Кабінет психолога Академічного ліцею №2 Української міської ради

Тут Ви знайдете відповіді на листи до Пошти довіри, цікаві посилання, інформацію для роздумів

середа, 23 вересня 2026 р.

Нагадую: 5 порад, як вберегти психіку після важкої ночі та обстрілів

 ГО "Бачити серцем" разом з Наталею Гладких 

Смачно їжте, багато пийте, дбайте про себе;
5 порад, як вберегти психіку після важкої ночі та обстрілів
Прилітає, на жаль, ледь не щодня. Та ніч після обстрілів або чергового прильоту — це завжди величезне навантаження на нервову систему. У такі моменти організм працює в режимі виживання, тому намагатися одразу повертатися до звичного темпу життя — марна справа.
Ось 5 простих порад від психологинь нашого «Хабу», які допоможуть поступово повернути контроль і підтримати себе:
• Поверніть відчуття безпеки в моменті. Пересвідчіться, що безпосередня загроза минула. Спробуйте сказати собі вголос: «Зараз лунає відбій, я в безпеці, можна трохи розслабити тіло й знизити контроль».
• Заземліться через тіло. Саме тіло подає мозку сигнали про небезпеку чи спокій. Потупайте ногами по підлозі, щоб відчути тверду опору. Зробіть кілька повільних видихів — видих має бути довшим за вдих. Корисними будуть теплий чай, легка розминка чи розтирання рук і шиї.
• Дайте простір емоціям та закрийте базові потреби. Не пригнічуйте те, що відчуваєте. Назвіть емоцію вголос: «Було гучно, тому мені досі страшно, мене тіпає». Випийте води, перекусіть, дайте собі та близьким право на будь-які почуття.
• Перегляньте свої вимоги до результативності. Забудьте про жорсткі дедлайни. Якщо розклад збився, орієнтуйтеся не на точний час, а на послідовність дій (зробити одну просту справу, потім іншу). Частину планів варто без докорів сумління перенести або скасувати.
• Дозвольте собі маленькі «слабкості». Якщо в моменті вас заспокоює чашка кави, солодке чи жменя чіпсів — з’їжте це. Зараз ваше головне завдання — відновити ресурс, а не демонструвати ідеальний ЗОЖ чи вимушений позитив.
Дайте собі більше часу на відновлення та шукайте ті дрібниці, які працюють саме для вас. І все буде супер💛






Серія відео про безпеку підлітків

 Ювенальна Поліція України

«Тобі здалося» чи це маніпуляція?🛑

Продовжуємо серію відео про безпеку підлітків!

Сумніваєшся у власній пам’яті після розмови з другом або партнером? Чуєш фрази на кшталт «ти все перебільшуєш» або «я такого не казав»?

Управління ювенальної превенції Нацполіції та Finn Church Aid Ukraine презентують ВІДЕО #7: «Газлайтинг у стосунках: як розпізнати маніпуляцію» 🧠💬

У цьому випуску розбираємо:

🔹Що насправді ховається за фразою «тобі здалося»;

🔹Як розпізнати газлайтинг на ранніх стадіях;

🔹Як зберегти віру в себе та не піддаватися психологічному тиску;

🔹Як захистити власні особисті кордони.

💡Головне правило: Твої відчуття — реальні. Довіряй собі!

Не бійся звертатися по допомогу до дорослих, яким довіряєш, або на номери 📞102 / 112.

▶️Дивись всю відео серію на нашому YouTube-каналі Ювенальної превенції (https://www.youtube.com/@juvenilepolice).



Конфлікт з дитиною

 Твоя підтримка Поруч

💔 Сварка з дитиною може викликати у батьків чимале різноманіття важких почуттів: фізичне виснаження, провину за свій вчинок, тривогу за стосунки або бажання дистанціюватися на деякий час.
Емоційний зрив залишає після себе почуття провини, яке супроводжується самокритичними думками: «Я не впорався/-лася» або «Такою поведінкою я можу нашкодити своїй дитині».
Проте одна конфліктна ситуація не руйнує стосунки з дитиною, але важливо вміти повернутися в конструктивне русло, відновити контакт та запобігти зривам у майбутньому.
На картках зібрали короткі поради, а повний текст колонки психологині проєкту «ПОРУЧ» Оксани Шаровари для LB.ua читайте за посиланням: https://lb.ua/.../766040_konflikt_z_ditinoyu_yak_batkam.html









Вправи для зняття стресу (колегам-педагогам)

 Тетяна Литовченко

Я в шоці від реалій сьогодення!
Нещасні наші діти! За два тижні школи вони побули школярами на уроках десь на третину (та, менше!). Бо оті безкінечні походи в укриття, не дають змоги навчатися нормально.
А наші педагоги - то справжні титани, бо витримати таке...ну, ви розумієте.
Між тривогами трохи подбали про менталочку з третім класом.
Візьміть до уваги. Реально проста і класна вправа!


