Нові атаки щодня, і окрім тривоги чи біль через них, до психологів дедалі частіше звертаються люди з так званим «синдромом вцілілого». Це почуття провини за те, що вони буцімто роблять мало або що війна не забрала в них дім чи близьких, коли в інших цього не лишилося.
У підлітковому віці ці почуття можуть бути ще більш загостреними, адже накладається вікова криза. Відчуття провини сильно впливає на самооцінку, тому не можна залишати дитину з ним сам на сам.
«Постійне відчуття небезпеки забирає сили, у багатьох людей є втрати — це хмара, яка висить над нами всіма. Варто передусім знизити очікування від себе й одне від одного, бо ми і так робимо все, що в наших силах», — зазначила Інна Князєва, психологиня фонду «Голоси дітей», у спільному з Координаційний центр з розвитку сімейного виховання та догляду дітей матеріалі.Важливо пояснити дитині, що вона не винна у війні та її несправедливості. Уникайте порівнянь з іншими, не знецінюйте почуття дитини та не використовуйте узагальнення типу «всім погано».
Немає коментарів:
Дописати коментар