вівторок, 28 лютого 2023 р.

Підтримка життєстійкості дітей

 Безпечний простір

💬💛Під час війни діти особливо потребують підтримки дорослих. Як підтримувати їхню життєстійкість/стійкість до негараздів розповіла Oksana Zaleska — психологиня, експертка та співавторка програми “Безпечний простір”.

Серед мавп є ведмідь


 

Про надмірні прояви емоцій у дітей

 Всеукраїнський громадський Центр "Волонтер"

☝️ Дорослішання дітей може супроводжувати надмірний прояв ними емоцій у різних життєвих ситуаціях. І доволі часто батьки збентежені цим, не знають, як краще реагувати на такі емоційні прояви. Вони можуть у відповідь не стримувати власних почуттів, що негативно впливає на стосунки з дитиною та емоційний стан родини в цілому.
🙂 Емоції – це сигнали реагування людини на те, що відбувається навколо (приємні чи неприємні ситуації, наявність безпеки чи небезпеки, ін.). Якщо ми розуміємо, про що саме сигналізують нам наші емоції, то можемо змінити щось у своєму житті або ж навпаки – залишати незмінним.
❗Що важливо пам’ятати батькам, коли дитина проявляє емоції – у картках з рекомендаціями.
💚 Матеріал підготовлено спільно з UNICEF Ukraine
Дякуємо за підготовку тексту психологиням проєкту «ПОРУЧ» Natalya Pashko та Anny Kozlova

понеділок, 27 лютого 2023 р.

