ФЛЕШБЕК на вулиці. Що робити?
Працював з хлопцем-підлітком з Маріуполя, що пережив напад, тортури та бомбардування. Коли він гуляв Києвом, він почув гучний звук схожий на вибух. Впав на землю, почав сильно нервувати, кричати. Підлітки, що сиділи поруч, почали гучно сміятися, кепкувати і знімати це на камеру. Хлопець з люті напав на них, сталася бійка. Після була поліція, заяви про напада, тощо... Найгірше, що потім це відео підлітки виклали в соц.мережі. Тому вважаю за потрібне, щоб більше людей знали, що робити, якщо ви бачите людину, у якої відбуається флешбек прямо на вулиці.
Перше, що треба знати, що під час флешбеку - людина фізично знаходиться поряд з вами, але нейробіологічно і психологічно він занурений у подію, що травмує. Це щось схоже на галюцинацію. (Відмінність: галючинація - те, чого ніколи не було, флешбек - "бачу те, що було, зараз"). Флешбек відчуватися людиною так, ніби травматична подія відбувається “зараз” .Тому реакції диктуються інстинктами виживання.
Якщо ти бачиш флешбек на вулиці, головне завдання – не “лікувати”, а повернути людині безпеку, контакт із реальністю та почуття контролю .
Ось покроковий алгоритм дій, що базується на дбайливому, ресурсно-орієнтованому підході та техніках деескалації.
1. Оцінка ситуації та базова безпека
Спочатку оціни безпеку
Підійди тільки якщо це безпечно для тебе та для нього.
Дивись:
- людина не стоїть на дорозі;
- немає ризику, що він упаде, вибіжить, вдариться;
- немає зброї, сильної агресії, інтоксикації;
Якщо є фізична небезпека, втрата орієнтації, загроза собі/іншим – не наближайся, викликай екстрену допомогу . Телефонуй 103 або 112 ; 112 направляє звернення до необхідної служби.
Зберігай дистанцію: Не підходь надто близько. Залиш людині простір (мінімум 1,5-2 метри), щоб він не відчув себе загнаним у кут.
Правильна позиція тіла: Не стій навпроти людини (це зчитується як конфронтація). Встань під кутом 45 градусів, трохи збоку.
Тримай руки в його полі зору: Ваші руки повинні бути відкриті, долонями до людини, або опущені або розслаблені на рівні грудей без різких жестів. Це базовий сигнал безпеки нервової системи.
2. Встановлення контакту та позначення реальності
Не торкайся, не трясти, не обіймати без дозволу . Дуже важливо: не торкатися без згоди . При флешбеку дотик може бути сприйнятий як напад. Краще стояти трохи збоку, не нависати, говорити спокійним голосом.
Голос: Говори спокійно, рівним, впевненим та трохи монотонним голосом. Не кричи, навіть якщо довкола шумно.
Назви себе: Чітко назви себе, свій намір та позначте поточну реальність. Приклад: "Мене звуть Артем. Я перехожий. Ти на вулиці .... Зараз 2026 рік. Ти в безпеці. Все добре».
Говори коротко, конкретно, у теперішньому часі
Не треба довгих пояснень. У флешбеку кора може бути "офлайн", тому потрібні прості фрази:
"Ти зараз тут, зараз 2026 рік. Ти на вулиці, поряд зі мною. Зараз ти у безпеці".
Ніколи не сперечайся зі змістом флешбеку.
Не кажи: "Нехай заспокойся", "нічого немає".
Краще: "Я вірю, що тобі страшно. І зараз ми повертаємося сюди."
Проговорюй свої дії та будь передбачуваними: Якщо тобі потрібно зробити рух, озвуч його наперед. "Я зараз зроблю крок назад", "Я дістану телефон".
Мова: українська: Це те місто, де мова - має значення. Під час флешбеку активується система «свій-чужий» і навіть якщо людина російськомовна, російська мова може видати тебе за ворога. Українська – сигнал «Я свій».
3. Заземлення (Повернення в «тут і зараз»)
Як тільки ти помітив, що дихання людини почало трохи вирівнюватися, плечі опустилися або погляд став більш осмисленим, зверни його увагу на відновлення базових опор!
Дихання (без примусу): Не командуй «дихай глибше». Краще синхронізуватись: «Дихай зі мною. Давай разом зробимо видих. Я дихаю разом із тобою».
Опора на тіло: Запропонуй людині відчути фізичні межі та гравітацію. Приклад: Відчуйте, як ваші ноги стоять на асфальті. Відчуйте підошву взуття. Ви твердо стоїте землі».
Когнітивне заземлення: Попроси назвати кілька предметів, які він бачить, або їх кольори. Це допомагає переключити активність мозку з амігдали (зони тривоги) на префронтальну кору (зону логіки).
4. Поверні людині контроль за допомогою невеликого вибору.
Флешбеки часто пов'язані з почуттям безпорадності. Тож пропонуй прості вибори:
«Тобі стояти чи сидіти?»
«Ти хочеш відійти до стіни чи залишитися тут?»
«Подзвонити комусь, хто тобі небайдужий?»
«Ти хочеш води?»
Навіть невеликий вибір відновлює власну впевненість/свободу.
Можна говорити буквально так:
"Мене звати [ім'я]. Я прохожий.
Я бачу, що тобі зараз дуже страшно. Я поруч. Я не буду тебе чіпати.
