Аркадій Бабченко:

Дивіться, яка справа. Стрічкою зараз гуляє пост психолога, в якому вона каже, що в стані надзвичайної ситуації п'ятий, дванадцятий і двадцять перший дні є критичними для психологічного стану. Саме цими днями відбувається перелом психіки. І вона виходить на новий рівень сприйняття ситуації.

Це дійсно правда. У мене цей перелом стався вчора.

Перші три дні - були пекло пекельне. Повне спустошення нервової системи, втома мозку, отупіння, уповільнення реакцій, згасання функцій організму, повна апатія та небажання нічого. За ці три дні я не знаю, чи ми з'їли щось. Ложку салату запхнеш у себе абияк, вже блювати хочеться. Дружина за ці три дні схудла на п'ять кілограмів. У мене легше, але ці три дні коштували мені десяти років життя.

Але потім настає перелом.

У мене він настав учора.

Я прокинувся голодний, як сволота, і почав жерти. Мій організм пристосувався до нових умов. Психіка перелаштувалася.

Так ось. Цієї доби для нашої психіки - переломний момент.

Зрозумійте одну річ.

Нікому не буде легше, якщо ви сидітимете в повній депресії та доводитимете себе до передінфарктного стану.

І нікому не стане гірше, якщо ви будете активні та бадьорі.

Так, співпереживання необхідно, але це зовсім не означає, що потрібно доводити себе до нервового виснаження.

Рівно навпаки.

Вже зрозуміло, що ця бодяга надовго, Путін вирішив прасувати й брати будь-що, а значить, ми повинні бути зібрані, активні та здорові, як фізично, так і ментально.

По-перше, обов'язково слідкуйте за собою. Це перша лінія оборони ментального здоров'я! Обов'язкове чищення зубів, миття, гігієна, прання білизни. Вам має бути комфортно. Вам має бути зручно. Вам має бути по собі. Сто разів помічено – як тільки людина перестає голитися та чистити зуби – їй кришка. Вона моментально, не встигнеш оком моргнути, звалюється на саме дно і повністю втрачає себе в результаті. Людини більше немає. Замість неї якась рідка субстанція, яка не здатна ні на що. Його можна хоч пасатижами рвати - тільки скиглити й плакати, не чинячи опору.

Щодня - чищення зубів, прання білизни, гоління хто голиться!

Це тепер закон!

Далі.

Є лише два режими – я можу впливати на ситуацію, я не можу впливати на ситуацію.

Тим, хто може впливати, зараз є чим зайнятися, вони й так зайняті справою. Ця публікація не для них.

Хто не може – знайдіть собі справу!

Абсолютно не важливо, яке, хай навіть найменше, але – заняття.

Все, відкладіть телефон убік. Виберіться з мертвої ями постійного оновлення стрічки новин, на яку ви все одно впливати не можете, і віддайте цей день фізичному світу, який оточує вас безпосередньо. Ще раз - тим, що ви доводитимете себе до передінфарктного стану, ви не допоможете нікому.

Весна на вулиці. 1 березня.

Сонце.

Вставайте, вимикайте на кілька годин усі новини – і йдіть просто приберіть квартиру. Або підвал. Або бомбосховища. Або де ви зараз перебуваєте. Робіть вправи на дрібну моторику. Приготуйте жратви. Влаштуйте прибирання-прання. Помийте посуд. Не знаю, що завгодно.

Домовтеся з сусідами, наберіть ванну води - у вас зберігатиметься запас на дві квартири, а у них митиметеся. Тільки пробку обмотайте ганчіркою тугіше, а то вода через два дні піде.

Якщо дозволяє ситуація - вийдіть на вулицю і просто зачекайте на сонці.

Прийміть остаточне рішення - все, я залишаюся тут, що б не було, або все, я евакуюю сім'ю - зараз кожен обирає сам і тільки сам - але прийміть остаточне.

І ви побачите, як відразу розмотаються скручені в натягнуту грудку струни всередині вас.

Невизначеність – головна їжа страху.

Останнє, що вам зараз потрібно - це перетворитися на смикану, розчавлену новинами, повністю пригнічену істоту. Досить читати телефон, зітхати й пити валеріанку відрами.

До речі – заспокійливі пити треба. На ніч. Нам потрібний здоровий сон. Нам потрібне очищення та перезавантаження мозку. Інакше це прямий шлях до нервового зриву та смерті.

А потім, якщо ви не зайняті, увімкніть, не знаю, Нешнл Джеографік і подивіться документалку про метеликів Мадагаскару.

Якщо від безперервного відстеження стрічки новин не залежить зараз ваше безпосереднє виживання і виживання вашого оточення - нічого страшного не станеться, якщо ви загальну ситуацію дізнаєтеся не прямо зараз, із конвеєра, а через кілька годин.

Колони все одно попалять, незалежно від того, прочитаєте ви про це відразу, або через три години, вертушки зіб'ють, обстріл все одно десь буде, війна продовжиться.

А у вас тим часом закінчиться стан чорнухи, пригніченості та нервового виснаження. І ви відчуєте, як кремінь усередині стає все твердішим і непохитнішим.

А ви – все сильніше.

Слава Україні!

Джерело