Олена Платова, психотерапевтка, психоаналітикиня: “Навіть якщо я сиджу на попі рівно, тут у Києві після обстрілу, я теж щось виборюю. Доводжу, що я хочу бути тут, незважаючи на всі спокуси цивілізованого світу”. “Всі намагання зупинити зміни — це символічне вбивство”. “Всеоб'ємна батьківська любов — не та, яка на все згодна, а та, яка на все здатна”.
пʼятниця, 17 липня 2026 р.
Можна переглянути на вихідних
Витримка у важких випробуваннях
Сучасна психологія розглядає важкі випробування як життєві події або обставини, які кидають виклик психологічній стійкості людини.
Це можуть бути травматичні переживання, втрати, кризи ідентичності, хвороби, фінансові труднощі або соціальні конфлікти.
Витримка у важких випробуваннях залежить від здатності знайти внутрішні та зовнішні ресурси для підтримки.
На практиці, витримати важкі випробування допомагає поєднання особистісних якостей, життєвих цінностей, зовнішньої підтримки та ефективних стратегій подолання..
Вплив побутових справ на розвиток мозку дитини
Центр практичної нейропсихології - Одеса
Здавалося б, звичайні домашні справи – рутина, яка займає наш час. Але чи знали ви, що вони є чудовим тренажером для мозку вашої дитини?
Як дитячий нейропсихолог, я хочу поділитися, які рутинні дії можуть стати потужним інструментом для розвитку когнітивних функцій!
1. Сортування та розкладання речей: коли дитина допомагає розкладати іграшки за кольором, формою або розміром, або розкладає посуд по місцях, вона активно задіює лобні частки мозку, які відповідають за планування, категоризацію та логічне мислення. Це також розвиває зорову увагу та просторове мислення.
2. Накривання на стіл та розстановка стільців: ця задача потребує координації рухів, розрахунку відстані та сили, а також запам'ятовування послідовності дій. Задіюються мозочок (координація), тім'яні частки (просторове сприйняття) та лобні частки (планування). Це також чудово розвиває дрібну моторику.
3. Приготування простих страв (під наглядом): миття овочів, перемішування інгредієнтів, розкладання їжі – все це активує сенсорні та моторні ділянки мозку. Дотримання рецепту розвиває виконавчі функції (слідування інструкціям, робоча пам'ять). А відчуття текстур, запахів та смаків стимулює сенсорну інтеграцію.
4. Догляд за рослинами чи домашніми тваринами: поливання квітів, годування хом'яка чи котика – ці дії формують відповідальність, розвивають емпатію та соціально-емоційний інтелект. Послідовність дій (спочатку полити, потім розпушити) зміцнює операційну пам'ять та планування.
5. Прибирання ліжка або застеляння ковдри: ці маніпуляції, що здаються простими, вимагають двобічної координації, точності рухів та просторового усвідомлення. Мозок дитини вчиться узгоджувати рухи лівої та правої руки, що важливо для розвитку міжпівкульних зв'язків.
Через такі прості, але системні дії, мозок дитини отримує різноманітну сенсорну інформацію, тренує координацію, логіку, пам'ять та емоційне сприйняття. Домашні справи – це не просто обов'язки, а унікальні можливості для гармонійного розвитку мозку.
Заохочуйте своїх дітей долучатися до побутових справ не як до "роботи", а як до захоплюючої гри та дослідження світу. І ви з подивом побачите, як просто і ефективно розвивається їхній мозок!
Розвивати самостійність
Літні канікули – це період, коли дитина отримує більше простору для власних рішень, а батьки – запитань про межі її самостійності.Самостійність дитини не означає «тепер розбирайся сам», а турбота дорослих не означає «я все вирішу за тебе». Здорова межа проходить посередині: дитина отримує простір для вибору, дій і власного досвіду, а дорослі залишаються тими, хто забезпечує безпеку, правила й підтримку.
На картках ділимося практичними кроками, як батькам допомогти дитині у формуванні самостійності влітку. Ці кроки не потрібно впроваджувати всі одразу. Достатньо обрати один-два, які відповідають віку дитини, її теперішньому рівню готовності та реальній ситуації в родині.
