Вправа 4 стихії для самостабілізації у часи стресів

 Голоси дітей

Спробуйте зробити паузу й разом із дитиною пройти кілька різних тілесних станів один за одним. Так виконується вправа «Чотири стихії», якою сьогодні хочемо поділитися 

Як саме це робиться — у новому відео демонструє психологиня фонду Яна разом із сином Вовою.

Вправа є частиною соцкампанії «Діти-супергерої 2», у межах якої підопічні фонду діляться простими техніками саморегуляції. У серії — шість коротких відео, що можна використовувати вдома, у школі або будь-де, коли дитині потрібно заспокоїтися.

 Підбірку з усіма вправами дивіться на нашому YouTube: bit.ly/3KNPU5W

Якщо ж ви відчуваєте, що вам або вашій дитині потрібна допомога психолога через війну, ми поруч і готові підтримати:

 0 800 210 106 (лінія безоплатної психологічної підтримки для дітей і батьків).

Розуміння емоцій

uamentalhelp

 

Емоції часто виникають раптово та можуть залишити Вас у стані розгубленості. З дитинства багато хто з нас чув фрази на кшталт:
💬 «Припиніть плакати»,
💬 «Не варто злитися»,
💬 «Візьміть себе в руки».

Такі слова зазвичай вказують на те, що оточуючим важко приймати чужі почуття. У результаті Ви можете навчитися придушувати власні емоції, замість того щоб зрозуміти їх та використати для власного розвитку.

Емоції — це індикатори наших потреб, цінностей і цілей. Приймаючи їх без осуду, Ви відкриваєте шлях до вирішення проблем і знаходите способи піклуватися про себе.

 

Досвід розчарування важливий для емоційного розвитку дитини

 Психолог дошкільної освіти

Як навчати дітей справлятися з розчаруванням

Розчарування — одна з найскладніших емоцій для дошкільника.
«Не вийшло», «програв», «не обрали», «не дозволили» — і ми бачимо сльози, крик або відмову. Але завдання психолога — не прибрати розчарування, а навчити дитину його витримувати.

Чому розчарування таке важке

У дошкільному віці:

саморегуляція ще формується;
імпульси сильніші за контроль;
«хочу» часто переважає «можу».

Розчарування сприймається як втрата або навіть як маленька катастрофа.

Що не допомагає

Знецінення: «Нічого страшного»
Поспішне відволікання
Соромлення: «Подивись, інші не плачуть»
Надмірний порятунок («давай я зроблю за тебе»)

Так дитина не вчиться проживати емоцію.

Принципи роботи психолога

Визнання почуття

«Ти засмутився, бо не вийшло».

Називання емоції — перший крок до її регуляції.

Пауза замість швидкого рішення

Дайте дитині кілька секунд прожити стан.
Іноді достатньо тихої присутності.

Навчання через гру

ігри з правилами (вчать програвати);
чергування ролей;
моделювання ситуацій «не вийшло».

У грі розчарування безпечніше.

Формування внутрішнього діалогу

Поступово вводьте фрази:

«Я спробую ще раз»
«Не завжди виходить з першого разу»
«Я можу попросити допомогу»

Підтримка меж

Важливо:

не уникати розчарування повністю;
не створювати «тепличні» умови;
дозволяти дитині зустрічатися з невдачею.

Саме так формується фрустраційна толерантність.

Ознаки, що дитина навчається справлятися

швидше заспокоюється;
не руйнує результат;
пробує ще раз;
звертається по допомогу;
може вербалізувати «мені прикро».

Розчарування — це тренування для нервової системи.
Без нього не формується витривалість, самоконтроль і впевненість. Ми не вчимо дітей уникати складних почуттів.
Ми вчимо їх витримувати їх без руйнування себе й інших.

Як любов дорослого формує стійкість дитини

 ГО "Смарт освіта"

День закоханих — гарна нагода згадати, що найміцніший зв'язок у нашому житті — це зв'язок із дітьми. Це та безумовна любов, яка тримає на плаву, коли світ навколо штормить. І саме з неї починається справжня стійкість.

Платформа Resilience.help підготувала майстерню, яка пропонує подивитися на любов як на практику щоденної психологічної безпеки.

Гортайте карусель та обирайте «валентинку», яку спробуєте вже сьогодні