Центр Інноваційної Освіти «Про.Світ»
Щоденні повітряні тривоги, переживання за близьких і рідних, численні ситуації небезпеки, викликані війною, «вимикають» наших дітей з освітнього процесу. Необхідною умовою продовження навчання дітей в умовах війни – є увага до їхнього психоемоційного стану.
Найчастіше про свої проблеми діти сигналізують не словами, а зміною поведінки, скаргами на погане самопочуття. У них можуть з’являтися зміни в емоційній та когнітивній сферах, зовнішньому вигляді, тощо. Детальніше про це – у картках. 
Ці ознаки не є вичерпними, оскільки кожна дитина травматичні події переживає по-своєму. На це впливає вік, індивідуальне сприйняття, захищеність у психологічному плані, стійкість до стресу. Тому прояви травм війни у дітей можуть різнитися.
Для того, щоб забезпечити учням вчасну і потрібну психосоціальну підтримку, педагогам потрібно:
уважно спостерігати за поведінкою дітей;спілкуватися з ними;цікавитися їхніми справами;відмічати динаміку змін;у разі, коли помічені зміни – швидко діяти: 
запитати саму дитину, чи потрібна їй допомога;запевнити дитину що вона не сама буде справлятися зі своїми складними станами;поговорити з батьками;проінформувати шкільного психолога;запитати у колег, чи помітили вони ці зміни.Наше головне завдання: перебуваючи поруч із дітьми, побачити і почути ці прояви, та запустити сигнал про необхідність їхньої підтримки у шкільну екосистему. 
Більше про це можна дізнатися із матеріалу психологині та програмної менеджерки Про.Світ Anastasiya Anosova.
Більше про психосоціальну підтримку дітей в умовах війни у матеріалі від Anastasiya Anosova: https://prosvitcenter.org/.../psykhosotsialna-pidtrymka.../
Немає коментарів:
Дописати коментар