Більше інформації про межі дитячої самостійності ви знайдете в колонці від психологині проєкту «ПОРУЧ» Олени Сервачак для Рубрика: https://rubryka.com/.../yak-kanikuly-dopomagayut-dytyni.../Також памʼятайте, що у вихованні майже не буває ідеальних рішень. Батьки теж вчаться, помиляються, шукають підходи та не завжди можуть самостійно побачити, що саме заважає дитині стати більш самостійною. Якщо знайти відповідь складно, корисною може стати безкоштовна консультація психолога.
четвер, 16 липня 2026 р.
Що допомагає відновлюватися
Ми багато говоримо про тригери. Про те, що викликає тривогу. Про те, що повертає до болючих спогадів. Про те, що виснажує нашу нервову систему.
І це важливо.
Але значно рідше ми говоримо про те, що допомагає їй відновлюватися. У психології для цього є дуже красивий термін — глімери.
Якщо тригер активує стан небезпеки, то глімер, навпаки, допомагає нервовій системі відчути: «Зараз я в безпеці».
І для цього не потрібні великі події. Іноді достатньо променя сонця, який випадково ліг на підлогу. Запаху ранкової кави. Улюбленої пісні. Теплої чашки в руках. Шелесту листя. Сміху дитини. Погляду людини, поруч із якою стає спокійніше.
Ми часто шукаємо ресурс у чомусь великому. Чекаємо відпустки. Завершення складного періоду. Кращих часів.
Але нервова система влаштована інакше. Вона відновлюється через маленькі сигнали безпеки, які ми помічаємо щодня.
Є лише одна умова. Потрібно навчитися їх не пробігати. Зупиніться сьогодні хоча б на кілька секунд. Затримайте увагу на тому, що викликає у вас тепло, спокій або легку усмішку.
Дозвольте собі побути в цьому моменті трохи довше. Саме так нервова система поступово вчиться повертатися до стану рівноваги навіть у непрості часи.
Іноді психологічна стійкість народжується не лише з уміння долати труднощі.
Вона народжується ще й зі здатності помічати маленькі моменти, які нагадують нам, що життя триває.
А який глімер сьогодні помітили Ви?Підвищена тривожність: як допомогти собі
Тривога — це природна реакція організму на небезпеку. Проте коли вона стає постійною, інтенсивною та починає впливати на повсякденне життя, важливо навчитися підтримувати себе.
Ознаки підвищеної тривожності
Постійне відчуття напруження.
Нав'язливі тривожні думки.
Відчуття, що ось-ось станеться щось погане.
Прискорене серцебиття, поверхневе дихання.
Порушення сну.
Дратівливість або труднощі з концентрацією.
Що допомагає знизити тривожність?
Дихайте повільно та глибоко.Повільне дихання допомагає заспокоїти нервову систему.
Поверніться в момент "тут і зараз".Назвіть 5 предметів, які бачите, 4 звуки, які чуєте, 3 речі, до яких можете доторкнутися, 2 запахи та 1 смак. Це допомагає зменшити силу тривоги.
Обмежуйте потік новин.Обирайте надійні джерела інформації та визначайте конкретний час для їх перегляду.
Дбайте про режим дня.Повноцінний сон, регулярне харчування та фізична активність підтримують психічне здоров'я.
Записуйте свої думки.Ведення щоденника допомагає впорядкувати переживання та зменшити внутрішнє напруження.
Підтримуйте спілкування.Розмова з людиною, якій ви довіряєте, може допомогти знизити емоційне навантаження.
Практикуйте самоспівчуття.Нагадуйте собі: «Зараз мені тривожно, і це почуття мине. Я можу подбати про себе.»
Чого краще уникати?
Не залишайтеся наодинці зі своїми переживаннями. Не намагайтеся приглушити тривогу алкоголем чи іншими психоактивними речовинами. Не критикуйте себе за свої емоції. Не перевантажуйте себе інформацією та справами. Не відкладайте звернення по допомогу, якщо тривожність триває довго або суттєво впливає на ваше життя.Пам'ятайте
Тривожність — це не ознака слабкості. Це сигнал організму про потребу в безпеці, відпочинку та підтримці. Турбота про своє психічне здоров'я — важливий крок до внутрішньої стійкості.
Підписатися на:
Дописи (Atom)