вівторок, 15 грудня 2020 р.

 МОДА чи ЗДОРОВ'Я

Теплі шапка, куртка і … голі щиколотки. 

       Що обрати: популярність серед однолітків, моду чи здоров’я? До яких тільки методів не вдається молодь, щоб бути «в тренді»?... Один з них – підкатані штани, коротке взуття та оголені щиколотки. 

       Так одягаються у Європі, де клімат м’якший і температура повітря рідко опускається нижче 0. Проте, українських «модників» не лякають навіть сніг та суттєві «мінуси» на термометрі.   

       Ті, хто стрімголов біжить за модою, забувають про загрози. А це:

• обмороження оголеної ділянки шкіри, а від цього - біль, набряк, поколювання і навіть ризик інфікування ураженої ділянки;

• вплив холоду на судини спричиняє їх спазм, надалі – порушення кровообігу та лімфообігу у ногах;

• холодове ураження гомілковостопного суглоба викликає порушення функцій суглоба, а надалі виникають дегенеративні зміни (артроз, артрит та інші ревматологічні недуги);

• загальне переохолодження організму, що призводить до зниження імунітету та опірності організму до різних вірусних та бактеріальних інфекцій;

• підвищений ризик загострення вже існуючих хронічних захворювань – урологічних (цистит, простатит), гінекологічних (аднексит), ревматологічних та інших.

       Тож, варто визначитись із пріоритетами: мода чи здоров’я?




середа, 9 грудня 2020 р.

10 грудня - Міжнародний день прав людини

 День прав людини — міжнародне свято, що відзначається 10 грудня за пропозицією Генеральної асамблеї ООН, знаменуючи річницю ухвалення Асамблеєю Загальної декларації прав людини в 1948 році.








понеділок, 7 грудня 2020 р.

Закулісся вчительської професії

 Урок – останнє, про що думає педагог: закулісся вчительської професії



Роботу в школі можна порівняти з курсом молодого бійця – вчитель початкових класів.

 

Я працював у школі протягом 7 років. Ці роки можна порівняти з курсом молодого бійця, адже за весь час отримав колосальний досвід вирішення найрізноманітніших ситуацій і проблем. Під час вчителювання я був татом, мамою, менеджером, психологом, педагогом, рятівником, будівельником, маляром, активістом, автором, оператором, продюсером, монтажником, відеографом тощо. І мова не про те, що вчитель має володіти багатьма навичками. Мова про те, що від учителя вимагають забагато.

Батьки вимагають, колеги вимагають, адміністрація вимагає, діти вимагають, бабусі з дідусями вимагають. А ще є Міністерство освіти, профспілка, міська влада, керівники управлінь освіти тощо.

І найцікавіше, що всі намагаються навчити педагогів правильно проводити уроки, реалізовувати космічні ідеї, викладати матеріал найновішими методами, які ще не придумали, робити феєричні шоу.

Іноді роботу вчителя можна порівняти з відомою назвою фільму «Місія нездійсненна». Бо якщо ти зробив добре для керівництва, то це не завжди добре для батьків. Якщо зробив добре для батьків, то це не подобається керівництву. І ти повільно перетворюєшся на м'яч, який всі футболять з одного кута в інший.

Спробую розкласти по полицях.

Тато, мама, бабуся й син

В одному з моїх класів було 23 учні. Це 46 батьків та майже 20 бабусь і дідусів. Тобто я, як учитель, мав догодити трьом поколінням одночасно.

Це надто складно, зважаючи на різні погляди кожного з поколінь. Бабуся просить проконтролювати, аби Назарчик гарно пообідав. Водночас тато наголошує: «Не змушуйте Назарчика їсти все». А мама шепоче: «Ви тата не слухайте».

І все це супроводжується сльозами Назарчика за столом у шкільній їдальні. Що робити? Як діяти? Хто з рідні хлопчика піде першим до керівництва?

Ситуація надто проста, звісно, але ж така знайома вчителям.

А коли мами починають битися на очах у всього класу. Скажете фантастика? Ні. Це реальний випадок у моєму першому класі ще з далекого 2012 року. Одна мама почала говорити іншій, що її син невихований. Звісно, яка ж мама погодиться з таким?