Колегам-педагогам

 Віктор Громовий

Дякуючи "Освіторії" сьогодні освітянська громада України познайомилась із цією гоноровою пані і почула ключову метафору року:
Спочатку вчителі мають потурбуватись про себе, адже кисневу маску дорослий спочатку одягає собі.
Майя Соеторо-Нг (Maya Soetoro-Ng), викладачка Інституту миру та врегулювання конфліктів Коледжу соціальних наук при Гавайському університеті в Маноа.
Майя Соеторо-Нг раніше працювала вчителем історії в американській школі. Вона є сестрою президента Барака Обами і зараз є консультанткою Фонду Обами, що працює над програмою лідерства.
Є маса англомовної літератури на табуйовану у нас тему « Як вчителі мають турбуватись про себе».
Попри оманливу назву, турбота про себе – це зовсім не егоїзм. Насправді, це в інтересах кожного у вашому класі. Якщо не подбати про себе, у вас не буде сил допомагати своїм учням.
Адже вчителі, які не дбають про себе, швидко виснажуються та вигорають. Звісно, у такому стані неможливо проявити себе якнайкраще в класі. Лише подбавши спочатку про себе, ви зможете ще краще подбати про своїх учнів.
На жаль, і у них і у нас вчителів заохочують зосереджувати так багато енергії на інших і так мало на собі…
Уже не раз писав про токсична продуктивність праці* в освіті як системну проблему. https://vseosvita.ua/.../shcho-take-toksychna...
Абсолютна більшість вчителів не вміють піклуватися про себе. Ми працюєте занадто багато годин, недостатньо часу виділяємо на сон, не займаємось спортом, їмо нездорову їжу та не маємо достатньо часу на те, що нас освіжає та заряджає енергією.
На жаль, це свого роду рецепт катастрофи.
Вчительська робота є неймовірно стресовою і це лише ускладнюється тим фактом, що багато хто з нас не робить того, що допомогло б впоратися зі стресом.
У нас просто не вистачає часу, щоб бути хорошим учителем і піклуватися про себе.
Але хороша новина полягає в тому, що так не повинно бути!
Слід практикувати позитивний догляд за собою.
Ми вважаємо, що перевантаженість – це нормально. Треба відкинути думку про те, що весь час бути зайнятим — це саме те, чим має бути наповнене життя вчителя. Це може бути хронічною проблемою для вчителів, чий час завжди затребуваний як на роботі, так і вдома.
От такі прості рекомендації:
1. «Ви не машина(робот)».
Сприймайте відпочинок як каталізатор продуктивності, а не перерву в роботі. Занадто багато вчителів працюють, аж поки не валяться з ніг. Дивіться на повноцінний відпочинок як на важливий інструмент продуктивності.
2. Навчіться казати «ні»!
« Я цю дурню робити не буду», - скажіть це один раз і вас припинять перевантажувати. Звісно, важко сказати «ні» людям і речам, які нам не байдужі, але треба. На жаль, вчитель занадто часто каже «так», щоб догодити начальству, йому легше просто зігнутися, аніж чинити опір.
3. Виробіть звичку любити себе.
Зробіть турботу про себе звичною частиною вашого життя.
4. "Спустіться на землю" і прийміть як аксіому: вчителі – теж люди.
Тому встановіть розумні очікування щодо себе. Будьте добрими до самого себе. Подумайте про те, що ви хотіли б робити і що ви реально можете зробити. Наприклад, ви можете створити в класі атмосферу любові та підтримки. Для цього вам слід добре піклуватися про себе, щоб кожен день показувати себе найкраще.
Завершуйте кожен навчальний день, зробивши кілька глибоких вдихів і промовивши мантру на кшталт: «Я зробив те, що міг, хто може, нехай зробить краще».
5. Встановіть чіткі межі між роботою і особистим життям. Залишайте свою роботу там, де їй належить бути — на роботі. Не працюйте після 19:00, не працюйте у вихідні...
Ось про це сьогодні говоримо у групі дистанційного курсу «Мотиваційний менеджмент у школі», яка працює за напрямком "Мотивація учнів до навчання: практичні аспекти".
Кому цікаво, долучайтесь https://www.facebook.com/groups/346662863991692
* Про токсичну продуктивність праці в освіті
Якщо ми сприймаємо як належне похвалу, на кшталт “вчителі - супергерої”, ми «годуємо звіра, який нас пожирає» і запускаємо механізм власного нещастя.
Це не я сказав. Таке кажуть там, на дикому Заході, нормалізуючи нагальні зміни, які мають відбутися в освіті.
Вони пишуть про «токсичну продуктивність праці в освіті» від якої треба негайно відмовлятись. Цитую:
• Твоя понаднормова робота – це не знак пошани, а системна проблема, яка призводить до вигорання(Your overtime is not a badge of honor but a systemic problem that leads to burnout).
• Я не прихильник нездорового менталітету: «вчителювання - це все моє життя».
• Настав час припинити розглядати понадурочні роботи як "знак почесті" для вчителів.
• Перевтома не зробить вас кращим учителем. Тож, не треба жертвувати своїм фізичним і психічним здоров'ям. Ми заслуговуємо на баланс між роботою та особистим життям.
• В освіті існує токсична культура в якій перепрацювання асоціюється з хорошим учителем.
• Треба припинити романтизувати шалений темп роботи та стійкість вчителів.
• Якщо в школі ви робите все можливе і неможливе, це означає, що ви не дбаєте про себе. А якщо ви не піклуєтесь про себе, незабаром ви не зможете піклуватися ні про кого.
Чи не найголовніше завдання в освітній сфері – це боротьба з культурою токсичної продуктивності.
«Культура токсичної продуктивності» - це ще відносно новий термін, але в нашому суспільстві з радянських часів начхати на людину. Не лише посттоталітарне суспільство не цінує людину, а дуже часто ми не цінуємо і самі себе. Зокрема, робимо те, що не сприяє нашому емоційному та психічному здоров'ю. Найсумніше, що часто вчимо цьому і власних дітей, моделюючи для них відповідну поведінку та склад мислення (toxic productivity mindset). Так відбувається передача естафетної палички «травм поколінь».
Ми запрограмовані на те, щоб зробити якомога більше за день. Важко, але треба переробити свій розум так, щоб у ньому утвердилась проста думка: люди працюють, щоб жити, а не живуть, щоб працювати.

Маля кричить, бо загубилась пустушка

 

субота, 25 лютого 2023 р.

День народження Лесі Українки

 

План дій від Лесі Українки:
✔️крізь сльози сміятись
✔️співати пісні
✔️сіять барвисті квітки
✔️без надії сподіватись
✔️жити
✔️геть думи сумні
Сьогодні виповнюється 152 роки з дня народження Лесі Українки. Її аристократизм, сила, освіченість, талант у поєднанні з шаленою працьовитістю, велич духу та незламність сьогодні надихають особливо.
Contra spem spero означає «Без надії сподіваюся». Але завдяки Лесі ми зараз маємо цю надію. Діймо!


пʼятниця, 24 лютого 2023 р.

Серед шматків сиру загубився гральний кубик


 

Чому спати при світлі шкідливо?

