Навчання без стресу: кроки до успішної адаптації

 Центр здоров'я та розвитку "Коло сім'ї" - Київська філія

Навчання без стресу: кроки до успішної адаптації після різдвяних канікул

Завершення різдвяних канікул означає також повернення до звичного ритму життя, а разом із цим – і до виконання щоденних шкільних завдань з дітьми. Цей період може супроводжуватися стресом та конфліктами в сім'ї, особливо, якщо діти відчувають тиск від нескінченних нагадувань, прохань та настанов щодо виконання домашніх завдань. Дітям буває важко повернутися до навчання після тривалої перерви, знижується мотивація, значно більше часу йде на виконання завдань, особливо це стосується дітей з розладом дефіциту уваги та гіперактивністю. Адже щоб утримати себе в складних чи нецікавих завданнях, читати довгі тексти чи довший час бути зосередженим на пошуку відповідей, потрібно докладати зусиль – це буває складно. І проблема не в тому, що діти поводяться так, бо не знають як потрібно себе поводити, а в тому, що вони не можуть поводитися так, як знають що потрібно.

Майстерно впоратися із навчальним навантаженням та уникнути конфліктів може виявитися неабияким викликом, але існують стратегії, що допоможуть формувати позитивне ставлення до навчання. Щоб полегшити цей період для всієї родини, намагайтесь поступово та заздалегідь повернути дітей до їхнього звичного графіку сну та режиму дня. Відновіть ранкову рутину, яка включатиме достатньо часу для підготовки до школи, та звичні ритуали перед сном, щоб стишитися після активностей дня. Важливо також забезпечити дітям достатньо можливостей для фізичної активності, оскільки це може покращити концентрацію уваги, знизити рівень стресу та сприяти швидшому відновленню енергії. Задача батьків у підтримці дітей з розладом дефіциту уваги та гіперактивністю полягає в створенні структурованого, позитивного та підтримуючого навчального середовища, адже так важливо – навчити дітей вчитися.

Кілька корисних рекомендацій, які допоможуть зробити домашні завдання важливим пріоритетом та позитивним досвідом:

Створюйте стабільний та передбачуваний розклад дня з чітко визначеними періодами навчання, фізичної активності, прогулянок, спонтанної гри, відпочинку та сну. Розподіляйте час навчання на короткі інтервали, робіть перерви, щоб уникати перевтоми та підвищити продуктивність.

Намагайтесь організувати комфортне, тихе і добре освітлене місце для навчання, вільне від розваг, зайвих ґаджетів та інших відволікаючих факторів. Місце для зберігання навчальних матеріалів та шкільного приладдя також має бути зручним, добре структурованим – використовуйте для цього контейнери, вказівники, щоб дитина могла легше орієнтуватися та знаходити необхідне.

Разом із дитиною складайте та обговорюйте розклад дня і плани на тиждень, давайте їй відчуття контролю та відповідальності. Використовуйте списки завдань для рівномірного розподілу навантаження, починайте із завдань, які не є занадто довгими чи складними, вчіть розбивати складні завдання на менші досяжні кроки. Якщо у виконаних завданнях є неправильні відповіді, запропонуйте дитині ще раз все переглянути та зробити самоперевірку. Вчіть тому, що помилятися нормально, адже так здобувається досвід, інколи щоб знайти вірне рішення, знадобиться декілька невдалих спроб.

Встановіть правила екранного часу – намагайтеся в добрий спосіб контролювати час, який дитина проводить перед екраном, у часі навчання також. Використовуйте технології та різні цікаві застосунки, візуальні допоміжні засоби, нагадування, графіки та картки, щоб відобразити розклад та пріоритетність завдань. Навчіть дитину використовувати таймери, пісочні годинники для регулювання часу навчання та планування перерви, для легшого переключення між завданнями.

Налаштуйте сімейний медіаплан, який допоможе запланувати час та зони вільні від екранів, спонукатиме до спілкування про медіа та безпеку, допоможе разом з дитиною обирати контент та планувати спільний час на перегляд фільму, прослуховування музики або ж час на настільні ігри. Пропонуйте дітям таку альтернативну діяльність, яка захоплюватиме, так само як і екранний час.

Впроваджуйте систему заохочень і винагород за успіхи та досягнення — це можуть бути мотиваційні системи, дошки завдань, різноманітні планери чи електронні трекери… Підкреслюйте навчальні досягнення, миттєво винагороджуйте дотримання правил чи виконання завдань, вчіть фокусуватися на своїх успіхах, даруйте дитині відчуття власної важливості. Загальною метою є створення підтримуючого середовища, яке мотивує, сприяє успіху та дарує впевненість.

Підтримуйте відкритий зв'язок із вчителями, щоб дізнатися про їхні очікування та рекомендації, які конкретні завдання або аспекти навчання можуть бути проблемними для дитини, мати можливість обговорити сильні та слабкі сторони та персоналізувати підхід. Покажіть дитині, що навчання може бути цікавим і захоплюючим. Спробуйте різні методи навчання, адже нині існує багато різних форматів отримання інформації, як то аудіокниги, відеоуроки, різноманітні застосунки.

Важливо враховувати, що зосереджуючись на шкільних успіхах дитини, необхідно дбати не лише про академічні досягнення, але й про стосунок та емоційний зв'язок між батьками та дитиною. Взаємини батьків з дитиною – це надважливий зв'язок та довіра, то ж не слід руйнувати його зайвим або надмірним стресом, пов'язаним із невиконаними шкільними завданнями. Стосунок з дитиною не підтримується сам собою – його потрібно активно заохочувати та підживлювати постійними виявами любові, близькості, контакту, уваги, прикладу для наслідування, поваги та прийняття дитини.

Спілкуйтеся та слухайте: говоріть з дитиною про її емоції, страхи та очікування. Будьте мудрими турботливими дорослими, терплячими слухачами та давайте дітям можливість висловити свої думки. Сприяйте впевненості у власних здібностях та підтримуйте їхні зусилля. Щоб не перестаратися із прагненням покращити шкільну успішність дитини, та не поплатитися за це своїм стосунком з нею, інколи доцільним буде запросити репетитора чи звернутися за допомогою до фахівця.

Автор статті: практичний психолог Наталя Бишевич.