Центр здоров'я та розвитку "Коло сім'ї" - Київська філія
Нудьгувати не можна діяти
Нудьга — це відомий нам стан, що відчувається дискомфортом і, в більшості випадків, ми прагнемо його уникати. Вона здається чимось нестерпним — порожнім простором, який треба заповнити телефоном, серіалом, роботою, кимось чи чимось. Проте насправді нудьга — це не пустка чи порожнеча, а сигнал мозку, що ми втратили зв'язок із тим, що має значення. І цей сигнал заслуговує не на уникнення, а на увагу. Якщо трохи придивитись, то в нудьзі можна знайти ключ до розуміння себе. Бо коли зовнішні стимули зникають, залишаєшся лише ти й те, що всередині. І це може бути некомфортно, але надзвичайно цінно.
Дослідники з Гарварду (Тімоті Вілсон та Даніел Гілберт (2014) провели експеримент: людей просили перебувати в кімнаті без жодних зовнішніх стимулів, телефону, книжок і навіть годинника, 15 хвилин і просто «розважати себе думками». Єдиною доступною дією був важіль, що давав легкий електричний струм. За відведений час, дві третини чоловіків і чверть жінок натиснули на важіль хоча б один раз. Один учасник зробив це 190 разів. Висновок простий і вражає: ми настільки нестерпно переносимо стан бездіяльності, що готові на неприємні дії, тільки б уникнути зустрічі з власними думками.
Що ж відбувається у мозку, коли нам нудно?
Під час нудьги мозок не відпочиває — він працює, проте відбувається дисбаланс між системами уваги, мотивації та саморефлексії. Активується мережа саморефлексії (Default Mode Network) - саме тому ми починаємо блукати думками, згадувати минуле, фантазувати або критикувати себе. Водночас знижується активність системи уваги та винагороди — ми не можемо зосередитись і не очікуємо задоволення від жодної дії.
В результаті, нам хочеться щось змінити, але ми не знаємо що, тож тут і починається заповнення простору будь-чим: скролінг соціальних мереж, новин, телебачення, безцільні дії задля заповнення простору. Але саме ця пауза дає можливість мозку «перезавантажити» мотиваційні системи — нудьга може стати трампліном до нових сенсів.
Чому нудьгувати може бути корисним?
1. Мозок очищається від зайвого шуму. У моменти нудьги знижується кількість зовнішніх стимулів, і мозок переходить у режим відновлення, ніби натискає кнопку «оновити».
2. З’являється простір для творчості. Дослідження показують, що саме у стані легкої нудьги найчастіше народжуються нові ідеї. Коли увага не прив’язана до чогось конкретного, мозок починає створювати нові зв’язки.
3. Нудьга навчає витримці. Толерантність до нудьги — це частина емоційної зрілості. Людина, яка вміє бути в тиші та з тишею, рідше піддається імпульсам і краще керує собою.
4. Вона сигналізує про потребу у змісті. Нудьга нагадує: «те, що ми робимо, більше нас не живить». Це запрошення до переосмислення і дії з цінностями.
Тепер спробуймо на практиці взяти користь для себе з нудьги!
1. Змінимо оцінку на спостереження. Замість «мені нудно, це жахливо» пробуємо: «Я відчуваю нудьгу — цікаво, чого саме мені бракує зараз?». Так ми переводимо увагу з уникнення і катастрофізації на дослідження.
2. Вводимо «чистий час». Щодня практикуємо 10-15 хвилин без телефону, музики чи новин. Просто спостерігаємо, куди йде наш розум. Це тренує толерантність до нудьги — навичку, яку ми майже втратили.
3. Згадуємо, що має значення. Нудьга сигналізує про втрату зв’язку з тим, що важливо. Запитуємо себе: «Що зараз могло б наблизити мене до того, хто я є насправді? Якою людиною я хочу бути?». Дозволяємо відводові з’явитися без тиску.
4. Бути добрим до себе. Самоспівчуття. Не засуджуємо себе за нудьгу. Це така ж частина людського досвіду, як радість чи тривога. Вчимось сприймати її з лагідною цікавістю: «Мій мозок робить паузу — добре, я поруч»
Вчімося бути з нудьгою в доброму стосунку, тренувати здатність витримувати її та вибирати для себе корисні, змістовні дії.
Використані джерела та посилання на дослідження:
Авторка статті: лікар-психолог, психотерапевт Альона Шубіна
Немає коментарів:
Дописати коментар