Кабінет психолога Академічного ліцею №2 Української міської ради

Тут Ви знайдете відповіді на листи до Пошти довіри, цікаві посилання, інформацію для роздумів

понеділок, 30 березня 2026 р.

Відрізнити депресію від зниженого настрою

 Resilience.help

Депресія – це не просто «поганий настрій» 🌩️ Це стан, у якому одночасно знижуються емоційний фон, інтелектуальна активність і рухливість. Людина:
◼️ втрачає життєві сили;
◼️ бачить себе та світ у похмурих тонах;
◼️ а її тіло «кричить» про внутрішній стрес (болі у здорових місцях, прискорене серцебиття, розлади травлення, розширені зіниці тощо).
Найчастіше клінічна депресія описується як стан, що супроводжується негативною, руйнівною оцінкою себе, навколишнього світу та майбутнього.
І справді, депресивні стани бувають дуже різними. Крім тих, що ми описали в картках 👇 також виділяють депресію виснаження ‼️ Такий стан формується через тривале емоційне перенапруження або повторювані психічні травми, наприклад, конфлікти в сім’ї, у школі, на роботі.
Чи переживають депресію підлітки?
ТАК.
☝️Та будьте уважні — у цей період можна помітити майже всі симптоми з нашого списку, АЛЕ вони не завжди свідчать про хворобу. Як їх розрізнити? Детальніше — у картках 👇
Зберігайте та діліться ними з батьками, аби знати, на що звертати увагу.





Офіційна заява щодо штрафів за пропуски занять

 Ювенальна Поліція України

🛑 Щодо поширення інформації про “штрафи за пропуски занять”
У соціальних мережах поширюються повідомлення про нібито автоматичне притягнення батьків до відповідальності за кожен пропуск занять та посилений контроль за відвідуваністю у школах.
❗️Зазначена інформація є недостовірною та подається з викривленням змісту нормативних змін.
📌 Що відбулося насправді?
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 241 внесено зміни до Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку, вихованців та учнів.
🔹 Вказані зміни стосуються обліку дітей, які не охоплені навчанням, а не контролю за окремими пропусками занять.
🔹 У разі виявлення таких дітей заклади освіти:
▪️ вносять інформацію до відповідних електронних систем
▪️ інформують служби у справах дітей та підрозділи Національної поліції
📌 Про що йдеться на практиці?
Мова йде про випадки, коли:
▪️ дитина тривалий час не відвідує заклад освіти без поважних причин
▪️ відсутній зв’язок із батьками або законними представниками
▪️ існує ризик порушення права дитини на освіту
📌 Роль поліції
Підрозділи ювенальної превенції залучаються виключно у випадках, коли необхідно:
▪️ з’ясувати причини відсутності дитини
▪️ забезпечити її повернення до навчання
▪️ перевірити умови виховання та безпеки
Це не є механізмом реагування на кожен окремий пропуск занять.
📌 Важливо
Притягнення батьків до адміністративної відповідальності можливе лише у разі встановлення факту невиконання обов’язків щодо виховання дітей (стаття 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення), що потребує відповідної перевірки та правової оцінки.
📢 Просимо користуватися виключно перевіреною інформацією та не поширювати недостовірні повідомлення.

