«Вчитель відкриває двері,
АЛЕ УВІЙТИ МУСИТЬ УЧЕНЬ» - Китайське прислів’я.
Ця фраза мудріша за всі суперечки про те, хто винен у школі.
Часто шукають крайніх. Учень не встигає - винен учитель. Щось не зрозумів - знову вчитель. І забувають про головне.
Навіть найталановитіший педагог не змінить нічого, якщо дитина не готова. Якщо її внутрішнє налаштування не сприяє навчанню, уроки не спрацюють. Вчитель може відкрити двері, але увійти в навчання дитина мусить сама.
Батьки відіграють ключову роль. Їхні слова, настрій і підтримка формують ставлення дитини до навчання. Коли дитина внутрішньо відсторонена і просто виконує уроки «бо так треба», будь-які старання вчителя часто не працюють. А негативні відгуки чи надмірне обурення дорослих лише посилюють цю відстороненість.
Уявіть клас із 30 учнів. На перший погляд - всі присутні. Але насправді увійшли в процес лише частина. Решта просто перебувають, не розуміючи, навіщо це їм потрібно. І ніякі старання вчителя не допоможуть.
Мудрість китайського прислів’я безцінна. Учень має зробити свій крок. І коли це відбувається разом із підтримкою вчителя та батьків, навіть найскладніший урок стає відкриттям.
І тоді школа перестає бути місцем, де «відсиджують уроки». Вона стає справжнім стартом для життя. Кожен учень робить свій крок і відкриває нові можливості.
P.S. Коли вчилась на психолога, зіткнулась з терміном "учіння", який стосується власне діяльності самого учня чи студента. Вона потребує своїх сформованих навичок. А власне вміння вчитися має бути сформоване до 5 класу.
Немає коментарів:
Дописати коментар