Центр здоров'я та розвитку "Коло сім'ї" - Київська філія
Як стрес впливає на виховання дітей і що ми можемо з цим зробити?
Батьківський стрес, здається, впливає на матерів і татів різною мірою. Деякі дослідження показують, що матері повідомляють про вищий рівень батьківського стресу порівняно з татами; інші дослідження свідчать про однакові рівні батьківського стресу у матерів і татів.
Що таке «батьківський стрес»? Що розуміють під цим терміном психологи?
На думку психологів, батьківський стрес – це страждання, яке ви переживаєте, коли відчуваєте, що просто не можете впоратися як батьки. Батьківський стрес може мати різні форми, наприклад, фінансові проблеми, відсутність соціальної підтримки або він може виникати через проблеми в шлюбі.
Умови, що спричинюють зростання стресу:
• наявність хоча б однієї дитини з важким темпераментом;
• наявність принаймні однієї дитини з медичними, емоційними або поведінковими проблемами;
• наявність низького рівня соціальної підтримки;
• бути самотнім татом/матір’ю;
• наявність маленької дитини (немовля, тоддлер).
Як стрес впливає на ваше батьківство?
Швидка відповідь полягає в тому, що стрес може зробити нас менш чутливими до наших дітей — менш здатними налаштовуватися на їхні думки, почуття та потреби.
І результати можна спостерігати в нашому мозку та поведінці. Батьківський стрес може зменшити участь батьків, уважність, терпіння та толерантність до дітей і збільшити використання каральних практик. Це порушення функціонування сім’ї може негативно вплинути на соціальну компетентність дітей.
Дослідження мозку: батьківський стрес підриває «синхронність мозку до мозку» між батьками та дітьми. Зазвичай Їхній мозок синхронізується, ніби вони переживають схожі думки та психічні стани. Певна ділянка в мозку дитини «загоряється», і, відразу після цього, батьки відчувають те ж саме: посилення активності в тій самій певній ділянці мозку. Батьки також відчувають подібні наслідки зі старшими дітьми , особливо, коли ми залучені до спільних занять.
Як батьківський стрес впливає на дітей?
По-перше, очевидне: ми знаємо, що стрес є соціально "заразним". Навіть якщо ми цього не хочемо, наші напружені емоції мають тенденцію «заражати» оточення.
Діти не обов'язково повинні бути достатньо дорослими, щоб зрозуміти, що відбувається, навіть немовлята можуть відчути, коли ви в стресі. Дослідження показують, що немовлята відчувають стрибки кортизолу, коли вони випадково чують, як їхні батьки сваряться.
Але як щодо довгострокової перспективи? Чи може батьківський стрес завдати шкоди дітям?
Складно відповісти на це питання. Ми не можемо проводити контрольовані експерименти. Ми не можемо навмання призначити деяких дітей на виховання батькам, які мають великий рівень стресу. Це було б неетично.
Таким чином, дослідження розвитку людей є спостереженнями, а не експериментами. І коли ми знаходимо зв’язок між батьківським стресом і довгостроковими наслідками, ми не можемо бути впевнені щодо причинно-наслідкового зв’язку.
Коли дослідники відстежували сім’ї протягом кількох років, вони знайшли докази двонаправленого впливу. Проблеми з поведінкою дитини можуть посилити стрес у батьківстві, а стрес у батьківстві може посилити проблеми поведінки дитини.
Отже, здається, що батьківський стрес може призвести до каскаду проблем. Що ви можете з цим зробити?
Почуття провини чи занепокоєння – це не вихід. Для сумлінних батьків занепокоєння та почуття провини можуть бути основною причиною стресу. Батькам потрібна інформація, яка допомагає почуватись краще — більш компетентними, безпечними, уповноваженими та натхненними. Наприклад, якщо у вас є чутлива дитина, вам потрібно знайти практичні способи підтримувати її та виховати емоційно врівноваженою. Якщо у вас дитина має агресивну поведінку, вам потрібні ефективні стратегії, щоб спрямувати вашу дитину в напрямку співпраці. І так, ви також повинні вжити прямих заходів для покращення свого емоційного благополуччя.
Рекомендації щодо того, як впоратися зі стресом, включають:
- Попросіть підтримки. Пам’ятайте, що «щоб виховати дитину, потрібне село», тому не намагайтеся виховувати дитину самостійно.
- Візьміть час від догляду за дитиною. Залиште дитину з відповідальним дорослим і зробіть перерву, щоб трохи поспати, сходити в перукарню або поговорити з другом.
- Шукайте однодумців, які підбадьорять вас у вихованні дітей і зміцнять вашу впевненість як особистості та тата/матері.
Тож у випадку надмірного батьківського стресу варто як вивчати матеріали самостійно, так і звертатись за допомогою до фахівців, які допоможуть налаштувати спілкування, подолати поведінкові проблеми, навчать способами справляння з емоціями.
Тож, резюмуючи можна зробити висновки, що більшість батьків час від часу відчувають негативні емоції. Важливо контролювати розчарування та гнів, щоб ви могли насолоджуватися вихованням дітей і підтримувати безпечний, щасливий дім для вашої дитини. Зверніться за професійною допомогою, якщо проблеми занадто складні, щоб вирішити їх самостійно.
Джерела:
Автор статті: корекційний педагог, нейропсихолог Каліна Вікторія.
Немає коментарів:
Дописати коментар