Тики у дітей

 Центр практичної нейропсихології - Одеса

Тики — це мимовільні, стереотипні, часто повторювані скорочення м’язів, які найчастіше проявляються у вигляді рухів обличчя (миготіння, зморщування чола, рухи губ) або звукових проявів (покашлювання, характерні звуки, переривчасте мовлення).
Більш виражені та рідкісні рухові прояви, що залучають м’язи шиї, тулуба або кінцівок, визначаються як так звані гіперкінези.
Важливо підкреслити, що тики мають мимовільний характер і не є свідомою поведінкою дитини. Спроби контролю або придушення (зауваження, заборони чи покарання) можуть тимчасово зменшити їх прояви, однак у подальшому призводять до посилення симптоматики та зростання внутрішнього напруження, що супроводжується головним болем, дратівливістю та агресивними реакціями.
Тики є результатом складного багатофакторного процесу. Серед ключових чинників виділяють:
▪️ спадкову схильність (підвищена нервово-м’язова збудливість, імпульсивність);
▪️ органічні ураження центральної нервової системи (перинатальні ускладнення, травми, інфекції);
▪️ невропатичні особливості;
▪️ психологічні чинники (тривожність, страхи, внутрішні конфлікти).
Клінічні прояви тикових розладів залежать від їх походження:
▪️ при органічній основі тики мають стійкий характер і мало залежать від зовнішніх умов;
▪️ при невропатичних станах вони посилюються під впливом перевтоми, сенсорного навантаження (яскраве світло, шум), а також змін кліматичних і погодних умов;
▪️ при неврозах ключову роль відіграють емоційні чинники — тривога, страх і внутрішнє напруження.
З психологічної точки зору тики виконують функцію своєрідної психомоторної розрядки — способу зниження накопиченого внутрішнього напруження.
Діти з тиками зазвичай характеризуються:
▪️ підвищеною емоційною чутливістю та вразливістю;
▪️ схильністю до внутрішнього переживання емоцій (імпресивністю);
▪️ обмеженим колом соціальних контактів;
▪️ високою чутливістю до оцінювання з боку оточення;
▪️ поєднанням наполегливості з імпульсивністю та нетерплячістю.
Суттєву роль у формуванні тикових розладів відіграє сімейне середовище. Джерелами тривожності можуть бути:
▪️ страхи (зокрема страх смерті у старшому дошкільному віці);
▪️ підвищена тривожність батьків;
▪️ гіперопіка та надмірний контроль;
▪️ обмеження спонтанності, емоційного самовираження та вільної гри.
Для батьків дітей із тиками часто характерні риси так званого гіперсоціалізованого типу особистості: підвищена принциповість, орієнтація на досягнення, дефіцит часу та недостатня увага до емоційної сфери дитини. Це може призводити до її перевантаження, зменшення можливостей для відпочинку та природного розвитку, що, своєю чергою, підсилює тривожність і симптоматику.
Таким чином, тики у дітей є не ізольованим симптомом, а відображенням взаємодії біологічних, психологічних та соціальних чинників, що потребує комплексного підходу до розуміння та корекції.

субота, 28 березня 2026 р.

Можна передивитись на вихідних

❓як війна і постійна напруга впливають на психіку; уявні страхи, які нам навʼязують і які нас руйнують

пʼятниця, 27 березня 2026 р.

Методи природної саморегуляції

 Дитячий психолог

Методи природної саморегуляції 🌳

Методи психічної саморегуляції бувають не тільки свідомі, але й природні. Починаються вихідні: це ідеальний час залучити до свого психологічного відновлення ще й їх.

До таких методів належать:

🔸Прогулянки на природі та комунікація із природою
🔸Відвідування культурних заходів
🔸Класична музика
🔸Позитивна комунікація з цікавими людьми
🔸Фізична розрядка, наприклад, інтенсивне тренування
🔸Читання літератури

💬 Із цього приводу Келлі Макгонігал зазначає: «Люди завжди цікавляться: «Яка вправа корисніша?» На це я відповідаю: «А яку вибрали б ви?»

🟢 Для тіла й мозку немає різниці: так що, з чого б ви не почали, все добре. Працюйте в саду, гуляйте, танцюйте, займайтеся йогою або командними видами спорту, плавайте, грайте з дітьми або домашніми тваринами – навіть прибирання квартири й похід до магазинів (краще просто вивчати вітрини) зараховуються як вправа.

Найбільш відчутно поліпшують настрій і знижують стрес п'ятихвилинні, а не часові вправи. Так що зовсім не соромно – і дуже навіть корисно – п'ять хвилин прогулятися навколо будинку».

Отже, навчання самостійному входженню в стан релаксації й досягнення на його основі різних урівноважених станів – провідне завдання саморегуляції, спрямоване на створення сприятливих умов для повноцінного відпочинку, посилення відновних процесів й вироблення навичок та індивідуальних способів знизити рівень тривожності та стресу.

За матеріалами Богдани Іваненко, кандидатки психологічних наук, "Саморегуляція особистості. Навчальний посібник" 🌿
UA Mental Help