватися до багатьох умов — від цього залежить наше виживання. Тому коли градус напруги стає занадто великим, вона говорить нам «годі» і починає будувати бар'єр. Це її природний стан — обмежити деструктивні для людини емоції.

📌 «Коли виснаження прогресує, настає момент байдужості й ігнорування. Ви розумієте, що живете в небезпеці, але психіка робить усе, щоб ви могли витримати це напруження. Так активується захисний механізм — відсторонення від емоцій або блокування доступу до емоційного компонента», — пояснює цей процес лікарка-психіатр Наталія Підкалюк.

👉🏻Пристосування до нових умов дозволяє нам залишатись ефективними, працювати та займатися побутом, навіть відпочивати й радіти в умовах війни. І це не привід для засудження та докорів сумління. Щоб витримувати травмувальний досвід на довгій дистанції, потрібно робити перерви.

Утім процес нормалізації війни має й іншу сторону — небезпечну для нашого ментального та фізичного здоров'я. Це, зокрема:

🔸Хибне відчуття невразливості — люди все частіше нехтують сигналами про повітряну тривогу і застереженнями влади.

🔸Нормалізація насильства та смерті.

🔸Спотворення цінностей та моралі — війна архетипне явище, що не має нічого спільного з нормальним життям у цивілізованому світі. Тому часто вона знецінює певні соціальні норми — робить їх ніби не важливими, другорядними в нинішніх умовах. Але це не так. Права жінок, ненасильство, гуманне ставлення до тварин, інклюзія — усе це досі на часі.

У чому ще користь заняттями спорту?

 Мрія всього батьківства, щоб кохана дитина була здорова, сильна і розумна. І в наших силах їй допомогти в цьому.

На жаль, наші діти все частіше проводять час із гаджетами в руках, невідривно дивлячись у екран, а не  на вулиці, бігаючи та стрибаючи. Але саме від того, наскільки людина рухлива та енергійна, залежить когнітивний, психологічний та фізичний розвиток, а також здоров'я в цілому.

Наукові дослідження Каліфорнійського університету показують: якщо дитина постійно сидить, це негативно впливає на роботу її мозку. Заняття спортом, навпаки, покращують пам'ять, допомагають ефективніше вчитися.

Заняття звичайною фізкультурою заповнюють щоденну потребу в рухах. Спорт на дітей впливає дуже сприятливо.

У чому ще користь заняттями спорту?

📍Розвиває мислення. Неправда, що спортсмени радше сильні, ніж розумні. Фізична активність і здорова серцево-судинна система підвищують інтелект – такого висновку дійшли у шведській вченій спільноті, дослідивши понад мільйон молодих людей віком від 15 до 18 років. Заняття спортом активують процес створення нових нейронів у гіпокампі – ділянці мозку, що відповідає за пам'ять, навченість та емоції.

Тож майте на увазі: що частіше дитина тренується, то легше їй засвоїти та запам'ятати нову інформацію, а рівень інтелекту підвищується. Тренування допомагають тримати думки в тонусі, «перезавантажують» мозок; сприяють виробленню серотоніну і збільшують приплив кисню до мозку, що, своєю чергою, впливає на здатність мислити ясно і творчо. Цікаво, що творчий підйом з'являється відразу після тренування і триває ще кілька годин. Крім того, фізично активні діти здатні пропонувати цікавіші та оригінальніші ідеї.

📍Поліпшується пам'ять. Заняття спортом позитивно впливають на роботу наших «сірих клітин». В Університеті Британської Колумбії дійшли висновку, що за активних навантажень спортом збільшується обсяг гіпокампу (він відповідає за запам'ятовування текстової інформації: там засвоюється новий матеріал і переходить із короткострокової у довгострокову пам'ять).

📍Формується організованість. Здається, якщо регулярно займатися спортом, то вільного часу залишиться ще менше і менше. Але все навпаки: тренування допомагають упорядкувати графік, навчитися продуктивно використовувати час та встигати більше.

Бонус: прогулянки та їзда велосипедом допомагають швидше запам'ятовувати іноземні слова (це з'ясували у німецьких вчених колах).

📍Покращується настрій та знижується рівень стресу. Під час тренувань виробляються ендорфіни – «гормони радості», які відповідають за позитивні емоції, а також зменшують болісні відчуття. Під дією ендорфінів наш організм краще адаптується до стресу та бореться з втомою. Тренування – прямий шлях до емоційної стабільності, зменшення тривожності та формування когнітивної гнучкості.

❗️Єдине, що варто пам'ятати – все добре в міру! Фізичні вправи стануть благом, коли дитині зручно. Якщо дитині важко – зменшуйте навантаження. Якщо дитині незатишно на заняттях – міняйте тренера чи секцію. Якщо дитині не подобається вид спорту – змініть напрям.