вівторок, 22 вересня 2026 р.

Спробуйте

 Інститут практичної психології Ольги Гаркавець

Про що ваша тривога?



Цькування

 Центр здоров'я та розвитку "Коло сім'ї"

Кожен з батьків прагне захистити свою дитину, але цькування може залишається непоміченим за словами «само минеться» чи «це просто віковий конфлікт». Дослідження доводять: булінг – це системне явище, яке має глибші наслідки, ніж здається на перший погляд.
Ось що показують останні дослідження:
1️⃣ Булінг знижує успішність та відчуття безпеки.
За даними міжнародного дослідження PISA-2025, оприлюдненого 8 вересня 2026 року, 14% українських 15-річних підлітків стикаються з булінгом щонайменше кілька разів на місяць. Регулярне цькування прямо пов'язане зі зниженням емоційного благополуччя, втратою відчуття приналежності до шкільної спільноти та нижчими оцінками.
2️⃣ Кібербулінг триває 24/7.
Згідно з доповіддю ООН (березень 2026 року), 66% дітей у світі зазначають, що онлайн-цькування посилюється, а кожна друга дитина не знає, куди звернутися по допомогу. Використання штучного інтелекту робить цифрове насильство ще складнішим для виявлення, переслідуючи дитину цілодобово – навіть удома вночі у чатах та іграх.
3️⃣ Вторинна травма для дітей з досвідом війни.
Українські науковці виявили, що для дітей, які пережили обстріли чи переміщення, булінг рідко залишається ізольованим епізодом. Він активує вже сформовані травматичні реакції – страх, безпорадність та недовіру до світу.
💡 Поради батькам:
• Звертайте увагу на раптові зміни в настрої, сні чи успішності дитини.
• Цікавтеся емоційним кліматом як у класі, так і в онлайн-спільнотах.
• Будьте особливо чуйними, якщо дитина має травматичний досвід війни чи вимушеного переміщення.
🔗 Читайте повну статтю на нашому сайті:
💙 Якщо ви помітили, що ваша дитина стала замкненою, тривожною або переживає труднощі в школі чи мережі – не залишайтеся з цим наодинці, звертайтеся по допомогу.

Можлива причина труднощів при письмі

 Центр практичної нейропсихології - Одеса

Інформація підготовлена логопедом, нейропсихологом - Svitlana Zastuka
Дитина без проблем вимовляє всі звуки, тому ніхто не чекає складнощів на диктантах. Проте чиста вимова зовсім не гарантує, що мозок так само легко розбирає почуті звуки для письма.
Щоб записати слово, мозок має розпізнати звук на слух, відрізнити його від схожих, розкласти слово на послідовні елементи й тільки потім перевести у літери.
Якщо в дитини є прихований дефіцит фонематичних процесів, вона вимовляє звуки правильно за звичкою, але не має їхнього чіткого внутрішнього еталону.
Під час диктанту виникає перевантаження: вчитель говорить швидко, треба втримати фразу в пам’яті, миттєво вичленувати потрібний звук і одночасно керувати рукою. Слабша ланка — фонематичний слух — сиплеться першою.
Саме тому дитина може плутати дзвінкі з глухими чи тверді з м’якими («дуп» замість «дуб», «ден» замість «день»); пропускати літери, найчастіше голосні («стл» замість «стіл»); або ж переставляти звуки місцями чи додавати зайві.
Зубріння правил чи нескінченні переписування тут не допоможуть, бо проблема лежить глибше за орфографію.
Поки дитина не навчиться чітко розкладати слово на звуки у своїй голові, диктанти залишатимуться стресом.
Працювати треба не з прописами, а зі звуковим аналізом і вмінням розрізняти схожі звуки на слух.