Важливе для кожного українця (Це той самий ветеран)

 

«Це саме той ветеран».

Усі ветерани різні, але кожен із них однаково заслуговує на нашу повагу та підтримку, адже вони СПРАВЖНІ.

Згідно з дослідженнями Українського ветеранського фонду, понад 46% ветеранів відчувають нерозуміння з боку суспільства, а серед чинних військовослужбовців цей показник досягає 63%. Це свідчить про те, що захисники й захисниці часто залишаються ізольованими та стикаються з соціальною стигмою.

Ми закликаємо українців проявляти повагу до захисників та захисниць, пропонувати допомогу тим, хто повертається з війни, створювати для них атмосферу єдності та залученості до цивільного життя

Джерело

Готуємось до свят

 

Джерело

Інтернет-етика

 Stop_sexтинг

Якщо за столом є свої правила етикету, то в інтернеті — свої .

Щоб діти були ввічливими в онлайн-спілкуванні та не наражали себе на небезпеку в мережі, їх слід змалечку навчати основ цифрової етики.

Навіщо?

Як і в реальному житті, онлайн важливо поважати інших і слідувати правилам — це допомагає створити дружню атмосферу для всіх користувачів.

У тексті інтонація не завжди зрозуміла, тому варто стежити за формулюванням, щоб уникнути образ чи непорозумінь.

Відповідальне поводження в інтернеті — запорука позитивного середовища, де дітям безпечно та комфортно. Це знижує ризики конфліктів, кібербулінгу та інших негативних проявів, допомагаючи будувати здорове інфосуспільство.

Гортайте карусель, щоб дізнатись корисні поради, які допоможуть вашим дітям залишатись свідомими та ввічливими у світі онлайн!

20 порад для формування здорової самооцінки у дитини

 👌Здорова самооцінка є важливим компонентом емоційного та соціального розвитку дитини. Вона допомагає дитині розвивати впевненість у собі, справлятися з труднощами та формувати позитивні стосунки з оточуючими. Батьки, вчителі та вихователі можуть вплинути на формування самооцінки дитини, створюючи сприятливі умови для її розвитку. 

✍️20 порад для формування здорової самооцінки у дитини

1. Підтримуйте безумовну любов. Показуйте дитині, що ви любите її незалежно від її досягнень чи поведінки. Це дає дитині відчуття безпеки і власної цінності.

2. Хваліть за зусилля, а не тільки за результат. Звертайте увагу на те, як дитина старається, незалежно від кінцевого результату. Це допомагає розвивати внутрішню мотивацію.

3. Заохочуйте самостійність. Давайте дитині можливість самостійно приймати рішення та робити вибір. Це розвиває відповідальність і підвищує впевненість у своїх силах.

4. Слухайте і цінуйте її думку. Показуйте дитині, що її думка важлива, і вислуховуйте її з повагою. Це допомагає дитині відчути себе цінною і важливою.

5. Не порівнюйте її з іншими дітьми. Кожна дитина унікальна, і порівняння з іншими може знизити її самооцінку. Заохочуйте її до власних досягнень.

6. Допомагайте розвивати сильні сторони. Допоможіть дитині виявити свої таланти і здібності, підтримуючи їх розвиток, щоб вона могла відчути себе успішною у тому, що їй подобається.

7. Будьте підтримкою у невдачах. Пояснюйте, що помилки — це частина навчання. Ваша підтримка у таких ситуаціях допоможе дитині не боятися ризикувати та пробувати нове.

8. Давайте чесний, але доброзичливий зворотний зв'язок. Оцінюйте поведінку, а не особистість дитини, і робіть це м’яко, щоб вона могла зрозуміти, над чим працювати.

9. Заохочуйте виявляти емоції. Дозвольте дитині вільно виражати свої почуття, показуючи, що всі емоції — це нормально, а не соромно.

