Кабінет психолога Академічного ліцею №2 Української міської ради

Тут Ви знайдете відповіді на листи до Пошти довіри, цікаві посилання, інформацію для роздумів

середа, 20 травня 2026 р.

Психомоторні вправи

 Вільний Вибір

Вправа «постійний ланцюжок» поєднує рух, увагу і координацію.
Під час виконання пальці рук безперервно змінюють положення, зберігаючи контакт один з одним. Це потребує концентрації, точності і здатності утримувати послідовність дій.
Такі вправи можуть допомагати тренувати увагу, координацію рухів і переключення між діями, а також м’яко активізувати включеність у процес.
Спробуйте виконати вправу разом з відео у комфортному темпі.


Знову про дисграфію

 Центр практичної нейропсихології - Одеса

Дисграфія - це один із специфічних розладів письма, який може виникнути у дітей та дорослих, значно ускладнюючи процес написання слів, речень і навіть окремих літер. Це не просто невміння писати або неуважність. Дисграфія пов’язана з порушеннями роботи мозку, що впливає на здатність до відтворення письмової мови.
Люди з дисграфією можуть мати труднощі з правильним написанням слів, порушенням структури тексту, а також проблеми з граматикою і орфографією.
🚸 Основні Ознаки Дисграфії
✍️ Проблеми з написанням літер: Літери можуть бути неправильно сформовані, нечитабельні або змішані у слова.
✍️ Проблеми з граматикою: Люди з дисграфією часто роблять помилки в граматиці, навіть знаючи правильні правила.
✍️ Труднощі з пунктуацією та орфографією: Неправильне розташування або повна відсутність пунктуаційних знаків, а також часті орфографічні помилки можуть бути ознаками дисграфії.
✍️ Повільний процес письма: Письмовий процес може бути надзвичайно повільним і стомлюючим, що призводить до втрати інтересу до завдань, пов’язаних з письмом.
✍️ Переплутування літер: Люди з дисграфією часто плутають літери, схожі за формою, наприклад, “б” і “д”, “г” і “ґ”, або ж переставляють літери місцями.

P.S. Корекція дисграфії полягає в комплексному підході. Зазвичай її проводить логопед. Це комплекс специфічних вправ.
І ні, просто "дресура" через написання диктантів та переписування текстів не працює.

Неінтегровані рефлекси

 Херсонський інклюзивно-ресурсний центр 2 Херсонської міської ради

📒 Консультація практичного психолога Сич Марини Іванівни в межах рубрики "Чарівні пригоди для допитливого розуму".
Рефлекс, що паралізує при страху (Fear Paralysis Reflex, РПС) - це найперший примітивний рефлекс, який з’являється в ембріона людини і є фундаментальним елементом раннього розвитку нервової системи та реакцій організму на зовнішні стимули. РПС може викликати стан «замерзання», коли людина не здатна думати й діяти одночасно, що з часом формує стійке відчуття власної некомпетентності та слабкості. Цей рефлекс дуже пов'язаний з рефлексом Моро.
📌Вправа для інтеграції рефлексу паралічу при страху (РПС)
Цю вправу рекомендується виконувати вранці одразу після пробудження
Вихідне положення: Ляжте на спину, розкинувши руки та ноги в сторони (позиція «зірки»)
Фаза 1: На рахунок «один» - підніміть очі вгору (не закидаючи голову) і зробіть вдих
Фаза 2: На рахунок «два» - опустіть очі вниз, підтягніть коліна до грудей, обхопіть їх руками, підніміть голову (підборіддя до грудей) і зробіть видих
Фаза 3: На рахунок «три» - плавно поверніться у вихідне положення «зірки»
Повторіть 10 разів. Важливо, щоб усі рухи були плавними та синхронними
Зображення створено за допомогою ШІ

P.S. Неінтегровані рефлекси — це збережені з народження примітивні рухові реакції, які мали згаснути протягом першого року життя. Коли нервова система не бере їх під контроль, це порушує сенсомоторний розвиток, координацію рухів, концентрацію уваги та емоційний стан дитини чи дорослого.

💚Неінтегровані рефлекси перешкоджають гармонійному розвитку дитини, сенсомоторному зокрема. Такі симптоми, як: труднощі білатеральної координації, лежить під час письма на столі, дефіцит уваги, сидить жабкою, гойдається на стільці, погана рівновага, падає із стільця - це лише частина дисфункцій.

Як говорити з дітьми про контузію?

