Центр здоров'я та розвитку "Коло сім'ї"
Переживання втрати - одне із найбільш сумних і болісних випробувань на дорозі життя.
Ми не можемо обійти цих випробувань, як і не можемо зробити біль втрати меншим - бо цей біль є виявом любові до тих, хто дорогий нашому серцю і кого уже нема з нами. 
Втім ми потребуємо підтримки рідних і близьких, щоб розділити цей біль. Потребуємо зв'язку з нашими ресурсами та цінностями, щоби віднайти сили далі творити життя, бережучи в серці пам'ять про тих, кого любимо і хто відійшов з цього світу…На жаль, досвід війни часто супроводжується певними особливостями, що ускладнюють процес пережиття втрати: немає простору та ресурсу на жалобу, відсутня належна процедура похорону, існує загроза життю та безпеці або трапився вимушений переїзд, а це – новий соціальний контекст, нові виклики адаптації, супутні втрати.
Коли говоримо про переживання втрати, важливо пам'ятати 
ключові моменти:
Існує природній механізм проживати втрату. Так стверджують дослідження про стійкість. Більшість людей долають цей непростий досвід, зберігаючи стійкість та психічне здоров’я завдяки внутрішнім ресурсам та соціальній підтримці і без жодної фахової допомоги. 
За словами Джорджа Бонанно, дослідника у цій галузі, “люди запрограмовані виживати”. Існує широкий спектр нормальних емоційних реакцій на переживання втрати, зокрема збентеження, гнів, оніміння, фрустрація, страх, тривога, полегшення, нервозність, смуток, відчуття безсилля, запитання, що не дають спокою та думки, яких важко спекатися, туга за знайомим і звичним та багато інших. Також можуть бути фізіологічні реакції: втрата сну, втрата апетиту, розсіяність. Але чим більше людина усвідомлює, що цей стан є очікуваним та нормальним, тим менше він її лякатиме. Немає «правильного» способу переживати втрату, як і немає правильного способу любити. Як зазначає Люсі Гон, мама яка втратила 13-річну доньку в автокатастрофі та присвятила своє життя дослідженням в галузі пережиття втрати: “Ми знайдемо шлях; кожен – свій” (з книги Люсі Гон "Чого нас навчила Ебі" https://book-cbt.online/product/choho-nas-navchyla-ebi/ )✳︎✳︎✳︎
стратегій, які є помічними одразу після втрати (за визначенням Люсі Гон):
Нема жодних правил – робіть те, чого потребуєте. У вас – свобода дій робити все, що потрібно для того, щоб якось прожити перші дні і тижні. Спіть, скільки вам заманеться, робіть, що завгодно, відчувайте, що завгодно. Ніхто не може вказувати вам, як поводитись чи діяти. Виберіть, на що спрямувати свою увагу. У процесі переживання втрати ресурси уваги дуже обмежені, це важливо пам’ятати. Не поспішайте. Допустіть біль. Увійдіть прямісінько в епіцентр; підійдіть до болю втрати, заздрості і туги з широко розплющеними очима. Очікуйте раптових нападів горя. Заново відновіть рутину. Через поступове відновлення рутини ми повертаємо відчуття контролю в своєму житті, оскільки втрата дуже сильно «вибиває ґрунт з під ніг» і викликає відчуття безсилля.✳︎✳︎✳︎
У більшості випадків час, наші внутрішні ресурси та підтримка рідних та близьких дозволяють нам справитися з досвідом втрати. Втім інколи ресурсів не вистарчає, щоби справитися з цим досвідом – у таких випадках може бути необхідною психотерапевтична допомога та залучення додаткових ресурсів підтримки.
Читати статтю про пережиття втрати повністю: 
Немає коментарів:
Дописати коментар