четвер, 30 квітня 2020 р.

Склади історію

У нашому Google-класі новинка!

Це завдання зазвичай виконується з так званими кубиками історій (Rory's Story Cubes). Ми вам пропонуємо он-лайн варіант з використанням відео, яке вам необхідно запустити та у будь-яку мить натиснути на паузу. Ви побачите певний конкретний образ, а може у вас виникнуть якісь асоціації з побаченим. Саме їх і потрібно використати для створення історії чи казки (це вже як вам заманеться), яка почнеться з фрази: "Одного разу ..."
1. Рухаючись від картинки до картинки, продовжуйте створення своєї історії, наповнюючи її новими подробицями та несподіваними поворотами сюжету.
2. Пам’ятайте, що не треба думати занадто довго чи серйозно.
3. Думайте асоціативно і просто починайте говорити.
4. Відео містить 54 зображення, що дає можливість створювати дуже багато комбінацій для створення вашої історії.
5. Створення історії має бути легким, невимушеним, що дає поштовх творчості, свободи вираження думок.
6. Головне правило – історію треба обов'язково закінчити!
Google-форма містить і відео, і "скелет" історії, тобто її послідовність.
Код доступу той самий: kazsncn


середа, 29 квітня 2020 р.


Психологічні поради батькам

У рамках тижня психології на сторінці Українського науково-методичного центру практичної психології та соціальної роботи НАПНУ у facebook була надрукована цікава стаття, яка варта для ознайомлення.

ДЕНЬ 5
#унмцзаходиденьпсихолога

Романовська Діана Дорімедонтівна, кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник лабораторії прикладної психології освіти Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи НАПНУ

Психологічні поради батькам:

