Ненасильницька комунікація в сім’ї: як говорити так, щоб нас чули

 Клінічні психологи та психотерапевти України

Maya Grishtchuk ·

Ненасильницька комунікація в сім’ї: як говорити так, щоб нас чули

КРОК 1. Зовнішнє — у внутрішнє: що насправді стоїть за поведінкою?

Будь-яке різке слово, мовчання, крик чи відсторонення — це поверхневий сигнал.

Під ним завжди є 2 речі:

емоція → потреба

Перший крок — запитати себе (і потім близького):

> «Що зараз за цим стоїть? Яка емоція? Яка потреба не закрита?»

Приклади:

крик = страх / перевантаження → потреба у безпеці, підтримці;

відсторонення = образа / втома → потреба у просторі, визнанні;

критика = невпевненість / тривога → потреба у певності, стабільності.

Цей крок зупиняє автоматичний конфлікт.

КРОК 2. Дзеркало: «Я чую тебе так…»

Це найглибший момент техніки.

Одна людина висловлюється. Інша — не відповідає, не заперечує, не виправдовується.

Вона говорить лише одне:

> «Я чую тебе так, що…»

(і перефразовує спокійно, без оцінок)

Приклад:

«Я чую тебе так, що ти злишся не через тарілки, а тому що тобі важливо, щоб у домі був порядок і щоб тебе почули?»

Це дає відчуття глибокого прийняття та безпеки.

КРОК 3. Перевірка: «Це правильно?»

Людина, яку "переклали", каже: «Так, саме так» або

«Не зовсім, я мав/мала на увазі…»

Це коригує сприйняття, щоб ви дійсно побачили одне одного, а не "вгадували".

КРОК 4. Голос потреби: говоримо про суть

Після уточнення кожен із вас озвучує тільки потребу, без вимог:

> «Мені важливо…»

«Я потребую…»

«Для мене цінно…»

Приклади глибинних потреб:

спокій, близькість, ясність, порядок, повага, передбачуваність, підтримка, свобода, час для відновлення. Це переводить розмову з «хто винен» на «що нам обом потрібно, щоб нам було добре».

КРОК 5. Спільне рішення: «Що ми можемо зробити разом?»

Питання, яке відкриває двері до партнерства:

> «Що ми можемо зробити, щоб тобі стало легше — і щоб мої потреби теж були враховані?»

Це не компроміс (де всі трохи незадоволені).

Це співтворчість.

Міні-приклад

Поверхнева сварка: «Ти мене не слухаєш!»

Глибинний переклад: «Ти мені важливий. І коли ти в телефоні — я почуваюся невидимою».

Потреби: увага + спокій після роботи.

Спільне рішення: 10 хвилин розмови без телефонів після вечері.

Чому техніка працює так глибоко?

знімає ескалацію за 1–2 хвилини;

дає відчуття «мене бачать і розуміють»;

відкриває потреби, які ми рідко називаємо;

створює справжню близькість і повагу;

навчає говорити не з болю, а з серця.