четвер, 29 лютого 2024 р.

Буває, після втрати ми розумієм, як далі жити

 Національний центр надання психологічної допомоги людям в горі

Втрата лягає важким тягарем на людину. Іноді здається, що це безодня. На цю тему дуже влучно висловилася відома американська письменниця Дженніфер Доннеллі. У її книзі 2011 року «Революція» є такий діалог:
— Ти знаєш, що Бах втратив малолітню дочку, а потім двох синів, а потім і дружину Марію Барбару? — каже Натан.
— Ні.
— Потім вони з другою дружиною Ганною Магдаленою втратили ще чотирьох доньок та трьох синів. Десять улюблених дітей. Він їх усіх поховав. Багато дослідників запитували: як Бах зумів пережити ці втрати? Чому не перестав дихати, чому його серце не зупинилося? А головне, як він зміг і далі писати музику? Кантати, сюїти для віолончелі, меси, концерти… Найпрекраснішу музику, яку доводилося чути світові. Знаєш, як він зміг? Я тобі скажу.
— Ну і як?
— Нота за нотою.

Немає коментарів:

Дописати коментар