*Проблеми сепарації*
У психології є термін «сепарація», і позначає він процес відділення людини від своїх батьків та її становлення як самостійної особистості.
*Щоб сформуватися як незалежна особистість, людина повинна пройти всі чотири етапи сепарації:*
– емоційний (особистість перестає залежати від схвалення чи несхвалення сім’ї);
– атитюдний (в людини формуються власні погляди на світ);
– функціональний (людина розуміє, що може самостійно дбати про себе);
– конфліктний (людина усвідомлює право жити своє життя).
Проте інколи процес сепарації не завершується, через що люди в дорослому віці залишаються залежними від батьків, не можуть жити відповідно до своїх цілей і переконань.
*Чому ж виникають проблеми із сепарацією? Є декілька причин:*
![🔸](https://static.xx.fbcdn.net/images/emoji.php/v9/t72/1/16/1f538.png)
Батьки провокують у дитини почуття вини за те, що дали їй життя та забезпечували усім необхідним. Дитину наче зобов’язують «виплачувати» перед батьками борг. Шлях до здорової сепарації – усвідомлення того, що народження дитини є відповідальністю батьків, а не самої дитини. Тому забезпечувати малечу усім необхідним – обов’язок дорослих, а не те, за що потім дитина має почуватися винною.
![🔸](https://static.xx.fbcdn.net/images/emoji.php/v9/t72/1/16/1f538.png)
Батьки ігнорують власні інтереси та бажання і наче «живуть заради дитини». В результаті вони і від свого сина чи доньки очікують на таку ж жертовність. І коли дитина виростає, то відчуває обов’язок відмовитися від власного «я» на користь жертовних батьків, відчуваючи за собою наявність «боргу» перед ними.
![🔸](https://static.xx.fbcdn.net/images/emoji.php/v9/t72/1/16/1f538.png)
Інколи дитину використовують як основу для побудови стосунків: двоє байдужих одна одній людини об’єднуються лише для того, аби ростити малечу. Тоді дитині до останнього не дають покинути батьківський дім, щоб розпочати жити власне життя.
![🔸](https://static.xx.fbcdn.net/images/emoji.php/v9/t72/1/16/1f538.png)
Батьки позбавляють дитину права голосу, наполягаючи, що вони, дорослі, знають, як краще для неї. В результаті вже доросла дитина сприймає навколишній світ вороже, не чує власних бажань.
![🔸](https://static.xx.fbcdn.net/images/emoji.php/v9/t72/1/16/1f538.png)
Дорослий представляє малечі світ як щось страшне, постійно застерігаючи її від небезпеки за межами дому. Діти в таких сім’ях тривожні, і вже в дорослому віці живуть з думкою про те, що ні з чим не зможуть впоратися самотужки.
![🔸](https://static.xx.fbcdn.net/images/emoji.php/v9/t72/1/16/1f538.png)
Батьки прагнуть самореалізуватися через дитину. Вони нав’язують їй свої бажання, захоплення, прагнення. Результат: дитині складно сепаруватись, адже вона не розуміє насправді, хто вона така і чого прагне.
Що ж тоді потрібно робити дорослим, щоб їхні син чи донька сформувались як самостійна особистість:
дозволяти дитині набути власного життєвого досвіду;
![🔸](https://static.xx.fbcdn.net/images/emoji.php/v9/t72/1/16/1f538.png)
дати їй право на власні помилки;
![🔸](https://static.xx.fbcdn.net/images/emoji.php/v9/t72/1/16/1f538.png)
навчити брати відповідальність за свої вчинки;
![🔸](https://static.xx.fbcdn.net/images/emoji.php/v9/t72/1/16/1f538.png)
бути для них прикладом: йти за власними бажаннями та прагненнями.
Джерело: zebra.centr
Інфографіка: Психологічна підтримка
Немає коментарів:
Дописати коментар