Сьогодні я раз п'ять різним знайомим і собі нагадувала - зараз нашому мозку складно підтримувати багатозадачність. Зараз ресурсу просто не вистачає на багаточасові зуми, довгі дистанції, постійний контроль новин. Нам так важливо пам'ятати, що зараз у нас інші умови, інші можливості сприйняття, інше навантаження на нервову систему - нам потрібно (в будь яких заняттях, якщо ми у відносній безпеці):
* часто робити перерви, навіть,якщо нам здається, що ми нічим корисним не зайняті
* не хапатися за все,
* не намагатися утримувати в пам'яті, записувати в нотатки,
* Ставити собі нагадування в телефоні - кожні 2-2,5 години: вода, туалет, потягнися, з'їш щось.
* Дивитись у вікно, якщо це безпечно
* Дозволяти собі хоч трішечки полежати впродовж дня
* Вимкнути, нарешті, перфекціонізм
* Питати себе, навіть у складних умовах - що зараз хоч трохи може надати мені радість (канали ресурсу - тіло, творчість (все, що надає доступ до емоцій - фільм, музика), контакти, будь що в соціальній реалізації, інтелект (зараз нормально, що складно читати та вивчати нове), віра).
Зараз у багатьох із нас така величезна потреба бути корисними, що ми можемо метушитись і це шкодить результату, продуктивності і нашому відчуттю задоволеності.
Я сьогодні намагалась переключатись між 7 робочими і 5 новинними чатами. І під кінець дня нагадувала собі жонглера, у якого всі кульки падали.
нам важливо дозувати навантаження, розбивати великі справи на маленькі. І казати собі частіше, коли ми взагалі зробили щось - яка/який же я молодець 
Ми всі молодці!!!!
Ми пройшли ще один складний день. Ми всі разом.
Ми йдемо до перемоги
Я бажаю всім доброї спокійної ночі із мирними снами. І щоб діти посміхались уві сні 💗
Немає коментарів:
Дописати коментар