Знизити тривогу та заспокоїтися

 

Заборона на почуття

 Дитячий психолог

Заборона на почуття. Гештальт з дітьми.

Емоції і почуття важливі:

- Злість дозволяє заявляти про себе, відчувати і відстоювати свої кордони, дозволяє запускати зміни.

- Страх дає можливість враховувати ризики, ставати чутливим до своїх можливостей і ресурсів, дбати про себе та інших.

- Завдяки смутку і радості ми розуміємо, що для нас є цінним, важливим, вчимося вибирати ...

Кожне з почуттів, без винятку, виконує важливу функцію в житті і випадання одного з категорії нормальних і природних призводить до розвитку різних невротичних механізмів захисту (аж до соматичних проявів: астма, ВСД, енурез, енкопрез і т.д.) і позбавляє можливості навчитися з цим почуттям обходитися. Рідко хто з батьків усвідомлено вирішує: «Так! у нас не можна злитися, боятися і сумувати. А радіти можна не більше 3 хвилин і тихо ». В основному все відбувається несвідомо і батьки, самі не навчені відчувати щось не можуть переносити це почуття у дитини і видають на автоматі забороняючі реакції (напад або відкидання), поступово позбавляючи його можливості користуватися ресурсами того чи іншого почуття.

Що робити?

Якщо коротко:

Батькам - розвивати власну чутливість (відстежувати, як і що ви відчуваєте? Як з цим обходитеся? Які варіанти прояву почуттів є і т.д.)

Говорити про різні почуття і їх важливість з дитиною (обговорюючи приклади з повсякденного життя, мультиків і книг ... А що він відчуває, як думаєш? А що б ти відчував? Як йому краще показати свої почуття? І т.д.)

Вчитися приймати почуття дитини, контейнувати їх,

приймати, визнаючи свої помилки.

На завершення пропоную просту вправу. Вона допомагає звернути увагу на деякі важливі моменти в емоційному житті сім'ї і плюс дає можливість обговорити те, що відбувається.

Пропоную робити її спільно з дитиною. Візьміть по аркушу білого паперу і щось чим будете малювати (олівці, фломастери, фарби) і намалюйте кожен по 4 крана, з яких будуть литися ваші почуття. Перший кран - злість. Другий - страх. Третій - смуток, і четвертий - радість. Постарайтеся абстрактно зобразити, як вони ллються. Якого вони кольору, інтенсивності? Щось ледве крапає, щось бризкає в різні боки? Можливо, це взагалі не рідина, а різні предмети? Довіртеся собі, малюйте вільно. Не концентруйтеся на малюнках один одного.

Після того як закінчите, пропоную подумати над наступним: Що вийшло? Які почуття викликає ваш малюнок? Малюнок вашої дитини? Що було малювати важче? Що легше? На що, перш за все, звернули увагу? Чи є щось, що вас здивувало в своєму малюнку, малюнку дитини? Як ви щось відчуваєте? Як хотіли б? Який кран треба лагодити? І т.д. обговоріть це разом.

Макшанцева Катерина

Зацікавити читанням

 Вікторія Віткалова

І знову популярне питання до дитячого психолога: як примусити дитину читати?

- чекайте, а чи слово примус викликає у вас бажання? - запитую у батьків?

- Не дуже!

Тобто, починаємо з формулювання цілі "хочу заохотити/зацікавити дитину до читання ".

Ось, деякі рекомендації. Це працює!

створюємо домашню бібліотеку дитяча полиця з книгами.

Якщо дитина має вільний доступ до книг, може заповнювати, переставляти, робити її "тематичною" - "новорічна поличка/книжки про новорічні свята, пригодницька/про детективи, розумна/з ребусами, завданнями" - це дає відчуття приналежності та може зацікавити та зробити книги частиною життя.

книги та гра.

Зробіть книгу частиною ігрової діяльності, щоб в дитини була можливість взаємодіяти з книгою. Ідея квесту з книгою, можна підглянути тут

"Пригоди кота-детектива", Фрауке Шойнеманн;

"Київ. Неймовірні історії великого міста", Валентина Вздульська.

читання разом вголос.

Зробіть читання вголос вашою традицією.

Читайте разом, по черзі, обговорюйте історію. Такий досвід формує емоційний зв’язок з дітьми через читання книжок.

обговорення прочитаного.

Що тобі сподобалося?

Які герої викликають емоції, які саме?

Що думаєш про вчинки героїв в цій історії. Ці питання заочують міркувати та розвивають критичне мислення, здатність аналізувати.

В сучасному світі готових простих рішень - читання навчить дитину міркувати та знаходити власні відповіді.

Маю право

 

Психологічні права особистості  Я МАЮ ПРАВО

• на існування та повноцінне життя

• мати потреби та бажання

• на автономію

• мати особисті (психологічні) кордони 

• мати свою комфортну територію 

• мати наміри та діяти за власним бажанням

• на романтичність та чуттєвість 

• на виявлення та вираження емоцій

• мати власну думку

• бути повноправним членом групи

• бути лідером / лідеркою

• бути компетентним у тій чи іншій справі

• на співпрацю 

• бути конкурентоздатною особою

• на здорові стосунки

• на власний вибір та відповідальність за нього

Джерело

Противага тригерам - ✨️Глімери

 Вікторія Віткалова

Отже, останнім часом щось в інформаційному просторі несеться і може суттєво обнулити всю ту роботу психологів, яку ми робили протягом років.

Міркувала, що ж таке ще мене тримає в моменти сильної турбулентності?

Згадала про "ГЛІМЕРИ" і чуть оформила це в допис.

Ловіть, можливо знадобиться.

Противага тригерам - Глімери

Від англ. glimmers — «проблиски» — це термін, який використовується в психології для опису маленьких, але важливих моментів позитиву або безпеки, які ми можемо помітити навіть у складних життєвих обставинах. Цей термін Стівена Порджеса, автор Теорії полівагусу, яка пояснює, як наша нервова система реагує на стрес та травму.

Як працюють глімери?

Глімери — це "сигнали безпеки" для нервової системи. Вони діють як противага тригерам (сигналам небезпеки) і активують вентральний вагус, частину парасимпатичної нервової системи, що відповідає за відчуття спокою, комфорту й взаємозв’язку.

Наприклад:

Усмішка випадкової людини на вулиці,

Приємний аромат,

Тепле сонячне світло, яке падає на ваше обличчя.

М'яка текстура улюбленого пледу.

Звуки пташок або приємна музика.

Це дуже малі моменти, але вони можуть викликати відчуття тепла, безпеки або навіть радості.

Яким чином глімери допомагають у подоланні травми?

1.Переналаштовують нервову систему.

Люди з травматичним досвідом часто перебувають у стані гіперактивації (тривога, стрес) або відключення (апатія, відчуженість). Глімери допомагають повернути нервову систему до стану регуляції, зменшуючи інтенсивність стресу.

2. Навчають шукати позитив (не Поліанову радість, а фокусування на протилежному з метою відволіктися).

Зосередження на глімерах — це свідомий процес. Вони тренують мозок звертати увагу на щось добре навіть у найскладніші періоди життя. Це сприяє формуванню стійкості.

3. Повертають контроль.

Коли людина переживає травму, вона часто почувається безсилою. Глімери показують, що навіть у хаосі можна знайти маленькі острівці стабільності.

4. Сприяють емоційному відновленню.

Кожен глімер дає короткочасне відчуття радості чи спокою. Це не вирішує проблему миттєво, але накопичує ресурс, необхідний для тривалого одужання.

Мій досвід помічати глімери:

Уповільнююся.

Часто ми пропускаємо ці моменти, бо поспішно живемо. Свідоме буття в теперішньому.

Зосередження на почуттях.

Звертаю увагу на те, що приносить мені маленькі проблиски спокою чи задоволення: смак, звук, запах, дотик чи образ/картинка.

Веду щоденник глімерів (список)

Записую за настроєм 1-3 речі, які викликали позитивні емоції.

Це допомогаю формувати нову звичку.

Практикую вдячність.

Подумки дякую тим моментам, які приносять радість.

Насолоджуюсь смаком першої чашки кави чи чаю.

Помічаю кольори природи, як-от небо або дерева.

У хвилини стресу зосереджуюся на своєму диханні чи м'якому контакті (наприклад, триманні чашки, доторкидо приємної фактури).

"Глімери - це промінчики світла у темні часи".

Румінація - це стан, коли ми застрягаємо в нескінченному обмірковуванні одних і тих самих ситуацій чи проблем.

 Palyvoda Anna - Психолог

 Румінація: коли думки перетворюються на пастку

Румінація - це стан, коли ми застрягаємо в нескінченному обмірковуванні одних і тих самих ситуацій чи проблем. Це як блукати в тумані, що стискає з усіх боків, не залишаючи місця для ясності. Думки про минуле чи страхи щодо майбутнього можуть здаватися пошуком рішень, але насправді вони лише виснажують, забираючи енергію і позбавляють нас можливості жити у теперішньому моменті.

Це природна реакція мозку, який шукає відповіді в умовах невизначеності. Людям, які переживають цей стан часто здається, що вибратися складно, але навіть маленький крок може стати тим, що виведе на світло.

Що може допомогти?

 Зупинка потоку думок

Дайте собі команду: "Стоп!". Промовте це подумки або вголос, коли відчуваєте, що "залипли". Це як натискання на паузу, що дозволяє повернути собі контроль і зібратися з силами.

 Заземлення у теперішньому

Озирніться навколо: назвіть 5 речей, які бачите, 4 звуки, які чуєте, 3 відчуття у тілі. Туман думок розсіюється, коли ви впираєтеся у реальність - тут і зараз.

 Рефлексія

Запитайте себе:

 Чи справді ці думки наближають мене до вирішення?

 Що я можу зробити прямо зараз, щоб підтримати себе, а не завдати собі шкоди?

 Щоденник думок

Запишіть усе, що тривожить чи засмучує, на папір. Витягнувши думки з голови, ви зможете відділити їх від себе, розвантажитися і когнітивно, і емоційно.

 Переформулювання

Замість "Я знову все зіпсував" спробуйте: "Це був урок, і я стаю сильнішим". Переосмислення думок не змінює минулого, але формує основу для майбутнього.

 Релаксація через тіло

Прогулянка, кілька глибоких вдихів чи тепла ванна здатні стати тими маленькими острівцями спокою, які відновлюють сили.

 Кожна думка має початок і кінець. Навчившись спрямовувати свій фокус, ви поступово звільняєте себе з пастки тривоги чи депресії та повертаєте собі себе.

Якщо самодопомога не приносить полегшення, звернення до психолога може стати важливим кроком до ясності й внутрішньої гармонії.

 Навіть найгустіший туман розсіюється, коли ми відкриваємо для себе правильні інструменти й поступово змінюємо звички, крок за кроком наближаючись до ясності.

Психологиня Анна Паливода

Нагадування

 Шановні батьки !

Звертаємо вашу увагу на небезпеку для ваших дітей при їх неконтрольованих прогулянках в промислових зонах, поблизу транспортних, інженерних мереж, об'єктів критичної інфраструктури.

Небезпеку становлять безпритульні тварини, металобрухт, сміття, рухомий склад, гідроспоруди, тощо.

Об'єкти критичної інфраструктури перебувають під озброєною охороною.

Нагадуємо про категоричну заборону фото- відеофіксації об'єктів критичної, транспортної і іншої інфраструктури.

Проводьте бесіди з дітьми про безпечне дозвілля, контролюйте спілкування дітей в соцмережах.

Джерело