Кабінет психолога Академічного ліцею №2 Української міської ради

понеділок, 23 лютого 2026 р.

Безкоштовна психологічна допомога

Психічне здоров'я для України

Зібрали для вас гарячі лінії психологічної допомоги.

Вони працюють щоденно та безкоштовно.

Дозвольте собі звернутися за допомогою. Або ж поділіться цим постом з близькими, простягніть їм свою руку підтримки.

www.mh4u.in.ua/phones

Задля подумати

Думки без меж

Останнім часом усе частіше чую:

«Дайте дітям свободу. Дайте право вибору. Не тисніть».

Звучить красиво.

Майже як слоган на освітній конференції.

Зал аплодує.

І справді - хто проти свободи?

А тепер уявімо.

Ранок.

Обирай: йти до школи чи залишитися вдома.

Переможе…..ліжко.

Сніданок.

Обирай: овочевий салат чи гамбургер із фрі.

Теж без інтриги.

Вечір.

Обирай: почитати книгу чи ще один рівень у грі.

Ми приблизно знаємо фінал.

Мозок людини влаштований просто.

Він тяжіє до легкого.

До швидкої нагороди.

До мінімальних зусиль.

Зона мозку, що відповідає за самоконтроль і далекі наслідки, дозріває до 20–25 років.

Тобто коли ми кажемо дитині:

«Обирай сам», - ми очікуємо від незрілої нервової системи зрілих рішень.

Свобода без зрілості - це не розвиток.

Це вибір на користь комфортного.

І тут важлива річ.

Дитина не народжується з компасом.

Її компас - це дорослий.

Не диктатор, не контролер, а орієнтир.

Свобода потрібна.

Але керована.

Не «йти до школи чи ні»,а «виконаєш завдання зараз чи після відпочинку».

Не «читати чи ні», а «яку книгу з цих двох обереш».

Не «вивчати тему чи ні», а «з чого почнемо».

Свобода в межах - це тренування відповідальності.

Бо якщо дорослий просто відходить убік і каже:

«Обирай сам»,- дитина обере те, що легше.

І це не її слабкість.

Це природний механізм економії енергії.

Ми, дорослі, теж часто обираємо простіший шлях.

Але хоча б розуміємо наслідки.

Дитина ще тільки вчиться їх бачити.

Ми хочемо, щоб дітям було максимально комфортно зараз?

Чи щоб вони були здатні впоратися з реальністю потім?

Свобода без рамок у дитинстві часто виглядає прогресивно.

Але в дорослому житі може обернутися безпорадністю.

Бо свобода - це не відсутність меж.

Це поступове розширення можливостей під наглядом того, хто бачить далі. Інакше дуже легко переплутати розвиток із вседозволеністю.

──────────────────

ДУМКИ БЕЗ МЕЖ

Про освіту зсередини.

Там, де професія має голос.

У лютому, напередодні роковин початку повномасштабної війни в Україні, багато людей відчувають підвищену втому, дратівливість або тривожність без чіткої причини. Часто це пов’язано не з «поганим настроєм», а з роботою нервової системи.

Сезонні тригери — світло, температура, ритм дня — можуть активувати тілесну пам’ять про складний досвід.