Слово за слово і... мертва хватка за волосся, тяганина одна одної прямо на очах у дітей.

Що робити? Як діяти? Що говорити дітям? Як здружити хлопчиків цих мам? Цьому не вчать в університетах. Цьому взагалі ніде не вчать.

Відпустка

У когось щодня фото з моря, а у вчителя – готовність кабінету до навчання у наступному році.

А ще відпустка вчителя – це вдосконалення навичок виконроба чи бригадира. А хто ще вміє за 1000 гривень зробити євроремонт у приміщенні площею 30 квадратних метрів? Звісно, вчитель. Принаймні, так думають в управлінні освіти, напевно.

Дякувати, у класі завжди знайдеться тато-будівельник, який організує роботу. Але ж де так буває, щоб учитель відпочивав, а ремонт ішов повним ходом?

56 днів? Так, це правда. Аж 56 днів вантажних робіт (все з класу винести, потім занести, потім розставити). Аж 56 днів для переклеювання шпалер, встановлення плінтусів й фарбування батарей.

Папери

А яка ж робота без паперів? Папки, папочки, папулічки. Хтось посміється, але це так. Вдома шафи у всіляких папках, у класі 100500 папок: списки учнів, довідки про пропуски уроків, звіти по харчуванню, заяви батьків, гурткова робота, план виховної роботи, календарне планування, журнали техніки безпеки тощо.

Заходиш до директора зі словами: «Ми з дітьми підемо до того клена за територією школи аби поспостерігати за птахом». А тобі у відповідь: «Не маєте права з дітьми ступити крок за територію школи без письмової згоди мами та тата кожної дитини. А потім напишіть список, проведіть бесіду, запросіть батьків, щоб ті поставили підписи про те, що діти почули, як поводитися. Після цього напишіть заяву на ім'я директора. Після погодження зареєструйте заяву у секретаря. Потім повідомте батькам номер заяви, бо як щось трапиться, вони запитають. А коли все готово, напишіть список, хто буде супроводжувати дітей. Ну всі ж знають, якщо йдете за територію, аби подивитися на пташку, яка сидить на дереві, потрібні відповідні папери. А як же без заяви? На кожних 10 учнів – один дорослий. А, мало не забули, ще треба потім звіт написати. А як же. Районний відділ освіти має знати про те, як діти дивилися на пташку. І не забудьте, фотозвіт теж потрібен, тому домовтеся з кимось із батьків, щоб фотографували. Ну і на методичному об'єднанні поділитеся досвідом. А потім прозвітуєте на 8 сторінок, як ви ділилися досвідом...».

І тільки учителі зрозуміють ситуацію. Все саме так і відбувається в реальності. Зовні виглядає так: вчитель і діти вийшли за територію школи й через 5 хвилин повернулися. А паперів треба більше, ніж у найскладнішому законопроєкті.

Булінг

А хто ж у наш час не знає, що таке булінг? Діти посварилися – знайди правильні слова. Батьки посварилися – знайди правильні слова. А якщо тебе принизили незаслужено, то знай – ти вчитель, маєш стерпіти. Здебільшого 99% сварок залишаються у стінах школи.

Конфлікт? Вчителям самим доводиться знаходити шляхи вирішення, щоб догодити усім сторонам конфлікту.

І у всій цій історії нема жодного слова про уроки. Звісно, це саме собою зрозуміло. Про це запитають у кінці семестру чи року. Зрозуміло, що тоді, у кінці року, всі миттєво втратять пам'ять. Забудуть про все, що ти робив протягом року. Забудуть геть усе, залишаться тільки оцінки. Спочатку «зріжуть» середній показник з мови, потім з математики, потім з читання. Зрізи знань – то як заповідь і вирок.

З іншої сторони ми самі вині в таких обставинах, самі витрачаємо відпустку на шкільні ремонти, намагаємося догодити усім, соромимося відстоювати свої права.

Іноді варто показати всім, що школа – це місце роботи, а не проживання. Іноді варто сказати «досить» як собі, так і усім навколо. Варто відстоювати свої права і свою позицію. Вчителі завжди наполегливі й вимогливі самі до себе. То чи не варто перенаправити цю наполегливість і вимогливість у сторону захисту самих себе? Чи не варто сказати «ні» усім цим паперам, булінгу, роботі під час заслуженого відпочинку?

