Як відрізнити сенсорний пошук від сенсорного перенавантаження?

 Tatiana Tarasiuk

«Я не розумію, це він просто шукає відчуття чи це вже перевантаження?»

Сенсорний профіль — це не «характер» дитини. Це те, як її нервова система обробляє інформацію: шукає відчуття чи, навпаки, намагається втекти від зайвого.

І ці два стани — полярні.

Тому ми написали цей короткий, але дуже практичний чек-лист, який ми використовуємо в центрі щодня

Як виглядає СЕНСОРНИЙ ПОШУК.

Дитина хоче більше стимуляції, бо нервовій системі недостатньо відчуттів.

активна, енергійна

ніби спеціально провокує рух (стрибки, біг, кручення)

торкається всього, шукає текстури

шукає сильні відчуття: тиск, обійми, «пожмакати» щось

приносить предмети до обличчя, нюхає, стукає ними

смокче/гризе неїстівні предмети

прагне шумів або повторює звуки

Ключова ознака: дитина втягується в стимуляцію і їй краще.

Стає зібранішою, спокійнішою, навіть більш організованою після «дозованої» сенсорної активності.

Як виглядає СЕНСОРНЕ ПЕРЕВАНТАЖЕННЯ.

Дитині занадто багато стимуляції, нервова система не справляється.

прикриває вуха, очі

різко знижується толерантність: плач, дратівливість, відмова

уникає дотику, руху, голосних звуків

напружується, завмирає або, навпаки, «зривається»

стає дезорієнтованою — ніби «випадає» з контакту

з’являються повторювані рухи, але вони НЕ допомагають

дитина хоче піти, сховатись, закутатись

Ключова ознака: стимуляція погіршує стан.

Чим більше руху/звуків/дотику — тим гірше дитині.

Найголовніше правило, яке ми повторюємо всім батькам:

Одна й та сама поведінка може означати протилежні стани.

Стрибки можуть бути сенсорним пошуком.

А можуть бути спробою «скинути» перенавантаження.

Тому ми завжди аналізуємо НЕ лише поведінку, а весь контекст:

•що було перед цим?

•яка інтенсивність середовища?

•скільки вже тривала активність?

•що зазвичай допомагає цій дитині?

З АВА-підходу ми знаємо: поведінка — це функція.

Сенсорна поведінка — теж.