Сімейні відносини формують той чи інший тип прив'язності, який визначає подальші стосунки людини з оточуючими

 Дитячий психолог

6 ТИПІВ ПОРУШЕННЯ ПРИВ'ЯЗАНОСТІ

Що відбувається, якщо дитина тривалий час перебуває у стресовому стані, у якого немає виходу (її ніхто не чує і не допомагає висловити почуття)? У неї виникає особлива реакція - оніміння почуттів або, по-науковому, дисоціація. Дитина ховає свою заплакану, страждаючу частину в якусь капсулу, немов відтинаючи від себе, накладаючи своєрідну анестезію. Людина живе далі, зберігаючи свій біль окремо, часто вважаючи, що це її не травмувало і навіть навпаки, допомогло (відоме всім «мене пороли в дитинстві, і ось людиною виріс»). На жаль, в нашій культурі оніміння почуттів - це те, що заохочується. Вважається, що не відчувати і не показувати своїх почуттів - правильно.

А якщо з'являється «капсула страждання», абсолютно точно можна залишити без нагляду, інакше вона просто вибухне. Тому поруч росте «внутрішній контролер», який відповідає за те, щоб травмуюча ситуація більше не повторювалася. Цей контролер - тупуватий, але дуже відповідальний і твердий у своїх рішеннях. Саме в залежності від його рішень і формується порушення прихильності по одному з 6 основних типів.

1) Тривожна прихильність

Установка: «Ніколи не відпускай батьків від себе».

Якщо дитина пережила розлучення з батьками або в якийсь момент не була упевнена в одному з них, то внутрішній контролер приймає рішення більше ніколи не відпускати батьків від себе. Однак це один з найбільш вдалих варіантів порушення прихильності, тому що дитина все-таки залишається в контакті зі своїми почуттями.

2) Дифузна прихильність

Установка: «Користуйся людьми»

Дитина легко, але поверхово прив'язується до будь-кого. Це можливо, якщо, будучи малюком, вона дуже рідко бачить маму, з раннього віку знаходиться під наглядом нескінченно змінюючихся нянь або живе в дитячому будинку. Дитина вирішує не прив'язуватися ні до кого глибоко, брати від кожного потроху.

3) Замісна прихильність

Установка: «Використовуй сурогат»

Це ситуація, коли справжньою прихильності і близького дорослого не існує, дитина з дуже раннього віку постійно знаходиться серед таких же дітей (наприклад, схоже спостерігається у сиріт). Тому дитина змушена прив'язуватися до інших дітей.

4) Уникаюча прихильність

Установка: «Не грай в цю гру»

Дитина вважає, що прихильність - це дуже боляче і небезпечно. Наприклад, таке може статися, якщо вона втратила когось з батьків або іншу близьку людину і не мала можливості цю втрату відреагувати.

5) Амбівалентна прихильність

Установка: «Б'є - значить любить»

Дитина сприймає насильство як неодмінний атрибут любові. Вона вважає таке поєднання абсолютно нормальним, відмовляється від протесту проти насильства, від захисту.

6) Перевернута прихильність

«Сам стань дорослим»

«Дорослий ненадійний, часом просто дурний», - вважає дитина, тому вона вирішує взяти ініціативу на себе, контролювати і домінувати. Або ж, другий варіант, стає надто турботливою.

Ці рішення дуже впливають на відносини людини з соціумом, формування залежностей. З них ростуть ноги багатьох переконань. «Будь кращим», «Не висовуйся», «Все повинно бути ідеально» - всі ці установки, по суті, говорять про одну єдину мрію - стати невразливим, щоб потім не було боляче.