Психологічні якорі

 UA Mental Help

...

Особливо чуйними до себе варто бути сьогодні, коли рівень фізичної небезпеки лишається критично високим. Пам'ятай про психічне здоров'я: воно надзвичайно важливе.

Зібрали підбірку речей, які можуть стати психологічними якорями та повернути до відчуття спокою та внутрішньої безпеки. Зберігай та ділись

Анатомія конфлікту: 5 варіантів реакції

 ПСИХОЛОГИ та ПСИХОТЕРАПЕВТИ онлайн

LifeViewer ·

Анатомія конфлікту: 5 варіантів реакції

Коли спалахує конфлікт, ми інстинктивно обираємо один із 5 стилів поведінки.

Важливо пам'ятати, що поганих чи хороших стратегій не існує — головне обирати правильний інструмент під конкретну ситуацію:

* Акула (Суперництво): «Я виграю, ти програєш».

Тиск та боротьба за власні інтереси. Потрібна в критичних або екстрених ситуаціях, коли варто миттєво захистити свої кордони чи безпеку.

* Черепаха (Уникання): «Ніхто не виграв».

Сховатись у панцир та ігнорувати суперечку. Доречно, коли предмет дріб'язковий, емоції зашкалюють або треба взяти паузу для охолодження.

* Плюшевий ведмедик (Пристосування): «Ти виграв — я програв».

Поступка власними інтересами заради миру. Працює, якщо питання набагато важливіше для партнера або ви усвідомили свою неправоту.

* Лисиця (Компроміс): «Зустрінемося посередині».

Часткові взаємні поступки. Ідеально для швидкого тимчасового рішення чи поділу обмежених ресурсів.

* Сова (Співробітництво): «Виграш — Виграш».

Глибокий пошук рішення, що повністю задовольняє обох. Необхідно для довготривалих, важливих стосунків та складних питань.

Головне правило: не застрягати в одній ролі. Гнучкість у виборі стратегії — це і є ключ до здорових стосунків.

Яка стратегія є вашою «улюбленою» за замовчуванням? Напишіть у коментарях!

Депресивні симптоми у підлітків

 Florence Centre

Кілька важливих фактів про підліткову депресію, які варто знати батькам і педагогам.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, психічні розлади є однією з провідних причин захворюваності та втрати працездатності серед підлітків, а суїцид залишається третьою за поширеністю причиною смерті серед молодих людей віком 15–29 років.

У різних країнах світу протягом підліткового віку депресивні симптоми виявляють приблизно у 10–20 % підлітків. Водночас значна частина дітей ніколи не звертається по професійну допомогу, оскільки прояви депресії помилково сприймають як «лінощі», «поганий характер» або «звичайні підліткові проблеми».

Одне з найбільших досліджень психічного здоров'я українських підлітків, проведене серед 8096 школярів, які проживають в Україні та за кордоном, показало, що 32 % підлітків мають ознаки помірної або тяжкої депресії, а майже 18 % - симптоми тривожних розладів.

Майже 50 % українських підлітків повідомили про безпосередній досвід війни: обстріли, вимушене переселення, втрату дому або постійне перебування в умовах небезпеки. У дітей, які пережили такі події, ризик розвитку депресії виявився майже на 40 % вищим, ніж у тих, хто не мав подібного досвіду.

Інше дослідження показало, що підлітки, які зазнали впливу війни ще з 2014 року, значно частіше мають виражені депресивні симптоми, тривогу та посттравматичні реакції.

Важливо пам'ятати: депресія у підлітків далеко не завжди проявляється сльозами та пригніченим настроєм. Часто дорослі бачать лише:

• дратівливість;

• агресію;

• різке падіння успішності;

• втрату інтересу до навчання;

• ізоляцію;

• байдужість;

• проблеми зі сном;

• постійну втому.

Саме тому фрази «це просто перехідний вік», «переросте» або «візьми себе в руки» можуть не лише не допомогти, а й посилити відчуття самотності.

Найважливіше, що можуть зробити дорослі, - помітити зміни, поставитися до них серйозно і дати підлітку зрозуміти:

"Я бачу, що тобі важко. Ти не сам(а), і ми будемо шукати допомогу разом."

Важливо: не кожен сум, втома чи замкнутість означають депресію. Але якщо симптоми тривають понад два тижні, посилюються або заважають навчанню, спілкуванню та звичному життю, варто звернутися до психолога або психіатра.

Тривожність через оцінки

 Твоя підтримка Поруч та Всеукраїнський громадський Центр "Волонтер"

Зі свята першого дзвоника починається навчальний рік не тільки для школярів. Батькам випадає гарна нагода знову повторити для себе важливі уроки.

Серед них – як говорити про результати навчання без зайвого тиску на дитину. Адже тривога через успішність часто формується поступово й багато в чому залежить від того, яке значення дорослі надають оцінкам і як реагують на помилки.

Бажання отримувати схвалення від інших є природним. Ми зростаємо серед людей і з дитинства вчимося розуміти себе через реакції тих, хто поруч. Саме підтримка батьків допомагає дитині поступово формувати відчуття, що її бачать, люблять та вона важлива.

Проте школа стає простором, де оцінювання супроводжує дитину майже постійно. Тут оцінюють її знання, поведінку, уважність, дисципліну та результати. І поступово фокус може зміщуватися з інтересу до пізнання на очікування зовнішнього схвалення.

На картках зібрали поради, які допоможуть зменшити напругу навколо успішності.

Більше про те, як формується тривожність через оцінки, як вона може проявлятися та що важливо враховувати батькам, читайте у колонці Олени Сервачак, психологині проєкту «ПОРУЧ», для УП.Життя:

https://life.pravda.com.ua/.../pomilka-ne-katastrofa.../

А якщо потребуєте підтримки, ми — Поруч. Психологи нашого проєкту надають безплатні психологічні консультації. Реєструйтеся за посиланням: https://cutt.ly/Kt6nEdzP