Психологічна самодопомога

 Психологічна скриня | простір для практичних психологів

Наталія Турчин ·

Вправа " Щоб не сталося..." допомагає відчути опору в моменти, коли треба хоч за щось вхопитися, відштовхнутися та рухатися далі.

Вона допомагає створити зв’язок із твоїм найближчим майбутнім — із реальністю, яку можна, метафорично кажучи, «помацати» та відчути.

Вправа дуже проста. Почни з фрази: «Що б не сталося…».

А далі подумай про те, чим ти обов’язково займешся сьогодні, або про те, що точно відбудеться найближчим часом.

Наприклад:

- «Що б не сталося, сьогодні ввечері я заварю трав’яний чай».

- «Що б не сталося, сьогодні я прийму розслаблювальну ванну».

- «Що б не сталося, я сьогодні потренуюся».

- «Що б не сталося, за декілька днів будуть вихідні».

- «Що б не сталося, я прийду додому та обійму кішку / песика / близьку людину / себе».

Чим більше ти знаходитимеш таких маленьких опор щодня, тим стійкіше можеш почуватися.

А тепер спробуй продовжити фразу: «Що б не сталося, сьогодні я ..».

Поділіться у коментарях своїм варіантом

Спокійних і теплих вихідних!

Джерело, Psyintouch.r.2p

Прояви тривоги

 Дитячий психолог

Розвивати вміння порівнювати у малюків

 Дитячий психолог

3 дні тому

п'ятниця, 6 листопад 2026 р. о 08:14

ЯК РОЗВИВАТИ ВМІННЯ ПОРІВНЮВАТИ ПРЕДМЕТИ ЗА КІЛЬКОМА ОЗНАКАМИ ОДНОЧАСНО

Дошкільник може легко помітити, що один м’яч більший за інший або що дві машинки мають різний колір. Але порівняти предмети одразу за кількома характеристиками -наприклад, розміром, формою, матеріалом і призначенням - значно складніше.

Для цього дитині потрібно не просто побачити відмінності, а втримати в увазі декілька ознак, послідовно їх проаналізувати, зіставити отриману інформацію та зробити висновок. Так поступово розвиваються аналіз і синтез, довільна увага, робоча пам’ять, гнучкість мислення та здатність будувати логічні зв’язки.

Як тренувати це в повсякденному житті?

Не обов’язково купувати спеціальні розвивальні матеріали. Використовуйте те, що є поруч.

Наприклад, під час прибирання іграшок запропонуйте порівняти дві машинки: «Чим вони схожі? Чим відрізняються? Яка більша? Чи однакові в них колеса? З чого вони зроблені?». Важливо не перетворювати розмову на перевірку знань, а дати дитині час самостійно роздивитися предмети.

Під час прогулянки можна порівнювати листочки: один довший, інший округліший, один гладенький, а інший має нерівні краї. На кухні - дві чашки: яка вища, яка ширша, чи однакової вони форми та для чого підходять.

Поступово ускладнюйте завдання. Спочатку пропонуйте знайти одну відмінність, потім дві, а згодом - порівняти предмети за трьома-чотирма ознаками. Запитуйте не лише «Що відрізняється?», а й «За якими ознаками ти це визначив?» або «Чи можна порівняти їх інакше?».

Мета не в тому, щоб дитина якомога швидше називала багато ознак, а в тому, щоб навчилася уважно досліджувати предмет, помічати різні властивості й не обмежуватися першою очевидною відмінністю.

Саме так формується здатність бачити не лише окремі характеристики, а й зв’язки між ними. Це стане основою для подальшого розвитку логічного мислення, класифікації, узагальнення та розв’язання складніших інтелектуальних завдань.

P.S. Малюкам спочатку простіше виокремити розбіжності. Згодом вони стануть здатні бачити схоже.

Як діяти на зауваження вчителя в інтересах дитини екологічно

 Resilience.help

«Треба поговорити про поведінку вашої дитини» — повідомлення від учителя, від якого у багатьох батьків холоне все всередині. Як зреагуєте ви?

Таке сповіщення може викликати різний спектр емоцій: від «Моя дитина не могла такого зробити!» до «А які ваші дії були в цій ситуації?».

Унаслідок цього замість конструктивного діалогу виникає напруга, а іноді й справжній конфлікт. Але важливо пам’ятати головне: і батьки, і вчителі мають спільну мету — турбуватися про щастя, спокій та успіх дитини.

У картках ділимося простими кроками, які допоможуть батькам побудувати здорову комунікацію із класним керівником та шкільним психологом без зайвих емоцій та стресу.

Чи траплялися у вашому житті ситуації, коли перша емоційна реакція лише масштабувала проблему, але після конструктивного діалогу все виявлялося не так страшно? Діліться своїм досвідом у коментарях!

Як реагувати на зауваження вчителя і діяти в інтересах дитини? — продовження матеріалу тут: https://www.resilience.help/.../yak-reaguvaty-na.../

Для зниження стресу

 Resilience.help

день тому

субота, 7 листопад 2026 р. о 20:53

Ловіть карткову вправу для зниження стресу «Чотири стихії».

Цей метод є простим і ефективним способом:

зберегти емоційну стабільність;

стежити за тілом від ніг до голови;

активувати уяву про чотири елементи: Землю, Повітря, Воду та Світло.

Вправа особливо ефективна при невеликому рівні стресу. Чим більше ви практикуєте, тим ефективнішим стає її вплив.

Покроковою інструкцією вправи ділимося у картках

Відео виконання вправи доступне на нашій платформі: https://www.resilience.help/.../znyzhuyemo-riven-stresu.../

А ви часто виконуєте вправи на зниження напруги?

Довідник виживання

 Andrii Osypov

зробив довідник виживання: 130 сторінок під друк — обстріли, дрони, перша допомога, вода, блекаут, евакуація. Можна роздрукувати

факти звірив за МОЗ і ДСНС, але фахівці ще не рецензували — побачите помилку, напишіть

безкоштовно

Допомогти дитині, яка відчуває страх

 Голоси дітей

Ви, мабуть, не раз бачили мене в очах своєї дитини: під час сирени, у темряві чи в незнайомому місці

Я Страх, і сьогодні я тут, щоб познайомитися ближче. Мене не треба соромитися чи проганяти, адже я лише намагаюся захистити. Проте після пережитого мені буває складно зрозуміти, де справжня небезпека, а де просто гроза за вікном.

Тож давайте разом розберемося, як мене помітити і чим можна допомогти дитині, коли я поруч.

. . .

Якщо страх чи інші важкі почуття через війну не дають спокою, психолог допоможе дитині знову почуватися спокійно. Безоплатна допомога для дітей і батьків: 0 800 210 106