3 хвилини для себе: як відновити ресурс, коли його немає

 Інкурсія: твоя психологія 🦋

Palyvoda Anna - Психолог  ·

3 хвилини для себе: як відновити ресурс, коли його немає

Часто люди віддають енергію іншим, піклуються про близьких, вирішують сотні завдань, але зовсім не помічають себе. Турбота про себе відсувається на «потім» - коли стане легше або коли з'явиться більше часу. Але парадокс у тому, що для відновлення ресурсу потрібен... ресурс.

Наш мозок сприймає турботу про себе як ще одне завдання, яке може викликати супротив: «Це забере багато часу», «Є важливіші справи», «Зараз не до цього». Тому одна з ефективних стратегій - обмежити час до «не більше 5 хвилин». Якщо турбота про себе укладається у такий проміжок, захисти послаблюються.

 Що можна зробити за 3 хвилини, щоб повернути собі енергію?

 Переключити дихання
Глибокий вдих через ніс на 4 секунди, затримка на 4 секунди, повільний видих на 6. Це активує парасимпатичну нервову систему, яка відповідає за розслаблення.

 Відчути тіло
Розім'яти плечі, зімкнути й розтиснути пальці, потерти долоні або зробити легкий самомасаж скронь чи шиї. Це допомагає повернути увагу в тіло і дає сигнал мозку про підтримку тут і зараз.

 Переключити сенсорний досвід
Вдихнути аромат кави, змочити обличчя холодною водою, змінити звук (наприклад, зняти навушники чи увімкнути улюблений трек). Це дає нервовій системі «перезапуск».

 Переключити фокус уваги
Закрити очі й уявити місце, яке асоціюється зі спокоєм. Чим більше деталей (кольори, текстури, звуки), тим глибший ефект.

 Зробити одну дію для себе
Налити води, вийти на свіже повітря, випростати спину, потерти руки, щоб відчути тепло. Головне - не чекати ідеального моменту для турботи про себе.

Ці техніки стабілізації можуть стати важливим першим кроком до відновлення ресурсу. Коли ми дозволяємо собі таку турботу, ми зменшуємо супротив і поступово можемо рухатися до більш глибинних способів поповнення енергії. Це може бути творчість, спорт, подорожі, волонтерство - кожен з цих шляхів допомагає зберігати ресурс, якщо діяти з обережністю і усвідомленістю.

Не бійтеся звертатися до психолога, щоб разом проговорити та прожити емоції, які ще не відпустили вас. Це важливий етап на шляху до більш ресурсного стану 

 Психологиня Анна Паливода

Дитина швидко забуває новий матеріал

 

Центр практичної нейропсихології - Одеса

Ваша дитина вчить вірш, але вже наступного дня не пам’ятає його? Або після уроку здається, що все зрозуміло, та варто пройти кілька годин – і знання випаровуються? Давайте розберемося, чому так відбувається.

Мозок дитини ще розвивається. Центри пам’яті, особливо в дошкільному та молодшому шкільному віці, працюють інакше, ніж у дорослих. Інформація швидко надходить, але так само швидко й забувається, якщо не закріпити її повторенням.

Якщо дитина відволікалася під час пояснення або її щось тривожило, мозок просто не записав інформацію в довготривалу пам’ять. Концентрація уваги відіграє ключову роль у процесі запам’ятовування.

Коли дитина отримує забагато нового матеріалу за короткий проміжок часу, мозок просто не встигає його опрацювати. Це схоже на перегляд фільму на подвоєній швидкості – багато деталей просто випадають.

Мозок краще запам’ятовує те, що викликає емоції. Якщо матеріал здається дитині нудним або нецікавим, він сприймається як «неважливий» і швидко забувається. Саме тому діти краще пам’ятають історії, ніж сухі факти.

Під час сну мозок обробляє та структурує інформацію. Якщо дитина мало спить або її сон неглибокий, нові знання не переходять у довготривалу пам’ять. Сон – це ключ до міцного запам’ятовування.

Щоб допомогти дитині краще запам’ятовувати, варто використовувати повторення невеликими частинами, залучати різні канали сприйняття – слухати, дивитися, писати, проговорювати.

