Кабінет психолога Академічного ліцею №2 Української міської ради

Тут Ви знайдете відповіді на листи до Пошти довіри, цікаві посилання, інформацію для роздумів

вівторок, 15 вересня 2026 р.

Дитина постійно сперечається

 Дитячий психолог

Дитина постійно сперечається навіть через дрібниці — що робити?



Lослідження PISA 2025 (задля подумати)

 Olenka Severenchuk

Отже, дослідження PISA 2025 оприлюднено.
Глибокий аналіз попереду, а поки загальний зріз із фокусом на Україні.
Трішки теорії.
Цього циклу в PISA взяли участь понад 760 тисяч підлітків із 91 країни та економіки світу. Вибірки репрезентують приблизно 33 мільйони 15-річних учнів у цих освітніх системах.
PISA перевіряє не стільки те, чи може дитина відтворити вивчене в школі, скільки чи здатна вона застосувати знання в життєвій ситуації: зрозуміти інформацію, проаналізувати її, аргументувати, зробити висновок і розв’язати проблему.
У кожному циклі PISA перевіряє три основні галузі:
🔬 природничо-наукову грамотність
➗ математичну грамотність
📖 читацьку грамотність
Але одна з них щоразу є провідною і досліджується значно глибше.
У PISA-2025 головним фокусом були природничі науки. Тобто не просто знання формул чи фактів із фізики, хімії або біології, а здатність пояснювати явища науково, оцінювати докази, працювати з інформацією і використовувати наукове мислення для прийняття рішень.
В циклі 2025 був і новий окремий напрям — Learning in the Digital World: як підлітки навчаються за допомогою цифрових інструментів, наскільки вони здатні самостійно організувати навчання, досліджувати проблему, моделювати і будувати нове знання.
Вперше PISA також включила оцінювання іноземної мови, яке було добровільним для країн-учасниць.
PISA загалом значно ширше дивиться на те, що відбувається навколо власне тестових балів: мотивацію до навчання, наполегливість, відчуття власної спроможності, адаптивність, ставлення до школи, використання цифрових технологій та штучного інтелекту. І, звісно, аналізує, як результати пов’язані зі статтю, соціально-економічним статусом і походженням дитини.
Новина #1 кепська.
Світова освіта продовжує просідати.
Середні результати країн OECD у читанні, математиці та природничих науках знижуються. І ковід тут уже точно не є першопричиною.
Новина #2 краща.
Україна, попри люту сраку, яка відбувається з нашими підлітками і вчителями щодня, вийшла на стабілізацію. Порівняно з різким падінням між циклами 2018-2022, падіння між 2022 і 2025 роками статистично незначуще. Ну ніхто ж не сподівався на покращення, правда? Рожевих єдинорогів серед нас немає. А от те, що ми тримаємося і що наші результати не стають суттєво гіршими — велика заслуга всіх, хто до освіти докладається щодня.
І щонайперше, звісно, наших учителів і управлінських шкільних команд.
І ще одне, перш ніж підемо далі.
PISA 2025 усе ще не ставить діагноз НУШ.
Бо ті 15-річні підлітки, які навесні 2025-го брали участь у тестуванні, навчалися за старим Державним стандартом.
А що там по НУШ — побачимо в наступному циклі.
Отже, цифри і їх інтерпретації.
Дані України в розрізі 2018 - 2022 - 2025.
Отримані бали:
🔬 Природничі науки: 469 - 449 - 448
➗ Математика: 453 - 440 - 431
📖 Читання: 466 - 427 - 418
Як уже писала вище, після значного провалу між 2018 і 2022 роками результати стабілізувалися. Але відновлення не почалося.
Порівняно з 2018 роком ми все ще маємо мінус 21 бал у природничих науках, мінус 22 у математиці і найбільш болісні для мене мінус 48 балів у читанні.
Бо простішою мовою це означає, що 45% українських 15-річних не досягають навіть базового рівня читацької грамотності.
Йдеться не про те, скільки книжок прочитала дитина і чи пам’ятає вона біографію письменника. PISA перевіряє значно простішу і водночас фундаментальнішу річ: чи може 15-річна людина прочитати текст, зрозуміти його, знайти потрібну інформацію, оцінити її, зробити висновок і використати прочитане для розв’язання проблеми.
І майже половина наших дітей не дає цьому раду на базовому рівні.
Але всередині цієї цифри ховається ще одна проблема, про яку, мені здається, треба говорити окремо.
