Прив'язаність до предметів у дітей розладами аутичного спектру

 Центр практичної нейропсихології - Одеса

Прив'язаність до предметів - це емоційна прив'язаність людини до неживого предмета, і її проявляють майже всі люди. Однак за аутизму вона може набувати незвичних форм або заважати в навчанні та повсякденному житті.

Більшість маленьких дітей можуть бути дуже прив'язані до певної ковдри, іграшки або предмета одягу. Часто дитина відмовляється розлучатися з таким предметом і хоче постійно брати його з собою. Ці предмети допомагають маленьким дітям адаптуватися до нового місця або ситуації.

Однак коли дитина виходить із дошкільного віку, наявність таких постійних предметів починає здаватися "соціально неприйнятною", адже вважається, що діти це "переростають".

Серед аутичних людей прив'язаність до предметів можуть зберігатися навіть у дорослому віці. Крім того, вони можуть бути нестандартними. Якщо в нейротипових дітей такими предметами найчастіше виявляються м'які іграшки, в аутичних дітей це можуть бути машинки, кубики або взагалі не іграшки, а якісь побутові предмети, наприклад, ложки.

Багато аутичних підлітків і дорослих розповідають, що їм доводиться купувати багато однакових футболок, ручок або інших речей, тому що їхня потреба використовувати або носити щось звичне занадто сильна.

Нерідко трапляється ситуація, коли якийсь товар повністю зникає з продажу, і це стає справжньою трагедією для дитини з аутизмом або дорослого, який відчуває серйозний стрес. Емоційні переживання з цього приводу не є дрібницею і можуть бути справді дуже серйозними. Були навіть випадки, коли небайдужі люди або самі виробники допомагали аутичній людині знайти запас цього товару, щоб полегшити її страждання.

Чому аутична дитина може постійно тримати щось у руках

Нерідко аутичні діти наполягають на тому, щоб постійно або дуже часто тримати в руці якийсь предмет, наприклад кубик, ручку, аркуш паперу тощо. Ця звичка може викликати здивування в оточуючих, і важливо зрозуміти, що є кілька можливих причин для її розвитку.

МЕХАНІЗМ САМОРЕГУЛЯЦІЇ

Тримання предмета в руках може бути звичним способом заспокоїтися в разі тривожності, страху або сенсорного перевантаження. Це може допомагати людині відчути контроль над ситуацією, тому що вона виконує якусь дуже звичну та заспокійливу дію.

СЕНСОРНА СТИМУЛЯЦІЯ

Предмет у руці надає тактильну та іншу сенсорну стимуляцію. Ймовірно, для дитини вона є приємною і допомагає їй заспокоїтися. Це може бути її сенсорний спосіб відчути себе в безпеці або задовольнити "сенсорний пошук" - сильне прагнення до певних сенсорних відчуттів.

ЗВИЧНА ПОВЕДІНКА

Нарешті, це може бути просто звичкою на кшталт смоктання пальця або накручування волосся на пальці. Поведінка може неусвідомлено стати звичною з часом, навіть якщо її роль для самозаспокоєння знизилася.

Важливо зазначити, що сама по собі ця поведінка не становить проблеми. Але якщо звичка тримати предмет у руках заважає дитині або дорослому спілкуватися, навчатися, виконувати повсякденні справи або є потенційно небезпечною для здоров'я, то важливо поговорити про це з фахівцем. При цьому важливо буде проаналізувати, яку саме роль виконує тримання предмета в конкретної людини.