Важливо зробити навчання цікавим, додати емоційний зв’язок та інтерактивні елементи. Також необхідно слідкувати за якістю сну та фізичною активністю дитини.

(с) Вікторія Книш @vikulintus - нейропсихолог, дитячий психолог

Порушення материнсько-дитячої взаємодії: причини, наслідки та шляхи вирішення

 Порушення материнсько-дитячої взаємодії: причини, наслідки та шляхи вирішення

Що таке порушення материнської взаємодії з дитиною?

Материнство в суспільстві часто ідеалізують, проте не всі жінки відчувають глибоку прив’язаність до своєї дитини з моменту її народження. Порушення материнсько-дитячої взаємодії – це стан, коли мати не може встановити емоційний зв’язок із дитиною або демонструє поведінку, що негативно впливає на її розвиток.

Це не означає, що жінка є "поганою матір’ю" або не здатна до турботи про дитину. Часто такі труднощі мають глибоке психологічне, соціальне та біологічне підґрунтя, яке необхідно розуміти та коригувати.

Основні форми порушень

🔹 Емоційна депривація – байдужість або недостатня емоційна залученість у взаємодію з дитиною.

🔹 Інструментальна турбота – виконання базових функцій догляду (годування, купання) без тепла та ніжності.

🔹 Гіперопіка або уникнення відповідальності – крайнощі у вихованні, коли мати або надмірно контролює дитину, або ухиляється від її потреб.

🔹 Емоційна або фізична агресія – сприйняття дитини як джерела проблем, жорстке поводження, нехтування її почуттями.

Чому мати може не відчувати любові до дитини?

1. Психологічні фактори

✔️ Дитячі травми матері

Якщо жінка сама в дитинстві не отримувала достатньо любові або пережила насильство, їй може бути важко встановити довірливий контакт із власною дитиною.

✔️ Післяпологова депресія

До 15% жінок страждають на цей стан, що може призводити до емоційної відстороненості.

✔️ Синдром емоційного вигорання

Постійний стрес, нестача сну, відсутність підтримки виснажують психіку матері.

✔️ Психічні розлади

Тривожні та депресивні стани, ПТСР, біполярний розлад можуть суттєво впливати на сприйняття материнства.

2. Соціальні фактори

✔️ Відсутність підтримки

Якщо жінка залишається без допомоги партнера чи родичів, це збільшує ризик вигорання.

✔️ Економічні труднощі

Фінансовий стрес відволікає жінку від емоційного контакту з дитиною.

✔️ Ідеалізація материнства

Суспільний тиск і образ "ідеальної матері" викликають почуття провини та страх не відповідати очікуванням.

3. Біологічні фактори

✔️ Гормональні зміни

Коливання рівня окситоцину та пролактину можуть впливати на формування прихильності до дитини.

✔️ Хронічна втома

Недосипання та фізичне виснаження негативно впливають на емоційний стан матері.

Як подолати труднощі у взаємодії з дитиною?

🔹 1. Усвідомлення проблеми

Важливо дозволити собі відчути свої справжні емоції: "Так, мені важко, але це можна змінити".

🔹 2. Пошук підтримки

✔️ Спілкування з іншими мамами, групи підтримки.

✔️ Залучення партнера, родичів до догляду за дитиною.

🔹 3. Звернення до спеціаліста

✔️ Консультація психолога або психотерапевта (особливо за наявності післяпологової депресії).

✔️ Робота над формуванням прихильності (наприклад, методики терапії прив’язаності).

🔹 4. Формування зв’язку з дитиною поступово

✔️ Почати з тактильного контакту – обійми, носіння на руках.

✔️ Спільні ритуали – читання казок, прогулянки, розмови.

✔️ Практика "щоденника позитивних моментів" – записувати приємні моменти з дитиною.

Як профілактувати проблеми у материнстві?

✔️ Підготовка до материнства

Розуміння, що материнство – це не завжди "рожевий світ", допомагає уникнути шоку та розчарування.

✔️ Турбота про себе

Жінка має право на відпочинок, особистий простір, хобі.

✔️ Розвиток емоційного інтелекту

✔️ Вміння усвідомлювати та опрацьовувати свої почуття.

