Життєво необхідні для дитини рухи

 Центр практичної нейропсихології - Одеса

Основні рухи – це життєво необхідні для дитини рухи, такі як повзання, лазіння, кидання, метання, ходьба, біг та стрибки.

З раннього дитинства, ці основні рухи є природними і сприяють її оздоровленню та всебічному розвитку. Вони зміцнюють різні групи м'язів, зв'язки, суглоби, а також сприяють розвитку фізичних якостей та нормальної роботи систем організму, включаючи серцево-судинну, дихальну та нервову системи.

Розвиток основних рухів необхідно здійснювати не тільки задля набуття рухових навичок, а й з метою формування вміння їх застосовувати у повсякденному житті з мінімальними фізичними та нервово-психічними витратами.

Кінцевою метою розвитку основних рухів є навчити дитину:

1) усвідомлено керувати своїми рухами;

2) самостійно спостерігати та аналізувати різні ситуації, обираючи найбільш ефективний спосіб реалізації рухової поведінки залежно від конкретних умов взаємодії з оточуючими;

3) розуміти особливості кожного виду основних рухів та вміти використовувати їх переваги;

4) розвивати точні відчуття м'язів, необхідні для правильного виконання рухів, а також креативно застосовувати ці рухи в повсякденному житті.

Вправи, що включають основні рухи, активізують кору головного мозку та впливають на його функціональні можливості. У скелетній мускулатурі знаходяться пропріорецептори, які передають імпульси в кору головного мозку, інформуючи про м'язові зусилля організму, такі як натяг м'язів, зв'язок і сухожиль.

Отримана інформація аналізується, і на її основі формується реакція у відповідь, що активізує і коригує працюючі м'язи. Цей процес утворює замкнуту кільцеву систему реагування, що забезпечує безперервність та стабільність руху.

Виконання руху активізує розумову діяльність та є необхідною умовою освоєння саморегуляції рухів.

Успішне освоєння основних рухів потребує певного рівня розвитку почуття рівноваги. Це почуття розвивається поступово та пов'язане з розвитком кори головного мозку, вестибулярного апарату та почуття положення тіла у просторі та його зміни.

У дітей дошкільного віку почуття рівноваги розвивається від здатності утримувати статичну позу до здатності підтримувати рівновагу у різноманітних рухах, а також використовуються спеціальні вправи, які виконуються в основному на зменшеній площі опори, наприклад, «стій на правій нозі, рахуємо до п’яти, тепер на лівій».

Займайтесь з вашими дітьми весело!