Чотири типи горя, про які вам ніхто не сказав

 Чотири типи горя, про які вам ніхто не сказав

Стаття Сари Епштейн – доктора психології, сімейного терапевта з Філадельфії

Слово «горе» зазвичай сприймається виключно як реакція на смерть. Але таке вузьке розуміння не дає змоги охопити весь діапазон людського досвіду, який створює і викликає стан горя.

Ось 4 види горя, які не мають прямого стосунку зі смертю.

1.ВТРАТА САМОІДЕНТИФІКАЦІЇ: ролі або відчуття приналежності

Наприклад:

Людина, яка переживає розлучення і відчуває втрату від того, що вона більше не «подружжя».

Жінка, яка мала рак грудей і переживає відчуття втрати частини себе через подвійну мастектомію.

Батьки дорослих дітей, які переживають синдром «порожнього гнізда», втрату ролі батьків у її прямому розумінні.

Людина, яка втратила або змінила роботу і через це переживає втрату професійної самоідентифікації.

Людина, яка покинула релігійну спільноту і відчуває втрату приналежності до групи.

Щоразу, коли людина втрачає те, що становило її самоідентифікацію, вона оплакує відчуття втрати себе. Люди тужать за тим, ким вони були раніше, і зрештою їм доводиться творити нову історію свого життя, яка включала би в себе також і цю втрату.

В деяких випадках людина має відчуття, що її обікрали - як у випадку людини, що опинилася перед фактом розлучення, або у разі хвороби, яка вимагає ампутувати частину тіла. Для цих людей горе поглиблюється відчуттям, що вони втратили контроль над ситуацією.

Інші ж люди самі роблять вибір — змінити свою сутність, як це стається у випадку виходу з релігійної групи або при зміні праці (не місця роботи, а виду занять). Хоча ці ситуації виглядають легшими, однак у них люди можуть проходити через горе з двоїстими переживаннями: адже вони самі вирішили покинути те, за чим тужитимуть. Вони можуть вважати, що не мають права сумувати за цією втратою, бо самі прийшли до отакого рішення.

2.ВТРАТА БЕЗПЕКИ: відчуття фізичного, емоційного та психічного благополуччя

Наприклад:

Люди, які зазнали фізичного, емоційного або сексуального насильства, а тепер силкуються почуватися в безпеці у щоденному житті.

Сім’ї, які мають фінансові та житлові проблеми, мають відчуття існування «на межі».

Діти розлучених, які переживають втрату «цілісної» сім’ї.

Члени спільноти, які зіткнулася з насильством у своїй спільноті й почуваються дестабілізованими, у небезпеці.

Людина, яка довідалася про невірність партнера, більше не може відчувати емоційну безпеку в цих стосунках.

На базовому рівні ми очікуємо відчуття безпеки у своїх домівках, спільнотах та стосунках. Втрата відчуття безпеки, чи то фізична (після «вторгнення»),чи емоційна (після зради) може зробити для людини довколишній світ небезпечним місцем.

Симптоми втрати безпеки можуть включати в себе підвищену тривожність навіть за відсутності небезпеки - або ж нечутливість до того, що відбувається довкола (оніміння почуттів). У багатьох людей, особливо тих, що страждають від ПТСР (посттравматичного стресового розладу), нечутливість і гіпертривожність можуть чергуватися навперемін.

Тим, хто зазнав травми, насильства і/або нестабільності, дуже тяжко відновити відчуття внутрішньої безпеки, навіть якщо обставини вже виправилися. Окрім видужання від травми, людині ще треба пережити горе від втрати відчуття безпеки, і навчитися вибудовувати його заново.

3.ВТРАТА АВТОНОМНОСТІ: можливості керувати своїм життям і справами

Наприклад:

Людина, яка горює через втрату фізичних і/або когнітивних здібностей.

Літня людина, яка більше не може потурбуватися сама про себе, і горює над своїм «згасанням».

Людина, яка переживає часи фінансової кризи і втрачає відчуття незалежності, опинившись у ситуації, коли необхідно покладатися на підтримку інших.

Цей вид горя врізається у саму глибину людської потреби управляти своїм тілом і своїм життям. Втрата автономності призводить до горя від втрати почуття контролю і боротьбу за збереження своєї самоідентичності, незалежності. Такі люди мають завдання відгорювати свої втрати і переосмислити себе заново, хто вони є перед лицем цих обмежень.

4.ВТРАТА МРІЙ АБО ОЧІКУВАНЬ: боротьба з нездійсненним

Наприклад:

Людина/пара, яка зіткнулася з безпліддям.

Студент-відмінник, який намагається знайти собі місце у «реальному світі».

Людина, чиє кар’єрне сходження не відповідає її власним очікуванням.

Людина, чия спільнота раптом зробила поворот у напрямку, з яким вона не погоджується.

Цей тип переживань (він є горем, якщо становить велику втрату для особистості) характеризується глибокою дезорієнтацією. Переважна більшість людей живуть із відчуттям, що ми знаємо, як цей світ побудований, і як він функціонуватиме надалі. Коли життєві події розбивають наші очікування, людина може мати глибоке відчуття горя і несправедливості.

Вийти заміж і не отримати сімейного щастя, люблячого чоловіка, слухняних здорових дітей — це втрата очікувань, яка для душі є горем. Людина часто живе постійно порівнюючи себе з іншими. Несподівані зрушення у своїй стабільній групі можуть призвести до втрати знайомої реальності й нерозуміння, як цей світ узагалі влаштований.

ПОВЕРНУТИ СЛОВУ «ГОРЕ» НАЛЕЖНЕ ЙОМУ МІСЦЕ

Втрата самоідентифікації, безпеки, автономності чи очікувань — це реальні втрати, які вимагають, щоб їх прожили як горе. Відгорювали. Час скорботи і жалоба за втраченим можуть допомогти нам пройти через момент або період хаосу з тією лагідністю до себе, яку ми виявляємо до іншої людини у скорботі.

Той, хто переживає скорботу, має право на гнів, смуток, заціпеніння, дезорієнтацію, а також на нелінійне зцілення (з поверненнями хвиль болю). У той час як одні люди переживають свої невдачі і трагедії у горі та скорботі, іншим чомусь «відмовлено» у праві плакати над своїм особистим горем. Тому психолог дає нам цей дозвіл.

Хай би що чи кого ви втратили — дорогу людину, мрію про сім’ю чи необхідну вам роботу, -

Ви можете горювати.

Ви можете переживати скорботу.

Ваша втрата реальна.

Допис зі сторінки Вікторія Назаревич

Оригінальна стаття: https://www.psychologytoday.com/.../4-types-grief-no-one...