Одним із найважчих та найболючіших досвідів, який через війну переживають українські родини, є невизначена втрата. Коли людина вважається зниклою безвісті, а її близькі не мають інформації ні про її життя, ані про смерть — це ускладнює проживання горя. Члени сім'ї розходяться в думках про долю зниклої безвісти близької людини. Одні продовжують сподіватися на повернення, інші сприймають зниклу людину як однозначно мертву. Без фізичного доказу — аналізу ДНК або тіла для поховання — втрата для сім'ї не має кінця.
Що відбувається в сім‘ях, які проживають невизначену втрату?
Прийняття рішень відкладається, а процеси горювання заморожуються. Невизначеність перешкоджає пошуку сенсу, який так необхідний для подолання втрати. Щоденні завдання залишаються невиконаними, а сімейні ролі — нез‘ясованими. Друзі та діти часто опиняються поза увагою, а традиційні сімейні ритуали та святкування скасовуються.
Немає коментарів:
Дописати коментар