Кабінет психолога Академічного ліцею №2 Української міської ради

Тут Ви знайдете відповіді на листи до Пошти довіри, цікаві посилання, інформацію для роздумів

вівторок, 3 лютого 2026 р.

Техніка PACE

 Техніка PACE допомагає відчувати себе щасливими та сповненими енергії

Розшифровка - PACE:

️P – Play (Розваги)

Дії, які приносять задоволення.

️A – Achieve (Досягнення)

Те, що дає відчуття «я щось зробив/ла».

️C – Care (Турбота)

Піклування про себе та своє тіло.

️E – Energy (Енергія)

Активності, що допомагають вивільнити напругу або додати життєвої сили.

📋Алгоритм:

1️. Запитайте себе:

«Як я почуваюся зараз — емоційно і фізично?»

2️. Подумайте, яких складників PACE у вашому дні було найменше:

️радості?

️досягнень?

️турботи?

️руху/енергії?

3️. Оберіть ОДНУ маленьку дію з кожної категорії та зробіть.

Навіть маленький крок — вже достатній.

4️. Після виконання запитайте себе:

️Який мій емоційний стан зараз?

️Що мені дає енергію?

️Що з цього мені хочеться повторити?

Виконуйте техніку щодня або 3–4 рази на тиждень

Джерело Міжнародна Психологічна Асоціація

Ігри під час відключень світла

 Вікторія Ідея 

💛 Світла може не бути, але рух, фантазія й радість — завжди з нами







Навіщо потрібні батьки?

