Дитячий гнів

 Центр практичної нейропсихології - Одеса

Гнів - сильна емоція, яка виступає як захисний механізм, спосіб висловити своє невдоволення або випустити пару. За гнівом зазвичай ховається образа, страх або досада. Наприклад, щось не виходить у дитини і вона починає злитися. Вибухи у вигляді істерик трапляються, коли дитина накопичує емоції та її нервова система довгий час напружена.

Але ж часто злість дитини лякає батьків, що ж робити? Виявляти суворість, придушувати гнів, шикати на сина чи доньку і навіть карати за прояв подібних почуттів, однозначно не можна. Це може вилитися в психосоматику. Почнуться неврози, головні болі, закрепи, серцево-судинні проблеми тощо. Коли батьки кажуть дитині: "Негайно припини кричати, плакати" або щось схоже, вона зчитує послання: "Твої емоції нікому не потрібні, ти поганий, злитися погано". І гнів накопичується всередині, потім ці емоції виходять через хвороби або дивну поведінку.

Гнів дитини: як справлятися

Для початку - навчитися приймати будь-які емоції дитини, а не боротися з ними. Так, дитячий гнів не завжди можуть витримати і найстійкіші, найспокійніші батьки. Це не дуже приємна сцена. Однак, це всього лише емоції, з якими дитині не впоратися без вашої допомоги. Навіть якщо вона кричить, що хоче іншу маму і б'ється в істериці биту годину. Істерика має властивість швидко закінчуватися, якщо не підливати масла у вогонь, тобто не кричати на дитину у відповідь, не смикати її.

Важливо реагувати на гнів спокійно. Дорахуйте про себе до десяти і видихніть. Запитайте дитину, що трапилося. Якщо в неї справжня істерика, почекайте, поки вона сама заспокоїться. Тобто будьте поруч, говоріть спокійним голосом, що ви бачите і розумієте її стан, не сваріть і не кидайте її саму. Адже ви хочете виховати щасливу дитину, а не залякану.

Озвучте її емоції. Скажіть: "Я бачу, що ти засмучений і злишся. Я можу тобі допомогти? Що тебе так засмутило?". Терпляче вислухайте, що скаже син чи донька.

Щоб швидше втихомирити малюка, можна запропонувати йому вмитися прохолодною водою, а потім обговорити, що трапилося і чому він так злиться. Якщо дитина не має рації, порушила правила, розгнівана на якусь заборону, поясніть їй пізніше - чому ви маєте так чинити. Розкажіть терапевтичну казку, в якій ви все опишете на прикладі казкових героїв.