Навіщо знати свій стиль привʼязаності?

 Центр здоров'я та розвитку "Коло сім'ї" - Київська філія

Навіщо знати свій стиль привʼязаності?

Наразі суспільство активно цікавиться психологією, досліджує себе та свої стосунки з іншими. Розуміння певних викликів та проблеми, з якими ви можете стикатися у романтичній сфері, можна суттєво покращити визначивши, які уявлення про любов та себе у відносинах сформувалися в дитинстві. Для цього ми звернемося до теорії привʼязаності Боулбі. Вона розроблялася в 1960х-70х роках. Джон Боулбі зацікавився типами реакції дитини на коротку розлуку, сепарацію. Серія експериментів мала назву “Незнайома ситуація”. Дитину, яка знаходиться в кімнаті з батьками на деякий час залишали з незнайомою для них людиною. Уважно досліджувалася реакція дітей на батьків, коли вони поверталися. Таким чином було сформульовано чотири типи привʼязаності.

Стиль привʼязаності формується впродовж раннього розвитку особистості на основі взаємодії з батьками чи опікунами. Усі діти мають вроджену потребу сформувати емоційний звʼязок з тими, хто має піклуватися про них. Адже він допомагає триматися ближче до матері та підвищує шанси на виживання.

Виділяють чотири характеристики прив'язаності, як явища.

1. Близькість: бажання бути поряд з людьми, з якими є звʼязок.

2. Доступ до безпеки: повернення до значимої фігури привʼязаності перед обличчям страху чи загрози, щоб відновити власну безпеку та комфорт.

3. Безпечна база: опікун діє як основа безпеки, з котрою дитина може досліджувати навколишнє середовище.

4. Стрес розлуки: тривога, яка виникає при відсутності значимого дорослого.

До факторів, які впливають на формування стилю привʼязаності Боулбі відніс:

1. Послідовний догляд та турбота, які розвивають довіру. Він припустив, що діти, які виховувалися з відчуттям, що їх основний опікун буде доступним для них, з меншою ймовірністю відчувають страх, ніж ті, в кого відсутнє таке переконання.

2. Ранній досвід має вирішальне значення. Вважається, що це переконання формується в дитинстві та підлітковому віці. Очікування, які були сформовані в цьому періоді, як правило, залишаються відносно незмінними до кінця життя.

3. Очікування формуються на основі досвіду. Тож те, які реакції на свої потреби дитина передбачає від опікунів, напряму залежатиме від того, як вони на них реагували в минулому.

Подивимось, чим характеризується кожен з типів прив'язаності. Тут треба зауважити, що типовим для всіх дітей є певні прояви в певних вікових кризах, а також і дорослим за певних умов. Тож, не намагайтеся самотужки остаточно зʼясувати тип у своєї власної дитини чи у себе. Звертайтеся до дитячих психологів та терапевтів, які можуть провести всебічну фахову діагностику.

I Безпечний тип, він же надійний, здоровий та адаптивний.

В дитинстві: може бути якийсь час без батьків не відчуваючи тривоги; шукає заспокоєння у батьків, коли боїться; на повернення батьків реагує позитивними емоціями; надає перевагу батькам перед незнайомцями.

В дорослому віці: Має довірливі та тривалі стосунки, тенденцію до хорошої самооцінки, шукає соціальної підтримки при необхідності; ділиться своїми емоціями з партнерами та друзями.

Отже, люди з надійним типом мають кращі інтерперсональні відносини, більш високий рівень автономії, самостійності, високий рівень самоприйняття та відчуття цілі. [1]

II Тривожний тип, може формуватися, коли основна значима фігура, частіше матір, реагувала непослідовно або перешкоджала активностям. Такі діти менше досліджують, більше плачуть та хвилюються. В дитинстві вони дуже засмучуються, коли батьки йдуть, насторожено та боязко ставляться до незнайомців, не виглядають стишеними, коли батьки повертаються.

В дорослому віці: нелегко здатні підпускати до себе та наважитися формувати близькість; хвилюються сильно, що партнер їх не любить, не відповідає взаємністю та може покинути; дуже засмучуються, мають ускладнену реакцію на розрив стосунків.

ІІІ Уникаючий тип може формуватися, коли опікун постійно ігнорує потреби або відкидає дитину, в такому випадку вона: може почати уникати батьків, не шукає контакту та спілкування з ними, може навіть надавати перевагу незнайомцям.

В дорослому віці: не охоче, вкрай мало або зовсім не вкладають емоції в соціальні та романтичні стосунки. Не мають бажання або ж навіть не здатні ділитися думками та емоціями з іншими. Не здатні підтримати партнера у стресових ситуаціях, принаймні емоційно. Часто уникають інтимності під різними приводами. [2]

ІV, нарешті четвертий тип — Дезорганізований. При ньому відсутня чітка поведінкова тенденція. Часто це певний мікс з уникання та протистояння, деякі діти можуть стати опікунами для своїх батьків. Є гіпотеза, що непослідовна поведінка батьків є провокуючим чинником формування даного стиля. Адже заспокоєння та залякування, які надто часто змінюють одне одного ведуть до плутанини в психіці дитини. [3]

В дорослому віці: проявляють поперемінно, то уникання, то тривожне чіпляння за партнерів, одночасно бояться близькості та жадають її. Часто саботують свої стосунки, з превеликими зусиллями намагаються довіряти партнерам. Як правило, саме цей стиль асоціюють з нездоровими відносинами, яким притаманна токсичність та, подекуди, навіть жорстоке поводження.

Додаємо трохи статистики. В класичному досліджені Хазана та Шейвера 56% респондентів визначили себе як тих, хто має безпечний надійний стиль, 25% як уникаючий, а 19% як тривожний.

Усім, хто хотів би дізнатися більше на цю тему рекомендуємо книгу перекладену українською мовою Карла Гайнца Бріш "Розлади прив'язаності від теорії до терапії".

Кожен з нас потребує любові та доброзичливого ставлення. Бажаю, щоб у вашому серці завжди було достатньо тепла, яким ви можете поділитися з іншими та достатньо джерел любові в очах оточуючих, які зігрівають вас.

Бережімо себе та один одного!

1. Sagone E, Commodari E, Indiana ML, La Rosa VL. Exploring the association between attachment style, psychological well-being, and relationship status in young adults and adults-A cross-sectional study. 2023

2. Simpson JA, Rholes WS. Adult attachment, stress, and romantic relationships. Curr Opin Psychol. 2017

3. Reisz S, Duschinsky R, Siegel DJ. Disorganized attachment and defense: exploring John Bowlby's unpublished reflections. 2018

Автор статті: лікар-психолог, акредитований КПТ-терапевт Крістіна Літвінова.