як зберегти психічне здоров’я дітей в період карантину

Пандемія коронавірусу та карантин змінили нашу повсякденність, звичний спосіб життя. Багато сімей опинилися в ізоляції вдома і це не просте психологічне випробування, особливо для тих сімей, в яких взаємодія батьків і дітей була ускладнена далекими відстанями, зайнятістю дорослих, відсутністю щоденного довірливого спілкування.
Емоційний стан: як стабілізувати? У цей непростий період для всіх помилково вважати, що діти нічого не помічають. Діти часто віддзеркалюють поведінку батьків, тож вони можуть передавати їм свою тривожність, панічні настрої, страх, безвідповідальність. Батьківська поведінка має транслювати спокій і впевненість, відповідальність, тоді у дитини буде розуміння того, що все вдасться подолати.
В цей час, як і кожної миті свого життя, людина переживає і проживає багато різних емоцій. У світі науковцями визначено не менше 240 різних емоційно-почуттєвих станів: серед них тривога, страх, роздратування, гнів, сум, радість, захоплення, впевненість, віра, гармонія. В психології не прийнято ділити емоції на негативні та позитивні.Вони всі виконують важливі функції в нашій психіці, будучи певним компасом внутрішнього стану і симптомом серйозних емоційних травм, ігнорувати які не можна.Емоційна біль, про яку найчастіше і говорять негативні емоції, сигналізує нам про місце, яке вимагає лікування або про неправильні вчинки. І, якщо дитина переживає, або демонструє негативні емоційно-почуттєві стани – це сигнал «SOS» батькам, що потрібна допомога. Потрібно спокійно поговорити і спробувати зрозуміти яку саме емоцію переживає дитина, і що спричинило появу саме такого емоційного стану. Навчіть дитину висловлювати власні почуття. Для цього, перш за все, навчіться проговорювати та виявляти свої почуття до неї: «я щаслива(ий), бо…», «мені сумно, бо…», «я рада(ий), що ми разом».
Батькам варто пам’ятати, що саме від них, дорослих членів сім’ї залежить психічний стан дітей в період карантину. Емоційний стан дитини – це наслідок, результат «роботи» батьків, саме «роботи», адже «мама», «тато», «бабуся», «дідусь» - це найважливіші професії, яким, нажаль, не вчать в університетах, які необхідно здобувати самому. Отже, емоційний стан дитини буде залежати від того про що будуть говорити з ними батьки, якими словами будуть звертатися до них. Важливо слухати і чути кожну відповідь дитини, кожну пропозицію про те,якими справами, заняттями вони б хотіли наповнитикожен день.Тут треба пам’ятати, що значної шкоди психіці дитини наносять сварки,бійки між батьками, залежність одного або обох батьків, смерть близької людини, насильство в сім’ї. Тому, батькам важливо налагодити взаємостосунки між собою, адже дитина буде спокійною, коли буде бачити мир, повагу взаєморозуміння, толерантність у спілкуванні найрідніших людей.
Щоб уникнути стресу варто пояснити дітям, що є вірус і багато людей хворіє, але й багато виліковується. Водночас наголосити на тому, що є способи, які допоможуть уникнути хвороби: залишатись вдома, частіше мити руки, одягати маски тощо.Батьки мають бути максимально відкритими до запитань і давати правдиві відповіді. Зробіть кілька разів акцент натому, що «ми у безпеці, що ми невразливі», що «карантин – це непокарання і не канікули». Це час, коли «ми бережемося і бережемо інших».
Дистанційне навчання: в чому проблема?Проблема виникає там, де ми не привчили наших дітей до самостійного навчання. Ми всі виявилися не готові: діти, які звикли до того, що до школи просто потрібно ходити; батьки, перекладаючи всю відповідальність на школу, і сама школа, коли дистанційне навчання зводиться до того, що вчитель надсилає по вайберу посилання на презентацію і пише завдання.
Коли ми зіштовхуємося з новими умовами, нам всім необхідний час, аби звикнути. Відчуття того, що все виходить з-під контролю, діти поводять себе гірше і ви нічого не встигаєте – це нормально. Дайте час собі та оточуючим на адаптацію, прийняття ситуації. При цьому нагадуйте собі – «ми гарні батьки», «я гарнийбатько/мати, я впораюсь». Не витрачайте своє здоров‘я,примушуючи дітей виконувати завдання через силу. Можливо, через певний час, вони самівідчують нудьгу від бездіяльності та потребу в знаннях. Ви можете статиприкладом для своїх дітей, виконуючи робочі завдання, займаючисьсамоосвітою.
