Надбання особистості відповідно до кризових періодів

 Міжнародна Психологічна Асоціація Проективних Методик

Чи успішно ви пройшли свої кризи розвитку?

Суть концепції Еріксона:

Життя людини складається з послідовних етапів, і на кожному з них відбувається криза розвитку — внутрішній конфлікт між двома протилежними силами (наприклад, «довіра і недовіра») - це концепція Еріксона.

Якщо дитина успішно проходить кризу, формується позитивна якість; якщо ні — виникають труднощі, які можуть впливати на подальше життя.

1. Вік 0–1 рік — Довіра або недовіра

Ключове завдання: сформувати базову довіру до світу.

Кризове питання: «Чи можу я довіряти світу?»

Суть: коли дитину годують, тримають, реагують на її потреби, вона відчуває, що світ безпечний, і формується довіра. Якщо ж її ігнорують, залишають у страху чи холоді — виникає недовіра.

Результат: базове відчуття безпеки або недовіра, підозрілість.

2. Вік 1–3 роки — Автономія або сором/сумнів

Ключове завдання: навчитися самостійності.

Кризові питання: «Чи спроможний я це зробити?» «Чи можу я керувати власним тілом?»

Суть: дитина вчиться контролювати свої дії (ходити, їсти, користуватись туалетом). Якщо батьки дають підтримку — з’являється автономія; якщо надмірно контролюють чи карають — формується сором і сумнів у власних силах.

Результат: впевненість у собі або страх помилок і залежність від інших.

3. Вік 3–6 років — Ініціатива або почуття провини

Ключове завдання: діяти самостійно, проявляти ініціативу.

Кризове питання: «Чи можу я це зробити сам, без батьків?»

Суть: діти експериментують, задають багато питань, фантазують. Якщо ініціативу підтримують — розвивається впевненість у власних ідеях. Якщо карають або соромлять — з’являється почуття провини.

Результат: активність і відповідальність або пасивність і страх діяти.

4. Вік 6–12 років — Працьовитість (почуття гідності) або неповноцінність

Ключове завдання: навчитися бути ефективним, корисним.

Кризові питання: «Що я можу зробити сам?» «Чи можу я це зробити достатньо добре?»

Суть: у школі дитина порівнює себе з іншими, отримує оцінки, навчається досягати результатів. Якщо успіхи визнають — формується працелюбність. Якщо критикують або принижують — з’являється почуття неповноцінності.

Результат: віра у власні здібності або невпевненість у собі.

5. Вік 12–18 років — Ідентичність або плутанина ролей

Ключове завдання: знайти себе, свою роль у світі.

Кризове питання: «Хто я?»

Суть: підліток шукає відповіді на питання про сенс життя, цінності, професію, власну унікальність. Якщо його підтримують у пошуках — формується цілісна ідентичність; якщо засуджують — виникає розгубленість і рольова плутанина.

Результат: відчуття цілісності «Я» або внутрішній хаос.

Важливо:

Кожен наступний етап спирається на результати попереднього. Якщо дитина не отримала базової довіри або підтримки, надалі їй важче розвивати автономію, ініціативу й ідентичність. Проте дорослі можуть “перепрожити” незавершені етапи через терапію, усвідомлення або турботливі стосунки.