Джерело: https://vseosvita.ua/news/urok-ostannie-pro-shcho-dumaie-pedahoh-zakulissia-vchytelskoi-profesii-33405.html

субота, 5 грудня 2020 р.

6 грудня - День збройних сил України

 Вітаємо захисників і захисниць України!

Дякуємо за вашу роботу!



Історія нашого свята, або Чому саме 6 грудня святкуємо День Збройних Сил України


Історія нашого свята, або Чому саме 6 грудня святкуємо День Збройних Сил України

Коли мова заходить про 6 грудня, то слід пам’ятати не тільки про створення новітньої армії у 1991 р. («День Збройних Сил України»), а й про 6 грудня 1919 р. – початок однієї із славетних сторінок української армії – Першого зимового походу Дієвої армії УНР.

У 1917 році постає Українська держава — спочатку як автономія у складі Російської імперії, а згодом і як повністю незалежна Українська Народна Республіка. Активні військові дії більшовиків проти молодої держави і перша окупація значної частини України московськими військами показали гостру необхідність у створенні боєздатної армії, яка здатна забезпечити територіальну недоторканність і суверенітет перед північним агресором.

Військо формувалося на національних засадах і традиціях, рядові називалися козаками, а командири підстаршинами й старшинами. Було введено окремі ранги (військові звання), відмінні від іноземних, як от ройовий, чотовий, бунчужний, хорунжий, сотник. Офіційною була назва «Військо і Флот УНР» (через відсутність флоту як окремого виду збройних сил частіше вживали скорочену назву «Військо УНР»), а також у наказах вживалася назва «Армія УНР», бойове ядро якої, що брало постійну участь у військових діях, називалося «Дієва армія УНР» — скорочено ДА УНР.

Після важких поразок у 1919 році в зіткненнях з російськими більшовиками і білогвардійцями, а також викошена епідемією тифу, Армія УНР разом із Головним Отаманом Симоном Петлюрою відійшла на західні землі в тодішню Волинську губернію УНР, де у Новоград-Волинському повіті опинилася у «трикутнику смерті»: між більшовиками з північного сходу, поляками з північного заходу і білогвардійцями з півдня.

4 грудня у Новій Чорториї поблизу Любара Головний Отаман зібрав військову нараду, на якій були присутні командарм полковник Василь Тютюнник та начальник штабу полковник Євген Мєшковський, а також начальники п’яти збірних дивізій. Обговорювали можливість припинення відкритої боротьби і перехід до партизанської боротьби в тилах противника. 4 грудня так і не вдалося виробити спільного рішення. 5 грудня С. Петлюра призначив командувачем ДА УНР замість смертельно хворого Василя Тютюнника (помер через два тижні) начальника Запорізької збірної дивізії полковника Михайла Омеляновича-Павленка, а його заступником начальника Київської збірної дивізії полковника Юрка Тютюнника. 6 грудня відбулася друга нарада, на якій головував прем’єр-міністр Ісаак Мазепа. Після довгих дискусій і суперечок було прийнято одноголосне рішення ліквідувати фронт, а боєздатні частини відправити у рейд по тилах противника з метою зберегти дієздатний кістяк армії, організувати взаємодію з повстанськими загонами для спільної боротьби, завдати окупанту втрат і знищити, де це можливо, його окупаційний апарат й інфраструктуру. За такий рейд активно виступали командарм Омелянович-Павленко і його заступник Тютюнник, що і вплинуло на остаточне рішення.

Командарм Михайло Омелянович-Павленко на листівці в честь 5-ї річниці початку Першого Зимового походу
Командарм Михайло Омелянович-Павленко на листівці в честь
5-ї річниці початку Першого Зимового походу

6 грудня 1919 року козаки і старшини реорганізованої Дієвої армії УНР, які залишилися у строю і не бажали переходити на чиюсь зі сторін, під командою Михайла Омеляновича-Павленка (який був підвищений у «ранзі» генерала) вирушили в рейд по тилах противника, який згодом назвали Першим зимовим походом. Перший, бо у 1921 році був ще й Другий похід під загальним командуванням Юрка Тютюнника, а зимовий — бо почався з початком зими і протривав усю зиму, закінчившись 6 травня.

