Батьківство дитини з РАС: психологічні навантаження, які часто лишаються непоміченими
Це не лише виховання, а постійне балансування між адаптацією до потреб дитини, стигматизацією, системною непідтримкою та спробами зберегти власну ідентичність.
Що варто враховувати фахівцям:

Навіть у приймаючих батьків є мрії, які не справдились. Біль від втрати уявлення про "нормативний" розвиток дитини — реальний.

Адаптація до поведінкових особливостей часто відбувається в умовах ізоляції й нерозуміння з боку оточення.

«Я — єдина людина, яка розуміє свою дитину» — поширена, але виснажлива установка, яка ускладнює делегування й турботу про себе.

«Я щось упустив(ла)», «Я недостатньо стараюся» — внутрішні меседжі, які часто залишаються неозвученими, але сильно впливають на ресурсність.
Як підтримати батьків:

Батьки мають право на втому, злість і сумніви — без осуду.

Батьківство — не єдина їхня роль.

Можливість бути неідеальними — необхідна умова для внутрішнього відновлення.

Справжня допомога — це не лише робота з дитиною, а й підтримка родини, взаємодії, адаптаційних стратегій.

Міжнародна асоціація психосоматики та тілесної терапії
Немає коментарів:
Дописати коментар