 Національний інститут доказової психотерапії

Чому спати при світлі шкідливо?
Для більшості з нас спати при включених “на фоні” гаджетах чи нічних лапах цілком звично. Та насправді такий сон складно назвати здоровим.
У нормі люди сплять у темну пору доби — це зумовлено циркадними ритмами. Вони своєю чергою прив'язані до сигналів навколишнього середовища, насамперед до світла. Саме в ночі у нас виробляється мелатонін, гормон, відповідальний за якісний здоровий сон.
І помилково може видатися, що невелике світло жодного разу не впливає на нас, оскільки фактично ми лягаємо спати саме вночі, та це не так.
📌Згідно з дослідженнями вчених із Гарвардської медичної школи так зване кімнатне світло скорочує час вироблення мелатоніну на півтори години та зменшує його кількість на 50%. Що впливає на якість сну, артеріальний тиск та рівень глюкози в організмі.
📌Вчені з Національного інституту здоров'я США вважають, що освітлення під час сну може сприяти розвитку ожиріння.
📌На людей похилого віку сон при світлі впливає ще негативніше. Ті, хто спить при світлі, більш схильні до серцево-судинних захворювань та діабету.
Тож найкращим варіантом буде відмовитися від використання гаджетів за 2 години до сну.

четвер, 23 лютого 2023 р.

Серед листя є жабка

 

50 ЗАСПОКІЙЛИВИХ ЗАПИТАНЬ У ТРИВОЖНІ ЧАСИ

 

50 ЗАСПОКІЙЛИВИХ ЗАПИТАНЬ У ТРИВОЖНІ ЧАСИ

Часто нам, батькам, легше пояснити щось дітям, навчити, аніж про щось запитати, вислухати їхню думку. Бо задати «влучне» запитання таки складніше, аніж «влучно» відповісти…

Ігри «Вечірні запитання», «Баночка запитань» - це те, у що завжди рекомендую грати батькам із дітьми, і про що чую море позитивних відгуків. «Це час особливої довіри, відвертості», - діляться батьки. «Батьки стають дуже близькими, нормальними», - відверто зізнаються діти.

Вирішила у цей непростий час скласти низку запитань, які допоможуть нам виговорити усе, про що мовчимо (чи навіть не здогадуємося, що хочемо сказати».

«Заспокійливі запитання» допоможуть нам пізнати глибину внутрішнього світу кожного: про що думаємо, боїмося мріяти, і що, навіть у такі непрості часи, нас окрилює, надихає, вселяє надію.

Перелік запитань, які подаю нижче, можете краще адаптувати для менших дітей, скоротити, доповнити чи цілковито замінити своїми. Але не мовчімо! Бо зараз надважливо виділити хоча б 30 хвилин у день на спілкування в сімейному колі.

У грі можуть брати участь не лише батьки і діти, але й усі інші родичі або друзі, що опинилися із нами на спільних квадратних метрах. Також цікаво грати у «Заспокійливі запитання» з кимось он-лайн чи по телефону.

ЯК ПІДГОТУВАТИСЯ ДО ГРИ?

Наріжте 50 невеликих карток, на кожній з яких перепишіть одне із запитань, які бачите нижче (якщо маєте вдома принтер, питання зручніше завантажити й роздрукувати).

Завантажати шаблон можна тут: 

Усі готові картки із запитаннями покладіть в непрозорий мішечок, коробку, шкатулку…

Отож, сідаємо в коло. У центрі кола – наші «Заспокійливі запитання».

Виймаємо наосліп (по черзі), читаємо та озвучуємо відповідь. Допоки банка чи коробка не спорожніє. Потім повертаємо усі картки на місце, перемішуємо запитання і плануємо таке ж «заспокійливе спілкування» на завтрашній день.

Якщо все ж не знайдемо часу аж на усі 50 запитань, можемо відповідати хоча б на одне чи декілька. Бо навіть п’ять хвилин такої особливої відвертості зменшить дистанції між нашими серцями…

Тим, хто таки спробує, бажаю гарного, світлого заспокійливого відповідання!

