Кабінет психолога Академічного ліцею №2 Української міської ради

Тут Ви знайдете відповіді на листи до Пошти довіри, цікаві посилання, інформацію для роздумів

четвер, 29 жовтня 2026 р.

Допомогти собі впоратись з тривогою

 Психологія здоров’я Health Psychology

Ми живемо в умовах війни, і тривога для багатьох стала частиною повсякденного життя. Повітряні тривоги, новини, невизначеність, хвилювання за близьких і постійна необхідність пристосовуватися до обставин виснажують нервову систему.
У такі періоди важливо мати прості способи підтримати себе. Ми не завжди можемо змінити те, що відбувається навколо, але можемо спробувати допомогти собі впоратися з напруженням тут і зараз.
Наші органи чуття, дихання та рух можуть стати опорою, яка допомагає повернути увагу до теперішнього моменту й трохи знизити емоційне напруження.
Ось сім простих способів, які можна спробувати👇🏻








Досвід пережитих поразок

 Resilience.help

🎾 «Я більше ніколи не піду на цей дурний теніс!» — знайома фраза від дитини?
Коли малеча стикається з першими невдачами у навчанні чи спорті, її перша реакція — це розпач, злість або бажання все кинути. Проте головна проблема часто полягає не у поведінці дитини, а у реакції дорослих.
Ми виділили три поширені, але помилкові сценарії поведінки батьків, які можуть травмувати дитину більше, ніж сама поразка. Гортайте карусель 👇
📖 Якою ж МАЄ бути реакція дорослих, щоб програш став поштовхом до розвитку? Читайте у нашому повному матеріалі на Resilience.help: bit.ly/4zwaprh.




Читання паперової книги та прослуховування аудіокниги

 ГО "Смарт освіта"

Читання паперової книжки чи прослуховування аудіоверсії — що краще для мозку? 📚🎧
Читання дає змогу керувати темпом і повертатися до складних фрагментів, а аудіокниги допомагають сприймати інтонації, знайомитися з новими історіями та роблять літературу доступнішою для тих, кому складно читати самостійно.
А як щодо дітей? Чому важливо розвивати навичку самостійного читання і яку роль у цьому можуть відігравати аудіокниги?
Експерти платформи Resilience.help розповідають, як працюють обидва формати та коли кожен із них може бути корисним. Гортайте карусель, а також читайте повний матеріал на сайті.







Життя на показ

 Простір Психологів разом з Andriy Mazur.

Про одну з найгостріших проблем сучасного цифрового суспільства — дофамінову залежність від соціального схвалення та відчуження від справжнього життя.
Зображення процесу "прийому лойків" через згорнуту купюру прямо відсилає нас до механізму наркозалежності.
Соціальні мережі сьогодні працюють за принципом казино та психоактивних речовин: мозок отримує потужний, але короткочасний сплеск дофаміну (гормону передчуття і нагороди) від кожного нового «сердечка» чи коментаря.
Це формує стійку поведінкову звичку, яка вимагає постійного повторення і «підвищення дози».
Коли людина втрачає контакт зі своєю справжньою цінністю («проживати для себе»), її ідентичність стає крихкою та повністю залежною від зовнішнього контексту.
Лайки перетворюються на суррогат любові та визнання: «Мене помічають, отже, я існую».
Власні емоції, моменти щастя чи успіхи знецінюються, якщо вони не зафіксовані на камеру та не отримали схвалення від віртуальних незнайомців.
Постійна трансляція «ідеального» образу в соцмережах вимагає колосального емоційного ресурсу.
Людина починає сприймати власну життєву реальність не як процес переживання досвіду, а як контент для споживання іншими.
Це призводить до хронічного внутрішнього напруження, тривожності, синдрому упущеної вигоди (FOMO) та емоційного вигорання, оскільки вітрина ніколи не збігається з прозою життя.
Психотерапевтична робота з такою залежністю полягає в тому, щоби поступово змістити фокус уваги зі зовнішніх метрик успіху на внутрішні відчуття.
Спитайте себе: «Що я відчуваю в цей момент, коли ніхто на мене не дивиться?», «Чи роблю я це заради власного задоволення або заради реакції інших?».

середа, 28 жовтня 2026 р.

Відпочинь

 Ти як?

Іноді ти спиш ще більше, коли насправді треба просто виговоритися. Йдеш на тренування, коли його краще пропустити, або намагаєшся знайти розраду в друзях, коли варто побути в тиші. І це окей 🫂
У каруселі знайдеш три типи втоми й прості способи, як відновитися по-справжньому. Комбінуй їх, якщо потрібно, і не забувай дбати про себе. Домовились? 👀
Поглянь, який відпочинок тобі зараз потрібен👆





Тактильний голод

 Інститут психології та системної терапії Ресурс MIGIS

Тактильний голод: чому обійми та дотики важливі для психічного благополуччя
Тактильний голод - це психологічний та фізіологічний стан, що виникає через нестачу фізичних контактів і дотиків. Через відсутність обіймів, погладжувань або простих дотиків людина може відчувати підвищену тривожність, пригніченість та навіть фізичне нездужання. Такий брак контакту позбавляє організм необхідних для емоційного комфорту гормонів.
📃 Дослідження у сфері психології, зокрема праці Гаррі Харлоу, підкреслили значення тактильного контакту для емоційного розвитку. Його експерименти з мавпенятами показали, що відсутність дотиків і обіймів призводить до зниження прив'язаності, що згодом може викликати проблеми з емоційним здоров'ям, почуттям безпеки та соціальною адаптацією. У людській психології ці результати підтверджені багатьма дослідженнями: тактильний контакт є невід’ємною складовою нашого фізіологічного та емоційного благополуччя.
💔 З початком війни тактильний голод серед українців ймовірно посилився. У стані перманентного стресу багато людей підсвідомо ізолюються та уникають близькості, щоб захистити себе від болю, страху чи тривоги. Таке явище емоційної заморозки призводить до того, що ми "забуваємо" про важливість обіймів та дотиків, що особливо гостро впливає на дітей, які потребують таких контактів для почуття безпеки й підтримки.
🧠 Як працює тактильний контакт?
Шкірні рецептори під час дотиків посилають сигнали до мозку, стимулюючи викид ендорфінів та окситоцину, які допомагають знизити рівень стресу, покращити настрій та запобігти депресії.
🤱 Обійми для дітей - одна із базових потреб. Діти особливо гостро реагують на тривогу й стрес у сім'ї і вцілому у суспільстві. Тактильний контакт - обійми чи дотики, дає їм відчуття захищеності, допомагає подолати страхи та знизити рівень тривожності. Під час обіймів діти відчувають присутність та підтримку дорослих, що дуже важливо під час кризових періодів.
🫂 Дорослі теж потребують тактильного контакту, хоча часто цього не помічають. Під впливом стресу вони можуть відсторонюватися від власного тіла, ігнорувати потребу в обіймах чи дотиках, накопичуючи тілесну напругу. На відміну від дітей, які все ж шукають захист у близькості, дорослі часом віддаляються, що лише підсилює стрес і порушує зв’язок між тілом та емоціями. Прості дотики, обійми, масажі чи техніки релаксації допомагають відновити цей зв’язок, розслабитися.
Якщо ви відчуваєте емоційну напругу, зверніть в першу чергу увагу на прості методи - обійміть своїх близьких, особливо дітей. Дайте собі змогу відчути підтримку та тепло, яке допоможе вам впоратися зі стресом. Обіймайтеся частіше - це один із добрих способів справлятися з викликами повсякдення та відновлювати життєву силу.
©️ Анна Паливода