ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ ВСТАНОВИТИ КОНТАКТ З ВЛАСНИМИ ПОЧУТТЯМИ
Як часто в житті ми стикаємося з людьми, яким важко говорити про свої почуття. Що вже там говорити, навіть ідентифікувати їх буває непросто.
«А що ж я зараз відчуваю?»
«Що відбувається зі мною в даний момент?»
Відповіді на ці питання для багатьох можуть бути зовсім не очевидними і можуть навіть поставити в глухий кут.
Контакт з почуттями закладається в дитинстві, і в цей період дуже важливо, щоб батьки прислухалися до своєї дитини, до того, що вона відчуває. Необхідно створити міцний фундамент для розвитку чуттєвої сфери.
1.Наприклад, дитина впала, забила коліно і плаче. Їй боляче. У цій ситуації дитина може почути від дорослих:
«Ну що ти плачеш? Ти несильно вдарився, не так уже й тобі боляче. Давай-но швидко піднімайся ».
Неважливо, сильний біль відчуває дитина чи ні, вона в будь-якому випадку фізично його відчуває. У цей момент важливо, щоб значимий дорослий приєднався до дитини і промовив з нею її почуття:
«Я бачу, що тобі боляче. Розумію, що ти засмутилася через це. Будь-якому було б неприємно в такій ситуації. Я поруч, я з тобою, давай зараз потремо коліно, воно швидше пройде ».
У разі, коли приєднання не відбувається, і дитина чує, що відчуває якісь «неправильні» почуття, то контакт зі своїм тілом в цей момент втрачається. «Начебто я відчуваю, що мені боляче, а значимий для мене дорослий говорить, що це не так. Виходить, що я не маю право зараз відчувати це почуття ».
У цей момент у дитини з'являються дуже змішані відчуття з цього приводу, і їй стає складно розбиратися в своїх емоційних переживаннях /
2. Інший приклад: дитина бачить, що мама чимось засмучена. Нехай навіть вона не проявляє сильну емоційну реакцію при цьому. Вона всередині все одно відловлює себе на розумінні, що мамі зараз погано. І в цей момент їй важливо звірити свої відчуття. Вона підходить до мами і запитує:
«Мамочка, тобі сумно? Ти засмучена?"
Часто батьки не хочуть турбувати дітей, це інстинктивне бажання вберегти їх від «непотрібних» переживань. Це нормальне і зрозуміле прагнення. У цьому випадку дитина може почути у відповідь:
«Ні, я не засмучена. З мамою все добре. Іди пограй у себе в кімнаті ».
Що ж при цьому відбувається? Дитина внутрішньо відчуває, що мама чимось засмучена. При цьому отримує зворотний зв'язок, що з мамою все добре. Дитина думає: «Значить, я невірно відчуваю, адже мама завжди права. І якщо вона каже, що не засмучена - значить так і є ».
Відбувається внутрішній конфлікт почуттів. Подібні протиріччя можуть сприяти тому, що в дорослому житті людині буде важко розпізнавати свої почуття і емоційні стани. А також буде важко «зчитувати» і розуміти почуття інших людей.
З іншого боку, можна дати дитині зворотний зв'язок, який допоможе зрозуміти, що її почуття мають місце бути, і з ними усе гаразд:
«Як же ти все у мене помічаєш. Я дійсно трохи засмучена через телефонну розмову. Мені потрібно кілька хвилин прийти в себе. І мені стало б набагато краще, якби ти мене обійняла зараз ».
Дитина отримує інформацію, що її почуття «правильні». Також вона розуміє, що може допомогти іншій людині впоратися з неприємним станом. Дитина починає усвідомлювати важливість підтримки. Це цінний досвід для неї і гарна підмога для емпатичного спілкування в майбутньому.
3. Дитина за вечерею нічого не з'їла і при цьому каже:
"Я наїлася. Дозвольте я піду?"
У відповідь часто можна почути приблизно таке:
«Ні, ти не наїлася. Подивися, ти ж нічого не з'їла. Ти зараз вийдеш з-за столу голодною ».
Знову-таки, занепокоєння батьків природнє, і зрозуміле бажання, щоб дитина була сита і сповнена енергії. Разом з тим ситуація більш глибока, ніж може здатися на перший погляд.
Варто зазначити, що у дітей бувають різні періоди: в один день вони можуть багато і часто їсти - це нормально. А в інший день, вони будуть їсти мало - і це теж нормально.
У дитинстві добре розвинена система взаємозв'язків зі своїм тілом, і важливо не порушити цього контакту. Коли ми говоримо дитині на її відчуття ситості: «Ні. Ти голодна, треба ще поїсти », ми починаємо розривати цей зв'язок. Кінестетичний канал починає придушуватися.
Батьки для дитини - це найбільш значимі люди. У ранньому віці діти беззастережно довіряють тому, що їм говорять батьки, саме тому так важливо підбирати слова, які ми озвучуємо дитині.
В майбутньому ми можемо побачити таку втрату контакту з собою, наприклад, в частому переїданні. Людина не може відчути вчасно стан насичення.
4. Дитина з мамою після басейну йдуть погрітися в сауну. Дитина через якийсь час говорить:
«Я зігрівся, можна я вийду?»
Дорослий може відповісти:
«Ти ще не зігрівся. Давай ще 5 хвилин посидимо, ось тоді ти зігрієшся ».
В даному випадку дитина зчитує інформацію, що її індикатор почуттів не працює належним чином. Те, що вона внутрішньо відчуває, не збігається з тим, що говорить значимий дорослий.
Замальовки ситуацій показують, наскільки важливо з самого дитинства прислухатися до того, що відчуває дитина. Важливо дозволити їй висловлювати свої почуття, і дозволити цим почуттям відрізнятися від наших уявлень про те, як має бути. Дітям необхідно встановлювати контакт з собою, зі своїми почуттями, і дорослі можуть їм в цьому допомогти.
Розвинена чуттєва сфера стане запорукою гарного контакту з самим собою і з оточуючими людьми.
helpingpractices
Ольга Маргієва
Немає коментарів:
Дописати коментар