Дитина виховується прикладом, а не словами. Якщо ви самі вестимете більш рухливий і активний спосіб життя, то і дитина наслідуватиме ваш приклад. Якщо мама й тато у вихідний із задоволенням проводять день активно (піші прогулянки, катаються на велосипеді, лижах..., а не лежать весь день на дивані), то і для дитини активний спосіб життя стане звичним і в порядку речей. Тож займайтеся спортом разом на здоров’я та із задоволенням.

Авторка — Олена Реуцька


пʼятницю, 25 листопада 2022 р.

Пам'ятаємо. Єднаємося. Переможемо.

 26 листопада Україна і світ вшанують пам’ять жертв Голодомору-геноциду.

«Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо»

Щороку в четверту суботу листопада вшановуємо пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2022-му пам’ятна дата припадає на 26 листопада.

Український інститут національної пам’яті оприлюднив інформаційні матеріали до цьогорічних роковин. Інформаційна кампанія на вшанування пам’яті жертв проходитиме під гаслом «Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо».

Цього року ми вшановуватимемо жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни Росії проти України. Через дев’ять десятиліть після Голодомору-геноциду проти українців знову застосовують геноцидні практики.

У нинішній війні Росія переслідує ту саму мету, що й під час Голодомору 1932–1933 років – знищення української ідентичності та української нації. І тоді, і нині Росія намагається зламати волю українців до спротиву, кидає проти нас весь свій терористичний арсенал. Сталін у XX столітті та Путін у XXI зробили вибір на користь геноцидів, бо інші методи упокорення українського народу не спрацювали.

Трагічні події та злочини, які розгортаються на наших очах, з усією наочністю демонструють: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані.

В умовах повномасштабної війни один із ключових способів вшанувати пам’ять убитих голодом  – долучитися до акції «Запали свічку» та закликати українців по всьому світу і громадян інших країн засвітити вогники у вікнах як вияв скорботи за загиблими, віри в перемогу України й готовності докласти зусиль, щоб геноциди не повторювалися.


26 листопада, о 16:00, долучіться до Загальнонаціональної хвилини мовчання.

Оцінки кількості загиблих внаслідок Голодомору 1932–1933 років коливаються від 3 до 7 мільйонів жертв. Називаються й більші цифри. Радянський Союз намагався приховати правду про геноцид. У роки Голодомору західні уряди, прагнучи не погіршувати відносини з СРСР, воліли мовчати. Після Другої світової війни на міжнародному рівні було засуджено нацизм, проте злочини радянського режиму, зокрема й Голодомор-геноцид українців, залишилися без належної та єдиної міжнародної оцінки навіть після розпаду Союзу. А ще через три десятиліття режим у Росії знову вдався і до геноцидних практик щодо українців, і до використання голоду як інструменту, щоб тиснути на міжнародну спільноту.

Наше сьогодення вчить: щоб слугувати запобіжником проти повторення трагедій і злочинів минулого, наша пам’ять має бути живою і чесною, а в ставленні до тих, хто вчиняє злочини проти людства, не повинно бути подвійних підходів.

Тому цьогорічна кампанія на вшанування пам’яті жертв Голодомору проходитиме під гаслом «Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо!».


Пам’ятаємо злочин сталінського геноциду та його жертв. Єднаємося, тому що єдність є запорукою нашої перемоги. Роз’єднаність і непорозуміння стали причиною втрати українцями власної держави у 1920-х, її окупації більшовиками і вчинення злочину геноциду. Але зараз Україна і світ – інші. Ми маємо власну державу та Збройні сили, підтримку світу, військову, фінансову, дипломатичну допомогу. І найголовніше – згуртованість народу. Тому ми вистоїмо й переможемо.

Детальна історична довідка про Голодомор-геноцид

Візуалізація з гаслом «Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо!»

Відео з анонсом вшанування пам’яті та акції «Запали свічку»

Підбірка книг, відео, банерів та виставок про Голодомор, доступних для поширення

Візуалізація з цьогорічним гаслом розроблена у співпраці зі Світовим Конґресом Українців

Джерело

Показники готовності до навчання у школі

 Домашня діагностика готовності дошкільників до навчання у школі. Розроблена сімейним та дитячим психологом Ольгою Колесніковою-Чмель.

Як користуватися? Спостерігаєте за дитинкою, проводите тематичні бесіди щодо відвідування школи, аналізуєте.
Якщо серед запропонованих запитаннь є ті, відповіді на які ви не знаєте, запитайте у власної дитини, а потім підраховуєте.
Чим більше буде позитивних ➕ відповідей, тим більш сформована готовність дитини до навчання у школі.
Натхнення вам та успіху.

