пʼятниця, 31 січня 2025 р.

Емоція, як дороговказ

 Ти як? 

«От би ніколи не відчувати поганих емоцій», — часом кожен з нас так думає, коли злість 😡, страх 😨 чи смуток 😔 накривають з головою. Але чи справді ці емоції «погані»?
👉 Гортай карусель та дізнайся, як кожна емоція, навіть та, що викликає дискомфорт, може стати твоїм дороговказом.
Памʼятай, розрізняти та приймати свої емоції — це не слабкість, а навичка, яка допомагає усвідомлено рухатися вперед і дбати про себе.
Ти на своєму шляху.








Синдром вивченої безпорадності: як розпізнати та підтримати себе

 Svitlo - проєкт психологічної підтримки

Синдром вивченої безпорадності: як розпізнати та підтримати себе
Під час тривалого стресу або травматичних подій багато людей стикаються з відчуттям безсилля. Війна, втрата звичного життя та контроль над ситуацією створюють ґрунт для формування цього стану. У психології це називається синдромом вивченої безпорадності.
Вивчена безпорадність - це психологічний стан, коли людина переконана, що її дії не мають сенсу і вона не здатна вплинути на власне життя. Ця установка часто виникає через повторюваний досвід невдач або тривалу відсутність контролю над важливими подіями.
Як розпізнати цей стан?
Основні ознаки:
🔸 Установки на кшталт: "нічого не зміниться", "я нічого не можу".
🔸 Втрата мотивації до будь-яких дій, навіть простих.
🔸 Відчуття марності будь-яких зусиль.
🔸 Емоційне виснаження, тривога, апатія.
Як проявляється застрягання у безпорадності
🔸 Уникання дій навіть за очевидної можливості змін
Людина усвідомлює, що зміни можливі, але через страх невдачі чи звичку очікувати поразки не наважується діяти.
🔸 Невіра в ефективність власних зусиль
Установки на кшталт "Це марно", "Все одно не вдасться" блокують бажання пробувати щось нове або навіть завершувати розпочате.
🔸 Пасивне спостереження за власним життям
Замість активного впливу на події людина може відчувати себе пасажиром, який не керує своїм життям, а просто споглядає за його перебігом.
🔸 Перекладання відповідальності на інших
Це проявляється як у глобальних питаннях (наприклад, очікування, що хтось інший вирішить важливі проблеми), так і в побутових ситуаціях - складність самостійно обрати страву, одяг чи прийняти базове рішення.
🔸 Відчуття дитячої образи через брак підтримки
Людина може очікувати, що інші вирішуватимуть її труднощі, саботувати навіть прості рекомендації або продовжувати скаржитися, уникаючи реалізації запропонованих кроків.
🔸 Наявність "вторинних вигод" від безпорадності
Безпорадність іноді стає захисним механізмом: уникнення ризиків, відповідальності чи страху невдачі. Усвідомлення таких вигод є важливим кроком до змін.
Ці прояви не є осудливими характеристиками, а радше маркерами, які вказують на те, що людині може знадобитися час, підтримка чи професійна допомога для відновлення віри у власну здатність впливати на своє життя.
Кроки до покращення
🔹 Зосередження на тому, що у ваших силах
Навіть невеликі реальні кроки - такі як догляд за тілом, виконання простої задачі або встановлення порядку в домі - допомагають повернути відчуття контролю.
🔹 Фіксація досягнень
Ведення записів навіть найменших успіхів - прогулянка, приготування їжі чи вдалий робочий день - зміцнює віру у власні можливості.
🔹 Поступове збільшення активності
Не обов’язково одразу прагнути досягти великих цілей. Маленькі, послідовні кроки допомагають закріпити зміни й рухатися далі.
🔹 Прийняття обмежень
Не все піддається вашому контролю, і це природно. Розподіл відповідальності й усвідомлення меж своїх можливостей допомагають зберігати сили.
🔹 Залучення до підтримки інших
Допомога тим, хто цього потребує, - через волонтерство, участь у благодійних проєктах чи просто підтримку близьких - зміцнює відчуття значущості й зв’язок із соціумом.
🔹 Звернення до фахівця
Якщо самостійно впоратися складно, професійна психологічна допомога може стати джерелом підтримки й пошуку нових ресурсів для відновлення.
🤝 Почуття безсилля під час війни - це не слабкість, а природна реакція на хронічний стрес. Важливо підтримувати себе та не залишатися в цьому стані надовго. Навіть невеликі кроки до відновлення мають значення.