10. Ставте реалістичні очікування. Уникайте надмірних вимог і підтримуйте дитину в досягненні реальних цілей. Це допомагає уникати розчарувань та зберігати впевненість.

11. Заохочуйте позитивне мислення. Допоможіть дитині навчитися фокусуватися на позитивних аспектах і вчитися бачити свої досягнення.

12. Навчайте навичок вирішення конфліктів. Допоможіть дитині навчитися справлятися з конфліктами мирним шляхом, що підвищує її впевненість у соціальних стосунках.

13. Підтримуйте здоровий спосіб життя. Правильне харчування, фізична активність і відпочинок також впливають на емоційне благополуччя і допомагають відчувати себе впевнено.

14. Показуйте приклад здорової самооцінки. Ваша поведінка є прикладом для дитини. Якщо ви самі ставитеся до себе з повагою, дитина навчатиметься цього у вас.

15. Розвивайте самодисципліну. Навчайте дитину, як ставити перед собою завдання та слідувати їм. Це допомагає сформувати впевненість у собі через досягнення маленьких цілей.

16. Навчайте навичок саморегуляції. Допоможіть дитині навчитися контролювати свої емоції і реагувати на труднощі без надмірного стресу.

17. Допомагайте дитині ставити цілі. Заохочуйте дитину ставити перед собою досяжні цілі і підтримуйте у їх досягненні. Це додає віри у власні сили.

18. Забезпечте підтримку, але не робіть усе за дитину. Давайте дитині простір, щоб вона могла вирішувати проблеми самостійно, і підтримуйте її, коли це необхідно.

19. Пояснюйте цінність особистого внеску. Покажіть дитині, що її внесок у сім'ю або колектив важливий. Це допомагає відчути себе цінною частиною спільноти.

20. Підтримуйте інтерес до навчання та нових знань. Заохочуйте допитливість і допоможіть дитині бачити навчання як спосіб саморозвитку, а не лише як обов’язок.

Цей матеріал підготовлено за працями:

 Керол Двек, Джон Боулбі, Лоренс Стейнберг, Деніел Ґоулман.

ТК Підтримай дитину

Як правильно та ефективно підтримати іншу людину

Джерело

Різдвяні свічки для розваги та розвитку

 

Джерело

Непросте питання

 Центр здоров'я та розвитку "Коло сім'ї" - Київська філія

Визначення своєї сексуальної орієнтації.

Тема сексуальної орієнтації є однією з актуальних і, водночас, контраверсійних у сучасному суспільстві, враховуючи її глибокий вплив на особисте життя, соціальні відносини та культурні норми. Сексуальна орієнтація охоплює широкий спектр емоційних, романтичних і сексуальних атракцій, які може відчувати людина до інших осіб, і включає гетеросексуальність, гомосексуальність, бісексуальність, пансексуальність та інші.

Актуальність цієї теми обумовлена не лише зростанням усвідомлення та визнання ЛГБТК+ спільноти, але й боротьбою за рівні права й можливості для всіх людей, незалежно від їхньої сексуальної орієнтації.

Визначення своєї сексуальної орієнтації — це особистий та часто складний процес, який може включати різні психологічні аспекти та виклики. Ось кілька ключових моментів, які можуть допомогти в розумінні цього питання:

Психологічні аспекти.

1. Самосвідомість. Розуміння своїх почуттів і бажань є важливим етапом. Це включає аналіз власної фізичної привабливості та емоційних зв'язків з іншими людьми.

2. Соціальний вплив. Культура і суспільство можуть впливати на сприйняття сексуальної орієнтації. Дослідження показують, що у багатьох спільнотах існує тиск відповідати традиційним або нормативним уявленням про сексуальність.

3. Інтимність і зв'язки. Сексуальна орієнтація може включати не лише фізичне залучення, але й емоційні та романтичні стосунки. Розуміння цих аспектів може допомогти в процесі самоідентифікації.

