Булінг

 Національна гаряча лінія для дітей та молоді

Булінг — це не "дитячі сварки", які минуть самі по собі. Це систематичне насильство, яке залишає глибокі психологічні травми. І найстрашніше для дитини в цей момент — відчути, що вона сама з цим.

Ознаки, які не можна ігнорувати:

Раптова відмова йти до школи, хоча раніше все було добре

Часті "хвороби" перед школою (головний біль, біль у животі)

Пошкоджені речі, зникають гроші, порвані підручники

Дитина замкнулася, перестала розповідати про школу

Погіршився сон, з'явилися нічні кошмари

Зникли друзі/подруги, перестали телефонувати

Знижується успішність, концентрація уваги

Що робити?

1. Створіть безпечний простір для розмови

Не починайте з допиту. "Помітила/в, що ти останнім часом засмучений/а. Я поруч, якщо захочеш поговорити" працює краще за "Хто тебе образив?!"

2. Вірте дитині

Навіть якщо вам здається, що вона перебільшує. Те, що для вас дрібниця, для неї може бути травмуючим досвідом. Її біль реальний.

3. НЕ мінімізуйте проблему

"Не звертай уваги", "Дай здачі", "Загартовує характер" — ці слова руйнують довіру і залишають дитину наодинці з проблемою.

4. Діяльна підтримка — це не конфронтація

Не йдіть розбиратися з кривдником/цею або його батьками самостійно.

Правильний алгоритм:

1) Фіксуйте всі випадки (дати, що сталося, свідки)

2) Офіційна розмова з класним керівником/керівницею, звернення до адміністрації школи

3) Залучення шкільного психолога/ині

При необхідності — поліція, Служба у справах дітей

5. Зміцнюйте ресурс дитини

Булінг б'є по самооцінці. Вашій дитині зараз потрібно:

- Відчути підтримку родини (ви на її боці безумовно)

- Простір, де вона успішна (гурток, хобі, спорт)

- Професійна допомога психолога

- Розуміння, що проблема не в ній

6. Навчіть механізмам захисту

- Як реагувати на провокації (без агресії, але впевнено)

- Коли і як просити про допомогу

- Як зберігати докази (скріншоти, повідомлення)

Важливо розуміти:

Булінг — це не конфлікт двох сторін. Це насильство, де є кривдник/ця, постраждалий/а і спостерігачі. Ваше завдання — не з'ясовувати "хто винен/винна", а захистити дитину і зупинити цькування.

P.S. З власного досвіду: часто стикаюсь з тим, що діти не відрізняють конфлікт від цькування (булінгу).