Панічні атаки у безпечній ситуації

 Взаємини

ПАНІЧНІ АТАКИ В БЕЗПЕЧНІЙ СИТУАЦІЇ

Дівчина прожила в окупації кілька місяців. Виїхала в безпечне місце на території України. І наступного ж дня вперше в житті приходить панічна атака.

Військовий повертається з фронту на ротацію. Вдома, поруч з сім’єю, всі разом і в безпеці. Панічна атака.

Забігана мама трьох дітей, коли вони нарешті вклались спати, і можна вперше за день сісти й спокійно випити чаю. Панічна атака.

Так, сильна тривога може виникати не лише в ситуації реальної небезпеки тут і зараз.

Може виникати не лише від тригерів, які нагадують прожиту минулу небезпеку.

Панічна атака може виникати саме в той момент, коли є безпека та РОЗСЛАБЛЕННЯ. Саме цей спокій тіла може запустити стресову реакцію.

Так буває після прожитої небезпеки, де була і загрозлива ситуація, і емоція страху. Але також там була необхідність та можливість ДІЯТИ. Мозок розумів де небезпека, що з нею робити, і емоція страху перетворювалась на дію, чим і втримувався баланс організму небезпека-страх-дія-безпека.

Якщо ж раптом умови змінюються на більш безпечні, то нашій лімбічній системі, яка відповідає за виживання й реакцію бий-біжи, ще важко переорієнтуватися і зрозуміти що "зараз я в безпеці", вона й досі перебуває в стані ПИЛЬНОСТІ й пошуку загрози. І оскільки пріоритет нашого мозку - наше виживання, а не наше щастя, то звісно “щоб перебдєть”, він продовжує шукати небезпеку навіть там де її немає, продовжує виділяти адреналін щоб бути завжди напоготові втекти або битися.

Таким чином стан розслаблення тіла стає для мозку НЕБЕЗПЕКОЮ, адже якщо я втрачаю пильність, то в небезпечному світі хто зна що може зі мною статися!

Відтак, стан розслаблення запускає викид адреналіну, і ми помічаємо цю емоцію, не розуміємо звідки вона, адже зараз я в безпеці! і від того зверху ще й накидуємо собі ОСУД за неадекватність, посилюємо бажання НЕ ВІДЧУВАТИ цей страх, що ще більше посилює стресову реакцію.

І вишенькою на цьому торті стає те, що відчуваючи усю цю тривогу, тіло не бачить потреби ДІЯТИ, адже немає необхідності ні бігти, ні боротися - небезпеки то немає! В результаті, страх не перетворюється на дію, стрес не знаходить ФІЗИЧНОГО виходу, і якщо з ним не працювати - може стати хронічним.

Сильна тривога після пережитої небезпеки або сильного виснаження - це нормально. Мозок ще потребує часу та досвіду, щоб впевнитися в безпечності нової ситуації.

Проблема не в панічній атаці, а в нашому ставленні до неї. Саме воно може патологізувати цю реакцію й закріпити її. Намагаючись УНИКАТИ сильної тривоги, ще більше ЗАКРІПЛЮЄМО її.

Замість уникнення - працює стратегія ПРИЙНЯТТЯ емоцій, ПРИСУТНОСТІ й усвідомленості тут і зараз, раціональної оцінки ситуації безпека/небезпека, доступ до власного ресурсу та фізичної активності, робота з некорисними неправдивими думками.

Якщо вам потрібна підтримка в подоланні панічних атак, сильної тривоги, фобій - пишіть в приват Взаємини для запису на індивідуальну психологічну консультацію.

КПТ є доказовим методом у роботі з запитами про тривогу.

Дбайте про себе та своє почуття безпеки .

Авторка: Наталя Біда, психолог КПТ і АСТ.