15 Сонних та засинальних ідей для дітей

 Світлана Ройз 

15 Сонних та засинальних ідей для дітей. «Мама/тато, я не можу заснути. Допоможи». - Тема останнього тижня в запитах батьків саме така. А батькам і самим буває складно розслабитись і здається, що дитина спеціально затягує час. Що починає дратувати, особливо, коли ми втомлені.

В допомогу дорослим та дітям я написала кілька ідей, які можуть створити «простір» перед сном: розслаблення, уповільнення, близькості та безпеки.

Фокус в них на розслабленні, а не на засинанні – це знімає тиск і тривожність.

Образність і м'якість – використання уяви, теплих асоціацій (гніздечко, пір’їнка, чарівна ковдра) допомагає дитині відчути захищеність.

Дихальні техніки, вправи на розтягування та ритмічні рухи – вони впливають на м'язову та нервову систему, допомагаючи заспокоїтись.

1. Гніздечко (іноді дітям потрібно, щоб розслабитись, відчути кордони свого тіла) – ми можемо разом з дитиною створити гніздечко з подушок, ковдр. – уяви, що ти пташеня в гніздечку. І зараз під крилом великого птаха мами чи тата, чи бабусі\дідуся.

2. Чарівна ковдра - Уяви, що тебе огортає не просто ковдра, а тепле світло чи сяйво (якого воно кольору), яке приносить відчуття затишку, спокою та безпеки. Ця ковдра захищає і допомагає розслабитись

3. Невидима парасоля Уяви, що над тобою розкривається парасоля, яка може захистити. Якого вона кольору, якого розміру, чи хочеш когось взяти під парасолю?

4. Черепахові сни. Уяви, що ти велииииика черепаха, яка ховається у свій величезний панцир. Тобі там дуже затишно. (можна постукати по ковдрі – тук-тук, як там тобі в панцирі черепахи?)

5. Потягушки до зірки – уяви найкрасивішу та найяскравішу зірку та потягнись до неї. Твої руки наче гумові і ти можеш торкнутись її однією, а потім другою рукою

6. «Ти - моя зірочка» – зберись в клубочок, обійми себе за коліна а потім повільно розтягни ручки\ніжки – наче зірочка.

7. Їжачок – зберись в клубочок, напруж всі м’язи, наче у тебе зараз колючки з’являться, як у справжнього їжака. А тепер уяви, що (кіт, песик, лисиця…) побігли від тебе. І їжачок знов відчув безпеку і розслабляється. Спинка вже не в колючках, лапки розслаблені. Можна торкнутись пузика. І їжачок задоволено каже фир-фир-фир.

8. Хмарка на долоньці – уяви у себе на долоні хмаринку. Якого вона кольору. Якого розміру. Обережно здуй її, щоб вона повернулась на небо

9. Пелюстки спокою - Уяви, що ти квітка, яка повільно закриває свої пелюстки на ніч. Відчуй, як з кожним видихом пелюстки стають важчими й закриваються. (Робимо повільні вдих і видих. на вдиху долоні розкриваються, на видиху – збираються в квітку). Як виглядає твоя квітка? Уяви, що ти, наче ельф чи фея засинаєш в квітці

10. Зоряне небо - Уяви, що з кожним вдихом всередині тебе чи над тобою запалюється маленька зірка. Вона світить теплом, спокоєм і випромінює здоров’я, радість, затишок. Зроби вдих і зараз на повільному видиху починає з’являєтися нова зірка. Бачиш її? Вона всередині тебе чи над тобою? (допомагаємо дитині уявити всередині себе сяйво)

11. Ніжні хвилі. (Можна робити сидячи чи лежачі). Уяви, що ми знаходимося на березі річки, моря чи океану. Ми у самого берега. Тепла вода м’яко гойдає тебе, хвилі дихають разом із тобою – вдих, видих… (дитина сидячі має трохи гойдатися в такт з повільним диханням)

