Привід поговорити з нейропсихологом

 Julia Dutka

Ознаки неінтегрованих (непогашених) рефлексів у дітей

Пропоную вам ознайомитися зі списком деяких яскравих ознак неінтегрованих рефлексів. Насправді їх набагато більше. Зараз розповім про найпомітніші.

Достатньо знайти хоча б 1 із цих ознак, щоб запланувати перевірку рефлексів у вашої дитини, а можливо і у вас, дорогі батьки, також

Тривожна дитина, уникає спілкування та вимог, при нагоді «тікає» від взаємодії

Емоційно нестабільна, постійні перепади настрою

Дуже непосидюча, важко всидіти та сконцентрувати увагу, потребує паралельно музику у навушниках (для підлітків і дорослих) або дивитися телевізор, щоб зосередитися

Розгойдується, постійно схоплюється, підгинає ноги під себе, має дуже округлу спину під час сидіння за столом, коли грає або виконує домашні завдання

Погано та мало їсть, дуже вибіркова в їжі

Не переносить яскраве світло, гучні звуки, не торкається їжі руками, не любить пісок, слайми, тісто для ліплення

Ходить навшпиньках

Неправильно повзала в дитинстві

Важко малювати за зразком, малюнки ніби витягнуті, або занадто дрібні, або завжди розташовані в одній частині аркуша, дуже слабо тримає олівець

Незграбна, уникає дитячих майданчиків, гірок, гойдалок

Не може навчитися їздити на велосипеді, біговелі, самокаті — кермо ніби «живе своїм життям» у руках дитини

Постійно перепитує: «А? Що?». Швидко забуває, що їй сказали

Мочиться в ліжко після 5 років, і робота з психологом не допомагає

Погано спить вночі, прокидається кожні 40–60 хвилин

Плутає, як правильно написати: 72 чи 27

Має труднощі з підтриманням порядку у своїх речах

P.S. Це не обов'язково про неінтегровані рефлекси у дітей, але точно привід поговорити з нейропсихологом.

Варіанти реакції на травматичні події

 Дитячий психолог

*РЕАКЦІЇ НА ТРАВМАТИЧНІ ПОДІЇ*

Емоційні та фізичні реакції, які слідують за травматичною подією, зазвичай є дуже інтенсивними, лякають і навіть можуть викликати ваше здивування, адже ви не очікували, що можете реагувати так.

Проте пам'ятайте, що все, що ви відчуваєте внаслідок впливу травматичної події, є нормальними реакціями на ненормальні обставини.

Після перенесеної травматичної події людина може відчувати:

Смуток

•Почуття глибокого смутку зазвичай виникає, якщо сталася трагічна смерть, якщо хтось був поранений або подія спричинила серйозні руйнування.

Безпорадність

•Травматичні інциденти, як правило, надто сильні (надпотужні). Вони ніби

викреслюють найкраще в нас і змушують відчувати безсилля, нездатність виконувати будь-які справи та впливати бодай на щось.

Повторне переживання події

•Враження, отримані під час події,

можуть бути настільки сильними, що їхнє переживання продовжуватиметься дуже довго: часто бувають спалахи спогадів, сни, в яких відтворюються почуття, які ви відчували під час чи після події.

•Ви раптово можете почати почуватися так, ніби подія знову відбувалася з вами.

•Переживання, що повторюються, можуть бути дуже важкими та лякати.

Заціпеніння

•Шок після події може виявлятися в тому, що ви відчуватимете заціпеніння та емоційну виснаженість.

•Ваші звичайні

почуття на якийсь час можуть бути блоковані, і ваша здатність переживати їх може бути

зменшена.

•Може виникнути бажання відійти від контактів з іншими людьми, вас перестане захоплювати те, що зазвичай тішило.

Напруга та занепокоєння

•Відчуття напруги та занепокоєння може негативно впливати на самопочуття, якість сну та відпочинку.

•Полегшити стан може, наприклад: вираження емоцій, оволодіння техніками дихання й прогресивної м'язової релаксації та ін.

Злість

•Зовсім незначна подія

може викликати у вас інтенсивне почуття агресії. Виникає відчуття, що ви не схожі на самого себе. Рідні, друзі та колеги можуть помічати деякі зміни у вашому характері.

