Маленька незвичність у щоденній рутині — це доступний спосіб підтримувати роботу мозку і повертати собі відчуття присутності в моменті

 Вільний Вибір

Спробуйте сьогодні зробити щось звичне — іншою рукою, в іншому порядку, іншим маршрутом.

Чистити зуби, тримати ложку, відкривати двері — лівою, якщо ви правша. Або піти на роботу іншою дорогою.

Це не просто цікавий експеримент. Коли ми виконуємо звичні дії незвичним способом, мозок не може працювати на автопілоті — він залучає додаткові ділянки і активує нові патерни обробки інформації. Це тренує увагу, гнучкість мислення і здатність адаптуватися до змін.

Особливо це важливо в періоди хронічного стресу, коли мозок схильний застрягати в одних і тих самих реакціях і патернах.

Маленька незвичність у щоденній рутині — це доступний спосіб підтримувати роботу мозку і повертати собі відчуття присутності в моменті.

Наново відшукати себе

 Психологія здоров’я Health Psychology

Іноді люди описують свій стан так:

«Я живу на автопілоті»,

«Я не розумію, чого хочу»,

«Наче втратив(ла) себе».

У таких випадках може допомогти проста, але глибока вправа — «100 Я».

Що це за вправа?

Візьміть аркуш паперу і напишіть 100 речень, які починаються зі слова «Я…».

Наприклад:

• Я люблю тишу

• Я боюся розчарувати близьких

• Я хочу змінити своє життя

Пишіть усе, що приходить у голову:

• ким ви себе відчуваєте

• що любите і не любите

• чого хочете і чого боїтеся

Як це працює?

1–20 речень

Зазвичай це соціальні ролі та звичні уявлення:

«Я відповідальний(а)», «Я хороший(а)», «Я працюю…»

20–50 речень

З’являється більше чесності:

«Я втомився(лась)», «Я не хочу цього», «Мені складно»

50–100 речень

Тут починає з’являтися справжнє:

бажання, мрії, злість, свобода

— те, що часто приховується або ігнорується

Чому це працює?

Перші відповіді - це те, як «треба».

Але коли ви продовжуєте писати, мозок втомлюється тримати маску. І тоді з’являється щирість. Те, що насправді важливо.

Що робити після?

Прочитайте всі 100 речень

Зверніть увагу на повтори - це підказки про ваші справжні потреби

Подивіться на останні 30–50 речень - там часто найбільше правди

І поставте собі питання:

«Який маленький крок я можу зробити у цей бік?»

Важливо. Часто відчуття «я не знаю, хто я» - це не про відсутність відповіді.

А про страх її побачити. Ця вправа не дає нову ідентичність.

Вона допомагає побачити ту, яка вже є.

Спробуйте. Можливо, серед цих 100 «Я» ви вперше почуєте себе по-справжньому.

День боротьби з цькуванням

 Донецький обласний навчально-методичний центр психологічної служби

Ірина Павлівська ·

 4 травня – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПРОТИДІЇ БУЛІНГУ (або День боротьби з цькуванням)

 Цей день спрямований на підвищення обізнаності про булінг, насильство та створення безпечного середовища та закликає об'єднатися проти всіх видів булінгу, які завдають серйозної шкоди психічному, а іноді і фізичному здоров'ю та призводять до негативних наслідків.

 Символ дня – Рожевий колір, це символ:

 підтримки;

 доброти;

 прийняття;

 солідарності з тими, хто зазнав цькування.

Профтехосвіта

 Голос Обухівщини

Наталія Щеголенко ·

Після 9 або 11 класу випускники можуть обрати варіанти для продовження навчання на Київщині – від гуманітарних і медичних коледжів до технічних та аграрних училищ.

Добірка освітніх закладів.

P.S. У коментарях радять поточнювати інформацію щодо спеціальностей.

Можна переглянути на вихідних

 

ІГРОМАНІЯ: чому людина програє себе і як це зупинити? Лариса ДІДКОВСЬКА | Дмитро СУДАК

Притча "Чому люди кричать?"

 Психологія здоров’я Health Psychology

Одного разу Вчитель запитав учнів:

— Чому люди під час сварок підвищують голос?

— Мабуть, вони втрачають спокій, — припустили учні.

— Але навіщо підвищувати голос, якщо інша людина поруч? — запитав Вчитель.

Учні лише знизували плечима — вони ніколи про це не замислювалися.

Тоді Вчитель сказав:

— Коли люди сваряться і невдоволення між ними зростає, їхні серця віддаляються. Разом із ними віддаляються й душі. Щоб почути одне одного, їм доводиться підвищувати голос. І чим більша образа та злість — тим голосніше вони кричать.

— А що відбувається, коли люди закохані? Вони не підвищують голос, а говорять тихо. Їхні серця дуже близько одне до одного, і відстань між ними майже зникає.

— А що відбувається, коли людьми керує любов?

Тоді вони навіть не говорять — лише шепочуть. А іноді й слова не потрібні — очі говорять за все.

Пам’ятайте: сварки віддаляють вас одне від одного, а слова, сказані на підвищених тонах, лише збільшують цю дистанцію.

Не зловживайте цим. Бо може настати день, коли відстань стане настільки великою, що дороги назад ви вже не знайдете.

Міфи про розлади харчової поведінки

 Дитячий психолог