Чому діти мовчать про пережите насильство

 dignityonline.ua та Національна соціальна сервісна служба України

Кожній мамі й кожному татові хочеться вірити, що їхня дитина розповість, якщо з нею трапиться щось погане.

Ми сподіваємося, що в родині достатньо довіри, тепла і близькості, щоб дитина прийшла й сказала:

«Мені страшно» або «Зі мною щось сталося».

Але реальність часто складніша.

Діти рідко говорять про пережите насильство одразу.

І справа не завжди в недовірі до батьків.

Мовчання часто стає способом захисту:

дитяча психіка намагається впоратися зі страхом, соромом або нерозумінням того, що сталося.

За даними всеукраїнського дослідження:

• понад 33% дітей за останній рік стикалися хоча б з однією ситуацією сексуального ризику онлайн;

• 19,7% отримували питання з сексуальним підтекстом;

• 13,2% отримували фото або відео оголеного тіла;

• 12,6% дітей просили надіслати власні інтимні фото чи відео;

• 18,1% зустрічалися наживо з людиною, з якою до цього були знайомі лише онлайн;

• 3,3% повідомили, що проти них використовували або намагалися використати сексуалізований контент, згенерований ШІ.

При цьому 59,6% дітей нікому не розповіли про такі ситуації.

Саме тому ми разом із Національна соціальна сервісна служба України пояснюємо, чому діти часто мовчать про пережите насильство онлайн та що можуть зробити дорослі, щоб дитина не залишалася з цим досвідом наодинці.

Гортайте карусель, щоб зрозуміти, чому діти мовчать і як створити для них простір довіри, у якому вони зможуть попросити про допомогу.

Безсоння

 Ти як?

Привіт, це — твоє безсоння?

Його не варто боятися, а краще — познайомитися ближче, щоб поступово і з турботою повернути собі нічний відпочинок.

А Всесвітній день сну може стати хорошою нагодою для початку: гортай карусель та дізнайся, як налагодити спання (наскільки це можливо за сьогоднішніх умов). І — спати собі на здоров’я

У тебе як із цим?

Описати словами емоційний стан

 Дитячий психолог

З любов'ю до себе

 Міжнародна асоціація психосоматики та тілесної терапії

Дивна втома після новин

 Володимир Волошин

Чи Ви помічали, як після новин іноді з’являється дивна втома?

Щоранку багато хто з нас починає день однаково:

відкрити телефон → перевірити новини → на мить затримати подих.

Ми знову і знову повертаємося до стрічки. І справа не в цікавості чи звичці.

Людська психіка влаштована так, що небезпечна інформація притягує увагу значно сильніше, ніж будь-яка інша.

Так працює давній механізм виживання - помітити загрозу раніше, ніж вона наблизиться.

Саме тому рука тягнеться перевірити новини ще раз.

Але є важливий нюанс.

Мозок не завжди добре розрізняє, де подія відбувається поруч, а де - лише повідомлення на екрані.

Коли новини наповнені втратами, тривогою та невизначеністю, нервова система реагує так, ніби небезпека відбувається прямо зараз.

Після довгого гортання стрічки людина може помітити у себе:

* напруження в тілі

* втому без зрозумілої причини

* дратівливість

* відчуття безсилля

Так організм реагує на постійний контакт із «важкою» інформацією.

Психіці потрібні паузи.

Не втеча від реальності - саме паузи.

Ось кілька простих, але реально працюючих способів повернути собі ресурс (вибирай, що тобі ближче, і спробуй сьогодні):

- закрити стрічку новин на кілька годин

- вийти на повітря

- переключитися на розмову з близькою людиною

- зробити щось руками: помити посуд, протерти пил, поскладати речі

- ввімкнути улюблену музику і потанцювати 5 хвилин (або просто покачатися під неї).

-зробити 10 глибоких вдихів-видихів

-повільно попити чаю/кави повільно, смакуючи, без телефону

Світ від кількох годин без новин нікуди не зникне.

А от внутрішній ресурс може трохи відновитися.

Ми не здатні вплинути на всі події, про які читаємо.

Проте в наших силах подбати про власний стан, щоб залишалося достатньо внутрішньої сили жити, працювати і підтримувати близьких.

Турбота про власну психіку - також частина нашої стійкості.

Чи вдається Вам робити паузи від новин?

#ВолодимирВолошин

Нейрогімнастика корисна для усіх

 Олена Фроленкова

Коли ми виконуємо рухи, що потребують уваги, координації та залучення обох сторін тіла, до роботи включаються різні ділянки мозку.

Такі вправи допомагають переключити увагу, активізувати тіло та залучити нервову систему до роботи.

Саме на цьому принципі побудована нейрогімнастика.

Нейрони — це клітини нервової системи, і коли ми поєднуємо рух, увагу та координацію, до роботи залучаються різні нейронні мережі.

Спочатку такі вправи можуть здаватися незвичними або навіть складними — і це нормально.

Мозок просто стикається з новою задачею.

З практикою рухи стають більш узгодженими, а виконувати вправу — значно легше.

Таким чином ми можемо тренувати координацію, увагу та підтримувати функціональну активність нервової системи через роботу з тілом.

Зв'язок мислення та мовлення

 Наталя Вільчанська

Мислення і мовлення є тісно пов’язаними психічними процесами. У розвитку дитини вони формуються паралельно і взаємно впливають один на одного. Мислення допомагає дитині осмислювати навколишній світ, а мовлення є засобом вираження думок, почуттів і знань.

Що таке мислення

Мислення — це пізнавальний процес, за допомогою якого дитина аналізує, порівнює, узагальнює та робить висновки.

У дошкільному віці мислення проходить кілька етапів розвитку:

наочно-дійове (дитина мислить через дії з предметами);

наочно-образне (дитина оперує образами);

словесно-логічне (мислення за допомогою слів і понять).

Що таке мовлення

Мовлення — це процес використання мови для спілкування, передавання думок і почуттів. Воно включає словниковий запас, граматичну будову, звукову сторону та зв’язність висловлювань.

Як мислення впливає на мовлення

Допомагає формувати зміст висловлювання

Дитина спочатку думає, а потім висловлює свою думку словами.

Сприяє розвитку зв’язного мовлення

Коли дитина вміє аналізувати і порівнювати, вона може логічно будувати розповідь.

Допомагає розуміти значення слів

Завдяки мисленню дитина встановлює зв’язок між словом і предметом.

Формує здатність до узагальнення

Наприклад: яблуко, груша, слива — це фрукти.

Як мовлення впливає на мислення

Допомагає усвідомлювати власні думки. Коли дитина називає предмети або явища, вона краще їх розуміє.

Розширює знання про світ. Через мовлення дитина отримує інформацію від дорослих.

Сприяє розвитку логічного мислення.

Завдяки словам дитина вчиться пояснювати, доводити та робити висновки.

Приклади ігор для розвитку мислення і мовлення

• «Що зайве?»

Дитина знаходить зайвий предмет і пояснює чому.

• «Назви одним словом»

Слова: кіт, собака, корова — тварини.

• «Продовж речення»

Взимку холодно, тому що…

• «Склади розповідь»

Дитина складає історію за картинкою.

Висновок

Мислення і мовлення розвиваються у тісному взаємозв’язку. Тому для гармонійного розвитку дошкільників важливо поєднувати мовленнєві вправи з іграми на розвиток мислення.