12. Гойдалка Сядь на ковдру чи ліжко, обхопи коліна й повільно покачайся вперед-назад. (Ми можемо обнімати дитину за спину)

13. Хмаринка - Уяви, що твоя подушка та ліжко – це м’яка хмарина, яка огортає тебе спокоєм і ніжністю. Відчуй, як подушка приймає форму твоєї голови. Відчуваєш голівку, як вона розміщується зручно на подушці? Як ліжко обережно і надійно тримає тебе. І ти стаєш легким \ легкою, наче хмаринка

14. Свічка - Уяви, що всередині тебе горить маленька свічка. Вона тепла, спокійна, безпечна для тебе. Її світло зігріває все всередині. Спостерігай, як її світло розливається в тобі, гойдажться в такт диханню.

15. Пір’їнка - Уяви, що все, що зараз заважає, напружує - перетворюється на пір’їнки чи листок, який несе вітер. Коли будеш готова\готовий – можеш подути і відпустити це

Не потрібно змушувати дитину «грати», ми можемо просто запропонувати образ чи м’яко слідувати за її відчуттями.

Ми можемо мовчки зробити м’який масаж – торкатись всього тіла, щоб повернути дитині відчуття кордонів, «втілеснити». Чи покласти свою теплу руку на живіт, груди, спину.

І головне – не хвилюйтеся, якщо результат не миттєвий. Сам момент спокійного, ніжного контакту перед сном – це вже цінність.

Добрих спокійних нам всім снів. І відновлення.

Обіймаю, Родино як хочу Перемоги!

Сімейна психологиня Світлана Ройз про спілкування з батьком, який не поруч

 Світлана Ройз 

Я хотіла поговорити на тему, по якій багато запитів зараз. Дитина далеко від батька. Сумує, але відмовляється від контакту, або сильно засмучується під час розмови.

Що нам важливо пам'ятати.

Те, що для нас очевидне, для дитини зовсім неясне. І нам це важливо прояснити. Ми не можемо уявити, що собі додумала дитина.

Сприйняття малої дитини егоцентричне. Якщо батька немає поруч - в сприйнятті дитини може виникнути відчуття - він мене спеціально покинув, він не хоче зі мною бути, щось для нього важливіше за мене.

І нам, і самому батькові важливо частіше повторювати: твоєму батьку (мені) так шкода, що він (я) зараз не з тобою. Якщо б міг, кожну хвилинку був би поруч. Ти для нас найважливіше в житті.

Якщо дитина з мамою в іншому місті чи країні - Батько (Я) не поруч - не тому, що так вирішив і тебе покинув, а тому, що він не може покинути країну.

Дитині важлива (звичайно, якщо тато не в ЗСУ) регулярність контакту з батьком. Саме тоді їй легше дочекатись дзвінка, витримати напругу. Регулярність - це про надійний зв'язок.

Якщо батько не може зателефонувати, написати - дитину важливо попередити.

Якщо кожного разу дитина при очікуванні близькості і недосяжності її відчуває біль - вона буде відмовлятись від неї. Буде відсторонюватися від контакту. Уникати розмов про батька.

Мамі важливо відповідати на питання про батька - давати можливість проявити страхи, казати про те, що теж дуже сумує за чоловіком.

Можна запитати - а про що б ти хотів розповісти татові?

Важливо створювати нові ритуали близькості - можливо, слова при вітанні та прощанні, можливо, тато зможе перед сном читати маленьку казку чи просто сказати "цілую".

Чим більше паузи в спілкуванні, чим більше очікування від контакту, тим більше може бути емоційна реакція - в будь яких проявах. Якщо паузи будуть меншими - істерик, розчарування, сліз може бути менше.

Коли дитина засмучується - важливо - підтримати її (я теж так сумую, мені так складно прощатись із тобою).

І намагатись переключити її увагу на майбутнє - а що ти будеш робити після нашої розмови? (Допоможіть дитині сформувати плани).

І сказати, коли ви зможете точно вийти на контакт.