✔️ Використання технік саморегуляції (глибоке дихання, медитація).

✔️ Роль батька/партнера

Підтримка чоловіка чи партнера є ключовим фактором у профілактиці емоційного вигорання матері.

Висновок

❌ Порушення материнсько-дитячої взаємодії – це не вирок.

✅ Це проблема, яку можна вирішити за допомогою підтримки, професійної допомоги та усвідомленої роботи над собою.

✔️ Якщо ви стикаєтеся з подібними труднощами – ви не самотні.

✔️ Просити допомоги – це нормально.

✔️ Любов до дитини може з’являтися поступово.

Джерело

Як підтримати дитину, яка пережила травму: кроки до відновлення з любов’ю та розумінням

 Як підтримати дитину, яка пережила травму: кроки до відновлення з любов’ю та розумінням

Психологічна травма в дитинстві — це не завжди масштабна подія, як війна, насильство чи втрата близької людини. Часто достатньо пережити булінг у школі, госпіталізацію, раптове розлучення батьків, приниження публічно або навіть гострий переляк, щоб дитяча психіка виявилася перевантаженою. Травма — це будь-яка подія, яка виходить за межі здатності дитини самостійно впоратися, особливо якщо вона залишилася з цим досвідом наодинці.

Наукові дослідження доводять: теплий емоційний контакт, стабільна присутність і щоденна підтримка дорослого — ключові фактори у зціленні дитячої психіки після травми. Діти не можуть «пережити» це самі — їм потрібен хтось, хто витримає поруч їхні сльози, мовчання, агресію і страх.

Як розпізнати, що дитина пережила психологічну травму?

Діти часто не усвідомлюють, що вони травмовані, і не вміють сформулювати словами свої внутрішні переживання. Але тіло і поведінка завжди «говорять» раніше за мову:

🔸 Зміни у поведінці: дитина стала або дуже тихою, або навпаки — вибуховою, нервовою, агресивною.

🔸 Регресивні реакції: смокче палець, проситься спати з батьками, лякається звуків або темряви, навіть якщо раніше не реагувала так.

🔸 Труднощі зі сном: часті прокидання, нічні жахи, тривале засинання.

🔸 Скарги на фізичне самопочуття: частий біль у животі, голові, нудота — без медичних причин.

🔸 Втеча в ізоляцію: небажання грати, вчитися, спілкуватися.

🔸 Гіперчутливість до критики, раптові сльози, уникання ситуацій, які нагадують про травматичну подію.

Як підтримати дитину, яка пережила травму?

1. Будьте присутніми щодня — навіть без слів

Найперше, що потребує дитина після травми, — відчуття, що її не залишать. Ви можете просто сидіти поруч, читати разом книжку або мовчки гратись.

Фраза: «Я тут. Коли ти будеш готова — я слухатиму.»

 2. Приймайте всі емоції дитини — без оцінок

Злість, плач, замикання в собі — це не капризи, а способи самозахисту. Не припиняйте емоцій — допоможіть їх назвати:

 «Я бачу, що тобі боляче. Ти маєш право так почуватися.»

3. Поверніть дитині відчуття безпеки

✔️ Поверніться до звичного режиму дня

✔️ Не робіть різких змін у житті без попередження

✔️ Говоріть простою мовою, що ви поруч і все контролюєте

4. Давайте вихід емоціям через гру, творчість і тіло

Психіка дитини виліковується не словами, а діями:

Малювання, ліплення, казкотерапія

Рухливі ігри, де можна звільнити енергію (кидати м’яч, стрибати, будувати)

Створення «домівки безпеки» — уявне або з подушок

Найчастіші помилки батьків

❌ Примус до розмови: «Скажи вже, що сталося!»

❌ Знецінення страхів: «Дурниці. Нічого ж не трапилось!»

❌ Звинувачення: «Це через тебе все сталося!»

❌ Небажання звернутися до спеціаліста через страх осуду чи «це пройде само»

Це лише поглиблює замкненість дитини й посилює її травматичний досвід.

Коли варто звертатися до психолога?