Як батькам навчити свою дитину безпеці

 Дитячий психолог

Як батькам навчити свою дитину безпеці
Коли ви озвучуєте дитині правила безпеки, потрібно пояснити їй, чому вони важливі. Ви можете домогтися підпорядкування дитини за допомогою фрази: «Тому що я так сказала», але вона не переконає дитину у важливості того чи іншого правила. Докладіть зусиль, аби дитина усвідомила: правила потрібні не для того, щоб зробити її життя менш радісним, а для безпеки. Чим більш справедливими правила здаються дитині, тим більший шанс, що вона їх прийме і дотримуватиметься.
Не залякуйте дитину. Якщо ви не хочете, щоб дитина лазила по деревах, не варто говорити їй: «Ти впадеш і пошкодиш шию». Краще скажіть: «Ти можеш упасти, і тобі буде боляче». Якщо ви перебільшуєте можливу небезпеку, зростає і ймовірність настання одного з двох наслідків (або обох відразу):
дитина припинить вам довіряти. Вона не повірить вам, тому що розуміє: те, що ви говорите, малоймовірно;
дитина повірить вам, але виросте, маючи впевненість, що світ – це страшне місце, сповнене небезпек.
Коли дитина не дотримується встановлених правил, ви повинні дати їй зрозуміти, що її небезпечна поведінка матиме наслідки. Якщо дитина вибігає на проїжджу частину, ви мусите негайно повернути її в безпечне місце й ще раз повторити їй правило, пояснивши його причини (наприклад, сказати, що водії можуть не побачити дитину) і попередити, що так робити не можна.
Таке попередження потрібно робити лише один раз. Якщо дитина повторює небезпечну поведінку, вам необхідно встановити для неї суворі наслідки, пов'язані з потребою убезпечити дитину. Наприклад, якщо вона знову вибігла на проїжджу частину, варто відвести її додому і пояснити зв'язок між її поведінкою й наслідками: «Я попереджала тебе, що бігати проїжджою частиною не можна. Це небезпечно. Якщо ти не можеш безпечно гратися на вулиці, грайся вдома».
Коли встановлені вами правила здаються дитині справедливими і вона розуміє потребу власної безпеки, то дотримуватиметься цих правил. Вона слухатиметься вас не для того, щоб догодити вам, а тому що вважатиме встановлені вами правила власними.
Внутрішній голос
Для безпеки дитина потребує чогось більшого, ніж просто дотримання правил. Дитина має довіряти власним інстинктам щодо того, що небезпечно, а що – ні. Із вашою допомогою вона мусить розвивати свій внутрішній голос, який попереджатиме її про можливу небезпеку. Цей голос утримає дитину від ризикованих дій: сідати в машину до незнайомця, гуляти на безлюдді тощо. Тому навчіть дитину довіряти інстинктам. Щоразу, чуючи цей внутрішній голос, вона повинна прислухатися до нього.
Репетиція безпеки
Ще один спосіб розвинути в дитини інстинкти самозбереження – імітувати з нею ситуації, пов'язані з безпекою. Зробіть це в ігровій формі. Поєднуйте прості проблеми з більш складними:
Як би ти вчинив, якби незнайомець прийшов по тебе в дитячий садок і запропонував відвести додому?
Що б ти зробив, якби твій м'яч викотився на дорогу?
Що б ти зробив, якби загубився в супермаркеті й не зміг мене знайти?
Що б ти зробив, побачивши, як інша дитина впала з дерева?
Як би ти вчинив, якби інша дитина сіла на краю гірки й відмовлялася спускатися?
Що б ти зробив, розбивши склянку?
Як би ти вчинив, якби твій друг запропонував тобі зробити щось небезпечне?
Якщо дитина спантеличена вашими запитаннями, запропонуйте їй декілька варіантів відповідей на вибір.
Дитина може дати несподівані відповіді, наприклад: «Я почекаю, поки м'яч сам повернеться до мене»; «Я запропоную дитині цукерку, щоб вона спустилася з гірки» тощо.
Не смійтеся над такими відповідями дитини. Вона говорить цілком серйозно, а її відповіді співвідносні із її віком. Краще похваліть її за кмітливість й запропонуйте краще рішення, а наступного разу поставте те ж саме запитання.
Розвиток дитини

Дорослі, подивіться разом з дітьми та обговоріть


18 листопада - Європейський день захисту дітей від сексуального насильства та сексуальної експлуатації. Для запобігання насильства важливо відкрито говорити про проблему, проводити навчання фахівців, здійснювати просвітницьку діяльність серед батьків і дітей. 

