На Балі померла 27-річна Кароліна Кжижак з Польщі, яка дотримувалася екстремальної фрукторіанської дієти.
Це призвело до тяжкого недоїдання.
Перед смертю дівчина важила лише 27 кг.
У 18 років Кароліна переїхала до Великої Британії, захопилася веганством, потім перейшла на сиру дієту, що включала переважно фрукти та сирі овочі.
Дівчина хотіла змінитись, бо вважала себе товстою.
Але питання не в тому, що вона їла, а в тому, що у неї почались сильні проблеми зі здоров'ям.
Потім Кароліна познайомилася з інфлюєнсеркою, яка просувала ідею фрукторіанства. Дівчина запитала у неї, чи можна вилікуватися від анорексії і відновити менструацію, дотримуючись дієти, що складається лише з сирих фруктів. Інфлюєнсерка відповіла, що, на її думку, це чудовий спосіб "детоксикації організму".
Так Кароліна прийняла фрукторіанство.
Не допомогло.
Повернулась до Варшави, лікувалась, батькам та друзям не вдалося допомогти Кароліні.
У вересні 2024-го Кароліна втекла з Варшави на Тенеріфе, а потім - на Балі, приєдналася до Ubud Frutarian – групи, яка пропагує екстремальне веганство.
Кароліна активно вела інстаграм, розповідала про свій спосіб життя, показувала, як їсть фрукти, і дедалі більше хворіла і худла.
Втім, її підписники її підтримували, писали, які в неї гарні "шия та ключиці".
Подібні історії я бачу і тут, і в інстаграмі.
Як люди, яких я знаю, або знала колись, і які мають сильні візуальні ознаки анорексії і виснаження, практикують радикальні експерименти зі своїм здоров'ям і - що очевидно - перетворюють свою сторінку на секту прихильників.
Бо саме так це працює.
Є низка досліджень, які показують, що соцмережі нормалізують розлади харчової поведінки, погіршують процес їх лікування і заважають одужанню.
Підвищений ризик в цьому сенсі мають підлітки - очевидно, через критичний вік для формування ідентичності, фізіологічні і психологічні зміни та вразливість до суспільного тиску (а часто - і одержимість соціальним схваленням).
Втім, цього не позбавлені і дорослі.
І знаєте, що я бачу?
Як інші мої знайомі, реальні люди не з Тенеріфе і Балі, пишуть захоплені коментарі.
Підтримують це, створюючи ілюзію, що такий спосіб життя цілком чудовий, все добре.
Можливо, хтось навіть читає мене зараз.
Навіщо ви це робите?
Навіщо ви пишете "ти красуня", "о, яка талія, яка шия!", "яка ти молодець!" і т.д. жінкам, які потребують зовсім іншої підтримки?
Навіщо ви підтримуєте це коло брехні і лицемірства?
Це не про свободу і не про самовираження.
Це про хворобу і про потребу допомогти людині.
І це не про красу, бо це історія взагалі не з площини естетики.
Це про порятунок життя у фізичному сенсі.
P.S. Під оригінальним дописом багато коментарів людей, які мають досвід боротьби з розладами харчування.
Немає коментарів:
Дописати коментар