«Про мертвих або добре, або ніяк». Деякі особливості горювання

 Національний центр надання психологічної допомоги людям в горі

«Про мертвих або добре, або ніяк» - цей вислів вказує на тенденцію сприймати померлих у світлі їхніх позитивних якостей, оминаючи негативні аспекти їхнього життя. У період скорботи люди часто схильні згадувати позитивні моменти та якості померлого, що може бути спробою зберегти пам'ять про них в світлі добра.

Проте, стадії горя можуть варіювати. Спочатку може переважати пам'ять про позитивне, але з часом можуть з'являтися і негативні аспекти. Люди можуть проходити через різні етапи горя, включаючи заперечення, гнів, та прийняття, що може впливати на сприйняття померлих.

Фрази типу: «Годі, що таке кажеш, так не можна» - це, мабуть, знайомо кожному, хто у скорботі намагався чесно висловити те, що відчуває до померлого не тільки сум і тугу, але й певні негативні емоції.

Ми не можемо довгий час жити в ідеалізації, наша психіка починає чинити опір. Тож, на якомусь етапі горювання людина починає відчувати злість та образу на померлого, засуджувати його, згадувати всі негативні моменти, вчинки та риси характеру.

Будь-які зміни від ідеалізації до відвертого негативу - це все абсолютно нормально. Гірше буде застрягти у якомусь одному стані, що може спричинити складне горе та патологічні прояви у проживанні горя втрати.

Отже, ідея «про мертвих або добре, або нічого» не завжди є абсолютною, і сприйняття може змінюватися з плином часу та із зміною емоційного стану особи.