4. Флуктуація. Сексуальна орієнтація не є простим чорно-білим питанням. Серед людей можуть бути різні градації, ідентичність може змінюватися з часом. Ця плинність може бути природною частиною людського досвіду.

Які труднощі можуть виникати в процесі розуміння та визначення своєї орієнтації?

1. Непорозуміння і невизначеність. Деякі люди можуть почуватися заплутаними через змішане, амбівалентне почуття, що може призвести до стресу.

2. Відсутність освіти. У багатьох регіонах сексуальна освіта обмежена, що може ускладнити процес саморозуміння та прийняття.

3. Страх і стигма. Багато людей можуть відчувати страх відкритися щодо своєї орієнтації з побоюванням бути засудженими або відкинутими. Це спричиняє таке явище, як внутрішня гомофобія.

Поради.

1. Розмовляйте з людьми. Відкрите спілкування з друзями або близькими, які вас підтримують, може допомогти у розумінні ваших почуттів.

2. Дослідження та освіта. Читайте літературу або беріть участь у групах підтримки, де ви зможете дізнатися більше про різні сексуальні орієнтації.

3. Не поспішаєте. Визначення своєї сексуальної орієнтації може зайняти час. Пам'ятайте, що не існує «правильної» або «неправильної» відповіді.

4. Професійна допомога. Якщо ви відчуваєте потребу, то звернення до психолога або психотерапевта, який має досвід у сфері сексуальності, може бути корисним.

Загалом, важливо розуміти, що ваші почуття — це нормально, і кожен має право на власне усвідомлення себе. Тому пропоную також дізнатися трохи більше про явище внутрішньої гомофобії. Ми живемо у світі, де кожен вважається гетеросексуальним, якщо вони прямо не заявляють про інше. Насправді, ти не знаєш чиєїсь сексуальності, якщо тобі про неї не скаже сама людина.

"Інтерналізована гомофобія" охоплює думки, почуття та поведінку, які виникають через переконання, що все, крім гетеросексуальності, є поганим, неправильним, грішним або поступається їй.

За визначенням, інтерналізовану гомофобію може відчувати лише той, хто не є гетеросексуальним. Інтерналізовані "фобії" відбуваються, коли хтось із групи меншин інтерналізував ненависть суспільства до них. Інтерналізована гомофобія, зокрема, це те, що відбувається, коли сексуальні меншини (люди, які не є гетеросексуальними) починають спрямовувати ненависть, яку сексуальна більшість (люди, які є гетеросексуальними) спрямувала на них, на себе. Це може проявлятися у формі сорому, самокритики, заперечення перед самим собою, страху відкрито висловлювати свою ідентичність або навіть бажання змінити свою сексуальну орієнтацію. Внутрішня гомофобія часто є наслідком соціальних, культурних і релігійних обмежень, які деколи навіюються суспільством. Адже люди формують свої погляди про світ на основі виховання і медіа, які можуть мати негативні стереотипи про ЛГБТК+ людей.

Як позбутися внутрішньої гомофобії?

1. Освіта. Читання матеріалів про ЛГБТК+ ідентичності, дослідження історії та культури спільноти можуть допомогти розширити розуміння та зменшити внутрішні упередження.

2. Групи підтримки. Відвідування зустрічей або приєднання до груп підтримки можуть надати безпечне середовище для висловлення власних почуттів і досвіду.

3. Терапія. Професійна психологічна підтримка може допомогти розібратися у власних переживаннях і подолати негативні установки.

4. Підтримка спільноти. Залучення до активізму та участь у спільноті може допомогти знайти підтримку й почуття приналежності.

5. Самоприйняття. Робота над прийняттям своєї ідентичності як невід’ємної частини власного «я» може зменшити відчуття сорому та провини.

Важливо пам’ятати, що цей процес може бути тривалим і вимагати терпіння, але він необхідний для того, щоб жити щасливим і автентичним життям.

Автор статті: лікар-психолог, акредитований КПТ-терапевт Крістіна Літвінова.