Техніка для заспокоєння: «Злити негативні думки у трубопровід»

 Міжнародна асоціація психосоматики та тілесної терапії

Техніка для заспокоєння: «Злити негативні думки у трубопровід»

Робота психолога передбачає постійний контакт із сильними емоціями, складними історіями та переживаннями клієнтів. Іноді навіть найстійкішим фахівцям потрібна коротка пауза, щоб відновити внутрішню рівновагу та знизити рівень напруги.

Спробуйте просту техніку самодопомоги, яку можна виконати просто біля раковини:

Піднесіть долоні до теплої води.

Відчуйте її температуру та зосередьтеся на відчуттях у руках. Які вони?

Уявіть, як ваші негативні, сумні чи тривожні думки пливуть у трубопровід разом із потоком води.

Перемкніть воду на холодну.

Зверніть увагу на зміни у відчуттях. Що змінилося у вашому тілі?

Поверніться до теплої води.

Знову відстежте свої відчуття та стан.

Повторюйте чергування теплої та холодної води доти, доки не відчуєте більше спокою та внутрішньої стабільності.

Іноді кілька хвилин уваги до себе можуть стати тим ресурсом, який допоможе продовжити день з більшою ясністю та опорою на себе.

Зберігайте до своєї професійної скарбнички інструментів та використовуйте у роботі з клієнтами, коли потрібна швидка стабілізація емоційного стану.

*Техніку взято з інтернет джерел

Дитина не може з'єднати звуки у слово

 Центр практичної нейропсихології - Одеса

Дитина старанно вимовляє «М-А-М-А», але «Мама» не виходить. Або ж слова стають схожими на вінегрет, де склади переплуталися, а закінчення загубилися по дорозі.

Насправді, з мовленнєвим апаратом може бути все ок, а проблема криється у кінетиці. Мозку важко плавно перестрибувати з одного звуку на інший. Це як танцювати танець, де ти знаєш усі рухи, але не можеш з’єднати їх у плавну зв’язку.

Ось 3 робочі вправи, які можна брати в роботу:

1. Розкладіть на підлозі два різні за кольором аркуші (наприклад, синій і зелений). Домовляємося: синій — це «СО», зелений — це «ВА». Дитина має переступати з аркуша на аркуш, ритмічно вимовляючи склади.

2. Покладіть перед дитиною два різні предмети: наприклад, щось колюче і щось м’яке. Колюче — склад «НО», м’яке — склад «ТИ». Почергове натискання пальчиками змушує мозок диференціювати не тільки тактильні відчуття, а й артикуляцію.

3. Беремо просту серію рухів: «хлопаємо в долоні – стукаємо об стіл». При хлопанні кажемо «МУ», при стуканні — «ХА». Головна фішка тут: як тільки дитина збивається в руках — вона зіб’ється і в слові. Тому спочатку ловимо ритм руками, а потім нанизуємо на нього звуки.

Важливо: не женіться за кількістю. Краще 5 разів чітко промовити одне слово з правильним переключенням, ніж 20 разів протараторити як-небудь.

Було корисно? Ставте та зберігайте, щоб не загубити ігри!

(с) Світлана Застука @svitlanazastuka - логопед, нейропсихолог.

Вправи на роботу зі злістю для дітей

 Дитячий психолог

ВПРАВА “КОЛИ Я ЗЛЮСЬ, Я МОЖУ…”

Емоційний розвиток

Злість — це нормальна емоція. Важливо не забороняти її, а навчити дитину виражати злість безпечно для себе та інших.

ЯК ВИКОНУВАТИ?

1. У спокійний момент поговоріть із дитиною про злість.

2. Разом складіть список того, що можна робити, коли злишся.

3. Намалюйте або запишіть ці способи на аркуші та повісьте на видному місці.

ПРИКЛАДИ БЕЗПЕЧНИХ СПОСОБІВ ЗЛИТИСЯ

Сильно тупати ногами.

Стискати й розтискати кулачки.

Рвати непотрібний папір.

Бити подушку.

Малювати свою злість.

Робити глибокі вдихи й видихи.

М’яти пластилін.