Це хлопці vs дівчата.
У 2022 році українські хлопці мали з читання 415 балів, дівчата — близько 438. Розрив — 23 бали.
У 2025 році результат хлопців упав ще до 402 балів, тоді як у дівчат — близько 434.
Розрив — 32 бали на користь дівчат.
І ця різниця є статистично значущою.
Проблема не виникла під час повномасштабки. Ще у 2018 році хлопці мали 450 балів, а дівчата 484, тобто розрив становив близько 34 балів.. Після певного звуження гендерного розриву у 2022 році він знову повернувся майже до рівня 2018-го.
Питання, яке я ставлю собі: чому наша школа настільки гірше утримує хлопців у читанні і що саме ми збираємося з цим робити?
Ще одна цифра, яку не варто ігнорувати: майже 30% українських підлітків не досягають базового рівня одночасно у всіх трьох галузях (читанні, математиці й природничих науках).
І ще один розрив.
Добробут українських родини.
Серед дітей зі сприятливішими соціально-економічними передумовами базового рівня досягають:
🔬 80% у природничих науках
➗ 69% у математиці
📖 70% у читанні
Серед дітей із несприятливими передумовами:
🔬 53%
➗ 41%
📖 43%
Тобто шанс дитини опанувати хоча би базову математику чи читання дуже сильно пов’язаний із тим, у якій сім’ї вона народилася і які можливості ця сім’я може їй забезпечити.
У природничих науках різниця між більш і менш забезпеченими групами становить 66 балів PISA.
Цікаво, що з 2018 року соціально-економічний розрив в Україні навіть дещо скоротився. Але приводу радіти немає.
Він скоротився переважно тому, що погіршилися результати більш забезпечених дітей, а не тому, що менш забезпечені почали наздоганяти.
Для мене це, мабуть, одна з найнеприємніших цифр у всьому звіті. Бо школа мала б хоча б частково компенсувати нерівність стартових можливостей. А ми бачимо, наскільки сильно сімейні обставини продовжують визначати освітній результат дитини. І водночас продовжуємо співати тужливих пісень про «не буде школи - не буде села». І саботувати в окремих громадах, де безпековий фактор не є вирішальним, укрупнення шкіл на користь якості.
Але є в нових результатах PISA й історії, які дають трохи оптимізму.
Одна з найбільш цікавих для мене - кейс Туреччини.
Поки середні показники OECD падають, Туреччина покращила результати в усіх трьох галузях. У природничих науках +18 балів лише з 2022 року і вже 494 бали, тобто вище середнього OECD. У математиці +9 балів. І це не випадковий стрибок одного року. Туреччина поступово скорочувала відставання протягом багатьох циклів PISA.
Фактично це одна з небагатьох країн OECD, якій вдалося переламати довгострокову траєкторію.
Улюблене питання.
То хто ж сьогодні в топі?
🇸🇬 Сінгапур знову серед абсолютних світових лідерів. Він №1 у читанні та №2 у математиці й природничих науках. 15% сінгапурських учнів є top performers одночасно у всіх трьох галузях, тобто демонструють найвищий показник серед усіх учасників PISA.
Поруч у верхівці залишаються Японія, Корея, Естонія, Макао, Тайвань.
Мене персонально тішать цьогорічні результати Англії (не UK загалом, а саме Англії), яка на тлі загального падіння втримала або покращила свої результати. Англія ніколи не буде в топі. Бо це не країна експериментаторів. Але вона завжди триматиме свою класично високу планку. Той випадок, коли традиції працюють.
Але головна цінність PISA взагалі не в тому, яке місце яка країна посіла. Значно цікавіше, зрозуміти, чому в один і той самий період, коли десятки освітніх систем втрачають результати, деякі країни здатні йти проти тренду?
Що саме вони роблять інакше?
І що робити нам, враховуючи наші реалії?
Думаю, саме останнє питання буде обговорюватися в найближчі місяці особливо активно.
Головне — щоб розмови перейшли в площину дій.
Ну а поки зради немає, пані та панове.
Гребемо далі і робимо щодня свої маленькі справи.
Враховуючи війну, політичні турбулентності, демографічну кризу і багато інших чинників, ми великі молодці.
Таких більше в світі немає.
Величезна вдячність усім учителям, директорам і українським підліткам.
Це все ви! 💙💛