 Дитячий психолог

🤓 Навіщо потрібні батьки? 🤓
Здається, відповідь очевидна: годувати, виховувати, дбати. Але чи справді лише в цьому їхня роль?
Чому навіть дорослі люди, які вже давно живуть самостійно, іноді відчувають потребу у схваленні батьків? Чому дитина, навіть якщо її карають, все одно шукає підтримки у мами чи тата?
Роль батьків набагато глибша, ніж просто забезпечення потреб. Вони дають базове відчуття безпеки, яке формує нашу впевненість у собі та у світі. Вони – перше дзеркало, у якому ми бачимо себе. Саме їхні слова й реакції стають основою нашого внутрішнього голосу.
А що відбувається, коли цього немає? Коли дитина росте без підтримки, без тепла, без відчуття, що її люблять? Вона може навчитися жити й адаптуватися, але всередині залишиться порожнеча, яку важко заповнити.
Тому батьківство – це не лише про їжу та одяг. Це про той невидимий фундамент, який тримає нашу психіку все життя.
1. Основні завдання батьків
Це те, без чого дитина не може повноцінно розвиватися:
Фізична безпека та догляд – без цього неможливе існування. Їжа, дах над головою, медична допомога – це базові потреби, які потрібно задовольняти.
Емоційна підтримка– батьки навчають дітей, як виражати свої емоції, як переживати труднощі й радіти. Без цієї підтримки дитина не зможе правильно орієнтуватися у світі почуттів.
Соціалізація – допомогти дитині зрозуміти правила суспільства, навчити бути його частиною, розуміти правила взаємодії з іншими людьми, як бути чесною, допомагати, шанувати кордони.
Навчання – з самого народження батьки стають першими вчителями. Вони показують світ через призму власного досвіду, навчаючи дітей основам життя, цінностей і моралі.
Безумовна любов– найважливіше, що дають батьки. Це не залежить від того, добре ти поводишся чи ні. Коли дитина відчуває, що її люблять без умов, вона отримує основу для самооцінки та внутрішньої впевненості.
2. Відповідальність батьків
Це те, що впливає на майбутнє дитини, навіть якщо самі батьки не завжди це усвідомлюють:
Формування прив’язаності– якщо дитина не отримала надійної прив’язаності, їй важче будувати стосунки в дорослому житті. Наявність сильної емоційної прив’язаності з батьками забезпечує дитині впевненість у своїх силах і здатність формувати здорові стосунки в майбутньому.
Приклад поведінки– дитина копіює не слова, а дії. Саме батьки першими стають для нас зразком. Як ми реагуємо на стрес, конфлікти, емоції – багато в чому це відображення того, що ми бачили у своїх батьків.
Емоційний клімат у родині– те, як батьки сваряться, миряться, висловлюють любов, стає зразком для дитини. Якщо вдома царює мир і підтримка, це відображається на психічному здоров’ї дитини, яка зростає в стабільному середовищі. Конфлікти, що не вирішуються, можуть залишити слід на довгі роки.
Кордони та правила– вони формують внутрішній компас людини. Батьки вчать дитину розуміти власні межі та шанувати кордони інших. Це основа для здорових стосунків у майбутньому.
3. Додаткові (але не обов'язкові) опції батьків
Це речі, без яких можна вирости, але вони значно покращують життя:
Дружні стосунки з дитиною – коли є не лише роль "контролера", а й простір для довіри. Важливо не лише бути батьками, а й друзями. Коли дитина може довіряти своїм батькам, коли батьки можуть підслухати її думки без критики, це створює атмосферу довіри, яка продовжуватиметься все життя.
Фінансова підтримка та старт – навчити фінансовій грамотності, дати ресурс на початок життя. Батьки, які дають можливість здобути освіту або почати кар'єру, забезпечують значну перевагу в житті, хоча це не обов'язково.
Спільні традиції– створюють відчуття єдності й тепла. Спільні традиції, час, проведений разом, створюють глибокі емоційні зв'язки, що можуть бути важливими навіть у дорослому віці.
Підтримка вибору– допомога у знаходженні власного шляху без нав’язування очікувань. Батьки не завжди мають визначати шлях дитини, але їхня підтримка у виборі, особливо в моменти сумнівів, може бути важливою.
Психологічна обізнаність– батьки, які розуміють базові механізми психіки, можуть допомогти дитині краще себе пізнати. Такі батьки можуть розпізнавати проблеми у розвитку дитини на ранніх етапах і допомагати їй у самопізнанні.
Здається, роль батьків надзвичайно багатогранна. Це не просто "бути поруч" чи "навчити". Це фундамент, на якому будується ціле життя, що вимагає величезної відповідальності, але й приносить величезну радість від того, як ми бачимо, як наші діти ростуть, розвиваються і долають життєві труднощі.
А як ви вважаєте, які аспекти батьківства є найбільш важливими для вашого життя? Як ви відчуваєте роль своїх батьків у своєму розвитку?
©ЦентрФлоренс



Організація й самоконтроль

 Інклюзія. Спеціальна освіта

Організація й самоконтроль.
У дітей молодшого шкільного віку труднощі організації й контролю проявляються у невмінні планувати, утримувати увагу та доводити справи до кінця. Це природно для їхнього розвитку, але потребує підтримки дорослих через прості вправи й техніки самоконтролю.

Техніки з першої психологічної допомоги працюють протягом 72 годин після стресової події

 

Дихальні практики після стресу починаємо з видоху

Не забуваємо потягуватись, розтирати м'язи, обличчя, рухати нижньою щелепою, пити теплу воду маленькими ковтками.
Безпеки нам усім!

понеділок, 2 лютого 2026 р.

Коли тривога виснажує

 Коли тривога виснажує

Якщо відчуваєш тривогу, спробуй техніку - «Сканування тіла через напруження».

 ​Зручно сядь або ляж.

 ️​1: Обличчя

​Міцно замруж очі, зморщ ніс і стисни щелепи. Затримай напруження на 5 сек.

Тепер різко відпусти. Відчуй, як розслабляються м’язи навколо очей і як важчає нижня щелепа.

 ️​2: Плечі та шия

​Підтягни плечі високо до вух. Напруж шию. Тримай 5 сек.

Скидай! Плечі стали важкими й опустилися самі собою.

 ️​3: Руки

​Сильно стисни кулаки. Напруж передпліччя та біцепси. Відчуй цю силу в руках. Тримай...