Цього року освітній проєкт #stop_sexтинг акцентує увагу на захисті дітей дитячих садків та молодшої школи, адже, згідно з дослідженнями, 84% дітей починають користуватись інтернетом у 5-11 років і цей вік з кожним роком зменшується.

Саме тому #stop_sexтинг, українська студія анімації Wow-How Studio https://wow-how.com, а також дитяча письменниця Іра Бова раді представляємо перший мультфільм в Україні про безпеку дітей онлайн “Хаппі та її суперсила”.

Ця історія - ідеальний початок для обговорення безпечного використання інтернету з дітьми 5-10 років. Казка розповідає про черепашку, на ім'я Хаппі, що вчиться у молодшій школі і як більшість дітей полюбляє користуватися гаджетами. Одного дня в соціальній мережі Хаппі отримує запит на дружбу. Черепашка його приймає і спілкується з незнайомцем - Тритоном. Чим закінчиться ця історія, дивіться разом із дітьми. 

Більше того, завдяки спільним зусиллям мультфільм доступний також англійською мовою. Тож, запрошуємо ділитися історією про Хаппі з друзями по всьому світу на каналі: https://www.youtube.com/channel/UCuPf... 

Нагадаємо, книгу “Хаппі та її суперсила” Іри Бови було видано восени 2020 року. За мотивами казки ми створили спеціальні уроки для дітей 1-2 класу  https://stop-sexting.in.ua/urok-dlya-...  , а також  уроки для дітей дошкільного віку (4-6 років): https://stop-sexting.in.ua/doshkilnyj.... Їх можна провести як удома, так і порекомендувати вчителям та вихователям провести у школі чи дитячому садку.
Stop_sexтинг

четвер, 24 листопада 2022 р.

Якщо ви потребуєте допомоги, звертайтеся за одним із номерів «гарячих ліній» психологічної підтримки

 Міністерство охорони здоров'я України

Нас не залякати та не здолати, але страшно буває всім — це нормально!

Якщо ви потребуєте допомоги, звертайтеся за одним із номерів «гарячих ліній» психологічної підтримки:

◾ 0 800 60 20 19 – Контакт-центр МОЗ;
◾ 1547 – Урядова лінія;
◾ 0 800 33 20 29 – Лінія допомоги для ветеранів та членів їхніх родин Українського ветеранського фонду;
◾ 1548 – Лінія Мінреінтеграції;
◾ 0 800 100 102 – Лінія Національної психологічної асоціації;
◾ 0 800 210 160 – Лінія міжнародної гуманітарної організації «Людина в біді»;
◾ (044) 456 17 02, (044) 456 17 25 – Лінії Київського міського центру психолого-психіатричної допомоги при станах душевної кризи;
◾ 0 800 211 444 – Лінія емоційної підтримки Міжнародної організації з міграції
◾ 7333 – Лінія запобігання самогубствам Lifeline Ukraine;
◾ 0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного); 116 123 (з мобільного) – Лінія ГО «Ла Страда-Україна».

Допомогти дитині

 Українська Волонтерська Служба

Фронт допомоги дітям. Спільно з Клуб Добродіїв ми підготували поради з психологічної підтримки, аби кожна дитина, навіть у часи війни, посміхнулась 💛
Також ділимося підбіркою корисних посилань:
🔸Фонд «Клуб Добродіїв» допомагає постраждалим дітям та родинам: https://bit.ly/3DVFLfR
🔸Фонд «Голоси дітей» надає адресну гуманітарну допомогу: https://bit.ly/3hwQ9TR
🔸Фонд «Запорука» організував гарячу лінію психологічної підтримки 24\7 по Україні: 080 040 00 23.
🔸«СпівДія заради дітей» займається адаптацією, організацією дозвілля евакуйованих дітей віком від 5 до 12 років у 20 містах України: https://bit.ly/3NRP5pN
🔸Telegram-бот «Дитина не сама»: https://bit.ly/3NVTJ5T
🔸Telegram-канал «Ми поруч»: https://bit.ly/3GlmWFZ
🔸Telegram-бот «Дитячий лікар на війні»: https://bit.ly/3UrmslM
🔸Telegram-канал «Підтримай дитину»: https://bit.ly/3UryD1N
📍 Завантажити памʼятку можна за посиланням: https://bit.ly/3WQOXek
Разом із партнерами Міністерство охорони здоров'я України, НСЗУ Національна служба здоров'я України, Клуб Добродіїв та за підтримки Проекту USAID Ukraine - USAID Україна «Підтримка реформи охорони здоров’я» розповідаємо про медичні послуги та права пацієнтів в Україні. Шукайте корисні матеріали за хештегом #Гарантовано.