ВНУТРІШНІЙ КРИТИК: як його пом’якшити, а не заглушити?
Чуєш це всередині себе?
– “Ти недостатньо стараєшся”
– “Інші вже досягли, а ти ще ні”
Це — не ти. Це твій внутрішній критик.
І хоча його голос болить, він насправді… хотів допомогти.
Звідки він взявся?Це результат минулого досвіду — часто з дитинства:
- коли любов давали “за досягнення”,
- коли помилки каралися мовчанням або гнівом,
- коли порівнювали з “успішнішими” дітьми.
Тоді дитина вирішує:
“Якщо я буду кращим — мене любитимуть. Я в безпеці.”
І запускає внутрішнього критика як охоронця.
То що з цим робити?Не “вбивати” критика, а перевиховувати.
Бо він хоче, щоб ти був сильним і у безпеці та просто говорить мовою страху.
ТРИ КРОКИ ЩОБ ПОМ'ЯКШИТИ ВНУТРІШНЬОГО КРИТИКА:
1)Розпізнай його голос.
Запиши, що саме каже. Ти побачиш, як це повторюється.
2)Визнач намір.
Що він намагається зробити для тебе? Вберегти від провалу? Від осуду?
3)Переформулюй мову.
Замість:
«Я знову все зіпсував(ла)»
«Я знову все зіпсував(ла)»Скажи:
«Цього разу не вийшло. Я зробив(ла) помилку — це досвід, з якого я можу навчитися»
«Цього разу не вийшло. Я зробив(ла) помилку — це досвід, з якого я можу навчитися»Нижче приклади як переформульовувати претензії свого внутрішнього критика
«Я недостатньо хороший(а), щоб це почати» «Я можу почати з тим, що маю. І розвиватися в процесі» «Інші краще за мене» «Я не змагаюся. Я йду своїм шляхом і у своєму темпі» «Я повинен(на) був(ла) зробити це ідеально» «Достатньо добре — це теж добре. Ідеальність не є умовою цінності» «Мені соромно за себе» «Я вчуся. І я маю право не знати або помилятися» «Я не заслуговую на це» «Я маю право на хороше — не тому, що заслужив(ла), а тому що я є» «Я слабкий(а), якщо прошу про допомогу» «Просити допомоги — це ознака сміливості й турботи про себе» «Мені ніколи не вдається» «Були ситуації, де щось не вдалося. Але я росту і змінююся» «Я просто недостатньо стараюсь» «Я виснажений(а). І мені потрібен ресурс, а не ще більше зусиль» «Я не маю права зупинятися» «Пауза — це теж рух. Відпочинок — це стратегія, а не слабкість»
Внутрішній критик не зникне. Але може стати союзником.Іноді він — просто маленьке “Я”, яке досі боїться бути відкинутим.
Дай йому тепло.
І подякуй собі — за шлях.
А ти чуєш у собі критика? Що він каже найчастіше?
Немає коментарів:
Дописати коментар