З турботою про себе під час тривалих відключень світла

 За тривалих блекаутів страждає не лише побут.

 Нейробіологічні дослідження стресу Роберта Сапольського показують: для психіки найнебезпечніше не сама загроза, а непередбачуваність і відсутність контролю.

 Якби світло давали хоча б годину на день, але за чітким розкладом, це було б значно легше для психіки, ніж кілька годин «невідомо коли».

 Когнітивісти Енді Кларк і Едвін Хатчінс описували поняття  environmental scaffolding - зовнішні опори середовища, на які мозок переносить частину функцій: світло, звуки міста, доступ до інформації, стабільні ритми дня. Коли ці опори зникають, система саморегуляції втрачає стійкість, руйнується здатність планувати, зростає кортизол.

 Саме тому руйнування енергетики -  не просто про “збільшити стрес та незручності” для українців, а про екзистенційну дестабілізацію.

Ентоні Гідденс назвав це втратою ontological security - базового відчуття, що світ стабільний і передбачуваний. Електроенергія - один з головних маркерів цієї безпеки.

 Коли електрики немає довго, руйнуються ритуали, зникають часові орієнтири, слабшають соціальні зв’язки - а саме вони є нашою справжньою “суперсилою” (думаю, прикладів наводити не треба).

 Додатково порушується і біохімія мозку: світло регулює роботу гіпоталамуса та гормональний баланс, тому збій світлового циклу прямо впливає на психічний стан і когнітивні функції.

 Але що з цим робити?

 1. Повертаємо контроль.

Мозку критично важливо мати прогноз. Дотримуємося фіксованого розкладу, створюємо план на завтра, незважаючи на блекаут (наприклад, перелік справ, які слід зробити незалежно від того, чи є електроенергія чи немає). Навіть дрібний контроль знижує кортизол.

 2. Створюємо «острів світла».

Максимум природного світла вдень. Увечері - створюємо власну “світлова зону стабільності”: увімкнений ліхтар або запалена свічка в один і той самий час на одному місці, навіть якщо вони не потрібні для побутових справ.

 3. Фіксуємо ритуали.

Кожен день - щоденна повторювана дія: наприклад, кава на прогулянці і дзвінок близькій людині. Починайте кожен ранок з однієї і тієї ж пісні, як в дитячому таборі, і результат буде помітний. Ритуали якорять психіку.

 4. Дозуємо новини.

Невизначеність плюс Інформаційний шум виснажує нервову систему значно швидше. Оптимально читати новини раз на день зранку про вчора “заднім числом”. Особливо, коли новини про “гарантії”, “2-3 тижні” чи чергову “перемогу” Трампа одні й ті ж самі щодня

 5. Підтримуємо соціальне поле.

Навіть якщо у вас багато комунікацій на роботі, підтримуємо короткі контакти: розмова з сусідом, жарт з касиром в магазині, зустріч з друзями. Людський контакт -  найсильніший стабілізатор.

 6. Даємо тілу рух.

Класика, адже єдиний доведений спосіб протидії стресу - рух. Тому не жаліємося на потребу підніматися на поверх без ліфту, адже рух - природний антидепресант і анксіолітик.

 Не чекаємо, поки світ повернеться до норми, а будуємо маленький нормальний світ всередині хаосу.

Джерело

Як сприймають турботу про дітей батьки — і як самі діти?

 Голоси дітей

Як сприймають турботу про дітей батьки — і як самі діти?

Дорослі нерідко вимірюють турботу тим, що можна купити або зробити корисного: одяг, рюкзак, гроші на обіди, новий телефон.

Натомість дитина часто зчитує турботу інакше — не через ціну речей, а через вашу присутність і увагу.

Турбота може мати різні форми, але саме в цьому різноманітті вона набуває цінності для кожного

. . .

Якщо відчуваєте, що ресурсу й сил через війну зараз бракує, не залишайтеся з цим наодинці. Ми поруч:

0 800 210 106 — безоплатна психологічна підтримка для дітей і родин.

Час разом з дитиною

 Дитячий психолог

Бесіда з дітьми про дружбу

 Вікторія Ідея 

А що ви вже пояснюєте своїм дітям про дружбу?

Техніка PACE

 Техніка PACE допомагає відчувати себе щасливими та сповненими енергії

Розшифровка - PACE:

✅️P – Play (Розваги)

Дії, які приносять задоволення.

✅️A – Achieve (Досягнення)

Те, що дає відчуття «я щось зробив/ла».

✅️C – Care (Турбота)

Піклування про себе та своє тіло.

✅️E – Energy (Енергія)

Активності, що допомагають вивільнити напругу або додати життєвої сили.

📋Алгоритм:

1️⃣. Запитайте себе:

«Як я почуваюся зараз — емоційно і фізично?»

2️⃣. Подумайте, яких складників PACE у вашому дні було найменше:

➡️радості?

➡️досягнень?

➡️турботи?

➡️руху/енергії?

3️⃣. Оберіть ОДНУ маленьку дію з кожної категорії та зробіть.

Навіть маленький крок — вже достатній.

4️⃣. Після виконання запитайте себе:

❔️Який мій емоційний стан зараз?

❔️Що мені дає енергію?

❔️Що з цього мені хочеться повторити?