✅ Симптоми не зникають або посилюються понад 3–4 тижні

✅ Дитина постійно замкнута, мовчазна або надміру агресивна

✅ Є тривожні сигнали: самоушкодження, фобії, відмова від їжі чи сну

✅ Є регрес у розвитку: втрата мови, нічне нетримання, різке зниження навчальних успіхів

Професійна допомога — це не слабкість. Це турбота.

Як будувати довготривалу підтримку після травми?

✔️ Щоденні ритуали стабільності: читання перед сном, спільна чашка какао, «щасливі 5 хвилин» перед школою

✔️ Контакт через тіло: обійми, масаж, тримання за руку — навіть без слів

✔️ Розмови, де не чекають правильних відповідей: «Що тобі сьогодні найбільше сподобалося? А що було не дуже?»

✔️ Власна емоційна стабільність батьків — діти зцілюються, коли бачать дорослого, що «тримає» цей світ

Висновок: дитина зцілюється через присутність, а не через поради

✔️ Травма — це не лише подія, а й досвід самотності після неї

✔️ Найкраще, що може зробити дорослий — це залишатися поруч: спокійним, уважним, теплим

✔️ Любов, яка не квапить, не нав’язує, не виправляє — зцілює навіть те, що здається непоправним

💡 Не завжди потрібно рятувати. Достатньо — бути поруч і вірити, що дитина здатна пройти крізь біль, якщо має з ким іти.

Джерело

Коли болить...

 Голоси дітей 

Ця доба стала надзвичайно важкою для кожного з нас

Ми не додаватимемо до цього посту зображення, як зазвичай — лише кілька порад:

Дайте собі право на емоції. Це нормально — плакати, кричати, мовчати, відчувати безсилля чи лють. Не потрібно «триматися» — дозвольте собі відчути.

Обмежте потік новин. Ви вже знаєте найстрашніше. Постійне горта́ння стрічки тільки підсилює тривогу. Оберіть час — наприклад, один раз на день — для перевірки новин.

Поговоріть із близькими. Поділіться тим, що відчуваєте. Не закривайтеся. Це допомагає прожити біль разом.

Дихайте. Рухайтеся. Робіть прості дії. Навіть звичайне прибирання чи прогулянка можуть трохи заземлити й повернути відчуття контролю.

Знайдіть, як допомогти. Переказати донат. Поширити перевірену інформацію. Підтримати інших. Це не «відволікання» — це спосіб бути живим і людяним.

Поговоріть із дитиною — дайте зрозуміти, що ви поруч. Не потрібно приховувати емоції. Головне — бути поруч і бути чесними.

Памʼятайте: ви не самі

Наша команда щодня підтримує дітей та батьків і завжди готова допомогти, коли важко. Набирайте, пишіть або приходьте:

0800 210 106 (лінія безоплатної психологічної підтримки).

Telegram-бот: t.me/kidsMentalHelpBot

Viber-бот: is.gd/5xIr0J

Центри по Україні voices.org.ua/centers

Наскільки корисні в житті родини приємні сюрпризи?

 ❓Наскільки корисні в житті родини приємні сюрпризи?

У повсякденній рутині легко загубити відчуття радості, новизни та легкості. Часом будні настільки переповнені справами, що взаємна увага у родині зводиться до обговорення побутових питань. Саме тут ефект несподіванки може стати справжньою "магією" для стосунків.

Чому приємні сюрпризи важливі для сім’ї?

🔹 Освіжають почуття. Неочікувані жести турботи допомагають партнерам відчути себе коханими та цінними.

🔹 Зміцнюють зв’язок. Спільні позитивні емоції об’єднують родину, створюють довіру та теплу атмосферу.

🔹 Допомагають вийти з рутини. Навіть маленький сюрприз може розфарбувати звичайний день новими барвами.

🔹 Показують увагу. Такі несподіванки демонструють, що ви думаєте про близьких і хочете зробити їх щасливішими.

Як зробити приємний сюрприз для партнера?

💖 Неочікувані знаки уваги

✔️ Замовте каву або улюблену страву з доставкою прямо на роботу партнера.

✔️ Покладіть у його/її сумку улюблений шокладний батончик або записку з приємними словами.

✔️ Напишіть романтичне повідомлення чи вірш замість звичайного "Як справи?".