Сказати: “Я зараз дуже злюсь”.

Пострибати 10 разів.

Попросити побути наодинці.

ЧОМУ ЦЕ ПРАЦЮЄ?

Вчить керувати емоціями.

Знижує кількість істерик та агресивних реакцій.

Допомагає дитині відчувати контроль над собою.

Формує навичку виражати почуття словами.

Підходить дітям від 3–4 років.

Пояснюйте дитині просте правило:

Злитися — можна. Бити людей, кусатися, ламати речі — не можна.

Завдання дорослого — показати дитині безпечні способи проживання злісті, а не вимагати її не відчувати.

Запитайте дитину сьогодні: “Що допомагає тобі, коли ти злишся?” Це може стати вашим першим кроком до розвитку емоційної саморегуляції.

Дитячий бунт

 Resilience.help

«Дитину наче підмінили»: чому починається дитячий бунт?

Коли малеча почувається зайвою у власній родині, її поведінка змінюється до невпізнання. Дитина не здатна просто змиритися з дефіцитом любові й починає шукати захисту. Так запускається прихована подорож через чотири тривожні стадії дитячого бунту.

Описуємо їх у картках

Найважче те, що на фінальних етапах цього бунту дорослі часто сприймають поведінку дитини як лінощі або інтелектуальну неспроможність. Проте варто повернути їй відчуття безпеки й безумовного прийняття — ви побачите, як вона розквітає просто на очах.

Як батькам вчасно розгледіти сигнали про допомогу та подарувати дитині необхідне тепло? Покроковою інструкцією ділимося на Resilience.help: https://www.resilience.help/.../4-stadiyi-dytyachogo-buntu/

Зберігайте корисну інструкцію собі на сторінку та діліться з тими, для кого це зараз важливо!

еспроможність. Проте варто повернути їй відчуття безпеки й безумовного прийняття — ви побачите, як вона розквітає просто на очах.

Як батькам вчасно розгледіти сигнали про допомогу та подарувати дитині необхідне тепло? Покроковою інструкцією ділимося на Resilience.help: https://www.resilience.help/.../4-stadiyi-dytyachogo-buntu/

Зберігайте корисну інструкцію собі на сторінку та діліться з тими, для кого це зараз важливо!

Заспокоїти нерви за 60 секунд

 Інститут практичної психології Ольги Гаркавець

Як заспокоїти нерви за 60 секунд

Життя можна порівняти з бурхливою річкою, що приховує вири, підводні камені, скелі. Несподівані перешкоди порушують звичний уклад життя, змушують нас дратуватися, нервувати, викликають стрес. Але тепер є цілих три способи, які допоможуть повернути душевну рівновагу всього за 60 секунд.

Перший спосіб для заспокоєння нервів

Допоможе швидко заспокоїтися створений у свідомості віртуальний образ. Зір приносить людині більшу частину інформації про світ, який її оточує. Вчені вважають, що найкраще заспокоює нерви образ, який поєднує білий колір і воду. Щоб швидко заспокоїтися, потрібно зручно сісти, розслабити тіло, відновити рівне дихання, заплющити очі й побачити прохолодну білу воду (саме білу, а не прозору). Уявіть, як ця вода торкається вашої маківки, відчуйте її прохолоду. Вода стікає на обличчя, плечі, груди, повністю омиває ваше тіло – від маківки і до кінчиків пальців ніг. Насолоджуйтеся прохолодою 30 секунд, потім уявіть, що вода потихеньку стікає у лійку. Зараз у цю лійку йдуть усі причини вашого стресу і всі ваші проблеми.

Зробіть глибокий вдих і розплющте очі.

Другий спосіб

Усамітніться у ванній. Зніміть краватку, розстебніть верхні ґудзики на сорочці або блузці. Відкрийте кран з холодною водою, намочіть руки і повільно прикладіть обидві долоні до шиї. Розтирайте шию, потім плечі, поступово збільшуючи силу натиску, потім, навпаки, зменшуйте її і закінчіть масаж легкими ніжними дотиками. Ополосніть шию холодною водою ще раз.

