Що таке пікацизм

 Інститут практичної психології Ольги Гаркавець

ПІКАЦИЗМ: ЧОМУ ЦЕ НЕ «ПЕРЕРОСТЕ»

Нещодавно BBC News показали відео хлопчика з пікацизмом: він гризе меблі, стіни та іграшки разом із дерев’яною коробкою. Лікарі виявили підвищений рівень свинцю через фарбу на старій іграшці.

Що таке пікацизм

Це повторюване споживання неїстівних речовин: глина, фарба, папір, пластик, метал або навіть крохмаль і сіль. Діагностують його після 2 років, коли дитина вже повинна відрізняти їстівне від неїстівного.

Термін «піка» походить від латинського pica-pica, що означає сороку — через її безрозбірливе «збирання» предметів. У психології він описує повторюване споживання речей, які не є їжею.

Пікацизм може бути ізольованим або супутнім при інших станах, наприклад РАС, психічних розладах або дефіциті мікронутрієнтів. Важливо виключити інші стани: розлади харчової поведінки, інтелектуальні порушення, ОКР, трихотиломанію чи шизофренію.

Заміну неїстівного на їстівне можна використовувати, якщо правильно підібрана за текстурою і безпечна, але не вирішує глибинну причину піки.

Ризики для здоров’я

Батькам варто звернути увагу, якщо дитина регулярно гризе меблі, фарбу, іграшки чи інші небезпечні предмети. Пікацизм небезпечний: він може призвести до отруєння важкими металами, паразитарних інфекцій, блокування кишківника і затримки розвитку. Під час вагітності він загрожує плоду.

Пікацизм у дорослих теж трапляється — часто через дефіцит заліза, стрес або психологічні фактори. Є поняття «кранчерів» — людей, які отримують задоволення від хрускоту (морква, лід, крейда). Це зазвичай безпечно, поки не шкодить організму. Якщо ж вживання неїстівного стає компульсивним — це вже пікацизм.

Міжнародні протоколи рекомендують:

• аналізи на мікроелементи;

• поведінкову терапію;

• роботу з сенсорними потребами;

• психотерапевтичний супровід батьків;

• медичний контроль і безпечне середовище.