Про виживання і збереження психіки в умовах постійного стресу

 Володимир Волошин

Про виживання і збереження психіки в умовах постійного стресу

Коли людина тривалий час живе в умовах небезпеки, нестачі базових речей, порушеного сну, холоду й обстрілів, психіка переходить у режим виживання.

У цьому стані знижується концентрація, зростає дратівливість, з’являється відчуття виснаження й емоційної притупленості.

Це не слабкість — це природна реакція на ненормальні умови.

У такій реальності важливо не вимагати від себе «нормального життя», а зосередитися на збереженні психічної стабільності.

Кілька принципів, які можуть у цьому допомогти:

1. Спрощувати життя настільки, наскільки це можливо

У періоди постійного стресу психіка не витримує складних планів і надмірних очікувань. Мінімальні задачі, короткі горизонти планування, чітка рутина — це не деградація, а форма самозбереження.

2. Піклуватися про базу

Сон, тепло, їжа, вода — це не побутові дрібниці, а основа психічної стійкості. Навіть часткове відновлення цих речей суттєво знижує рівень напруження нервової системи.

3. Зменшувати сенсорне й інформаційне перевантаження

Постійні новини, гучні звуки, тривожні повідомлення підтримують стан напруги. Обмеження інформаційного потоку — це спосіб самозахисту, а не втеча від реальності.

4. Підтримувати контакт з реальністю «тут і тепер»

Короткі тілесні дії — тепло, рух, дихання, відчуття опори — допомагають нервовій системі знижувати рівень тривоги й виходити з режиму постійної загрози.

5. Підтримувати комунікацію з близькими людьми

Навіть коротке повідомлення, кілька слів підтримки або можливість бути почутим рідною людиною мають регулюючий вплив на внутрішній стан. Контакт із близькими допомагає відновлювати відчуття зв’язку, безпеки та опори у ненормальних умовах. Соціальна взаємодія — один із ключових ресурсів витривалості.

У ситуаціях, де неможливо зняти загрозу, внутрішнє завдання психіки — допомогти людині витримати, зберегти себе і не зламатися всередині.

Якщо ви зараз відчуваєте втому, спустошення або напруження — з вами відбувається те, що відбувається з багатьма.

І підтримка в цей момент — це необхідність.

Парасоціальні стосунки

 Дитячий психолог

Є над чим подумати

 Психологічна допомога. Словенія. Хорватія

 

Rimma Vatutina ·

Принцип ДОМІНАНТ працює в мозку. Таке поняття запровадив фізіолог Ухтомський: якщо думка чи емоція ЧАСТО і СИЛЬНО збуджує нервові клітини, вона стає "центром привабливості" для всього мозку. Інші сигнали переходять на задній план.

Саме тому ЛЮДИНА, ФОКУСОВАНА НА ПРОБЛЕМІ, перестає бачити МОЖЛИВОСТІ, а людина, зосереджена на цілях, починає бачити підказки ВСЮДИ.

Нейрони дружать за принципом "об'єдналися - зміцніли разом". Коли багато разів думаєш про одне й те ж саме, активізуються ті ж самі ділянки мозку. Укріплюються синапси, розвиваються нові білки, утворюються міцні ланцюги. Це називається правило Хебба. Саме тому ЗВИЧНІ ДУМКИ з часом стають АВТОМАТИЧНИМИ РЕАКЦІЯМИ.

Негативні думки - це теж тренування. Якщо щодня уявляти погані сценарії, у вашому мозку формується сильна "стежка" тривоги.

І навпаки, якщо ви звернете свою увагу на ДОБРО, ви прокладаєте інший шлях - стабільність, спокій і впевненість. Це не самообман, а реальне переписування маршруту.

Нейропластичність не має терміну придатності. Навіть у 70 років мозок здатний культивувати нові зв'язки і змінювати старі. Навчання, нові звички, різний фокус - все це буквально переставляє карту мозку.

Можна годувати ланцюгами страху та сумнівів, або ланцюгами сили та надії. А через пару місяців різниця буде не тільки у вашому настрої, але й у СТРУКТУРІ вашого мозку.