🌟 Спонтанні романтичні ініціативи

✔️ Запросіть партнера на імпровізоване побачення без попередження.

✔️ Влаштуйте несподівану вечерю при свічках удома.

✔️ Організуйте невелику подорож на вихідні або вечірній пікнік.

🎁 Подарунки без причини

✔️ Подаруйте щось, що точно порадує: книгу, про яку давно говорив партнер, аксесуар для хобі або просто символічний сувенір.

✔️ Надішліть електронний подарунок: улюблену пісню, фільм або підписку на цікавий сервіс.

📌 Головне правило сюрпризів – вони мають бути щирими і показувати вашу увагу та турботу.

Як здивувати дітей та зробити сімейний день особливим?

🎈 Ранковий сюрприз

✔️ Заховайте під подушкою малюнок або маленький подарунок.

✔️ Влаштуйте сніданок у стилі улюбленого мультфільму дитини.

🎭 Спонтанні розваги

✔️ Організуйте сімейний квест або гру-сюрприз.

✔️ Заплануйте несподіваний похід у кіно або парк розваг.

🍪 Кулінарні несподіванки

✔️ Приготуйте разом улюблену страву дитини.

✔️ Запропонуйте вечерю-пригоду: їжте ложками для морозива або пробуйте нову страву із закритими очима.

🚀 "Таємний день бажань"

✔️ Раз на місяць нехай один із членів сім’ї загадує сюрпризний день, коли всі роблять щось несподіване разом.

Секрет ефективного сюрпризу: що робить його особливим?

1️⃣ Він несподіваний – не варто чекати свят чи ювілеїв, щоб порадувати рідних.

2️⃣ Він персоналізований – враховує інтереси та бажання людини.

3️⃣ Він не потребує великих витрат – головне не ціна, а емоційна цінність моменту.

4️⃣ Він створює відчуття тепла та турботи – навіть маленька несподіванка може надовго залишитися в пам’яті.

🎁 Приємні сюрпризи – це не розкіш, а необхідність у здорових сімейних стосунках.

✔️ Вони допомагають підтримувати вогонь у відносинах.

✔️ Дають відчуття радості та легкості навіть у буденних справах.

✔️ Дозволяють створювати особливі моменти, які зберігаються в пам’яті надовго.

💙 Даруйте своїм рідним несподівані радощі, і ваша сім’я стане ще міцнішою, щасливішою та теплішою!

Джерело

Домашні тварини у житті дитини: як вони впливають на розвиток, виховання та здоров’я

 Домашні тварини у житті дитини: як вони впливають на розвиток, виховання та здоров’я

Домашні тварини відіграють важливу роль у житті дитини. Вони не лише приносять радість, а й допомагають у розвитку емоційної чутливості, соціальних навичок та відповідальності. Проте разом із позитивним впливом тварини можуть бути джерелом деяких ризиків для здоров’я, тому важливо знати, як їх мінімізувати та забезпечити безпечне співіснування дітей і тварин.

Чому домашні тварини корисні для дитини?

🧠 Когнітивний розвиток

✔️ Діти, які мають домашніх тварин, швидше розвивають спостережливість та логічне мислення.

✔️ Догляд за улюбленцем допомагає формувати навички планування та відповідальності.

💖 Емоційний розвиток

✔️ Взаємодія з тваринами знижує рівень стресу та тривожності.

✔️ Дитина вчиться співчуттю, розвиває емпатію та вміння дбати про когось.

👫 Соціальні навички

✔️ Тварини допомагають дітям бути відкритішими у спілкуванні з іншими.

✔️ Власники домашніх тварин частіше демонструють кращі навички взаємодії з однолітками.

🏃‍♂️ Фізичний розвиток

✔️ Прогулянки та активні ігри з тваринами сприяють покращенню фізичної форми дитини.

✔️ Діти, які контактують з тваринами, рідше хворіють на алергії, якщо не мають до них генетичної схильності.

Яку тварину обрати?

Правильний вибір залежить від віку дитини, її темпераменту та можливостей родини.

🐶 Собаки

✔️ Ідеальні для активних дітей, які люблять гратися на вулиці.

✔️ Навчають відповідальності, адже потребують регулярного догляду.