Розтисни пальці. Поклади долоні на коліна. Відчуй легке поколювання в кінчиках пальців.

 ️​4: Живіт і спина

​Напруж м’язи преса та спини. Тримай...

Видихни і розслабся. Дозволь животу дихати вільно.

 ️​5: Ноги

​Сильно притисни стопи до підлоги. Напруж стегна та литки. Пальці ніг підібгай. Тримай...

Відпусти. Відчуй, як напруга «стікає» в підлогу.

 ️​6: ​Зараз зробимо 3 спокійні цикли дихання:

​Вдих носом на 3 рахунки.

​Повільний видих ротом на 6 рахунків.

 В разі потреби, техніку можна повторити.

Джерело

Про сприйняття і допомогу собі в темряві від Світлани Ройз

 Про сприйняття і допомогу собі в темряві від Світлани Ройз

Головне: розуміти, які можуть бути реакції.

І повернути контроль:

Знаю, що. Знаю, як. Знаю, з ким.

 ️ У темряві ми можемо втрачати відчуття орієнтації в просторі

 Нам важливо намагатися упорядкувати простір заздалегідь. Так, щоб не перечепитись у темряві за речі, іграшки, крихкі предмети.

 ️Порада: охопіть поглядом усю кімнату у світлий час, закрийте очі та уявіть її, намагаючись відтворити всі деталі.

 У тих місцях, де є кути, сходинки та будь-які зони, які вам важливі для пересування, розмістіть ліхтарики/гірлянди/світловідбивні стрічки.

 Також допомагають ліхтарі з датчиком руху (особлива користь від них у кімнатах, де є замкнений простір).

 ️ У темряві ми можемо втрачати відчуття кордонів тіла

Це впливає на наше загальне відчуття небезпеки й підсилює тривогу.

 Нам важливо повертати собі контакт із тілесністю: розтиранням, вправами на заземлення (відчути стопи, як наше тіло торкається стійких поверхонь), вправами на розтягування (будь-які потягування), масажем та самомасажем.

 Також ми можемо перестати відчувати потреби. Тому важливо питати себе та тих, хто поруч і нагадувати пити, їсти тощо.

До того ж у темряві ми чутливі до дотиків. Тому обов'язково потрібно попереджати про свої дії та дотики близьких.

 ️ У темряві ми можемо втрачати відчуття часу

 Нам може бути складно розрахувати час роботи чи зустрічей. А ще нам може здаватись, що час без світла тягнеться нескінченно.

 Тож важливо мати годинник на батарейках чи ставити собі нагадування на телефоні.

 ️ У темряві ми можемо відчувати себе більш самотніми

 Темрява підсилює відчуття самотності. Тому потреба в близькості може бути загостреною.

Важливо створювати своє коло підтримки, а потім дозволяти собі писати та телефонувати тим, хто входить до нього. А ще слід пам'ятати, що в такому стані ми більш чутливі до зворотних зв'язків та коментарів інших.

 Ще один з наших найбільших страхів після вимкнення світла — втрата зв'язку, можливості контакту та отримання інформації.

 Подбайте про способи розв'язання цієї проблеми (наприклад, під'єднатися до ще одного мобільного оператора чи придбати радіо на батарейках).

️ У темряві ми можемо відчувати більшу втому

 А ще помічати, як одразу стаємо сонливими.

Наш мозок отримує сигнал: «Темрява = засинаємо».

 Така реакція природна, але важливо бути уважними до режиму сну та своїх емоційних та тілесних потреб.

 Потрібно давати собі дозвіл на турботу про себе.

 ️ У темряві ми можемо зіштовхуватися з загостренням відчуттів (звуків, дотиків, ароматів)

Краще не користуватись парфумами та попереджати одне одного про гучні звуки.

Останні, на які ми могли не звертати уваги при світлі, можуть бути більш проявленими у темряві. Тому важливо для себе та дітей створювати «енциклопедію звуків», впорядковуючи їх, називаючи та прояснюючі.