Інститут психології та системної терапії Ресурс MIGIS
Де знайти опору?
В сучасній психології є поняття резільєнтності - це здатність психіки відновлюватись після впливу несприятливих життєвих обставин.
Метафорично це можна уявити, як
дерево, яке гнеться додолу від сильного вітру, але не ламається.

І щойно буря
вщухає, воно випрямляється і знову росте і розвивається.

Так само і наша психіка еволюційно запрограмована на відновлення і самозцілення.

Це - основа нашої психологічної стійкості.
Психологічна стійкість залежить від багатьох факторів і може суттєво відрізнятися у різних людей
Є фактори, які здатні посилювати резільєнтність, - це наші зовнішні і внутрішні опори.
Зовнішні опори, такі як фінансові накопичення, кар’єрні здобутки, безпечне середовище, можуть бути дуже помічними, але оскільки ми їх не контролюємо на 100%, вони не дають нам відчуття міцного підгрунтя. Навіть з найкращої посади нас можуть звільнити, найбільші накопичення можуть згоріти, а безпечне середовище може перетворитись на вкрай небезпечне.
Але є у нас ще і внутрішні опори - це те, що знаходиться на 100% в зоні нашого впливу і нашого контролю:

Це те, як ми хочемо прожити наше життя, що для нас є найважливішим: любов, свобода, комфорт, довіра, співпраця, краса, стабільність тощо.
Де б ми не знаходились, ми можемо діяти у відповідності зі своїми цінностями, настільки, наскільки це дозволяють обставини.

Якщо людина сприймає себе як особу, що здатна долати життєві негаразди, вона менш вразлива. Якщо людина звикла вважати себе невдахою, слабачкою, то навіть найменші проблеми викликатимуть страх і тривогу.
Такі негативні обмежуючі переконання можна трансформувати в процесі психотерапії або внутрішньої роботи.

Це сформовані навички зменшувати інтенсивність негативних емоцій за допомогою дихальних вправ, релаксації, інших тілесних практик.

Енергію ми здобуваємо в діяльності, яка приносить нам задоволення.
Найкраща профілактика депресивних станів - це будь-яка фізична активність, яка приносить радість і задоволення. І неважливо що це: хоч копання городу, хоч тренування у залі, хоч звичайна прогулянка.

Це може бути як підтримка близьких, так і просто людей, які мають схожі проблеми і розуміють наш стан.
Психологічна стійкість - це не одна риса, яка або є або її немає, це набір конкретних навичок, які можна і треба розвивати.
І краще це робити
завчасно, а не тоді коли вже грянув грім. Психотерапія в цьому дуже допомагає, проте багато чого ми можемо робити і самостійно.

Вікторія Скуратович
Немає коментарів:
Дописати коментар