Підтирмайте себе

 Світлана Ройз 

Найчастіші розмови останніх днів - про втому та сонливість, що змушують вкладатись серед дня спати. Я розповідала, що теж ці дні після зумів нетипово для себе засинаю на 20-30 хвилин. І це дає можливість відновитись.

Весна зазвичай дає відчуття надії, відродження. Але виснаження та втома, постійне реагування на складні новини та втрати можуть провокувати відчуття безнадійності та безсилля на щось впливати.

Я ці дні нагадую: подивіться, ми пережили ще одну важку зиму. Ми пройшли її без блекаутів. Ми впорались. Уклін ЗСУ, ми цілі. Ми продовжуємо працювати. Підтримувати своїх. Ми, дійсно виснажені, але круті!

Я прошу всіх, з ким спілкуюсь, конфронтувати зі знеціненням.

У фазі виснаження - більшу травматизацію люди отримують навіть не стільки від військових дій та новин, а від знецінення та самознецінення і агресії інших (агресія та роздратування теж закономірні) Виснаження може позбавити нас чутливості та емпатії. І напевно, одна з наших задач - щоденні "донати" не тільки в допомогу ЗСУ, а і "донати підтримки" собі та один одному.

Напочатку зими я готувалась до випробувань - всю осінь і зиму вперше з дітьми в селі без чоловіка. Я підготувала стільки всього по господарству і накупила стільки продуктів з переляку, що сама сміялась, коли бачила свій "резервний ящик". Розповідала колись, як казала знайомим "моя гречка - ваша гречка". Якимось дивом в продуктах нічого зайвого не завелося. І зараз ми поступово з'їдаємо запаси та надсилаємо тим, кому вони важливіші.

Я рада, що змогла підготуватись, впоралась, і прекрасно, що все це повною мірою не знадобилось.

...Ми бачимо, як нашою втомою і невизначеністю з військовою допомогою користаються вороги. Нас же будуть ще більше розгойдувати.

Але - ми впорались з зимою. Нехай весна принесе хоч трохи більше задоволення та впевненості. І стійке відчуття, що ми у всіх випробуваннях не втратили один одного.

Обіймаю, Родино як вірю в Перемогу!