Однак, карантин – це можливість для підлітків підтягти «хвости»,підготуватися до заліків, контрольних, ЗНО, і навіть, допомогти самотнімсусідам похилого віку. Онлайн-платформи пропонують безліч навчальних курсів, спрямованих як на підвищення рівня підготовки зі шкільнихпредметів, так і з напрямів, які ми можемо віднести до категорії «хобі».
Щоб адаптація до нового формату навчання відбувалась легше і мотивація до навчання росла, не забувайте хвалити дитину і підтримувати її віру в себе такими словами «Ти молодець», «Дай-но я тобі допоможу», «Ти — моя найбільша цінність»,«Ти робиш мене щасливим, коли я бачу..». Вказуйте на всі її успіхи, якими б дрібними вони не були. Уважно вислухайте дитину про усі її труднощі онлайн-навчання, спробуйте зрозуміти причину, адже дитина не завжди знає як правильно її сформулювати. Під час вимушеної ізоляції непросто всім, а добрі слова від найрідніших підтримують найкраще!
Як налагодити довірливі стосунки? Важливовикористати період карантину для налагодженнядовірливих стосунків з дітьми, адже це найкращий час пізнати і зрозуміти їх внутрішній світ,встановити той важливий контакт, який стане запорукою успішного майбутнього. Моралізування, авторитарний тон розмови, не вміння та не бажання слухати один одного дуже шкодять взаєморозумінню між батьками і дітьми.
Основою невимушеного контакту завжди постає щира зацікавленість батьків усіма справами дитини, вміння будувати діалог, який ґрунтується на принципах партнерства, рівноправ'я, взаємоповаги, визнання, розуміння та знання своєї дитини. Дорослим важливо пам'ятати, що діалог не можна перетворювати у монолог, тобто зосереджуватися на одній особі (собі чи дитині), замість партнерського спілкування. В таких випадках контакт буде втрачений.
Питайте в дитини: «Як ти себе почуваєш?», «Через що ти ображена?». Уважно слухайте відповіді. Зацікавленість та абсолютна відкритість у спілкуванні – це дуже важливо. Не допускайте відповіді «угу», «ага» і «ну все ж добре?», якщо дитина вам розповіла щось, що її хвилює. Ні, «не все ж добре», якщо це її бентежить. Або навпаки, вона хоче поділитись своєю радістю з вами, й чергове «угу» відбиває потребу розповідати щось батькам.
Якщо, наприклад, дитина, грюкнула дверима, чи щось вигукнула, не треба продовжувати спілкування з нею в цей момент. Вона дала ясний сигнал про те, що зараз їй потрібен спокій. І батькам краще заспокоїтись. Всі конструктивні розмови потрібно проводити, коли емоції вляжуться, розум стане більшясним [3].
Для кращої взаємодії з дітьми, особливо підліткового віку, рекомендуємо дотримуватися наступних правил:
Звертаючись до дитини, говоритименше, а не більше. У такому випадку у дорослого підвищується ймовірність бути зрозумілим і почутим. Підлітку потрібно більше часу на осмислення того, що вони чують, перш ніж щось відповісти (у них зовсім інша швидкість перероблювання інформації, ніж у дорослих).Таким чином, якщо потрібно запитати або попросити про що-небудь, спочатку потрібно почекати, принаймні, п’ять секунд – доки дитинасприймебільшеінформації та, цілкомможливо, дасть адекватну відповідь. А далі говорити коротко і точно, уникаючитривалихмонологів. Так дитиназрозуміє, що не доведетьсявислуховуватицілулекцію.
Говоритидоброзичливо, ввічливо і тихо.Знижений, приглушений голос зазвичайзастаєлюдинузненацька, і дитинаобов’язковозупиниться, щобпослухати.
Бути уважнимслухачем, не відволікатися на стороннісправи, коли дитина щосьрозповідає. Слухайтеїї у два рази більше, ніжговорити самому. Дитя, яке дорослішає, просто не зможе стати уважнимслухачем, якщойомуні у кого цьомувчитися.
Якщо батьки дуже сильно роздратовані, розмовупочинати не варто.Роздратування, агресія моментально передадуться дитині, а в такому настроїконструктивноїрозмови не вийде.