понеділок, 14 вересня 2026 р.

З турботою про себе

 Інститут психології та системної терапії Ресурс MIGIS

Допомогти дитині після важкої ночі

 Голоси дітей

Останні тижні наші діти живуть у постійному стресі — ще більшому, ніж раніше. Тривоги йдуть одна за одною, пів ночі минає в коридорі чи в укритті, а зранку треба вставати, бо ж навчальний рік уже в розпалі 🫠
Виходить замкнене коло: дитина недоспала, тому зранку вона роздратована й розсіяна. Ми як дорослі це розуміємо, але коли самі виснажені після такої ж ночі, витримки може бракувати. І тоді до втоми додається ще й напруга та суперечки.
Ділимося важливими підказками для батьків: на що звернути увагу після тривожної ночі, як вирішити, чи йти дитині до школи, і як допомогти заснути ввечері.
Зберігайте й діліться з іншими 📌
Якщо ж відчуваєте, що самотужки впоратися з впливом війни не вдається, звертайтеся по безоплатну фахову допомогу до наших спеціалістів: 0 800 210 106 📞








Ці принципи стосуються спілкування з будь-якою дитиною (навіяно враженнями від почутого з вікон, де батьки допомагають дітям з виконанням домашніх завдань)

 Інклюзивно-ресурсний центр # 6 Печерського району м.Києва

Консультують фахівці ІРЦ № 6 Печерського району м. Києва
🗣️ ЕФЕКТИВНЕ СПІЛКУВАННЯ З ДИТИНОЮ З ООП
Спілкування з дитиною з особливими освітніми потребами (ООП) потребує терпіння, прийняття та врахування її індивідуальних особливостей.
Для однієї дитини важливо почути коротку й чітку інструкцію, іншій необхідно більше часу для відповіді, а комусь легше зрозуміти інформацію через картинку, жест, предмет або приклад.
🌿 Основні правила ефективного спілкування
1. Будьте поруч і встановіть контакт
Перед тим як звернутися до дитини, переконайтеся, що вона вас чує та бачить. Назвіть її ім’я, говоріть спокійним голосом.
2. Використовуйте прості та зрозумілі фрази
Одна інструкція — одна дія.
Замість: «Прибери іграшки, помий руки та сідай їсти» — краще:
👉 «Спочатку прибери іграшки».
Після виконання — наступна інструкція.
3. Давайте дитині час на відповідь
Дитині з ООП може знадобитися більше часу, щоб зрозуміти звернення, обробити інформацію та сформулювати відповідь.
Не поспішайте повторювати запитання або відповідати замість неї.
⏳ Пауза — це не мовчання, а час для обробки інформації.
4. Підкріплюйте слова візуально
Використовуйте картинки, піктограми, предмети, жести, схеми або фотографії. Візуальна підтримка допомагає краще зрозуміти послідовність дій і правила.
5. Не вимагайте обов’язкового зорового контакту
Дитина може слухати вас, не дивлячись в очі. Відсутність зорового контакту не означає, що вона вас не чує або не розуміє.
6. Перевіряйте розуміння
Не запитуйте лише: «Ти зрозумів/зрозуміла?»
Краще попросити показати або виконати те, про що йшлося:
👉 «Покажи, що потрібно зробити спочатку».
7. Приймайте різні способи комунікації
Дитина може спілкуватися словами, жестами, мімікою, картинками, жестовою мовою або за допомогою альтернативної та додаткової комунікації (АДК).
💬 Мета комунікації — не змусити дитину говорити, а допомогти їй висловити свої потреби, думки та почуття.
❤️ Як говорити про емоції
Допомагайте дитині називати те, що вона відчуває:
— «Ти зараз засмучений».
— «Я бачу, що тобі важко».
— «Ти розсердився, тому що гра закінчилася».
— «Давай подумаємо, що може тобі допомогти».
Не варто знецінювати переживання словами:
❌ «Не плач».
❌ «Це дрібниці».
❌ «Ти вже великий/велика, щоб так поводитися».
Краще:
✅ «Я бачу, що тобі зараз важко».
✅ «Ти можеш засмучуватися».
✅ «Я поруч і допоможу тобі».
🎯 Якщо дитина не виконує інструкцію
Не поспішайте робити висновок, що дитина «не хоче».
Причиною може бути:
- дитина не зрозуміла інструкцію;
- інструкція занадто складна;
- потрібен додатковий час;
- дитина втомилася або перевантажена;
- навколо забагато подразників;
- завдання не відповідає її актуальним можливостям.
Спробуйте спростити завдання, розділити його на кроки, показати приклад або використати візуальну підказку.
🌸 Чого варто уникати
❌ крику та погроз;
❌ надмірної кількості запитань;
❌ довгих пояснень;
❌ порівняння з іншими дітьми;
❌ примусу до відповіді;
❌ вимоги «подивись мені в очі»;
❌ покарання за особливості комунікації.
⭐ Пам’ятайте
Ефективне спілкування — це не лише коли дитина розуміє дорослого. Це коли дорослий також намагається зрозуміти дитину.
Давайте дитині можливість: 💛 висловлювати свої потреби;
💛 ставити запитання;
💛 відмовлятися;
💛 робити вибір;
💛 просити про допомогу;
💛 помилятися;
💛 використовувати зручний для неї спосіб комунікації.
Прийняття, терпіння та повага до індивідуального темпу дитини — основа безпечного й ефективного спілкування.