Інститут психології та системної терапії Ресурс MIGIS
ХВОРОБА - ЦЕ СПОСІБ ОТРИМАТИ ТЕ, ЩО БЕЗ ХВОРОБИ ОТРИМАТИ НІЯК НЕ ВДАЄТЬСЯ
Деякі психотерапевти вважають, що практично всі захворювання в основі мають психологічну причину. Але класична медицина офіційно визнає сім захворювань, у яких психосоматичний чинник є провідним. Їх виділяють у “чикагську сімку”.
Хвороба виникає як спосіб задоволення потреб, які, вже так склалося, - по-іншому задовольнити неможливо.
То що ж дозволяє хвороба?
1. Дбати про себе без почуття провини
Ліки, всілякі засоби догляду, дорогі аналізи, процедури, обстеження - все це вам забезпечено, просто тому що ви хворієте.
Спробуйте таку суму витратити на послуги стиліста або курс масажу. Для кількох поколінь жінок це неприпустимо. Завжди є те, на що гроші потрібніші.
2. Право на відпочинок
Парадокс у тому, що більшість сучасних жінок, навіть ставши фрілансерами або маючи вільний графік, все одно живуть за принципом, який каже: "У жінки є тільки два випадки, коли вона може нічого не робити - це вагітність або хвороба".
І вся наша система побудована за цим принципом. Дитина не може не ходити до школи, якщо вона не хоче. Є єдина причина, через яку він може пропускати школу – це хвороба. Ну не абсурд, чи не так?!
3. Право на турботу близьких
Можливість відчути себе жінкою, про яку піклуються.
Якось не прийнято в нас дбати про “сильних, розумних і успішних”, тим більше тих, які можуть подбати про себе самі. "Взявся за гуж, не кажи, що не дюж". Хвороба дає право отримати цю турботу та ніжність.
Якщо ж близькі продовжують ігнорувати навіть ці недвозначні посилання про допомогу, то хвороба прогресуватиме, і в якийсь момент ці прохання доведеться почути. Чергування у реанімаційній палаті будуть забезпечені.
4. Увага близьких та друзів
Хвороба - це спосіб відчути себе особливим, тим, що заслуговує на увагу. Тебе обговорюють, про тебе кажуть. Ти стаєш “темою дня”. І чим закрученіша і складніша хвороба, тим більше "охів і ахів".
5. Повага
Людина, яка переносить моторошні страждання, поряд зі жалістю і співчуттям навіть з думками: “Господи, не дай Боже мені таке…” викликає трепет і повагу.
Якщо те, чим ти займаєшся зараз, чомусь не викликає поваги (насамперед у тебе самого), то серйозна хвороба дасть цю повагу. І бажання відчути себе "героєм" ніхто не скасовував.
6. Можливість не вирішувати те, що потрібно вирішити
Коли серйозно захворіла дитина, ідею з розлученням доведеться відкласти.
Власна сильна хвороба змусить почекати з новими проектами та зміною діяльності. Багаторічний догляд за близькою людиною – вагома причина, щоб не задаватися питаннями особистого життя та кар'єри.
7. Можливість припинення, неквапливості, прислуховування до себе
При хворобі життя різко сповільнюється, і на передній план виходить те, що раніше ігнорувалося і помічалося. Кожен свій вдих, кожен свій крок стає важливим.
8. "Остання воля вмираючого"
До бажань хворіючої людини прийнято прислухатися, і захворівши, можна змусити чоловіка полагодити крани і приробити ручку, що відвалюється, на двері. Не кажучи вже про інші більш глобальні прохання.
9. Побачити світ з іншого боку. Хвороба дозволяє потрапити до іншої реальності.
Якщо вам доводилося кілька годин поспіль дивитися на складки тканини на абажурі, або розглядати постаті дивовижних звірів у тріщинах на стелі – ви знаєте про що я. Коли єдине, що ти можеш - це годинами дивитися в один квадрат метр на метр, то світ постає перед тобою зовсім з іншого боку.
10. Переосмислити своє життя
Серйозна хвороба змушує замислитися над тим, про що раніше воліли не думати.
Коли встає перспектива, що можливо, це кінець, то вся брехня про себе і своє життя кудись випаровується, і ти залишаєшся з правдою.
І на цей момент відбувається глобальна переустановка системи.
Переоцінка всього свого життя.
Потреби - це такі речі, які доводиться задовольняти. Питання лише у способі. Якщо доросла людина з якихось причин не готова пред'являти свої потреби відкрито, то несвідомо включається “театр тіла” і ці потреби задовольнятимуться у вигляді маніпуляцій з тілом – тобто, хвороби.
Вроджені хвороби або хвороби діток до 6-8 років - це несвідоме мамине замовлення. Спосіб задовольнити свої потреби за рахунок хвороби дитини. Починаючи з можливості не виходити працювати до здобуття особистої жіночої місії – “Мами тяжко-хворої дитини”.
Визнавати такі речі ”у лоб”, без належної готовності неможливо. Включається сильний психологічний захист.
Тому є сенс до усвідомлення підходити поступово:
1.Спитайте: Що дозволяє отримувати мені ця хвороба? Складіть список. Щиро, з прикладами дитинства, говорячи про них. Визнаючи себе в них.
Хвороба йде тоді, коли в ній пропадає потреба.
2. Проживіть кожний пункт. Без засудження себе, а з визнанням цього способу отримання чогось дуже важливого для себе.
3. Дозвольте собі те саме отримувати відкрито у відносинах, пред'являючи свої потреби, говорячи про них. Визнаючи себе в них.
Хвороба йде тоді, коли в ній пропадає потреба.
Ірина Дибова
