*Дорослішання: довга подорож до себе*
*Дорослішання* – це не просто біологічний процес, а й постійна робота над собою, спрямована на формування власного світогляду. Іноді чимала частина дорослішання – це відмова від того, чого нас навчили.
* Чому?*
Змалечку ми слухаємо інших: маму, тата, бабусю, виховательку, вчительку тощо. Ми забираємо собі чужі переконання: про світ, про нас, про людей. Вчимося адаптуватися до суспільства, приймаючи його норми та правила. І часто це відбувається внаслідок придушення власних бажань і почуттів. Ми навіть не помічаємо, як чужі думки й світогляд стають нашими.
З часом, коли дорослішаємо, можемо з подивом зрозуміти, що все це нав’язане ззовні і насправді не є нашим. Може навіть судження про нас і про світ нам давали люди, які зовсім не знали, про що говорили.
Тому часто процес дорослішання полягає в переосмисленні або ж у відмові від того, чого нас вчили. І частина важливої роботи – самостійно переглянути нав’язані переконання. *Наприклад:*
Чи дійсно в мене немає майбутнього в улюбленій сфері?
Чи насправді найкорисніша їжа – це «перше, друге та компот»?
Чи справді то була порада від старших, чи маніпуляція?
Чи точно слова людей з оточення про мене є конструктивною критикою, чи це просте цькування, залякування й приниження?
Стати самому собі дорослим – значна робота. Втішати, коли складно, підтримувати, коли щось не виходить, а головне – вірити в себе, як ніхто інший.
*Пам'ятайте*, що дорослішання – це подорож, а не перегони. Кожен з нас має право на власний шлях і власні помилки. Головне – не боятися експериментувати, шукати себе і бути вірним своїм мріям.
Немає коментарів:
Дописати коментар