Третій спосіб

Глибоко вдихніть, видихніть. Візьміть у руки шматок тканини (можна грубий рушник або вовняну ковдру), стисніть його і крутіть, наче викручуючи. Тканина обов'язково має бути сухою. Скручуйте щосили, максимально напружуючи всі м'язи. Потім різко розслабте і розімкніть руки, рушник упустіть на підлогу, відчуйте повну розслабленість усього тіла, особливо рук і шиї.

Ці нескладні вправи допоможуть вам швидко заспокоїтися перед побаченням, важливою зустріччю чи виступом. Головне – не забувати, що в цьому світі не так уже й багато речей, заради яких варто було б скорочувати термін життя своїх нервових клітин.

Успішність виконання завдань в залежності від присутності інших людей

 Навколо Науково

Olexiy Bogdanets ·

Про соціальну фасилітацію і інгібіцію

Соціальна фасилітація - ефект, при якому людина успішно виконує різні завдання в присутності інших людей, ніж на самоті. Сам механізм, тобто залежність швидкості, обсягу та інших показників успішності дій від присутності особин свого виду, спостерігається не тільки у людей, але і у тварин. Ефект зазвичай спостерігається в діяльності, пов'язаній з добре засвоєними навичками або звичними діями. При виконанні складних завдань присутність інших особин може мати зворотній ефект, який в соціальній психології називають соціальна інгібіція.

При роботі в колективі і відсутності оцінки індивідуальної праці кожного учасника проявляється протилежний ефект - соціальні лінощі.

Ефект соціальної фасилітації був вперше виявлений в 1898 році психологом Норманом Триплеттом. Він зауважив, що під час велосипедних гонок спортсмени демонструють вищі результати не тоді, коли «змагаються з секундоміром», а коли беруть участь в колективних заїздах. Щоб перевірити спостереження, Триплетт провів один з перших в історії соціальної психології лабораторний експеримент, в якому дітей просили якомога швидше намотувати волосінь на котушку вудки. Результати показали, що в присутності конкурентів діти справлялися із завданням швидше, ніж поодинці. Подальші експерименти показали, що в присутності інших людей випробовувані швидше вирішують прості завдання, такі, як приклади на множення або викреслювання з тексту певних букв. Однак незабаром був виявлений зворотний ефект, і оскільки дані різних експериментів суперечили один одному, вчені на деякий час перестали займатися цією проблемою.

У 1930-х роках були отримані експериментальні підтвердження того, що в деяких випадках присутність інших людей заважає виконанню завдань. Цей зворотний ефект пізніше отримав в назву соціальної інгібіції. Так, при діях, не доведених до автоматизму (наприклад, заучування безглуздих складів, проходження лабіринтів, рішення складних арифметичних задач) присутність інших людей знижувало швидкість їх виконання. У 1966 році Роберт Зайонц спробував знайти теоретичне обгрунтування для результатів, які суперечать один одному. Він трактував результати за допомогою загальновідомого в експериментальній психології правила: «збудження сприяє домінуючій реакції» . Інакше кажучи, соціальне збудження, яке виникає в присутності іншої людини, підсилює реакції, але знижує обережність, ось чому прості дії, в яких малоймовірна помилка, виконуються успішніше, тоді як в складних діях, що вимагають зосередження, росте кількість помилок, через що вони виконуються менш успішно.

Близько 300 досліджень на 25 000 добровольцях підтвердили гіпотезу Зайонца. Пізніше було виявлено, наприклад, що в присутності спостерігачів студенти швидше розбираються з легкими лабіринтами і важче - зі складними, а хороші гравці в більярд показують ще більш високі результати за кількістю влучень в лузу, тоді як новачки починають грати ще гірше.

Ефект соціальної фасилітації неодноразово спостерігався і у тварин: у присутності інших особин свого виду мурахи швидше рили пісок, курчата поїдали більше зерна, а щури демонструють більшу сексуальну активність в присутності інших пар. У тварин також спостерігалася і так звана соціальна інгібіція: таргани, довгохвості папуги та зелені зяблики повільніше освоювали проходження лабіринтів в присутності особин свого виду.