Перша психологічна допомога

ПЕРША ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА: що робити, коли бачите панічну атаку, флешбеки, істерику чи ступор

Уявімо собі типового свідомого українця, який завжди готовий врятувати комусь життя: у нього є аптечка, турнікети, пройдена курси домедичної допомоги. Але травма у потерпілого — не фізична. І натівська аптечка та пройдені курси домедичної допомоги тут не спрацюють.

Це відео-інструкція з порадами для надання першої психологічної допомоги. Це не про допомогу при хронічних психічних розладах, а про ті критичні стани, епізоди, які трапились з людиною раптовою. Наприклад, флешбек, панічна атака, істерика чи ступор. Ксенія Возніцина, неврологиня та директорка Центру психічного здоров'я та реабілітації "Лісова поляна", пояснила, як ми зможемо допомогти, навіть не маючи диплому магістра з психології.

 

Бедротінг

 Resilience.help

Бедротінг — ще одне нове слово від молодого покоління, чи «легальний» спосіб обґрунтувати лінощі?

Новим трендом серед молоді Bed rotting — дослівно «гниття в ліжку» — називають проведення тривалого часу в постелі у стані повної пасивності.

Та перед тим, як засуджувати дитину чи підлітка у бездіяльності, спробуйте поглянути на це як на індикатор психоемоційного стану.

Для дитини чи підлітка ліжко стає «безпечним простором», де можна:

вимкнути соціальні очікування

забути про академічний тиск

не тривожитися про дрібниці

У короткостроковій перспективі це може виглядати як спроба саморегуляції, але при систематичному повторенні — руйнує емоційний стан.

Тому тут важлива увага і батьків, і психологів і вчителів.

Як діяти?

Які ризики несе за собою бедродінг?

Як розпізнати проблему?

Відповіді на питання — у картках та у повному матеріалі на нашій Платформі: http://www.resilience.help/.../bedroting-novyj-vyklyk.../

"Соціальне дзеркало" та самооцінка дитини

 Простір Психологів 2.0

Відчуття власного «я» дитиною сильно формується тим, як інші реагують на неї.

Це часто називають «соціальним дзеркалом», де зворотний зв’язок від друзів, однолітків та батьків чи опікунів з часом формує ідентичність.

Коли це дзеркало підтримує, діти розвивають впевненість та емоційну безпеку.

Вони дізнаються, що їх цінують, поважають та гідні здорових стосунків.

Але коли токсична дружба стає частиною цього дзеркала, хронічна неповага чи ізоляція можуть почати сприйматися як норма.

Мозок починає коригувати очікування щодо того, як мають відчуватися любов та дружба.

З часом це може вплинути на майбутні стосунки.

Те, що здається «прийнятним» у дружбі чи у партнерів, може бути сформовано тим, що неодноразово переживалося в ранньому соціальному середовищі.

Ось чому рання дружба така важлива.

Вона не просто соціальна.

Вона глибоко формує емоційні моделі, які можуть тривати роками.

---

Відсутність друзів у дитини

https://psyhology.space/psypedia-post/vidsutnist-druziv/

P.S. Згадались діти, які обирають матюки для повсякденного спілкування з ровесниками на будь-які теми. Часто також бачу юні парочки, які спілкуються, описують один одного через грубу лайку. Прямо в обличчя. А відповідь - усмішка, заглядання в очі.

Рольові орієнтири:(((

Уникнути цифрової залежності

Svitlana Romanivna

ДИТЯЧА ПСИХОЛОГІЯ
Як уникнути цифрової залежності
Починайте впроваджувати ці правила поступово. Мозок не любить різких змін, але дуже цінує простір для спокійної думки.

 

Зменшити вплив хронічного стресу

 Голоси дітей

Стрес не завжди поганий. Той, що виникає перед важливою розмовою або відповідальним моментом — короткий, мобілізує, допомагає зосередитися. Це нормальна реакція тіла, яка насправді працює на нас.

А от хронічний стрес — зовсім інша історія. Коли тривога не відпускає місяцями й роками, а тіло постійно «напоготові» — це дуже виснажує.

Після таких ночей, як сьогоднішня, напруга стає ще відчутнішою. Саме з таким хронічним стресом живуть мільйони українців, і особливо діти.

Сьогодні — Міжнародний день обізнаності про стрес. Ми розуміємо, що важкий досвід не зникне від списку порад. Але якщо є можливість — спробуйте ці маленькі щоденні дії. Вони накопичуються і з часом дають результат.

Проводьте ранок без телефону. Перші хвилини після пробудження задають тон дню. Дайте собі хоча б пів години без новин і сповіщень (якщо ніч була без обстрілів, звісно).

Час від часу розслабляйте м'язи. Ми часто навіть не помічаємо, наскільки напружені. Спробуйте лягти й по черзі свідомо напружити і відпустити кожну групу м'язів з ніг до голови — це сигнал нервовій системі, що зараз безпечно.

Після стресової події — дайте собі 15 хвилин порухатися. Прогулянка або будь-яка фізична активність допомагає тілу «завершити» стресову реакцію і скинути напругу.

Підтримуйте контакт з кимось, кому довіряєте. Соціальний зв'язок — один із найпотужніших регуляторів нервової системи. Коли ми відчуваємо, що поруч є хтось надійний — рівень тривоги знижується фізіологічно, не лише емоційно.

Повноцінно спіть, харчуйтеся, пийте достатньо води. Без цього все інше працює гірше. А щоб сон був якіснішим — «сповільнюйтеся» за годину-дві до нього: без фізичних вправ і емоційних розмов.

Щовечора записуйте думку, яка на вас тисне — і факт проти неї. Це допомагає мозку побачити ширшу картину й повернути відчуття контролю.

Бо лише дбаючи про себе, матимемо сили дбати про інших.

Зберігайте та діліться з близькими

Як нічні тривоги впливають на дитячу психіку

 Дитячий психолог

Ще раз про готовність до школи

 Вікторія Ідея зараз тут: Oleksandriya.

Бо коли тіло, увага і нервова система працюють разом — з’являється і спокій, і інтерес, і результат