У Перший зимовий похід виступило за різними оцінками від 5 до 10 тисяч, як тоді називали, шабель (кіннота) і багнетів (піхота) з артилерією. Оцінки відрізняються через те, що протягом цих п’яти місяців тривали постійні бої і сутички, у яких армія зазнавала втрат, і так само армія поповнювалася за рахунок козаків, які опинилися в партизанських загонах у тилу більшовиків, а потім знову влилися в ДА УНР. Саме бойове ядро складало близько тисячі шабель і дві тисячі багнетів при чотирнадцяти гарматах.

Історичне і стратегічне значення 3000-кілометрового Першого зимового походу ДА УНР, який почався 6 грудня, важко недооцінити. Наявність армії, яка продовжує боротьбу проти «червоного» окупанта дала підстави Симону Петлюрі говорити з начальником Польської держави і її війська Юзефом Пілсудським про спільний фронт проти більшовиків і саме про допомогу поляків у звільненні України, а не заміни більшовицької окупації на польську. Внутрішня ситуація в Україні була вкрай важкою, населення не бачило ані уряду, ані не чуло про його діяльність, і поява армії у глибокому тилу ворога вселяла надії в українців на звільнення рідної землі. За час походу Дієва армія мала ряд успішних боїв і здобула декілька населених пунктів: 19.ІІІ звільнено Умань, 5.IV — Бобринець, 16. IV — Вознесенськ, де здобули багату військову здобич, козаки добре оділися і взулися, а головне — поповнили боєкомплекти. 22-25.IV армія вирушає у район Ананьїва і Балти, де надає суттєву допомогу повсталим селянам, а згодом вирушає на допомогу Галицькій Армії (у той час тимчасово перейшли на бік «червоних»), дві бригади якої виступили проти більшовиків. Загалом за час походу близько 50-ти боїв.

Закінчився Перший зимовий похід 6 травня 1920 року, коли частини ДА біля с. Писарівка Ямпільського повіту зустрілися з розвідувальними роз’їздами 2-ї стрілецької дивізії полковника Олександра Удовиченка, яка діяла у складі 6-ї польської армії. З цього приводу в рапорті Удовиченка Петлюрі читаємо: «Повсюди лунає гучний козацький поклик «Слава Україні й Головному Отамані Петлюрі, слава отаману Омеляновичу-Павленку, усій старшині й козацтву славної Дієвої армії!» Того ж дня 6 травня відділи 3-ї польської армії увійшли в Київ, а вже 8 травня у Києві відбувся спільний парад польських частин і української 6-ї дивізії полковника Марка Безручка. На момент зустрічі Дієвої армії з українськими частинами, які вели наступ разом із поляками, її чисельність складала 4 319 чоловік при 81-му кулеметі та 12-ти гарматах.

Наказом Головної команди Війська і Флоту УНР від 19 жовтня 1920 року за підписом Симона Петлюри було засновано нагороду «Залізний хрест за зимовий похід і бої», що був єдиним бойовим орденом Армії УНР. Цим хрестом були нагороджені всі учасники Першого зимового походу, які іменувалися «Лицарями Ордена Залізного Хреста». Знак ордена №1 одержав командарм Михайло Омелянович-Павленко (на листівці вище у командарма на грудях саме цей орден), №2 — начальник штабу в Зимовому поході генерал Юрко Тютюнник, №3 — командир 2-ї Волинської дивізії генерал Олександр Загродський. Загалом було нагороджено до 4 тисяч козаків і старшин. Лицарі ордена прийняли рішення відзначати 6-го грудня свято відзнаки Залізного Хреста.

Волею випадку чи збігом обставин саме у дату початку Першого зимового походу в 1991 році парламент вже незалежної України прийняв закони «Про оборону України» і «Про Збройні Сили України», які мали стати продовжувачами славних бойових традицій українського війська, зокрема і Армії УНР. У цей же день було затверджено текст військової присяги, яку урочисто склав у Верховній Раді перший міністр оборони України генерал-полковник Костянтин Морозов, а також денонсовано союзний договір від 30 грудня 1922 року, чим, фактично, було завершено героїчний чин вояків Армії УНР 70-річної давнини — визволення від більшовицької окупації України. У 2014 році рейди тилами російсько-терористичних військ здійснили сучасні військовослужбовці. Найбільш відомими стали рейди 95-ї ОАБр і 80-ї ОДШБр із приданими підрозділами, під час яких було виконано бойові завдання з деблокування оточених підрозділів ЗСУ і значно підірвано плани зі збройної агресії проти України.

