Вправи антидепресанти. Дитячі депресивні стани. Для дорослих, окремі вправи.
Діти не просто не можуть заспокоїтися і відпочити, дати собі час на відновлення. Вони забороняють собі це робити, вважають, що вони зобов'язані, бояться, що якщо розслабитися, то може щось трапитися іще страшніше. Це стосується підлітків, молодші діти легше відволікаються і переключаються. Пояснюємо, що навіть рука, якщо її тримати перед собою в одному положенні, втомлюється дуже сильно від статичного напруження. (Можна продемонструвати таку вправу, коли щось досить легке, навіть сірничок, якщо тримати довго, стає дуже важко втримувати). Наша душа і психіка також може втомлюватися. А якщо душа втомлюється, і тілу і духу стає важче. Тому відновлюємо душевні опори. Виснаження буде приводити до розпачу, відчуття безнадії, пригнічення, апатії (коли нічого не хочеться і ніщо не радує).
Потрібно відновити, наскільки це можливо, режим сну (дефіцит сну - один із чинників. Дуже важливий водний баланс, пити воду (сила води). Бажано харчуватися регулярно, обставляти це як важливу подію для дитини, певний ритуал. Ці всі прості речі допомагають психіці відновлюватися.
1) Вправа "Вистав дозорного". Інколи здається, що не маєш права відпочити, просто не можеш розслабитися. Можна собі допомогти цією вправою. Признач дозорного. Це може бути будь-яка річ (ліхтарик, телефон), іграшка, яку ти береш в руки і "доручаєш" бути на сторожі. Так, наче це твоя частинка уваги і тривоги буде тимчасово жити в цьому предметі. Постав на видному місці або десь поруч. Тепер він сторожує, а ти можеш перепочити. Якщо щось трапиться неочікуване, все зразу до тебе повернеться. А зараз маєш дозорного, його черга бути на сторожі, ти можеш трохи відпочити. Так в ігровій формі дитина може дати собі дозвіл не тривожитися якийсь час. Також варіант: намалюй себе у обладунках дозорного. Передай намальованому стражу на час цю задачу, хай вісить малюнок на стіні і всіх нас береже. Коли ти відновився, можеш згорнути малюнок до наступного перепочинку. Це новий ритуал саморегулювання (чи щось такого типу схоже напридумуйте) може допомогти дитині переключатися, адже бути на стражі увесь час довго неможливо. Це принцип впровадження символічного предмету в фантазійний простір дитини.
Молодшим школярам це може зайти як гра. Старшим дітям - серйозна вправа на самодопомогу, якщо без вправ не виходить.
2) Що рекомендують фахівці для профілактики занурення в негативні стани і сповзання в депресію. Світлотерапія - перебувати в яскраво освітленому просторі, гуляти на повітрі, на сонці.
Ми вже розібралися, що душа теж може втомитися. Але вона може і відновитися. Звідки душа бере сили для відновлення? Від єднання зі світом - сонцем, вітром, водою, землею.
Вправа "Сила сонця" Можна гуляти на повітрі на сонячному боці, якщо це можливо у безпечні періоди без обстрілів. Якщо тимчасово неможливо, можна заплющити очі й пригадати, як ви були на сонечку. Уяви, як воно яскраво світить, аж хочеться мружитись, торкається ваших щічок, нагріває, наснажує світлом. Побудьте на сонечку в своєму безпечному спогаді. Пригадайте, що було навколо, коли вам було добре на сонечку, які ви бачили кольори, чули звуки, може запахи, тепло-прохолоду. Це дає змогу затримати себе в цьому уявному безпечному місці, а в цей час ваша психіка сама відновлюється. Вона така, вірте їй, справиться, просто треба трохи їй допомогти.
Вправа "Сила землі". Це вправи на стабілізацію, відчуття фізичної опори, необхідної для відновлення впевненості. Для вправи потрібен надійний стілець зі спинкою. Або спорудіть щось схоже. Потрібно сісти, поставити ноги на підлогу і натиснути ними на землю, відчути опру своїми ступнями. а далі напружитися так, наче ти вдавлюєшся в сидіння, наче стаєш ніби кам'яним велетнем, який давить на стілець і ногами і навть попою, спиною. Напружуючись, можна втягнути животик, наче хочеш пупком дістати аж до хребта, до спини. Руки можна стиснути в кулачки, напружити лікті і плечі - ти велетень. І затриматися в такому стані кам'яного велета, ніби ти вростаєш у землю, а вона передає тобі свої сили. Земля - вона дуже велика, в неї багато сили, кожну весну відновлює життя і всіх нас годує. Ти твердо стоїш на землі і вона наснажує тебе своєю силою. Це коротка вправа, після напруження можна розслабитися і спитати, що ти відчуваєш. У дистанційному форматі не у всіх відразу вийде, особливо, коли ви не всіх бачите. А можливо щось заважало і відволікало. Важливо запустити образ і потім сказати, що ти можеш спробувати тоді, коли тобі буде зручно. Якщо якась вправа не виходить, то можна робити частіше те, що дає більший ефект, і не покидати ці проби єднання зі світом, щоб уявні стихії давали свої сили нам для нашого відновлення.
Звісно, головне забезпечити дитині відчуття, що вона не сама, протистояти її бажанню ізолюватися, м'яко і обережно повертати до спільних справ і станів. Обнімати, підтримувати, бути поруч в емоціях. Але не замикатися на власних стражданнях. Завжди можна знайти того, кому ще гірше і допомогти йому чимось посильним, хоч розмовою, хоч поглядом, а може й зробити щось, що засвідчує підтримку.
Немає коментарів:
Дописати коментар