Прекрасні ідеї із коментарів - записати короткі відео- повідомлення, які можливо показувати дитині, якщо не має зв'язку. чи щоб тато записав аудіоказку, яку можна слухати.

Я так бажаю, щоб всі вже були разом. Святкували Перемогу! І обіймались досхочу.

Так обов'язково буде.

Обіймаю, як хочу Перемоги!

Джерело

Світлана Ройз: Грім під час війни, як підготувати дітей

 Світлана Ройз

Грім під час війни, як підготувати дітей, щоб вони не злякались. У нас зараз збирається дощ, судячи із хмар, буде гроза і грім. І, я подумала, що саме зараз нам потрібно підготуватись, та попередити дітей. Щоб не було відчуття вибухів. Щоб дорослі і діти не втрачали відчуття безпеки.

Донці я показала на небо і сказала - дивись, бачиш хмари, вони не просто дощові, може бути сильна злива. Пам'ятаєш, що буває під час зливи? Грім та блискавка.

Це точно не вибухи. Вони можуть нагадувати вибух, але це грім. Ми точно в безпеці.

Алгоритм такий - нам потрібно процес взяти під контроль. перехопити активністю префронтальної кори активність лімбічної системи. З дітьми, коли ми працювали в мирний час із страхом грому - я просила, щоб вони гучно рахували, скільки секунд від блискавки до звуку.

Ми під кожний грім хлопали в долоні чи кричали. У мене в Студії є інструмент, що звучить, наче грім '. Зараз (в коментарях запропонували) можна кричати під час грому УРА!

ми грали в "ловців блискавок" і плескаючи в долоні, наввипередки ловили їх та уявляли, що складаємо в банку, чи коробку.

зараз допустимо уявляти, як ми перенаправляємо блискавки на техніку ворогів.

Хай дощі будуть тими, що очищують, а не лякають

Джерело

Психологиня Світлана Ройз про допомогу дітям, яким важко засинати

 Світлана Ройз

Як допомогти дитині заснути. Для дітей, і для дорослих зараз тема сну може бути пов'язана з напругою і тривогою. І нам особливо важливо створювати «простір сна», звички – ритуали, щоб давали сигнал нашій парасимпатичній системі – "вмикайся, все спокійно, можна розслаблятися".

Екологія сну: намагатись не дивитись мульфільми в ліжку, за годину до сну не грати в комп'ютерні ігри. Переходити в «тихий» і більш повільний режим. Створювати «сонні ритуали» - якщо є можливість – вмивання, переодягання (хоч маленьку деталь одягу, наприклад – нічні шкарпетки), можливо, обіймання, казки, колискові, масаж. Зараз дітям потрібне більше часу та більше нашої допомоги, щоб відчути хоч відносну безпеку та захист, в якій можна дозволити собі заснути. Ритуали створюють простір передбачуваності - безпеки

Донька мене кожної ночі питає - А тривога буде? – я їй відповідаю – "напевно, так. А що ми будемо робити, якщо буде сигнал сирени?" і вона сама розповідає послідовність дій. Це дає їй відчуття контролю.

Ми можемо вигадувати і докладно описувати чи створювати із подушок та пледів «Безпечне захищене місце»

Я можу запитувати - Хто буде Хранителем твого сну чи добрих снів?

Зараз багато дітей бояться темноти, і будуть у пригоді ігри з ліхтариками, тіньовий театр. Сьогодні я зробила з клаптику коробки з НП трафарет - ангела. Його можна використовувати і як фігурку «хранителю сну», можна зробити (якщо наклеїти на серветку чи на малюнок дитини) вітраж.

Перед сном я можу запитати – щоб ти хотіла із собою взяти із цього дня в новий день? Так ми фіксуємо ресурс.

А якщо відбувалося щось складне – я можу попросити покласти руки на чоло і потилицю (це кінезіологічна вправа) і попросити, щоб дитина сказала, що хоче залишити в дні минулому, чи відпустити з гелієвою кулькою в повітря, чи скласти в сейф на зберігання.