Чи відрізняються прояви депресії у дітей та підлітків від дорослих?

 Центр здоров'я та розвитку "Коло сім'ї" - Київська філія

Чи відрізняються прояви депресії у дітей та підлітків від дорослих?
Так, відрізняється і так, діти та підлітки також можуть мати депресію.
За світовою статистикою поширеність депресії серед молоді 1-2 % дітей; 5 % підлітків (за різними даними — до 8%)
В Україні під час війни ця статистика збільшилась.
Середня тривалість депресивного епізоду в молоді – 7-9 місяців.
Першим симптомом депресії є пригнічений настрій більшу частину днів мінімум 2 тижні. У дітей, особливо допубертатного віку, більш виражена дратівливість, спалахи гніву, опозиційність. У підлітків також може бути першим симптом збільшення дратівливості, гнівливості, ворожості, що значно впливає на побудову стосунків з сімʼєю, друзями.
Зміна в поведінці: ізоляція, уникання друзів чи сім’ї, зловживання гаджетами, відмова від активностей, що раніше подобались, бо задоволення стає важче отримувати та все менше відчуття бадьорості.
Зміни у звичках харчування та сну. Може бути як підвищена сонливість, так і трудність засинати, прокидання вночі та ранні пробудження. Апетит частіше знижується і може бути втрата ваги чи не відповідність очікуваним нормам згідно з середніми показниками для віку. Також може бути й навпаки – збільшення апетиту і ваги.
Проблеми у школі: раптове зниження успішності, відсутність інтересу до навчання чи соціальних контактів. Стає важче навчатися, погіршується памʼять, концентрація уваги, стає важче «думати», сповільнюється як мислення, так і в діях може спостерігатись загальмованість.
Часто проявляються соматичні скарги: головний біль, біль у животі, нудота без очевидних фізіологічних причин.
Змінюється мислення, сприйняття себе. Діти можуть не розуміти, що з ними відбувається, і часто не можуть сформулювати свої почуття словами.
Підлітки можуть мати негативні думки про себе та світ, схильність до самозвинувачення, надзвичайну чутливість до неприйняття (помилкове сприйняття образи чи критики там, де їх немає). При важкому стані можуть зʼявлятися думки та дії про самопошкодження та смерть.
Чому буває важко розпізнати депресію у дітей? Вони часто мають реактивний афект — здатність миттєво підбадьоритися у відповідь на позитивну подію (наприклад, візит однолітків). Чи не хочуть засмучувати батьків своїм самопочуттям, страх осуду чи нерозуміння, тому не показують свій «справжній» настрій.
Які скринінгові опитувальники можемо використовувати для подальшого скерування по допомогу - PHQ-А, MFQс.
Яке лікування використовують для дітей та підлітків
1. Когнітивно-поведінкову психотерапію або інтерперсональну
2. Медикаменти – антидепресанти
3. Поєднання психотерапії та медикаментів
Депресія у дітей та підлітків вимагає особливої уваги, оскільки її наслідки можуть вплинути на подальший розвиток, успішність у школі, соціальні зв’язки та психічне здоров’я в дорослому віці.
Посилання на опитувальник https://i-cbt.org.ua/.../uploads/2017/11/MFQ%D1%81_ukr.pdf
Автор статті: лікар-психіатр Оксана Ведь

Що стоїть за поведінкою дитини









четвер, 30 січня 2025 р.