❗️Виконуйте техніку щодня або 3–4 рази на тиждень

Джерело Міжнародна Психологічна Асоціація

Ігри під час відключень світла

 Вікторія Ідея 

Світла може не бути, але рух, фантазія й радість — завжди з нами

Навіщо потрібні батьки?

 Дитячий психолог

Навіщо потрібні батьки?

Здається, відповідь очевидна: годувати, виховувати, дбати. Але чи справді лише в цьому їхня роль?

Чому навіть дорослі люди, які вже давно живуть самостійно, іноді відчувають потребу у схваленні батьків? Чому дитина, навіть якщо її карають, все одно шукає підтримки у мами чи тата?

Роль батьків набагато глибша, ніж просто забезпечення потреб. Вони дають базове відчуття безпеки, яке формує нашу впевненість у собі та у світі. Вони – перше дзеркало, у якому ми бачимо себе. Саме їхні слова й реакції стають основою нашого внутрішнього голосу.

А що відбувається, коли цього немає? Коли дитина росте без підтримки, без тепла, без відчуття, що її люблять? Вона може навчитися жити й адаптуватися, але всередині залишиться порожнеча, яку важко заповнити.

Тому батьківство – це не лише про їжу та одяг. Це про той невидимий фундамент, який тримає нашу психіку все життя.

1. Основні завдання батьків

Це те, без чого дитина не може повноцінно розвиватися:

Фізична безпека та догляд – без цього неможливе існування. Їжа, дах над головою, медична допомога – це базові потреби, які потрібно задовольняти.

Емоційна підтримка– батьки навчають дітей, як виражати свої емоції, як переживати труднощі й радіти. Без цієї підтримки дитина не зможе правильно орієнтуватися у світі почуттів.

Соціалізація – допомогти дитині зрозуміти правила суспільства, навчити бути його частиною, розуміти правила взаємодії з іншими людьми, як бути чесною, допомагати, шанувати кордони.

Навчання – з самого народження батьки стають першими вчителями. Вони показують світ через призму власного досвіду, навчаючи дітей основам життя, цінностей і моралі.

Безумовна любов– найважливіше, що дають батьки. Це не залежить від того, добре ти поводишся чи ні. Коли дитина відчуває, що її люблять без умов, вона отримує основу для самооцінки та внутрішньої впевненості.

2. Відповідальність батьків

Це те, що впливає на майбутнє дитини, навіть якщо самі батьки не завжди це усвідомлюють:

Формування прив’язаності– якщо дитина не отримала надійної прив’язаності, їй важче будувати стосунки в дорослому житті. Наявність сильної емоційної прив’язаності з батьками забезпечує дитині впевненість у своїх силах і здатність формувати здорові стосунки в майбутньому.

Приклад поведінки– дитина копіює не слова, а дії. Саме батьки першими стають для нас зразком. Як ми реагуємо на стрес, конфлікти, емоції – багато в чому це відображення того, що ми бачили у своїх батьків.

Емоційний клімат у родині– те, як батьки сваряться, миряться, висловлюють любов, стає зразком для дитини. Якщо вдома царює мир і підтримка, це відображається на психічному здоров’ї дитини, яка зростає в стабільному середовищі. Конфлікти, що не вирішуються, можуть залишити слід на довгі роки.

Кордони та правила– вони формують внутрішній компас людини. Батьки вчать дитину розуміти власні межі та шанувати кордони інших. Це основа для здорових стосунків у майбутньому.

3. Додаткові (але не обов'язкові) опції батьків

Це речі, без яких можна вирости, але вони значно покращують життя:

Дружні стосунки з дитиною – коли є не лише роль "контролера", а й простір для довіри. Важливо не лише бути батьками, а й друзями. Коли дитина може довіряти своїм батькам, коли батьки можуть підслухати її думки без критики, це створює атмосферу довіри, яка продовжуватиметься все життя.

Фінансова підтримка та старт – навчити фінансовій грамотності, дати ресурс на початок життя. Батьки, які дають можливість здобути освіту або почати кар'єру, забезпечують значну перевагу в житті, хоча це не обов'язково.

Спільні традиції– створюють відчуття єдності й тепла. Спільні традиції, час, проведений разом, створюють глибокі емоційні зв'язки, що можуть бути важливими навіть у дорослому віці.

Підтримка вибору– допомога у знаходженні власного шляху без нав’язування очікувань. Батьки не завжди мають визначати шлях дитини, але їхня підтримка у виборі, особливо в моменти сумнівів, може бути важливою.

Психологічна обізнаність– батьки, які розуміють базові механізми психіки, можуть допомогти дитині краще себе пізнати. Такі батьки можуть розпізнавати проблеми у розвитку дитини на ранніх етапах і допомагати їй у самопізнанні.

Здається, роль батьків надзвичайно багатогранна. Це не просто "бути поруч" чи "навчити". Це фундамент, на якому будується ціле життя, що вимагає величезної відповідальності, але й приносить величезну радість від того, як ми бачимо, як наші діти ростуть, розвиваються і долають життєві труднощі.

А як ви вважаєте, які аспекти батьківства є найбільш важливими для вашого життя? Як ви відчуваєте роль своїх батьків у своєму розвитку?

©ЦентрФлоренс