Коли дитина каже: "Я боюсь, що щось погане може статися" – ми можемо разом уявити, що над всіма нами купол, який нас захищає. Можемо молитись, співати разом. Бажати всім-всім дітям та дорослим спокою та безпеки. Просити наш Рід допомогти нам і захищати.

Будуть доречні будь-які масажи, поцілунки, обійми, наші теплі доторки.

Можливо, дитина прислухається до нашого серцебиття, саме зараз важлива наша рука, чи іграшка, контакт з якою можна відчувати.

я знайшла главу з моєї книги – з другого тому Дитинознавства, яка зараз може бути помічною.

коли дитина каже:

– Я ніяк не можу заснути...

– А ти зараз «внутрішнім зором» подивись в середині на своє тіло. У моєму тілі є місця, де я відчуваю згустки напруги, важкості. Я їх бачу, вони, як крижинки. Коли я тепер дивлюсь на крижинку у мене в потилиці, мій погляд, як сонечко, її розчиняє. Вона тане від мого погляду. А у тебе, де крижинки? У ніжках є? Ні? А де?.. (торкаємося)

– Я боюсь, що не засну...

– А ти уяви, що будь-яка думка – це пір’їнка чи метелик. Як тільки-но вона з’явиться, уяви, що відпускаєш її у небо. З’являється нова, ти й її відпускаєш у небо. Дивись, як вона летить – високо-високо.

– Коли я лежу, у мене в голівці крутиться те, що я хотіла зробити, але не зробила.

– А ти уяви, що ти усі думки і справи, як іграшки перед сном, розкладаєш по поличках: кожну справу і кожен спогад – на свою поличку.

– А у мене, коли я лежу, у животику щось дрижить і заважає спати.

– А ти поклади ручку на животик. Відчуй, яка рука тепла і важка. Від неї по животу розтікається тепло. Може, твоя ручка, як кошеня, яке лежить і муркоче. Ти повільно-преповільно дихаєш, і кошеня-ручка повільно піднімається та опускається від твого дихання.

Або:

– А ти поклади ручку на животик і потряси нею так само, як і животик. Що зараз відбувається?

Або:

– А ти поклади ручку на животик долонькою догори й уяви, що те, що в ньому дрижить, з’являється на долоні. Що це? Чого воно хоче? Може, якщо воно цього хоче, накрий його долонькою і вклади спати? А може, його відпустити на місяць і до зірок?

– Я думаю про те, що ніяк не можу заснути. І від цього не можу заснути.

– Коли думки ходять по колу – змотуй їх у клубок. Уяви, що ти намотуєш м’якеньку ниточку в клубок – виток за витком.

– Я не можу заснути... Я чогось тривожусь, а чого саме – не знаю.

–уяви себе у самому чарівному місці. Самому найбезпечнішому для тебе. Там буде травичка? А сніг? А веселка? А люди? А що там буде? Там обов’язково буде перебувати Хранитель Сну. Йому можна передати, як хмаринку, усі твої тривоги. Прямо зі свого тіла випусти їх і віддай Хранителю. І попроси про найдобріший сон. Хранитель Сну може тебе надихнути на самий-самий добрий сон.

– Я не можу заснути, тому що хочу, щоб скорше настав ранок.

– А ти уяви, що твоя думка зараз човником пливе у «завтра» по річці. Човник з кожною секундою по м’якеньких-прем’якеньких хвилям упливає все далі і далі.

Або:

–Уяви, що твої думки і дихання – повільні і ліниві. Зовсім, як лінивці. Тепер ми заморожуємо час, і він рухається, тече, але стає повільнішим і повільнішим. І думки, і дихання... повільнішеее.

– Я ніяк не можу заснути. Мені заважають усі звуки.

– Дослухайся тепер до звуку сну (потрібно якомога низьким, протяжним звуком кілька разів на одній ноті проспівати: Ууууууууууууууууууууууууууууу).

Добрих снів. І нехай діти сміються уві сні, і нам буде спокійно. Обіймаю!

Джерело