Нейропсихологічне розвантаження та тренування мозку

 Психологія здоров’я Health Psychology

Знайшли цікаву вправу для тренування міжпівкульних зв’язків — і вона справді дуже проста

Уявіть або подивіться на кістку доміно:

цифра праворуч — це кількість пальців на правій руці

цифра ліворуч — на лівій

Ваше завдання — показати ці числа одночасно двома руками.

Що це дає? Таке просте, на перший погляд, завдання:

активує роботу обох півкуль мозку;

покращує координацію;

допомагає «перезавантажити» увагу;

робить мислення більш ясним і зібраним

Це маленька вправа, яку можна зробити будь-де: перед роботою, під час паузи або коли відчуваєте «затуманення» в голові.

Іноді саме такі прості речі допомагають мозку «ожити» та повернути ясність.

Ще зразки нейропсихологічних вправ.

Закономірності розвитку сепараційної тривоги

 Вікторія Ідея 

Бо справжня впевненість дитини починається не з відсутності страху, а з досвіду, що вона може бути в безпеці навіть без постійної присутності мами чи тата

Цикл батьківського стресу

 Social Work Tools and Resources - Free; Socialworkerstoolbox.com

Ви можете бути найбільш люблячими батьками у світі й водночас почуватися виснаженими, роздратованими та на межі своїх можливостей.

Коли стрес накопичується, зберігати спокій стає дедалі важче. Голос підвищується. Терпіння зникає. Діти миттєво відчувають цю напругу, і їхня поведінка часто погіршується, а не стає кращою. Більше криків, більше істерик, більше взаємного розчарування.

Це не означає, що ви «погані батьки». Це цикл стресу, в який потрапляє багато родин.

Гірка правда полягає в тому, що чим більше перевантаженими ви почуваєтеся, тим важче вашій дитині почуватися в безпеці та спокої. Але навіть маленькі зміни можуть почати все виправляти. Уповільнення, пауза перед реакцією та фокус на емоційному зв’язку замість контролю можуть почати заспокоювати ситуацію в цілому.

Більшість батьків мають труднощі не тому, що їм байдуже. Вони мають труднощі, тому що вони виснажені та позбавлені підтримки.

---

🎁 БЕЗКОШТОВНИЙ ПОСТЕР «ЦИКЛ БАТЬКІВСЬКОГО СТРЕСУ»

(переклад ШІ)

Подвійні стандарти виховання: як це впливає на дошкільника (і не тільки)

 Психолог дошкільної освіти

  · 

Дитячий психолог ·

Подвійні стандарти виховання: як це впливає на дитину

У роботі практичного психолога дитячого садка ми часто бачимо ситуацію, коли дитина поводиться “нестабільно”: то слухняна, то агресивна, то надто тривожна, то демонстративна.

І тоді вихователі кажуть: “Вона ніби спеціально перевіряє межі”
або “Він маніпулює”.

Але іноді причина не в характері дитини.

Часто це результат подвійних стандартів виховання — коли дорослі дають дитині суперечливі правила й очікування.

Що таке подвійні стандарти виховання?

Це коли дитина отримує різні повідомлення про те, “як правильно”, залежно від ситуації, настрою або людини.

Наприклад:

мама дозволяє все, тато карає за те саме;
сьогодні “можна плакати”, завтра “не смій ревіти”;
“кажи правду” — але за правду сварять;
“ділись” — але “своє нікому не віддавай”;
“будь самостійним” — але “не чіпай, я сама зроблю”;
“не бийся” — але “дай здачі обов’язково”.

Дитина живе в системі, де правила не є стабільними.

Чому це небезпечно для дошкільника?

Дошкільний вік — це період, коли формуються:

базова довіра до світу;
самоконтроль;
відчуття “можна/не можна”;
моральні орієнтири;
самооцінка;
емоційна регуляція.

І якщо правила постійно змінюються, нервова система дитини перебуває у напрузі.

Дитина не може сформувати внутрішні межі, якщо зовнішні межі нестабільні.

Як подвійні стандарти проявляються у поведінці дитини в садочку?

Практичний психолог може спостерігати:

1. Постійне “тестування” меж

Дитина провокує:

“а що мені буде?”
“а зараз можна?”
“а якщо я зроблю так?”

Не тому що вона погана, а тому що не має стабільної системи правил.

2. Тривожність і страх помилки

Дитина часто питає:

“а правильно?”
“а мене не сваритимуть?”
“а можна?”

Такі діти можуть боятися проявляти ініціативу.

3. Агресивність або імпульсивність

Коли вдома за агресію “інколи карають, а інколи сміються”, дитина не розуміє меж. Поведінка стає нестабільною.

4. Маніпулятивні реакції

Дитина швидко вчиться: “З цим дорослим можна так, а з іншим — інакше.” Вона починає грати на різниці позицій дорослих:

плаче з одним;;
торгується з іншим
провокує конфлікти між дорослими.

Це не “хитрість”, а адаптація.

5. Зниження довіри до дорослого

Якщо правила непередбачувані, дитина перестає довіряти:

вихователю;
батькам;
системі загалом.

Вона може або “закриватися”, або “боротися”.

Що відбувається з внутрішнім світом дитини?

Подвійні стандарти формують у дитини внутрішній конфлікт:

Я не знаю, який я: хороший чи поганий.”
“Я не розумію, як правильно.”
“Я не знаю, чого від мене хочуть.”
“Краще нічого не робити.”
“Треба підлаштовуватись, щоб вижити.”

У таких умовах у дитини не формується стійка самооцінка.

самооцінку;
формування характеру.

Дитині не потрібні ідеальні батьки. Їй потрібні передбачувані дорослі. І якщо вдома багато суперечливих сигналів, саме садочок може стати тим місцем, де дитина вперше відчує:

“Я знаю, як тут працює світ. Тут безпечно.”