Скільки б поколінь учнів не змінювалося з роками у школах, батьки та вчителі мають одну і ту ж проблему: діти неуважні. Хоч і не всі школярі мають з цим труднощі, але рано чи пізно батьки чують про свою дитину «їй\йому стати б трохи уважнішим(-ою)» або «помилка була зроблена суто через неуважність».
У нас, дорослих, це може викликати злість і нерозуміння: ну, як можна було пропустити літеру, якщо вдома ми це слово завжди писали правильно? Ми часто дратуємось через те, що починаємо порівнювати себе з дитиною, адже нам здається, що самі б таку банальну помилку ніколи б не зробили.
Дорослим варто прийнятий той факт, що діти не завжди є уважними, і цьому є одна проста причина - особливості розвитку мозку. Вікова фізіологія - аспект, про який ми часто забуваємо, висуваючи вимоги до дітей, які просто не співвідносяться з їхніми можливостями.
Молодший шкільний вік, діапазон якого займає від 6-7 до 10-11 років (I-IV класи школи), є періодом формування долей головного мозку, що відповідають за всі когнітивні процеси: увагу, уяву, памʼять, мислення, сприймання. Тобто в цей час дитина лише вчиться бути уважною, а відволікання - є її віковою нормою. Природним є те, що вона ще не в змозі проявити волю та докласти зусиль, аби сидіти чемно і довго концентрувати увагу на одному виді діяльності.
Хоча до кінця підліткового віку психічні процеси і досягають свого розвитку, та розкритися їм часто заважає пубертатна криза. Гормональна перебудова, особливості роботи ендокринної та нервової системи часто тягне за собою розсіяність і неуважність. Водночас фокус уваги підлітків часто падає на інтимно-особистісне спілкуванні з однолітками, а не навчання. Саме в цей період відмінники, якими всі захоплювалися в молодшій школі, «з їжджають» в успішності.
До вікової фізіології дитини варто додати ще тривалий період навчання в дистанційному форматі, який порушив звичний порядок; залежність від ґаджетів та перегляду коротких відео, що зробило наше мислення «кліповим», а увагу – нестійкою; стрес і травматичні події, пов’язані з війною (тривале перебування у стресі – дистрес – суттєво впливає на здатність дитини бути уважною). 
Тож як ми можемо допомогти дитині? Гортайте картки з порадами 
Немає коментарів:
Дописати коментар