 Приборкання контузії

Випуск №111
Як говорити з дітьми про контузію?
🔸 Наслідки вибухової легкої черепно-мозкової травми (контузії) можуть включати дратівливість, надмірну емоційність, втомлюваність, бажання ізолюватися від усіх, включно з родиною.
💔 Такі незрозумілі зміни у поведінці тата/мами можуть стати великим стресом для дитини — тому важливо пояснити дитині, що відбувається і в чому причина.
❗️ Не варто вважати, що така розмова — суто родинна справа.
Вчителі, вихователі, шкільні психологи, сімейні лікарі та педіатри також мають бути обізнаними та готовими поговорити з дитиною або підказати іншим членам родини, як побудувати цю розмову — і пропонувати допомогу та підтримку, коли це доречно.
🔸 Існує думка, що тема черепно-мозкової травми у тата чи мами надто складна для того, щоб розповісти про неї дитині та пояснити, що сталося та що змінилося.
🔸 Насправді, дитина обов’язково помітить зміни, але її власні пояснення можуть бути далекі від істини та шкідливі – наприклад, якщо дитина вважатиме винною себе, або вважатиме емоційні коливання і дратівливість батьків ознакою, що її більше не люблять.
📌 Варто поговорити з дитиною до першої зустрічі з членом сім’ї з наслідками контузії.
🖊 Пояснення повинні відповідати віку дитини і включати опис помітних змін у поведінці: емоційність, забудькуватість, втому, труднощі з мовленням.
💡 Можна
▫️ використовувати метафори,
▫️ згадати книжки або мультфільми про мозок, лікарню, хвороби, емоції,
▫️ розповісти за допомогою іграшок.
📌 Потрібно дати дитині час для запитань та емоцій.
❤️‍🩹 Пообіцяйте, що дитина завжди може поділитися з вами своїми страхами, сумом чи спитати щось.
🔸 Варто поговорити про те, що – на відміну від перелому чи порізу – мозок не може «загоїтися» швидко, тому відповіді на питання «а коли все буде як раніше?» немає.
❌ Неадекватні очікування щодо одужання тата/мами можуть нашкодити.
📌 Поясніть, що можливі злість, дратівливість, пригніченість є проявами травми, а не реакціями на дитину та її слова і вчинки.
🔸 Травма може змінювати поведінку, але насправді це той самий член родини, якого любить дитина та який любить її.
🔸 Якщо прояви симптомів контузії суттєво змінюють спосіб життя – також поясніть це дитині, опишіть зміни у сімейних обов’язках та графіку.
🔸 Періодично обговорюйте з дитиною те, як змінилося – на її думку – життя родини, чого їй не вистачає, які з нових правил чи звичок для неї важкі.
🔸 Обговорюйте можливе спільне дозвілля, пропонуйте альтернативи:
▫️ якщо з татом не можна сходити у розважальний центр, можна сходити на прогулянку в нове цікаве для дитини тихе місце
▫️ або пограти у настільні ігри вдома — це також може бути когнітивною вправою.
🧸 Дітям дошкільного віку можна пояснити за допомогою іграшок, казок та гри.
Можна «пограти в лікаря», щоб дитина створила свою версію пояснень.
👧 З дітьми молодшого шкільного віку можна разом створити, написати або намалювати історію: тато/мама захищає/бореться зі злом, далі стається вибух, тато/мама у лікарні.
🔸 Можна в ігровій формі обговорити кроки для адаптації та допоміжні прийоми:
▫️ якщо у тата/мами проблеми з пам’яттю, можна писати або малювати нагадування та робити малюнки чи «книжечки» про важливі для дитини події та історії,
▫️ можна «малювати емоції» разом – кожен свої,
▫️ змагатися у головоломках, вправах на запам’ятовування, рівновагу або координацію рухів.
👩‍🦰 З дітьми старшого віку вже можна обговорити прогнози, очікування, симптоми, їхні побоювання та страхи.
📌 Потрібно відстежувати емоційний стан дитини, дати їй час на адаптацію – не вимагати, щоб вона спілкувалася з татом/мамою «як раніше».
📌 В період адаптації може бути корисним, щоб дитина проводила більше часу з іншим близьким членом родини – для збереження звичних рутин.

Удачі, діти!

 Учасникам НМТ 2026 -УДАЧІ!



вівторок, 19 травня 2026 р.

З турботою про себе

 Ти як?

🗯 Твої думки працюють, як інструмент, що може забирати сили або навпаки давати ресурс.
Спробуй змінювати настрій слів, які говориш до себе. Навіть якщо зараз тобі важко це зробити, пам’ятай про те, що це цілком окей. Просто продовжуй тренуватися у власному темпі.
А які у тебе фрази-переконання, що допомагають приборкати тривогу та стрес? Поділися з іншими 👇


Для колег-педагогів: підсумкові вправи на рефлексію

 ГО "Вчися" та Вчися.Медіа

🗺Кінець навчального року — це не просто фінальна крапка в журналах чи передчуття довгих канікул, а унікальний момент, коли можна побачити плоди праці цілого року.
Як допомогти дітям осмислити свої здобутки, і які вправи можна використати для рефлексії на предметах природничої галузі, розповів Давид Кириченко, учитель географії та природознавства, тьютор у школі Britannica.
🗣«Кінець навчального року — це можливість зупинитися й поставити собі запитання: що насправді залишилося з учнями й ученицями? Які думки, ідеї, погляди вони понесуть із собою в літо, наступний навчальний рік або згадають через десяток років? У цьому допоможуть рефлексивні запитання для останнього уроку, які можна використати як для індивідуальної роботи, так і для групового обговорення», — впевнений Давид Кириченко.
👇Гортайте картки та зберігайте в скарбничку добірку вправ, що дозволять відрефлексувати цей навчальний рік захопливо та небанально.