Як емоції впливають на нервову систему та загальне здоров'я

 Центр практичної нейропсихології - Одеса

Емоційна регуляція дитини тісно пов’язана з її неврологічним розвитком. Дитяча нервова система проходить складний процес дозрівання, і здатність керувати емоціями формується поступово.
У ранньому віці діти часто реагують імпульсивно, оскільки їхній префронтальний кортекс (відповідальний за контроль поведінки та регуляцію емоцій) ще не достатньо розвинений.
Як емоції впливають на мозок?
🧠 Лімбічна система, зокрема мигдалина, відіграє ключову роль у формуванні емоційних реакцій. Коли дитина переживає стрес, страх або гнів, мигдалина активується, спричиняючи реакції "бий або тікай". Якщо дитина часто переживає сильний стрес, її мигдалина може ставати гіперактивною, що призводить до підвищеної тривожності та імпульсивної поведінки.
🧠 Коли дитина відчуває страх чи гнів, у кров викидається кортизол — гормон стресу. Його короткочасний викид допомагає організму адаптуватися до ситуації, але якщо рівень кортизолу залишається високим протягом тривалого часу (наприклад, через постійні конфлікти або емоційну нестабільність), це може негативно вплинути на роботу префронтальної кори, погіршуючи здатність дитини до саморегуляції. Водночас нейромедіатор дофамін, який відповідає за мотивацію та задоволення, може знижуватися, що впливає на емоційний стан дитини та її здатність до навчання.
🧠 Нервова система дитини поділяється на симпатичний та парасимпатичний відділи. Симпатична нервова система активізується при стресі, прискорюючи серцебиття, підвищуючи артеріальний тиск і спричиняючи напруження м’язів. Якщо дитина часто перебуває в стані емоційного збудження, це може призводити до таких психосоматичних проявів, як головний біль, болі в животі, порушення сну, закрепи чи підвищена збудливість.
Емоції відіграють важливу роль у формуванні нервової системи дитини. Регулярний стрес чи емоційне перевантаження можуть впливати не лише на поведінку, а й на фізичний стан дитини. Завдання дорослих — не пригнічувати емоції дитини, а навчити її розпізнавати, регулювати та безпечно проживати їх.
📌 Підтримка та розуміння дорослих — основа здорового емоційного розвитку дитини! ✨

Самодопомога

 Ти як? 

🌬️ Тримай дихальну техніку, яка допоможе відновитися у будь-якому місці — на роботі, у транспорті чи навіть у черзі.
Проста інструкція у рилз — спробуй

Поділіться з тими, кому потрібно

 Київський міський кризовий центр "Соціотерапія" 

EMDR🎧терапія…⬇️
EMDR (Eye Movement Desensitization and Reprocessing) – це терапевтичний підхід, який часто використовується для лікування посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Цей метод особливо ефективний для ветеранів війни, оскільки дозволяє опрацювати травматичні спогади, зменшити емоційну напругу та сприяти психологічному відновленню✔️
Переваги EMDR для ветеранів війни є зниження симптомів ПТСР – допомагає зменшити флешбеки, нічні кошмари та тривожні стани, емоційна стабілізація – зменшує почуття страху, гніву чи відчаю, які можуть бути наслідком бойових дій, та поліпшення якості життя – знижує стрес і сприяє поліпшенню якості сну та загального психоемоційного стану🙌🏼
Для ветеранів EMDR є важливим інструментом відновлення, адже він допомагає працювати з найглибшими травмами, дозволяючи знову відчути спокій і контроль над своїм життям🙏🏻
Ми намагаємося використовувати найефективніші методи допомоги українцям, які отримали психологічну травму через війну в Україні☑️
Ми надаємо комплексну стаціонарну психологічну допомогу демобілізованим ветеранам війни та цивільним, яка включає в себе допомогу EMDR терапію🙌🏼🇺🇦
Наша програма повністю безкоштовна та отримати допомогу дуже просто⬇️
📞 +38 (044) 353-67-72
+38 (096) 274-59-54.