Батьківство дитини з РАС: психологічні навантаження, які часто лишаються непоміченими
Це не лише виховання, а постійне балансування між адаптацією до потреб дитини, стигматизацією, системною непідтримкою та спробами зберегти власну ідентичність.
Що варто враховувати фахівцям:
Навіть у приймаючих батьків є мрії, які не справдились. Біль від втрати уявлення про "нормативний" розвиток дитини — реальний.
Адаптація до поведінкових особливостей часто відбувається в умовах ізоляції й нерозуміння з боку оточення.
«Я — єдина людина, яка розуміє свою дитину» — поширена, але виснажлива установка, яка ускладнює делегування й турботу про себе.
«Я щось упустив(ла)», «Я недостатньо стараюся» — внутрішні меседжі, які часто залишаються неозвученими, але сильно впливають на ресурсність.
Як підтримати батьків:
Батьки мають право на втому, злість і сумніви — без осуду.
Батьківство — не єдина їхня роль.
Можливість бути неідеальними — необхідна умова для внутрішнього відновлення.
Справжня допомога — це не лише робота з дитиною, а й підтримка родини, взаємодії, адаптаційних стратегій.
Міжнародна асоціація психосоматики та тілесної терапії
Немає коментарів:
Дописати коментар