Перш ніжщосьсказатипотрібновстановитизоровий контакт з дитиною.Дивитися один одному в очі – означаєдовірятиспіврозмовнику та відчуватийогонастрій. Якщопостійнопочинатирозмову з дитиною методом «очі-в-очі», то спілкуватися буде все легше і легше.
Нерідкопідліткамбуває складно швидкоперемикнути свою увагу на запитання, особливо якщо вони зайнятітим, щоїмдужеподобається. Дитина і справдіможе не чути (такаособливістьуваги в цьому віці). У такому випадкукращезробитипопередження – встановититимчасовеобмеження: «Я хочу з тобою поговорити через хвилину» або «Менізнадобиться твоя допомога через двіхвилини». При цьомувстановленийчасовийінтервал не повинен перевищуватип’ятихвилин, інакшепідліток просто забуде [2].
Ефективною психологічною установкою для налагодження позитивних взаємостосунків з дітьми, незалежновідвіку тастаті, є така мовна формула: «Я приймаю свою дитину такою, якою вона є незалежновідїїздібностей, задатків та поглядів. Вона (тут бажано ім’я сина чи доньки) частинкамоєї душі, моя кровинка. Вона (тут бажано ім’я сина чи доньки) – це я. Я люблю її (тут бажано ім’я сина чи доньки) і люблю себе». Повторення такої установки щодня не менше 21 разу трансформує енергетичне поле взаємодії між вами, і буде сприяти побудові міцнихконструктивних і довірливихвзаємовідносин.
Дитинаповинна бути впевнена, що за будь яких умов – визавждиїїприймете, вислухаєте, зрозумієте та допоможете. Будьте терплячими, дочекайтеся моменту коли вона самазахочерозповісти вам про своєжиття.
Якщо раптом відчуєте незадоволення, гнів до своєї дитини. Замість того, щобкритикувати, висловлювати незадоволення, кричати – обіймітьїї. Рекомендованообійматись не менше 8 разів за день. Обійми та конструктивнийдіалог–найкращий шлях до порозуміння [3]. Якщопідліток сторониться прямихобіймів з боку батьків – потрібнонабратисянасампередтерпіння, перечекатиперіод«колючості», зрозуміти, щовідчуваєдитина на даний час, датиїйзрозуміти, що батьки завждипідтримають. Дотики та рукостисканнятеж є проявом позитивного тілесного контакту між батьками та дитиною. В періодкризипідлітокрозуміє, щовін не один, щопідтримказавждипоряд, а тому легшедолаєтруднощі, бореться з внутрішнімипереживаннями, шукаєвихід. Формуваннядорослоїособистостінапрямупов’язано з методами та способами поведінкибатьків з дитиною [2].Щасливадитина – та, яка зростає в любові, турботі, увазі та піклуванні з боку батьків!
Ситуація, в якій ми опинились, вимагаєстійкості, а їїнідевзяти, окрімяк усобі. Знайте, внутрішніх ресурсів у нас достатньо для повноцінного життєіснування, розвитку та самореалізації в будь-яких умовах!І пам’ятайте: ми дітям не потрібні 24 години на добу, їм треба побути самим, без нас, ми не аніматори в їхньомужитті. Треба датидітямможливість самим організувати себе. Налаштуйтеся, що ми вийдемо з карантину більшблизькими та адаптованими до життя [1].
Список використанихджерел, з
якими буде корисно ознайомитися батькам
1. Карантин без стресу: поради батькам. URL: https://khm.gov.ua/uk/content/karantyn-bez-stresu-porady-batkam.
2. Мамо, обійми: порадивід психолога, як налагодитистосунки з дітьмирізноговіку.URL: https://novograd.city/read/experiance/61194/mamo-obijmi-poradi-vid-psihologa-yak-nalagoditi-stosunki-z-ditmi-riznogo-viku.
3. Поговори зі мною просто: як батькам знайтиспільнумовузісвоєюдитиною. URL: https://gylyajpole.city/read/dosvid/63201/pogovori-zi-mnoyu-prosto-yak-batkam-znajti-spilnu-movu-zi-svoeyu-ditinoyu.
4. Роман Мельниченко. Негативний бік позитивного мисленнчя. URL: https://life.pravda.com.ua/columns/2019/01/29/235342/.
ВАЖЛИВО! При використанні матеріалів, робити посилання на автора/публікацію
#унмцзаходиденьпсихолога


неділя, 26 квітня 2020 р.

Граємось з дітьми: 55 цікавих ідей відпочинку всією сім'єю

Перша публікація на цю тему була 04.04.2020

№1


№2


№3


№4


№5


№6


№7


№8


№9


№10


№11


№12


№13


№14


№15


№16


№17


№18


№19


№20


№21


№22


№23


№24


№25


№26


№27


№28


№29


№30


№31


№32


№33


№34


№35


№36


№37


№38


№39


№40


№41


№42


№43


№44


№45


№46


№47


№48


№49


№50


№51


№52


№53


№54


№55


...
(далі вже без нумерації буду оновлювати)



Також зверніть увагу на наступні посилання: