Зі сторінки дитячої та сімейної психологині Світлани Ройз

 Зараз дуже складний етап того, що ми з вами проживаємо. І він потребує особливої уваги. Втома накопичується. Фізична, емоційна. Занадто багато невизначеності і болі. Ми вже можемо відчувати ознаки емпатичного ді-стресу, коли сил на співчуття, на розуміння, на емпатію, на коректне реагування може не вистачати.

Ми можемо відчувати спустошеність, роздратування, сповільненість в реакціях та думках.

Якщо ми самі знаходимося у відносній небезпеці - з кожною новиною, фотографією, з кожним повідомленням про біль - ми отримуємо вторинну травматизацію.

Ми всі потерпілі.

Кожному з нас зараз потрібні слова:

Як ти? Я хочу почути твій голос - і потрібні ті, хто зможе вислухати.

Я не знаю, як ти витримуєш, але ти робиш все, що можливо, в тих обставинах, що склалися.

Кожному з нас потрібні слова - спирайся на мене.

ми точно впораємося!

А ще ми маємо в майбутньому щось робити з колективним ПТСР. Нам так будуть потрібні сили.

Зараз у нас може бути відчуття, що все, що ми робимо, скільки б ми не робили - замало. Будь ласка, давайте не знецінювати свої дії та вклади.

Я не знаю, які слова знайти, що зробити, щоб хоч трохи полегшити те, що відчувають всі, хто зараз під обстрілами. Кожен з нас обирає своє - молитву, переказ грошей, будь які дії і допомогу.

Всі реакції зараз зрозумілі.

Але, будь ласка, давайте не направляти один на одного напругу та агресію. Вона шукає виходу.

Я вже писала в одному коментарі, що лінія розмежування має проходити не по українцям.

У нас один ворог. І зараз дуже необачно витрачати сили на боротьбу та суперечки один з одним. Та міряння корисністю та патріотизмом.

Ми не можемо знати, через що проходить кожний і кожна з нас. Ми не можемо порівнювати біль.

Зараз точно не час звинувачень. Всі на своєму фронті.

Саме зараз, для того, щоб наша психіка мала змогу все, що з нами відбувається, переплавити та перетравити:

* Нам потрібні близькість

* Можливість просити про допомогу та приймати допомогу (приймати теж так складно!)

* Емпатія та одночасно можливість хоч трохи не включатись емоційно

* самоемпатія - самопідтримка

* Будь яка можлива зараз турбота про тіло

* Як тільки можливо - дивитись у вікно, бачити, що є день.(ми провели 10 днів в підвалі, в затемнені, і я вже знаю, як це впливає на психіку)

* Інформаційні паузи

* Будь яка можлива фізична активність. Будь яка.

* Все, що нам нагадує про мирне життя. Все, що зараз нас поєднує з життєвістю. Нам важливо не тільки вижити. Нам важливо зберегтися. Зберегти життєвість.

* Щоб не відбувалося, Вірити в те, що для нас важливо.

Цінності визначають наші цілі. У нас одна ціль!

Ми маємо бути разом. Ми точно переможемо!

Джерело