Страх

•У вашому житті можуть з'явитися нові страхи, які можуть бути пов'язані як і з тривогою щодо можливості повторення травматичної події, так і з речами, що прямо не стосуються того, що сталося.

_Юлія Ворман, практичний психолог._

Психологічна підтримка

Підтримую!

 Дитячий психолог

РУХ І МОЗОК: ЧОМУ АКТИВНІСТЬ ВАЖЛИВІША ЗА “ЗАНЯТТЯ”

Батьки часто хвилюються:

«Треба більше займатися з дитиною»,

«Мало читаємо, мало пишемо, мало розвиваємо»…

І тоді починається марафон: картки, прописи, логіка, англійська, гуртки.

Але є важлива правда, яку часто недооцінюють: мозок дошкільника розвивається через рух.

Не через сидіння за столом, а через тіло.

ЧОМУ РУХ ТАКИЙ ВАЖЛИВИЙ?

У дошкільному віці мозок дозріває разом із тілом. Рух активізує нейронні зв’язки, які відповідають за:

- увагу;

- пам’ять;

- мовлення;

- координацію;

- самоконтроль;

- емоційну стабільність;

- здатність навчатися.

Дитина не може “вчитися добре”, якщо її тіло не отримує достатньо рухової активності.

РУХ — ЦЕ НЕ ПРОСТО ФІЗКУЛЬТУРА

Коли дитина бігає, стрибає, лазить, балансує — мозок тренує базові системи:

- вестибулярну (баланс);

- пропріоцептивну (відчуття тіла);

- сенсорну (дотики, простір, координація).

Це фундамент, на якому потім будується: читання письмо, логіка, мовлення.

ЧОМУ “ЗАНЯТТЯ” НЕ ЗАВЖДИ ПРАЦЮЮТЬ?

Коли дитину рано змушують сидіти й “вчитися”, мозок може бути ще не готовий. Тоді ми бачимо:

- неуважність;

- протест;

- втому;

- істерики;

- “не хочу”;

- гіперактивність.

Це не лінь. Це перевантаження нервової системи.

РУХ ЗМЕНШУЄ ТРИВОЖНІСТЬ І АГРЕСІЮ

Активність допомагає “вивести” напруження через тіло.

Діти після прогулянки стають спокійнішими, краще засинають, легше контактують. Рух — природний антистрес для дитячого мозку.

ЯКА АКТИВНІСТЬ НАЙКОРИСНІША ДЛЯ МОЗКУ?

- лазіння (майданчик, шведська стінка);

- стрибки, біг;

- катання на самокаті/велосипеді;

- плавання;

- танці;

- ігри з м’ячем;

- ходіння по бордюрах, колодах (баланс);

- рухливі ігри з правилами (“доганялки”, “хованки”).

СКІЛЬКИ РУХУ ПОТРІБНО ДОШКІЛЬНИКУ?

У середньому дітям потрібно не менше 2–3 годин активного руху на день. Так, саме стільки. І це не гуртки. Це життя.

Якщо ви хочете, щоб дитина була:

- уважною;

- мовленнєво розвиненою;

- добре спала;

- емоційно стабільною;

- готовою до навчання;

— почніть не з карток, а з прогулянки.

Бо рух — це найприродніший шлях розвитку мозку в дошкільному віці.

Вітаю!

 

Можливо, комусь буде корисно

 

Все про СПІВЗАЛЕЖНІ СТОСУНКИ: з батьками, дітьми, коханими | ДІДКОВСЬКА & ДОВГАНЬ

Відновити зв'язок із собою

 Ти як?

Якщо останнім часом ти вагаєшся навіть у дрібницях, не знаєш, чого хочеш насправді й часто почуваєшся не на своєму місці, цей допис для тебе

Навчися чути себе, щоб краще розуміти свої потреби, відчувати впевненість у своїх виборах і будувати життя, яке справді тобі підходить.

Для цього зверни увагу на прості щоденні речі. Зроби невелику ревізію різних сфер життя, щоб знову почути свій голос.

Гортай карусель і спробуй щось із цього вже сьогодні. Який пункт обереш собі? Розкажи у коментарях

У продовження теми сенсорної інтеграції

 Occupational Therapy ABC