Центр практичної нейропсихології - Одеса
Саморегуляція - це навичка, яка дає змогу дитині керувати своєю поведінкою, регулювати емоції та реакції. Що краще розвинена саморегуляція, то легше дитина переживає стресові ситуації, легше адаптується до вимог садочка та школи.Саморегуляція у дитини розвинена недостатньо, якщо вона:
- дуже слабко реагує на подразнення органів чуття (не чує, коли її кличуть; не реагує на дотики, має надто високий больовий поріг);
- має млявий, апатичний, незацікавлений вигляд, перебуває "у своєму світі";
- зазнає труднощів із регуляцією власної поведінки, емоційних реакцій, легко дратується або плаче у відповідь на ситуацію, що фруструє; зростає кількість істерик, дитина постійно скиглить, вона усім незадоволена і дуже потребує контролю;
- протягом дня частіше, ніж зазвичай, виникають істерики або проблеми з поведінкою;
- дитина "страйкує", не слухається;
- її поведінкові стратегії неефективні;
- неуважна, погано концентрується, погано спить, важко засинає;
- у неї запізнюється розвиток комунікативних і соціальних навичок; їй важко взаємодіяти;
- віддає перевагу гратися на самоті, тому що не хоче або не розуміє, як грати з іншими дітьми
- насилу переносить зміни у звичному графіку, важко перемикатися між завданнями;
- важко взаємодіяти з однолітками, не вміє дружити.
Що можна зробити, щоб поліпшити навичку саморегуляції?- зверніться до нейропсихолога для опрацювання реакцій дитини на сенсорні подразники;
- використовуйте терапевтичні казки та рольові ігри для того, щоб познайомити дитину з прийнятними моделями поведінки, комунікативними моделями, реакціями тощо;
- розвивайте мовлення дитини.
Немає коментарів:
Дописати коментар