ЗАПИТАННЯ

  1. Яке місце у нашому домі найособливіше, улюблене для тебе? Чому?
  2. Уяви: ти винайшов ліки від невиліковної хвороби. Передаючи їх світу, маєш виголосити промову. Що б ти сказав?
  3. Якби зараз можна було без жодних обмежень й небезпеки потрапити в якесь місце, то куди б ти, передусім, пішов чи поїхав?
  4. Якби ти зараз писав книгу і у кожному її розділі описував один із днів війни в Україні, то як би назвав розділ про сьогоднішній день?
  5. Кому і за що ти сьогодні особливо вдячний?
  6. Якби тебе зараз могли почути усі політики світу, що б ти їм сказав?
  7. Як думаєш, для кого твоя допомога була сьогодні особливо цінною? Як вдалося подбати про інших? Чи є хтось, хто, завдяки тобі, відчув себе сьогодні щасливішим?
  8. Хто сьогодні особливо тобі допоміг? Чим саме?
  9. Якби твій смартфон умів розмовляти, що б він сьогодні розповів про тебе і твій день?
  10. Якби кожну мить сьогоднішнього дня можна було сфотографувати, то яке б одне із цих фото ти роздрукував та повісив у рамку?
  11. Уяви, що ми в казці. Все неживе може говорити. Навіть твій завтрашній день розмовляє. Дивиться на тебе і просить, щоб ти його втішив. Що скажеш йому?
  12. Якби ти зараз міг обійняти когось, хто далеко від тебе, хто б це був?
  13. Якщо б ти міг завтрашній день провести вдвох лише з будь-якою однією людиною (рідною, відомою, близькою чи далекою), хто б це був?
  14. Опиши свій сьогоднішній день п’ятьма прикметниками.
  15. Опиши свій сьогоднішній день п’ятьма іменниками.
  16. Опиши свій сьогоднішній день п’ятьма дієсловами.
  17. У який момент сьогоднішнього дня ти почував себе особливо спокійним?
  18. У яку мить сьогоднішнього дня ти пишався собою?
  19. Чи було сьогодні щось таке, що надихнуло тебе (може ти щось почув, прочитав, побачив)?
  20. Якби ти зараз мав можливість вийти з дому і голосно щось прокричати, знаючи, що ніхто не почує. Що б ти крикнув?
  21. Чи є щось, про що із сьогоднішнього дня ти б хотів забути?
  22. Чи є щось із сьогоднішнього дня, що б ти хотів повторити, прожити ще раз?
  23. Чи хотілося тобі сьогодні плакати? Коли? Як ти перебув цей момент?
  24. На яке запитання ти б зараз хотів відповісти? Що саме тебе запитати?
  25. Уяви, що ти в казці. В твоїх руках чарівна квітка з трьома пелюстками. Кожна відірвана пелюстка – твоє виконане бажання. З якими побажаннями відриватимеш пелюстки?
  26. Якщо б раптом в твоїх руках зараз опинився один мільйон гривень, який би ти мав потратити за один день, на що б використав ці кошти?
  27. Із 24 годин сьогоднішньої доби, яка година була для тебе найособливішою? Чим саме?
  28. Чи хтось тобі сьогодні сказав щось таке, що дуже запам’яталося?
  29. На яку погоду чи природне явище схожий твій сьогоднішній день?
  30. Назви свої три сильні сторони, якості характеру, особливі вміння, які вважаєш найважливішими у сьогоднішньому дні.
  31. Якби міг прожити сьогоднішній день ще раз, що б зробив по-іншому?
  32. Якби завтра міг зустрітися, поспілкуватися, погуляти з кимось, кого давно не бачив, хто б це був?
  33. Чи було щось, від чого ти сьогодні почував себе дуже втомленим? Якщо так, то що робив, аби зменшити втому?
  34. Чи були миті, коли відчував злість? Що робив у такі моменти?
  35. Чи були миті, коли відчував страх? Що робив у такі моменти?
  36. Який настрій у тебе сьогодні переважав? Який настрій зараз?
  37. Про що нове ти сьогодні дізнався? Що найбільш зацікавило тебе? Про що хотів би більше дізнатися завтра?
  38. Коли ти сьогодні усміхався? Розкажи, що спонукало тебе усміхатися?
  39. Чи було щось у сьогоднішньому дні, через що ти почував себе роздратованим? Що робив у такі моменти?
  40. Чи є людина, якій би ти сьогодні хотів сказати, що категорично не згідний з її думкою? Хто це? Про яку думку мова?
  41. Що у тебе сьогодні дуже добре вдалося? Що не вдалося? А що потребує додаткових зусиль, щоб таки вдалося?
  42. Уяви, що зараз ти можеш дати вказівку (наказ) усім людям світу. Наказ, який виконуватиме кожен житель Землі. Що б це була за вказівка?
  43. Чого ти навчився від сьогоднішнього дня?
  44. Поясни своїми словами, що таке «любов».
  45. Поясни своїми словами, що таке «щастя».
  46. Поясни своїми словами, що таке «сім’я».
  47. Поясни своїми словами, що таке «дружба».
  48. Якби ти міг повернутися рік назад, і дати собі з минулого якусь пораду, що б ти собі сказав?
  49. Чи є щось, про що ти сьогодні змінив свою думку?
  50. Загинаючи пальці однієї руки, назви п’ять світлих митей сьогоднішнього дня. Загинаючи пальці іншої руки, назви п’ять світлих митей завтрашнього.