Як формулювати інструкції дітям із соціоадаптаційними, інтелектуальними та мовленнєвими труднощами (для педагогів та батьків)

 Дніпропетровський обласний методичний ресурсний центр

Як формулювати інструкції дітям із соціоадаптаційними, інтелектуальними та мовленнєвими труднощами

Усвідомлення контексту:

Діти із соціоадаптаційними, інтелектуальними чи мовленнєвими труднощами мають особливості сприйняття, розуміння та виконання мовленнєвих інструкцій. Це потребує цілеспрямованого, структурованого та адаптованого підходу.

Загальні принципи формулювання інструкцій

1) Простота і ясність

Не працює: «Підготуйте, будь ласка, ваші зошити, книги, і приготуйтесь до завдання»

Працює: «Візьми зошит. Тепер візьми книгу»

Формулюйте кожну інструкцію однією конкретною дією або кроком. Простота зменшує когнітивне навантаження.

2) Короткі фрази з чітким словесним порядком

Не працює: «Коли закінчиш читати, тоді приготуйся до письма»

Працює: «Спочатку прочитай. Тепер бери ручку»

Не змішуйте кілька дій в одному реченні — це може ускладнювати розуміння.

3) Візуальна підтримка інструкцій

Використовуйте картки, піктограми, послідовні зображення для кожного кроку.

Це допомагає дітям краще орієнтуватися в завданні, адже візуальна інформація часто сприймається легше, ніж словесна.

4) Надавайте час для обробки інформації

Не працює: Повторювати інструкцію одразу ж, якщо дитина не відповіла.

Працює: Дайте паузу ~5–10 секунд після першої інструкції, перш ніж повторити.

Діти із соціоадаптаційними та інтелектуальними труднощами часто потребують додаткового часу, щоб обробити і зрозуміти мовленнєву інформацію.

Як адаптувати інструкції для конкретних груп дітей

Діти із соціоадаптаційними труднощами

Чіткість і передбачуваність

Формулюйте інструкцію так, щоб вона була короткою, конкретною і структурованою.

Показ (демонстрація)

Показуйте приклад дії перед тим, як вимагати її виконання — це суттєво підвищує розуміння.

Підтримка зоровими підказками (піктограми, картки).

Такий підхід відповідає рекомендаціям щодо структурування середовища та інформації для дітей із соціоадаптаційними труднощами.

Приклад:

Не працює: «Зараз будемо працювати над завданням»

Працює: «Подивись на картинку: сідай, відкрий зошит»

(Кожна дія проілюстрована піктограмою).

Діти з інтелектуальними труднощами

Повторення + наочність

Повторюйте інструкції у спокійному темпі; використовуйте підтримку жестами або візуальними схемами.

Фрагментація

Розбивайте складні завдання на маленькі кроки; надавайте допомогу на кожному з них.

Це базується на рекомендаціях щодо розвитку розуміння зверненого мовлення у дітей з інтелектуальними труднощами.

Приклад:

Не працює: «Сьогодні прочитай сторінку й виріши завдання.»

Працює:

прочитай 1 речення

питання 1

питання 2

(з візуальними підказками)

Діти з мовленнєвими труднощами

Альтернативна та додаткова комунікація

Використовуйте жести, картинки, комунікативні таблиці для підтримки розуміння інструкції.

Письмова / аудіальна підтримка

Забезпечуйте інструкції у вигляді написаного тексту або аудіозапису.

Такий підхід допомагає компенсувати мовленнєві труднощі.

Приклад:

Не працює: «Розкажи про малюнок»

Працює: «Поглянь на картинку. Покажи те, що ти бачиш»

(з піктограмами)

Практичні поради для кожного уроку / заняття

Перед початком

Назвіть дитину на ім'я, встановіть контакт.

Повідомте, що буде далі (структура заняття: візуальний розклад).

Під час інструкцій

Надавайте інструкцію у формі «роби ось так», а не «не роби» — мозок дитини сприймає позитивні формулювання легше, ніж заборони.

Наприклад:

Не працює: «Не кричи»

Працює: «Говори тихо та спокійно»

Це підтверджується даними поведінкових наук та педагогіки.

Заключні рекомендації

Будьте терплячими та передбачливими.

Дозвольте дитині завершити обдумування інструкції.

Спостерігайте за реакцією і адаптуйте стратегію.

Регулярний аналіз того, що працює, допоможе коригувати підхід саме під потреби кожної дитини.