Ти зараз на вулиці [назва], тут безпечно. Зараз 2026 рік. Ти тут, не там.
Подивися на мене чи на землю. Відчуй стопи.
Дихай зі мною. Я дихаю з тобою.
Давай знайдемо 5 предметів навколо. Один - дерево. Другий - машина. Добре. Тепер ти!"
Потім: "Хочеш, я подзвоню комусь твоєму? Або викликати допомогу?"
6. Чого робити категорично не можна
Жодних раптових дотиків: Строго заборонено чіпати людину, брати її за руки, обіймати або плескати по плечу, особливо зі спини. Це може спровокувати захисну агресивну реакцію.
Не сперечайтеся з реальністю флешбеку: Не кажи «Вам здалося», «Тут не стріляють» чи «Заспокойтеся, все нормально». Для його мозку загроза є абсолютно реальною. Замініть це на: "Я бачу, що вам зараз важко, але прямо зараз, у цю секунду, ви в безпеці".
Не робіть різких рухів та гучних звуків: Це може стати додатковим тригером. Лише повільні рухи!!!
Не знімай на телефон. Коли людина вразлива - відеозйомка сприймається як насилля, навіть і без флешбеку. Під час флешбеку, людина може сприймати телефон, як зброю!
Не створюй натовп: Якщо навколо починають збиратися роззяви, спокійно попроси їх розійтися або відійти подалі, щоб не створювати сенсорне перевантаження.
Коли людина почне повертатись у реальність, дайте їй час на адаптацію. Можна запропонувати води (якщо вона є) або запитати, чи потрібно комусь зателефонувати.
Перехід від заціпеніння (реакції "замри") до активної захисної агресії ("бий або біжи") означає, що симпатична нервова система людини перейшла в режим максимальної бойової готовності.
З точки зору нейробіології, префронтальна кора (що відповідає за логіку та аналіз) у цей момент практично відключена, а управління поведінкою повністю бере на себе амігдала – центр виявлення загроз.
У такому стані людина бачить у вас не перехожого, а потенційну небезпеку. Твоє завдання – не переконувати його, а стати максимально передбачуваним об'єктом, який транслює фізичну та емоційну безпеку, дозволяючи циклу агресії піти на спад.
1. Просторова деескалація
Збільшення дистанції: Як тільки ти помічаєш ознаки агресії (стислі кулаки, зміна дихання, різкі рухи, крик), плавно, без різких стрибків, збільшуй дистанцію до 3-5 метрів.
Забезпечення шляху відходу: Ніколи не перекривай вихід людини. Переконайся, що він бачить відкритий простір. Почуття загнаності в кут миттєво посилює агресивний імпульс.
Встань трохи збоку. Пряма фронтальна стійка зчитується нервовою системою як підготовка до атаки.
2. Маркери безпеки лише на рівні тіла
Відкриті долоні: Тримайте руки на рівні грудей або живота, відкритими долонями вперед. Це — універсальний, еволюційно зрозумілий сигнал відсутності зброї. Не ховайте руки в кишені та не схрещуйте їх на грудях.
Пом'якшення погляду: Уникайте пильного зорового контакту «очі в очі» — у тваринному світі це виклик чи ознака хижака. Дивіться рівень грудей чи плечей людини, зберігаючи м'який розфокусований погляд.
3. Вербальна навігація (Техніка «Заїжджена платівка»)
У стані афекту мозок не здатний обробляти складні речення та аргументи.
Короткі команди-маркери: Використовуйте фрази з 3-4 слів. Повторюй їх рівним, спокійним, трохи сповільненим голосом.
Трансляція передбачуваності: Озвучуй статус-кво. "Я стою на місці". "Я не підходжу". "Мої руки тут".
Повернення у контекст: Знову і знову називай координати реальності. «Це [Назва міста/вулиці]». "Зараз 2026 рік". "Тут немає ворогів". "Ти в безпеці".
4. Валідація захисної реакції
Агресія у стані флешбеку - це робота захисних частин психіки, які намагаються врятувати життя. Не намагайтеся соромити людину чи наказувати їй «заспокоїтися».
Замість суперечки з її реальністю, визнайте сам факт її стану: «Я бачу, що ти захищаєшся. Тобі нічого не загрожує. Тут не треба боронитися».
Це допомагає знизити внутрішній заряд конфлікту і дає вам перетворитися на мету для цього захисту.
5. Контейнування адреналінової хвилі
Гострий викид адреналіну має свій фізіологічний пік та неминучий спад.
Повторюю! Не роби різких рухів: Не намагайся фізично блокувати людину або відбирати у неї предмети (якщо немає прямої та явної загрози життю оточуючих).
Відстеження спаду: Як тільки ти помітив, що дихання людини почало трохи вирівнюватися, плечі опустилися або погляд став осмисленішим, можна акуратно повернутися до техніки заземлення.
Після того, як напад пройде, людина може випробувати сильне виснаження, почуття провини, сором чи дезорієнтацію. Залишайся на безпечній дистанції, скажи, що все закінчилося і його реакція - це нормальний наслідок пережитого стресу, в якому він не винний. Запропонуй допомогу (викликати таксі, дати води), але якщо він сам висловить на це згоду.
Дуже сподіваюсь, що всі ці рекомендації допоможуть вам, у разі необхідності.
Якщо є ще, що можливо треба додати до цього переліку, буду радий вашим коментарям.
Бережить себе і свої рідних.
