Кабінет психолога Академічного ліцею №2 Української міської ради
Тут Ви знайдете відповіді на листи до Пошти довіри, цікаві посилання, інформацію для роздумів
Кабінет психолога Академічного ліцею №2 Української міської ради
Тут Ви знайдете відповіді на листи до Пошти довіри, цікаві посилання, інформацію для роздумів
пʼятниця, 6 лютого 2026 р.
Варто подумати
Якщо ваша дитина приходить до школи з нестримною енергією медоїда, поведінкою на кшталт «я роблю, що хочу»... і саме так само поводиться вдома... будь ласка, вислухайте мене з любов'ю:
Це не провина школи. 
Школа не може замінити батьків у встановленні меж.
Школа не може замінити батьків у навчанні відповідальності.
Школа не може чарівним чином виправити те, що закріплюється вдома.
Дітям не потрібен дорослий «найкращий друг».
Дітям потрібні чіткі очікування.
Дітям потрібні межі.
Дітям потрібна послідовність.
Діти повинні нести відповідальність І при цьому відчувати любов і приналежність.
Саме так ви виховаєте впевнених у собі дітей, які зможуть функціонувати в реальному світі. Крапка. 
Зібрати увагу в єдине ціле
Центр практичної нейропсихології - Одеса
У кожного з нас бувають дні, коли думки розлітаються, і зосередитися на одному завданні — справжній виклик.
Уявіть, що так почувається дитина, для якої утримати увагу — це як ловити метеликів у полі. На щастя, мозок можна і потрібно тренувати, і для цього є чудові вправи, які легко інтегрувати у повсякденне життя, перетворюючи їх на цікаву гру.
Однією з найпростіших, але ефективних вправ є «Знайди відмінності».
Ця гра чудово розвиває стійкість уваги та вміння виокремлювати головне з-поміж деталей.
Замість картинок можна використовувати реальні предмети: поставте на стіл кілька іграшок, дайте дитині 30 секунд, щоб їх запам’ятати, а потім попросіть її заплющити очі, і швидко змініть щось — наприклад, переставте іграшки місцями, додайте або приберіть одну.
Ця гра вчить не лише зосереджуватися, а й запам’ятовувати, тренуючи зорову пам’ять.
Інша чудова вправа — «Слухай і роби».
Це проста гра, що допомагає тренувати слухову увагу та виконавчі функції. Ви можете давати дитині прості, але послідовні інструкції, наприклад: «Спочатку візьми синю ручку, потім відкрий зошит і намалюй коло».
Поступово збільшуйте кількість дій та їх складність.
Важливо, щоб дитина виконувала все послідовно, не пропускаючи жодного кроку. Це вчить її не просто чути, а й утримувати інформацію в голові та виконувати її, долаючи бажання відволіктися.
Ще одна корисна вправа — «Малюємо по пам’яті». Попросіть дитину подивитися на простий предмет, наприклад, на яблуко, протягом кількох секунд. Потім приберіть яблуко і попросіть її намалювати його якомога детальніше, згадуючи кожну лінію і кожну цяточку. Це не лише розвиває увагу до деталей, але й стимулює просторове мислення.
Пам’ятайте, що головне — не оцінювати результат, а насолоджуватися процесом. Кожна хвилина, присвячена таким «іграм», — це цінна інвестиція в розвиток мозку вашої дитини, що допоможе їй стати більш уважною і успішною. Адже вміння керувати своєю увагою — це один із найважливіших навичок для сучасного світу.
(с) Вікторія Книш @vikulintus - дитячий психолог, нейропсихолог.
Добірка вправ з дітьми у темряві
Хоч і світовий день почав збільшуватися, відсутність електроенергії в будинках та сонця на вулиці додатково пригнічує і так не легку зиму.
Поради про те, як:
Заїкання
Комунальна установа "Інклюзивно-ресурсний центр" Конотопської міської ради
ЗАЇКАННЯ: ПРИРОДА ТА КОРЕКЦІЯ
Заїкання - це розлад мовлення, що характеризується порушенням його плавності, ритму та темпу. Воно виникає внаслідок порушення координації м’язів мовленнєвого апарату, часто пов’язане з неврологічними та/або психологічними чинниками та може істотно впливати на комунікацію, емоційний стан і якість життя дитини.
· повторення звуків, складів або слів;
· протягування звуків;
· паузи (блоки) - раптові зупинки перед або всередині слова чи речення;
· супутні рухи (мимовільні скорочення м’язів обличчя, нервові тики, стискання кулаків);
· підвищене м’язове напруження під час мовлення;
· тривожність, страх мовлення або уникання спілкування.
До вроджених чинників належать: генетична схильність; гіпоксія плода, інфекційні процеси та інші патології внутрішньоутробного розвитку; індивідуальні особливості нервової системи (підвищена збудливість, емоційна лабільність); родові травми або ускладнення під час пологів.
До набутих причин заїкання належать: психологічні травми (сильний стрес, страх, втрата близьких, дефіцит уваги з боку дорослих, пережиті аварії тощо); фізичні травми (від легких ударів до струсів головного мозку); деякі захворювання (менінгіт, енцефаліт тощо); порушення розвитку або функціонування головного мозку в ранньому дитячому віці.
Логоневроз - це застарілий медичний термін, який раніше використовувався переважно в неврології та психіатрії. У сучасній практиці його не рекомендують застосовувати в офіційних документах, особливо освітніх і медико-педагогічних.
Нині використовуються такі терміни: заїкання; розлад плавності мовлення; порушення темпо-ритмічної сторони мовлення.
У Міжнародній класифікації хвороб МКХ-11 застосовується формулювання: «Розлад плавності мовлення, що починається в дитячому віці (заїкання)».
Підписатися на:
Коментарі (Atom)






