понеділок, 1 червня 2026 р.
Втома і роздратування
Є втома, про яку не заведено говорити відкрито.
Втома від людей, які ніби постійно чогось потребують: уваги, включеності, підтвердження любові, реакції, присутності…
Іноді це викликає сильне роздратування, хоча поруч може бути близька або навіть дуже дорога людина.
Через це часто стає соромно, бо «хороші» люди мають співчувати, підтримувати, бути терплячими.
Але психіка влаштована складніше: постійна потреба іншого може переживатися як тиск, як вторгнення у внутрішній простір, як вимога весь час бути емоційно доступним.
Особливо важко це витримувати тим, хто з дитинства звик бути контейнером для чужих почуттів, тим хто занадто рано навчився вгадувати настрій інших і піклуватися про них.
Тому іноді за роздратуванням стоїть не жорстокість, а виснаження.
І визнати це чесно значно здоровіше, ніж роками змушувати себе бути «безмежно розуміючим».
Конкурентоздатність
Нагінайлова Наталія Розвивальне навчання ДРіМ
Коли ми бачимо підлітків у Китаї, які вчать математику на підлозі в метро, перша думка: «Жах, у дітей немає дитинства».
Ми в Україні намагаємося максимально полегшити навчання, скасувати оцінки, прибрати домашні завдання, аби тільки дитині не було важко. Намагаємося пояснити все, що тільки можна обставинами та знайти винних.
Світ не чекатиме, поки наші діти «надихнуться».
Наші діти будуть конкурувати не тільки між собою в межах одного класу, школи чи міста. Вони вже конкурують із цими залізобетонно вмотивованими підлітками з усього світу.
Ця конкуренція почнеться не колись потім — вона чекає вже на наших дітей під час вступу до провідних університетів світу, де на одне місце претендують тисячі таких фанатів навчання. Вона продовжиться на ринку праці, де за топові вакансії доведеться змагатися не лише з людьми, а й зі штучним інтелектом, який не знає, що таке втома чи лінь.
Головне — не травмувати дитину дисципліною?! Так?
Тоді це найкращий спосіб зробити максимально важким життя своєї дитини.
Готові про це говорити чесно?
пʼятниця, 29 травня 2026 р.
Формування самооцінки, розбудова її стабільності (відео для перегляду на вихідні)
ЧОМУ ТИ ЗАЛЕЖИШ ВІД ЧУЖОЇ ДУМКИ? Самооцінка, нарциси і травми дитинства / Станчишин
– Чому твоя самооцінка залежить від чужих слів? – У чому різниця між самооцінкою і самоцінністю? – Чому одна двійка в школі може визначати все доросле життя? – Як випадкова фраза з дитинства перетворюється на внутрішній голос у голові? – Чому людина починає вірити, що вона «хороша» тільки коли досягає успіху? – Як батьки формують відчуття того, на що ти заслуговуєш у житті? – Чому чоловікам особливо складно говорити про свої почуття та приймати похвалу? – Звідки береться установка «не висовуйся» і чому успіх часто викликає сором? – Як перестати знецінювати себе після помилок і невдач? – Чому соцмережі руйнують самооцінку швидше за будь-який булінг? – Як працює булінг у дорослому віці — і чому багато людей навіть не помічають цього? – Як нарцис поступово руйнує твою впевненість — навіть без відкритих образ? – Що таке мікроагресія у стосунках — і чому вона небезпечна? – Що робити, якщо нарцис — це твій партнер, друг або начальник? – Чи можна «накачати» самоцінність так само, як м’язи? – Як перестати жити через постійне порівняння з іншими? – Чому люди з високими досягненнями часто мають дуже крихку самооцінку? Володимир Станчишин – психотерапевт у методі когнітивно-поведінкової терапії та автор психологічних бестселерів «Стіни в моїй голові», «Для стосунків потрібні двоє», «Емоційні гойдалки війни» та співавтор книги «Soft skills: Бути собою», у березні вийде його перша художня книга «Човни», також Володимир – керівник психотерапевтичного центру «Лабораторія змін» та сьогодні – гість подкасту «Як це — жити?» на LIGA.net: «ЧОМУ ТИ ЗАЛЕЖИШ ВІД ЧУЖОЇ ДУМКИ? Самооцінка, нарциси і травми дитинства / Станчишин». Авторский подкаст Альони Низовець «Як це жити?» — це розмови про здоровий стиль життя.
Напруга, яку зазвичай не помічають
ЩЕЛЕПА ТРИМАЄ ВАШ СТРЕС. І ВИ МОЖЕТЕ ЦЬОГО НЕ ПОМІЧАТИ.
Багато людей живуть із постійно стиснутими зубами.
Під час роботи. За кермом. Уночі. Навіть зараз, коли читають цей текст.
Тіло запускає давню реакцію захисту:
стрес = стискання щелепи.
Саме звідси часто з’являються:
• головний біль
• напруга в шиї
• клацання в суглобі
• скрегіт зубами уві сні
• асиметрія обличчя
• втома жувальних м’язів
• ранковий дискомфорт
І найчастіше люди навіть не пов’язують це зі стресом.
Хороша новина: жувальні м’язи — одні з тих, які легко відчути та навчитися розслабляти.
У каруселі — 6 простих практик, які можуть помітно зменшити напругу вже за кілька днів.
Збережіть цей допис, щоб повернутися до вправ. Напишіть у коментарях: стискаєте зуби вдень чи вночі? Надішліть тому, хто зараз живе в стресі.
Чи готове тіло дитини до навчання у школі?
kovalska_maria Дитина може уміти читати і рахувати, але при цьому бути не готовою до школи.
Дуже важливо, щоб була сформована фізична зрілість і учень чи учениця могли висидіти 35 хвилин уроку, не лягаючи на парту та не сповзаючи зі стільця.Та й не тільки висидіти, а й писати, бігати на фізкультурі та грати ігри на перерві теж потребує здорового сформованого за віком тіла дитини.
Перевірте таку готовність за допомогою тестів, що в каруселі, збережіть та надішліть тим, кому це актуально.
Підписатися на:
Дописи (Atom)