Депресія у близьких: як допомогти, не втрачаючи себе

 Психологія здоров’я Health Psychology

Уявіть: ваша близька, кохана, важлива для вас людина не хоче виходити з дому і весь час проводить у ліжку. Відмовляється від їжі, насилу знаходить сили на гігієну і каже, що «нічого не хоче». Ні краплі радості на обличчі, погляд спрямований в одну точку, від колишньої енергії не залишилося й сліду.

Ви розгублені: як бути? Пожаліти, залишити у спокої чи вести через силу до лікаря?

Цей стан — не «лінощі» і не «примхи». Це може бути депресія — справжній, болючий розлад, що вражає волю, бажання, енергію, тілесні відчуття. І дуже часто — не лише того, хто страждає, а й його найближче оточення.

Як бути поруч, не вигораючи?

Не рятуйте. Ваше завдання — бути підтримкою, а не «витягати з болота». Ви не лікар, не психотерапевт, не бог. І не маєте бути ними.

Не знецінюйте. Фрази на кшталт «зберись», «усі втомлюються», «вийди на вулицю — і полегшає» можуть лише посилити відчай.

Запропонуйте допомогу, але без тиску. Наприклад: «Я хвилююся. Хочу бути поруч. Якщо ти готовий(-а) піти до спеціаліста — я допоможу знайти».

Дбайте про себе. Власні кордони, сон, підтримка, своє коло спілкування — це не егоїзм, а ваш ресурс. Ви не зможете бути опорою, якщо самі виснажені.

Зберігайте терпіння. Одужання — це процес. Іноді довгий. Інколи з рецидивами. Але з підтримкою і лікуванням — можливий.

Якщо ви зараз у подібній ситуації — дайте собі дозвіл не знати «правильних» рішень. Ви вже робите багато, просто залишаючись поруч і не відвертаючись.

А якщо ви самі в стані виснаження поруч із депресією близької людини — зверніться по допомогу і для себе. Бо підтримка починається з себе.