Автор – Військовий реконструктор, краєзнавець Андрій Мацьків, спеціально для АрміїInform

Джерело: https://armyinform.com.ua/2019/12/istoriya-nashogo-svyata-abo-chomu-same-6-grudnya-svyatkuyemo-den-zbrojnyh-syl-ukrayiny/


пʼятниця, 4 грудня 2020 р.

Батькам дітей 6-10 років радить психологиня Світлана Ройз


 

Мовою авторки:

Новый крутейший проект для родителей младшешкольников. 6-10 лет. "Живі письменники батькам". Методичка с описанием 50 книг - с аннотациями, темами, идеями для разговоров, играми. В свободном доступе онлайн. 
Мы с прекрасной группой экспертов прочитали больше 120 книжек современной детской литературы. Восхищались, иногда спорили, вместе создавали объемный обзор - с учётом уровня читательских возможностей ребенка, тем, которые интересны в этом возрасте, психологических особенностях возраста.
 Этот проект - больше, чем проект о чтении. Он о том, как дополнить цифровой мир ребенка, как до подросткового возраста успеть укрепить близость, как помочь ребенку освоить новые роли и посмотреть на сложные темы. И даже поиграть,читая книжку.   Ну и, конечно, как влюбить ребенка в чтение. 

Наша прекраснейшая команда :
ГО "Смарт Освіта" , Halyna Tytysh, Nataliia Yelisieieva, Катя Костенко, Светлана Сом
 Український інститут книги и Фундація Дарини Жолдак
 Tania Stus, Ivanna Kobernik, Maria Artemenko, Катерина Волик
 художница Helena Iastremska

Презентация сегодняшняя  тут: https://bit.ly/33EJ35X
А на Якабу и в Книгарне Є можно сразу заказать боксы с рекомендованными книгами для класса или семьи. 
Комплект книг у книгарні Yakaboo: https://bit.ly/2Vzu6NS
Комплект книг у книгарні Є: https://bit.ly/2VweKdc
А саму методичку, если вы думаете, что же с ребенком еще  читать или как рассказать о сложной теме - читайте тут: https://bit.ly/2VxKhvl
Добрых взрослений

5 грудня - Міжнародний день волонтерів

 


Волонтерство — це добровільна суспільно-корисна допомога. Волонтери допомагають літнім людям, бідним, дітям у притулках, тваринам; волонтери проводять акції на захист природи, створюють соціальні проекти, які вирішують соціальні проблеми.

середа, 2 грудня 2020 р.

3 грудня - Міжнародний день людей з обмеженими можливостями

 8 мультфільмів, які навчають дитину толерантності

Дуже важливо навчити дитину з самого дитинства не засуджувати інших і не боятися «особливих» дітей, вміти співчувати, бути толерантними. Поговорити з малюком про важливе допоможуть добрі мультфільми, в яких закладена глибока ідея.

Ці короткометражні анімаційні фільми варто подивитись кожній людині, не залежно від її віку, національності і життєвої позиції. Зміст кожного мультика потрібно усвідомити і просто зробити для себе висновки.

«ПОДАРУНОК»

2015, Німеччина


Зворушлива історія про дружбу, об’єднану спільним болем. За 4 хвилини ви зміните своє ставлення не лише до свого життя, але й навчитесь розуміти чужу, особливу історію.

 Короткометражка «Подарунок» (The Present) зібрала близько 50 нагород і була показана на більш ніж 180 фестивалях, після чого її творець, німецький мультиплікатор Якоб Фрей, виклав фільм у відкритий доступ.

 Автор прокоментував:

 Тепер, коли наша успішна фестивальна подорож добігла до кінця, ми вирішили, що настав час поділитися нашою роботою з усім світом.


