5 фраз, які допоможуть емоційно підтримати вашу дитину, коли вона засмучена.Шпаргалка, яку я використовувалася коли син був маленьким.
Іноді емоції мого сина мене дивують. Йому раптом стає дуже складно впоратися із ситуаціями, які раніше не викликали б такої сильної реакції. Наприклад, коли його тато поїхав у відрядження і йому було дуже-дуже важко прощатися. Або коли з якоїсь причини падіння саме цього разу й у цьому місці стає трагедією, хоча він не сильно вдарився й іще п’ять хвилин тому міг без проблем сам підвестися та обтруситися.
Його емоційні хвилі докочуються до мене й застають зненацька. Можливо, тому, що я очікувала від нього чогось іншого або чогось більшого. Можливо, саме тому, що я очікувала, що він зможе з ними «впоратися».
Коли наші діти засмучуються, іноді ми теж засмучуємося у відповідь і замість того, щоб допомогти їм упоратися із цим почуттям, реагуємо власними емоціями.
У такі моменти, коли сина накривають сильні емоції, а його реакції стають дуже інтенсивними, я помічаю, що відкидаю його почуття значно більше, ніж збиралася. Я кажу йому: «З тобою все гаразд», «Дурниці, не звертай уваги» або «Заспокойся».
Здається, саме тоді, коли наші діти засмучені й найбільше нас потребують, ми виявляємося до цього не готовими. Це ті моменти, коли ми самі втомлені, напружені або сумуємо.
Саме в такі миті я відчуваю, що слова мене підводять: я намагаюся дібрати потрібні, але вони вислизають. І саме тоді наші діти найбільше потребують нас — щоб ми допомогли їм прожити ці емоції та провели крізь них, як корабель крізь бурю.
Як каже одна з моїх улюблених письменниць Л. Р. Кност: «Коли маленьких людей переповнюють великі емоції, наше завдання — поділитися з ними своїм спокоєм, а не приєднуватися до їхнього хаосу».
Наше завдання — приймати їхні емоції й водночас навчати, як із ними справлятися. Допомагати дитині проходити шлях від усвідомлення та переживання почуттів до їх вираження.
Коли діти засмучені, наші слова можуть або додати їм сил, або зламати їх. Ці фрази допоможуть вам розвивати емоційний інтелект дитини й підтримувати її.

1. Сумувати й засмучуватися — нормально, і добре, коли ти даєш цим емоціям вихід
Перше, що ми хочемо розповісти дітям про емоції: відчувати їх — добре, вони наші друзі, їх потрібно відчувати й проживати. Самі по собі емоції нейтральні, і немає «хороших» чи «поганих» емоцій. Важливо також приймати й визнавати те, що діти відчувають.
«Здається, ти злишся. Злитися — нормально. Добре, що ти дав цьому гніву вийти назовні».
«З твого обличчя / рухів видно, що тобі сумно. Сумувати — нормально. Прощатися справді сумно».

2. Я тебе чую, я поруч, я побуду з тобою
Найкращий подарунок, який ви можете зробити іншій людині, — побути поруч із нею, коли вона переживає свої емоції. Прожити цю емоцію разом із нею. І це те, що ми маємо дати й нашим дітям. Просто побути з ними в цьому емоційному просторі. Побути по-справжньому.
«Я бачу, що ти засмучений. Давай побудемо із цим почуттям разом. Я з тобою, я побуду поруч. Відчувати ____________ — нормально. Я нікуди не йду, я з тобою».

3. Відчувати те, що ти відчуваєш, — нормально. Робити _______ — не можна
Іноді необхідно чітко окреслювати межі того, як саме дитина може виражати свої емоції. Тобто змінювати потрібно не самі емоції, а спосіб їх вираження.
«Ти, здається, дуже-дуже розсердився. Злитися — нормально, а от битися — не можна. Я не дам тобі вдарити. Ходімо разом, і ти можеш при цьому злитися».
«Битися не можна» — це дуже чітке твердження. Як мама чи тато, я не дозволю тобі вдарити. Я допоможу тобі впоратися зі злістю. Злитися — нормально, а от бити когось — не можна.
Зробити перерву або на якийсь час відійти — чудові способи впоратися зі злістю. Так ви вчите дитину створювати для себе безпечний простір, щоб відпочити й подихати, а також давати собі час поглянути на ситуацію під іншим кутом.
Під час цієї перерви, коли ви разом приділяєте увагу її емоціям, ви можете допомогти дитині впоратися зі злістю та знайти доречніше розв’язання проблеми.

4. Те, як ти почуваєшся зараз, — тимчасово. Відчувати те, що ти відчуваєш, — цілком нормально. Це мине, і невдовзі тобі знову стане краще
У цю мить дитина почувається або поводиться так, ніби весь її світ руйнується. Її емоції дуже сильні й поглинають її цілком. Вона думає, що більше ніколи не почуватиметься краще, і від цього їй стає ще важче.
Скільки разів ваша дитина казала вам: «Це найгірший день у світі!»?
Хоч як дивно, уже за п’ять хвилин вона може безтурботно підстрибувати поруч із вами, тоді як ви будете геть виснажені й пригнічені, розмірковуючи, як протриматися до кінця дня. Ніби цієї емоційної «катастрофи» взагалі не було.
Нам, батькам, значно складніше відпускати емоції, тому важливо пам’ятати: це тимчасово, і дитячі емоції минуть. Добре й те, що нагадування про це може допомогти дітям знизити напруження вже на самому початку!

5. Давай зробимо перерву, подихаємо, присядемо, зробимо паузу…
Побути з емоцією непросто. Відчути її, прожити. Але якщо ми дозволяємо собі залишитися на мить зі своїми емоціями, потім нам буде легше їх відпустити.
Проживаючи емоції, ми не даємо їм накопичуватися всередині, доки їх не стане так багато, що ми вже не зможемо їх утримати й зрештою вибухнемо.
Ми можемо навчити дітей, що, коли емоції стають дуже сильними, нормально побути з ними якийсь час — хвилину-дві. Можна посидіти в тиші або запитати дитину, як вона почувається.
Іноді також корисно розповісти дітям, як ви відчуваєте ту чи іншу емоцію в тілі, допомагаючи їм краще розуміти власні почуття. Слухаючи вас, вони можуть знайти у ваших словах підтримку й підтвердження своїх відчуттів або ж поправити вас і запропонувати власний опис того, що відчувають.
«Коли я засмучений, у мене збивається дихання, тому я намагаюся дихати повільніше. Іноді я трохи розгублений і ображений та відчуваю, ніби моє серце розбите. За кілька хвилин моєму серцю стає легше, і я відчуваю, що можу продовжувати свій день».
Авторка: Ешлі Содерлунд, PhD