Джерело: Наталія Сиротич, PhD, педагог, психолог, арт-терапевт, член Української Асоціації Християнської Психології


середа, 22 лютого 2023 р.

Знайдіть ляльку, у якої очі не ґудзики

 

Дисципліна і прив'язаність

 Дитячий психолог

"Закликаючи до дисципліни, потрібно прагнути такої глибини емоційного контакту, щоб дитина відчувала себе любимою. По суті, діти найчастіше і ведуть-то себе погано, коли найгостріше потребують відчуття близькості з батьками.
Виховні заходи диктуються віком дитини, її темпераментом і ступенем особистісного розвитку, а також конкретною ситуацією. Але одне повинно бути незмінним: чітка демонстрація нерозривного зв'язку між батьками і дітьми. Ці узи важливіше будь-якого проступку.
Однак взаємна прихильність не передбачає вседозволеності. Тісний зв'язок між батьками і дитиною не означає, що останнім дозволено творити все, що заманеться. Якраз навпаки! Справжня любов до дитини і задоволення її потреб виражаються в тому числі і в тому, щоб поставити перед нею чіткі і незмінні межі дозволеного, зробити її життя впорядкованим і передбачуваним. Дітям необхідно зрозуміти, як влаштований світ: що таке добре і що таке погано. Глибоке розуміння правил і рамок поведінки допомагає досягати успіху в спілкуванні з людьми і в інших сферах життя. Якщо діти познайомляться з правилами і нормами в сприятливих умовах власної сім'ї, їм буде легше в зовнішньому середовищі: в школі, на роботі і поза нею - в численних ситуаціях, коли навколишні будуть чекати від них належної поведінки.
Нашим дітям необхідний постійно повторюваний досвід. Він формує в мозку дитини зв'язки, що допомагають відстрочувати задоволення, приборкувати агресивні реакції і гнучко відстоювати свої інтереси. Відсутність кордонів і заборон - стрес для малюка, а стан стресу провокує реактивну поведінку. Таким чином, кажучи дітям «ні» і встановлюючи для них межі дозволеного, ми допомагаємо їм побачити порядок і заспокійливу передбачуваність в уявному хаосі світу. А крім того, сприяємо формуванню нейронних зв'язків, які дозволять їм успішно справлятися з труднощами в подальшому.
Іншими словами, глибокий, повний співпереживання емоційний контакт може і повинен поєднуватися з чітко встановленими межами дозволеного, які приносять в життя дитини необхідну впорядкованість. І це підводить нас до наступного важливого кроку - перенаправлення. Коли ви встановили з дитиною емоційний контакт і допомогли їй заспокоїтися, щоб вона могла чути і повністю сприймати ваші слова, можна «перенаправити» її до більш правильної поведінки і продемонструвати їй, як можна вести себе краще.
Пам'ятайте, однак, що ніякого перенаправлення не вийде, поки дитина перебуває на піку емоцій. У стані напруженості вона просто не почує вас - яке вже тут виховання! З тим же успіхом можна давати команду «Сидіти!» собаці, який зчепився з іншим псом. Забіяка собака точно не сяде. Замість того щоб карати або читати нотацію, допоможіть дитині заспокоїтися, і вона набагато краще сприйме і зрозуміє те, що ви намагаєтеся до неї донести.
-
Висновки вчених однозначні. Діти, найбільш успішні в різних сферах життя - в емоційному відношенні, в спілкуванні і навіть в навчанні, - ростуть у батьків, з якими їх пов'язують міцні узи любові і взаєморозуміння на тлі чітко встановлених і обов'язкових до виконання правил поведінки і високого рівня батьківських очікувань. Залишаючись завжди послідовними, їх батьки вміють через кожну свою взаємодію з дитиною висловити любов, повагу і емпатію. Їх діти ростуть більш щасливими, краще вчаться в школі, рідше оступаються і міцніше дружать ".
Деніел Сігел, Тіна Пейн Брайсон «Дисципліна без драм»
з Обійняти слона
Немає опису світлини.
All react