«МАЛЕНЬКА КАСТРУЛЬКА АНАТОЛЯ»

2014, Франція

Головний герой мультфільму – Анатоль вже не пам’ятає, звідки взялася маленька каструлька, яку він усюди тягає за собою на мотузочці. Вона відчутно заважає йому, застрягаючи то тут, то там, ускладнюючи його пересування.

 Одного чудового дня Анатолю це набридає і він вирішує сховатися від неї і від усіх, щоб нічого не бачити і самому не бути видимим. Однак, і, можливо, це на краще, зробити це не так і просто. Короткометражка через дитячі образи пояснює, що бути особливим – це нормально.

«АКУРАТНА ІСТОРІЯ»

2014, Росія

 

Російський фонд «Діти БЕЛА» («Дети БЭЛА») до дня рідкісних захворювань випустив короткометражку про хлопчика Микиту (Никита), який готується йти в школу, але через свою крихку шкіру зіштовхується із низкою проблем.

 Автори хотіли, щоб ця історія, подана у такій доступній для дітей формі, надала «особливим» дітям впевненості в собі, і допомогла суспільству зрозуміти їхні проблеми і допомогти в адаптації.

 «МОТУЗКИ»

2014, Іспанія

 


 Красива історія про рівність, солідарність, дружбу і дитячу мудрість, якій варто повчитися навіть дорослим.

 Мультфільм «Мотузки» («Cuerdas») був нагороджений премією Гойя за кращий короткометражний анімаційний фільм. Його творець, Педро Соліс, хотів звернути увагу на важливість інклюзивної освіти.

 «ПРО ДІМУ»

2016, Росія

 

 Мультфільм «Про Діму» розповідає про зустріч дівчинки Міри і хлопчика, не схожого на її друзів. Діма погано ходить і майже не говорить, але цікавість Міри і добрі поради її мами стають початком справжньої дружби.

 Описуючи ідею мультфільму, автор проекту зазначила: в інтернеті є безліч ресурсів, які розказують окремо про ДЦП, про синдром Дауна, про аутизм тощо. Але діти не розрізняють діагнози, вони потребують простого пояснення, донесеного простою мовою.

 «ТАМАРА»

2013, США

 

Цей зворушливий короткометражний мультфільм розкаже про дівчинку Тамару, яка мріє стати танцівницею. Вона танцює під звуки музичної скриньки, не помічаючи нічого навкруги. Але чому так засмучується мама, коли бачить це? Виявляється, Тамара не чує музику – вона глуха.

 В коментарях під мультиком найчастіше пишуть: «Я тримаюсь, я не плачу!» Не плачте й ви, адже дитячі мрії мають збуватися!

 «СЕКРЕТ МАЕЛА»

2014, Франція

 

 Автори цього мультфільму хотіли пояснити не лише дітям, а й дорослим тему ставлення до людей з синдромом Ангельмана. Щоб оцінити тонкість цього фільму, його варто подивитись кілька разів.

 «МІЙ БРАТИК З МІСЯЦЯ»

2007, Франція

 

Цей чудовий анімаційний фільм створив Фредерік Філібер, батько аутичного хлопчика.

 Автор поділився своїми переживаннями та ідеєю:

 Коли ми зрозуміли, що в нашого сина проблеми, педіатр направив нас в центр психічного здоров’я, в якому ми, батьки, почали проходити сеанси психоаналізу. Ми стали шукати інші рішення по догляду за хворими дітьми в лікарнях і вдома, і паралельно ми вирішили створити фільм. Це був спосіб розказати невелику історію, щоб говорити про проблему аутизму у зрозумілій формі. Цей фільм можуть дивитися всі: батьки, спеціалісти, ті, для кого аутизм не значить нічого, і ті, хто в житті зустрівся з цим.

 

Джерело: https://tutkatamka.com.ua/nathnennya/psihologiya/8-multfilmiv-yaki-navchayut-ditinu-tolerantnosti/



вівторок, 1 грудня 2020 р.

2 грудня - Міжнародний день боротьби за скасування рабства

 Торгівля людьми є надзвичайно глобальною та прибутковою злочинною індустрією в світі, а за рівнем доходів вона поступається лише продажам наркотиків та зброї. Жертвами цього злочину стають і жінки, і чоловіки, і діти, які потерпають від його різноманітних форм - примусова праця, сексуальна експлуатація, примусове жебрацтво, вилучення органів тощо.