🐱 Коти

✔️ Менш вимогливі до догляду, ніж собаки.

✔️ Підходять для сімей, які живуть у квартирах.

🐹 Гризуни (хом’ячки, морські свинки, кролики)

✔️ Підходять для дітей, які готові доглядати за тваринами.

✔️ Вимагають відносно мінімального догляду

🦜 Птахи (папуги, канарки)

✔️ Розвивають уважність і спостережливість у дітей.

✔️ Потребують догляду, але не потребують фізичного контакту.

🐠 Рибки

✔️ Допомагають розслабитися, знижують стрес.

✔️ Вимагають регулярного догляду за акваріумом.

Як навчити дитину доглядати за твариною?

✅ Розподіл обов’язків

Дитина може брати участь у годуванні, прибиранні, прогулянках.

✅ Дотримання правил безпеки

Розкажіть, що тварини мають свої межі: їх не можна смикати, будити або примушувати гратися.

✅ Позитивний приклад

Якщо батьки відповідально ставляться до догляду за тваринами, дитина переймає цей досвід.

✅ Пояснення важливості постійного догляду

Тварина – не іграшка, і догляд за нею має бути регулярним.

Домашні тварини та здоров’я: як мінімізувати ризики?

Домашні улюбленці можуть бути носіями деяких захворювань, тому важливо вчасно проводити профілактику та дотримуватися правил гігієни.

Які хвороби можуть передаватися людині від тварин?

📌 Гельмінти (глисти) – можуть передаватися через шерсть, контакт із слиною або забрудненими поверхнями.

📌 Токсоплазмоз – інфекція, якою можна заразитися через котячий кал, особливо небезпечна для вагітних жінок.

📌 Лишай – грибкова інфекція, яка може передаватися при контакті зі шкірою тварини.

📌 Сальмонельоз – може передаватися через рептилій або забруднену їжу.

📌 Алергії – викликаються шерстю, слиною або кліщами, які живуть у шерсті тварин.

Профілактика хвороб при утриманні домашніх тварин

✅ Регулярне відвідування ветеринара

Вакцинація згідно з календарем щеплень.

Регулярне обстеження на паразитів.

✅ Обов’язкова дегельмінтизація

Коти та собаки мають отримувати протиглисні препарати раз на 3-6 місяців.

Дітям, які контактують з тваринами, теж варто періодично проходити профілактичне обстеження

✅ Дотримання гігієни

Завжди мити руки після контакту з тваринами.

Не дозволяти дитині їсти з миски тварини або цілувати улюбленця.

Регулярно прибирати місця, де спить та грається тварина.

✅ Обробка шерсті та середовища проживання тварини

Регулярне купання та вичісування, особливо у період линьки.

Обробка від бліх та кліщів.

✅ Безпека під час гри

Дитина має знати, як правильно гратися з тваринами, щоб уникнути подряпин та укусів.

Якщо дитину подряпала чи вкусила тварина – потрібно одразу обробити рану антисептиком.

Домашні тварини як "терапевти"

🐕 Каністерапія (контакт із собаками) допомагає дітям із аутизмом та емоційними порушеннями.

🐈 Фелінотерапія (контакт із кішками) сприяє зниженню рівня стресу.

🐴 Гіпотерапія (заняття з кіньми) використовується для дітей із порушеннями моторики.

🐬 Дельфінотерапія допомагає при неврологічних розладах.

Науково доведено, що контакт із тваринами підвищує рівень окситоцину ("гормону щастя"), що позитивно впливає на психіку дитини.

Чи варто заводити тварину?

Перед тим як завести тварину, варто врахувати кілька моментів:

✔️ Готовність усієї родини – усі члени сім’ї мають бути згодні.

✔️ Час і фінансові можливості – догляд за тваринами потребує ресурсів.

✔️ Здоров’я дитини – якщо є алергія, варто спочатку проконсультуватися з лікарем.

✔️ Довготривалість відповідальності – тварина живе багато років, і важливо розуміти, що це не тимчасове захоплення.

💙 Домашній улюбленець – це не просто розвага. Це відповідальність, взаємна любов і цінний життєвий досвід, який дитина запам’ятає на все життя.

Джерело