пʼятниця, 10 жовтня 2025 р.

Задля подумати

 Юлія Бориско

"Більшість наших конфліктів не є світоглядними, а є нарцистичними. Мене не поважали, не зустріли, не запросили, не погладили, компліментів не сказали, - я образився і наговорив пакостей", -
каже психіатр, психотерапевт, психоаналітик Роман Кечур
при нашій черговій зустрічі,
за мовчазної присутності жовтої квітки від Центр міської історії / Center for Urban History, в чию бібліотеку Жовті Кеди просто з вулиці постукали і - нам відчинили.
Посилання на розмову з паном Кечуром - у коменті.
Вершечок айсберга у вигляді цитат, які я виписала для себе:
✨️ У нас є дві найнебезпечніші ілюзії (у нас є всього по два) - зрада і перемога. Найгірші ці ілюзії - бо ніщо не є запланованим, ніщо не є неуникненним. Ми є авторами свого життя. Як індивідуально, так і колективно, як нація, народ. Від нас залежить. Не тільки від інших. Не тільки доля. Поки ми живі - ми не програли і не виграли. Треба зрозуміти, що це і є життя. Оце і є життя.
✨️ Якщо людина не конфронтована зі своєю темною стороною, то вона вважає себе святою, доброю. Не дай Бог жити зі святими - це найгірше. Люди, які вважають себе добрими, роблять найбільше зла.
✨️ Чим більш архаїчна культура - тим важче вибачатися, тим гірше ставляться до винних людей. Загалом, вибачатися і пробачати - дуже західна ідея. Весь західний гуманізм збудований на ній.
✨️ Я є добра людина, яка зробила погано, - я можу вибачитись. Я є винний і я люблю себе. Це нерозрішимі парадокси. Вся людська психологія збудована на парадоксах, не чорна і біла, взаємодія різних - часто протилежно напрямлених - сил.
✨️ Ми пам'ятаємо минуле в залежності від контексту сьогоднішнього дня. Якщо сьогодні між нами все чудово - пам'ятаємо лінію чудової взаємодії. Якщо між нами сьогодні конфлікт - хороше забувається, пам'ятаємо лінію протистояння. І це - нормальна людська психологія. Незмінно ми пам'ятаємо тільки травму, тільки травма не змінюється від сьогоднішнього контексту. Якщо ми не можемо вільно фантазувати, говорити чудернацькі думки, які приходять в голову, і десятий раз розказуємо ту саму історію - це зона травми. Туди треба йти і досліджувати.

Немає коментарів:

Дописати коментар